Ухвала

від 21.11.2012 по справі 5020-10/075

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

21 листопада 2012 року справа № 5020-10/075

Суддя господарського суду міста Севастополя Юріна О.М. , розглянувши скаргу Садового товариства "Родник" на дії Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у місті Севастополі (вул. 7 листопада, б.3 м. Севастополь, 99042) з проведення опису та арешту майна при примусовому виконанні наказу №5020-10/075 від 31.07.2012

у справі за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЧД"

(вул. Силаєва, б.8 м. Севастополь, 99029)

до Садового товариства "Родник"

(Хутор Лукомський, Максимова дача, Балаклавський район, м. Севастополь, 