Постанова

від 18.07.2012 по справі 5020-10/075

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2012 року Справа № 5020-10/075

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Балюкової К.Г.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Васильєв Ігор Володимирович, довіреність № б/н від 03.07.12, товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЧД";

представник відповідача, Крисіна Лариса Василівна, довідка №АА132384 від 26.05.08, Голова правління, садове товариство "Родник";

представник відповідача, Любимова Анна Олександрівна, довіреність № б/н від 04.07.12, садове товариство "Родник";

представник третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Піраміда Плюс";

розглянувши апеляційну скаргу садового товариства "Родник" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 24 листопада 2009 року у справі № 5020-10/075

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЧД" (вул. Очаківців, 60-99,Севастополь,99011)

до садового товариства "Родник" (хутор Лукомський, б. 1, Максимова дача,Севастополь,99055) ( представник - Грібанова М.В.: АДРЕСА_2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Піраміда Плюс" (пр. Ген. Острякова, 240/58, місто Севастополь, 99055)

про стягнення 74746,92 грн.

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2009 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю „ЛЧД" звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача - садового товариства „Родник" про стягнення 74 746,92 грн. (т.1, а.с. 3-6).

Позов мотивований посиланням на статті 193 Господарського кодексу України, 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України та обґрунтований неналежним виконанням садовим товариством „Родник" обов'язку щодо оплати за виконання роботи відповідно до умов договору №020608 від 02 червня 2008 року.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24 листопада 2009 року у справі №5020-10/075 (суддя Юріна О.М.) позов товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЧД" задоволено частково.

З садового товариства „Родник" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЧД" стягнуто 70 321,31 грн. у тому числі: основна заборгованість -54 535,80 грн., 3% річних -1 425,40 грн., інфляційні втрати -7 869,60 грн., пеня -6 490,581 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, садове товариство „Родник" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи .

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2011 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 року у справі №5020-10/075 скасовано в частині стягнення з садового товариства „Родник" 41 914,16 грн. заборгованості, з яких: 32 505,40 грн. суми основного боргу, 3% річних 849,59 грн., інфляційних витрат 4 690,58 грн. і пені в розмірі 3 868,59 грн. (том 3, а.с. 14-17). Справа №5020-10/075 направлена для нового розгляду до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.05.2011 року справа призначена до розгляду.

Розпорядженням секретаря судової палати від 13 квітня 2011 року суддю Сотула В.В. замінено на суддю Рибіну С.А.

Розпорядженням секретаря судової палати від 13 липня 2011 року суддю Рибіну С.А. замінено на суддю Балюкову К.Г.

23 травня 2012 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов висновок №2628 судової будівельно-технічної експертизи від 22 березня 2012 року (том 3, а.с. 110-114). Судовий експерт встановив вартість виконаних робіт ТОВ „ЛЧД" по електропостачанню СТ „Родник" -257,7115 грн., по договору №020608 від 02.06.2008 р. - 187,663 грн., по договору №42 від 19.08.2008 року - 70,048 грн.

Також, 06 червня 2012 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов висновок №2677 судово-економічної експертизи від 03 травня 2012 року, відповідно до якого вартість фактично виконаних робіт більше за проведену оплату на 38745,20 грн. (том 4, а.с. 3-6).

Розпорядженням секретаря судової палати від 10.07.2012 року суддю Голика В.С. замінено на суддю Дмитрієва В.Є.

У судовому засіданні 18.07.2012 року представники позивача та відповідача підтримали свої доводи та заперечення, представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвалою суду від 10.07.2012 року.

Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

02 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ЛЧД" (виконавець) та садовим товариством „Родник" (замовник) був укладений договір №0206008, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався за узгодженням з замовником виконати роботи по зовнішньому електроживленню садового товариства „Родник" та передати замовнику разом із результатом роботи інформацію, що стосується експлуатації об'єктів виконання робіт, а замовник в свою чергу зобов'язався оплатити роботи (пункти 1.1, 1.2 Договору) (т.1, а.с.11).

Пунктами 4.1, 4.2.1, 4.2.2 вищевказаного договору передбачено, що платежі за роботи здійснюються у наступному порядку: платежі здійснюються шляхом переводу коштів на банківський рахунок виконавця, або безпосередньо через касу виконавця; аванс в розмірі не менш 100% вартості матеріалів та 50% вартості робіт за договором замовник сплачує виконавцю протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури; іншу частину вартості робіт замовник оплачує виконавцю протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта здачі-приймання робіт.

Відповідно до пунктів 13.1, 13.2 вказаного договору, набрання договором сили визначено сторонами з моменту його підписання, дія - до виконання сторонами всіх зобов'язань за договором.

Судом першої інстанції було встановлено, що договір на час розгляду справи є чинним та недійсним не визнаний.

19 серпня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ЛЧД" (виконавець) та садовим товариством „Родник" (замовник) укладений договір №42, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за узгодженням з замовником виконати роботи по зовнішньому електромонтажу низької сторони сіті від КТП 250 кВА, що монтується в районі Максимової дачі та передати замовнику разом із результатом роботи інформацію, що стосується експлуатації об'єктів виконання робіт, а замовник зобов'язується оплатити роботи (пункти 1.1, 1.2 Договору) (т.1, а.с. 16).

Пунктами 4.1, 4.2.1, 4.2.2 договору №42 від 19 серпня 2008 року передбачено, що платежі за роботи за вищевказаним договором здійснюються у наступному порядку: платежі здійснюються шляхом переводу коштів на банківський рахунок виконавця; аванс в розмірі не менш 70% вартості робіт за Договором замовник сплачує виконавцю протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури; іншу частину вартості робіт замовник оплачує виконавцю протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта здачі-приймання робіт.

Відповідно до пунктів 13.1, 13.2 вищевказаного договору, набрання договором сили визначено сторонами з моменту його підписання, дія - до виконання сторонами всіх зобов'язань за договором.

Судом першої інстанції було встановлено, що на час розгляду справи вказаний договір чинний та недійсним не визнаний.

Товариством з обмеженою відповідальністю „ЛЧД" були виконані роботи за умовами договорів на загальну суму 273 501,60 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт: за вересень 2008 року на суму 186 994,80 грн. (підписаний сторонами за договором без зауважень) (т.1, а.с. 23-27), за жовтень 2008 року на суму 31 574,40 грн. (т.1, а.с.32-34), за листопад 2008 року на суму 54 932,40 грн. (т.1, а.с.38-42).

Також, про виконання позивачем робіт за договорами свідчать листи відповідача на адресу відкритого акціонерного товариства „Енергенична компанія „Севастопольенерго" від 21 жовтня 2008 року за вих. №190 (т.1, а.с.52) та Держенергонадзору України у місті Севастополі від 24 листопада 2008 року (т.1, а.с.53).

Листом від 19 листопада 2008 року за вих. №42/11 (т.1, а.с. 48) позивач повідомив відповідача про закінчення робіт за договорами та направив Акти приймання виконаних підрядних робіт лист повернутий відділенням зв'язку з позначкою „за спливом строку зберігання, причина: неявка адресата" (т.1, а.с.49, 50).

Таким чином, зобов'язання за договорами від 02 червня 2008 року №0206008 та від 19 серпня 2008 року №42 позивач виконав у повному обсязі, але, як встановлено судом першої інстанції відповідач умови пунктів 4.2.2 договорів належним чином не виконав - за одержані роботи розрахувався не в повному обсязі, сплативши лише 218 965,80 грн.

Заборгованість відповідача за договорами перед позивачем склала 54 535,80 грн.

Відмова дочірнього садового товариства „Родник" погасити зазначену заборгованість у добровільному порядку з'явилась підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЧД" до господарського суду міста Севастополя позовом про її стягнення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення та про необхідність змінити рішення господарського суду міста Севастополя, виходячи з наступного.

Оскільки зі змісту спірних договорів у справі вбачається, що вони за своєю правовою природою є договорами підряду, правовідносини, які виниклі у зв'язку з їх укладенням, повинні регулюватися положеннями глави 61 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей стосовно виконання господарських зобов'язань, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково.

Відповідно до частини 1 статті 861 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судом першої інстанції було встановлено, що акти приймання виконаних підрядних робіт складені, підписані позивачем та направлені на адресу відповідача належним чином, про що свідчать опис вкладення до поштового відправлення та довідка відділення зв'язку про повернення поштового відправлення (т.1, а.с. 49-50). Відповідач ці акти не підписав, мотивів відмови від підписання не навів. Таким чином, відсутні підстави вважати акти недійсними.

Також, про виконання позивачем робіт за договорами свідчать листи відповідача на адресу відкритого акціонерного товариства „Енергенична компанія „Севастопольенерго" від 21 жовтня 2008 року за вих. №190 (т.1, а.с.52) та Держенергонадзору України у місті Севастополі від 24 листопада 2008 року (т.1, а.с.53).

Листом від 19 листопада 2008 року за вих. №42/11 (т.1, а.с. 48) позивач повідомив відповідача про закінчення робіт за договорами та направив Акти приймання виконаних підрядних робіт лист повернутий відділенням зв'язку з позначкою „за спливом строку зберігання, причина: неявка адресата" (т.1, а.с.49, 50).

Таким чином, зобов'язання за договорами від 02 червня 2008 року №0206008 та від 19 серпня 2008 року №42 позивач виконав у повному обсязі, але, як встановлено судом першої інстанції відповідач умови пунктів 4.2.2 договорів належним чином не виконав - за одержані роботи розрахувався не в повному обсязі, сплативши лише 218 965,80 грн.

Заборгованість відповідача за договорами перед позивачем склала 54 535,80 грн.

Але, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції було призначено судову будівельну-технічну експертизу, у зв'язку з тим, що суду необхідно було визначити вартість виконаних підрядних робіт за договорами №020608 від 02 червня 2008 року та №42 від 19 серпня 2008 року.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи №2677 від 03 травня 2012 року встановлено, що вартість виконаних робіт ТОВ „ЛЧД" по електропостачанню СТ „Родник" по договору №020608 від 02.06.2008 -187,663 грн., по договору №42 від 19.08.2008 -70,048 грн.

Вказана сума підлягає стягненню на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу, згідно з якими одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 546, 549 , пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Колегія судів перевіривши розрахунок пені, встановила, що він не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з тим, що сума основного боргу була зменшена.

Отже, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до Постанов Національного банку України від 21 квітня 2008 року №107 розмір облікової ставки з 30 квітня 2008 року складав 12%.

Згідно з вказаними нормами пеня, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 4605,57 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України у випадку прострочки виконання грошового зобов'язання боржник, прострочивши виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з індексом інфляції за час прострочи, а також 3% річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлено інший розмір процентів.

Суд перевірив розрахунок 3% річних та індексу інфляції встановив, що він також не відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, 3% річних з простроченої суми складає 576,40 грн.

Розмір витрат, пов'язаних з інфляцією за період прострочення складає: 3719,54 грн.

Твердження заявника апеляційної скарги стосовно того, що роботи позивачем за договорами підряду виконані не в повному обсязі та кінцевій сплаті не підлягають, колегія суддів вважає безпідставними та не обґрунтованими, у зв'язку з наступним.

У грудні 2008 року відповідач надав до Держенергонадзору Акти освідчення скритих робіт (устрій захисного заземлення); Акт здавання-приймання електромонтажних робіт по електропостачанню садового товариства „Родник". В вказаних актах відображені роботи та матеріали, що відповідають роботам та матеріалам в бухгалтерських актах (форми КБ2 та КБ3) між позивачем та відповідачем, який заявник апеляційної скарги не визнає.

Крім того, Акти на дані роботи відповідачем були підписанні з товариством з обмеженою відповідальністю „Піраміда Плюс", яка не має жодного відношення до робіт, виконаних товариством з обмежено відповідальністю „ЛЧД", та не заключала ніяких договорів з позивачем.

Більш того, під час розгляду справи в апеляційному суді, у судовому засіданні представник відповідача пояснив, що він в договірні відносини з товариством з обмеженою відповідальністю „Піраміда Плюс" не знаходиться. Крім цього цей факт підтверджується довідкою товариства з обмеженою відповідальністю „Піраміда Плюс" за вих. №12 від 31 березня 2010 року.

В підтвердження факту виконання робіт є лист голови товариства Крисіної Л.В. на адресу начальника Держенергонагляду Малишева В.А. від 24 листопада 2008 року, в якому відображено, що монтажні роботи, згідно з ТУ №1425/08 виконані у повному обсязі (т.2, а.с. 34).

Також, вищевказані обставини підтверджуються висновком судової будівельно-технічної експертизи №456 від 22 вересня 2010 року, згідно якого експертом було зазначено, що роботи, зазначенні в договорах №020608 від 02 червня 2008 року та №42 від 19 серпня 2008 року були виконані позивачем.

Також, з матеріалів справи вбачається, що виконанні позивачем роботи були прийняті відповідачем до експлуатації.

Доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне, матеріалами справи підтверджується, що поштова кореспонденція була направлена судом першої інстанції на адресу відповідача, яка була зазначена у позовній заяві, а також в апеляційній скарзі.

Також, вказана адреса на яку відправлялась поштова кореспонденція, зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(т.1, а.с.69).

Отже, представник відповідача у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно із пунктом 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123, від 15 березня 2007 року „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З врахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду даної справи господарським судом сумлінно виконано вимоги чинного законодавства щодо належного повідомлення учасників судового процесу про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, враховуючи зміст вищевказаних правових норм, зазначені документи є належними та допустимими доказами у даній справі, які підтверджують певні обставини.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, зміну рішення суду у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та прийняття нового рішення у справі про часткове задоволення.

Керуючись статтею 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу садового товариства „Родник" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 24 листопада 2009 року у справі №5020-10/075 змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини у наступній редакції:

„Стягнути з садового товариства „Родник" (Хутор Лукомський, Максимова дача, Балаклавський район, місто Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 24860842, р/р 26008060074691 в СФ КБ „Приватбанк", місто Севастополь, МФО 324935, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЧД" (вул.. Очаковцев, 60, кв.99, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 33276101, р/р 260043769801 в СФ ЗАТ „Петрокомерц-Банк", місто Севастополь, МФО 384544) 38 745,20 грн. основного боргу, 3% річних -576,40 грн., інфляційні витрати -3719,54 грн., пеня -4605,57 грн."

3. В іншій частині рішення залишити без змін.

4. Стягнути з садового товариства „Родник" (Хутор Лукомський, Максимова дача, Балаклавський район, місто Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 24860842, р/р 26008060074691 в СФ КБ „Приватбанк", місто Севастополь, МФО 324935, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЧД" " (вул.. Очаковцев, 60, кв.99, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 33276101, р/р 260043769801 в СФ ЗАТ „Петрокомерц-Банк", місто Севастополь, МФО 384544) витрати по сплаті судового збору в сумі 703,51 грн., з яких: 387,45 грн. за звернення з позовною заявою, 193,73 грн. за звернення з апеляційною скаргою та 122,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді К.Г. Балюкова

В.Є. Дмитрієв

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЧД" (вул. Очаківців, 60-99,Севастополь,99011)

2. Садове товариство "Родник" (хутор Лукомський, б.1 Максимова дача,Севастополь,99055)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Піраміда Плюс" (пр. Ген. Острякова, 240/58,Севастополь,99055)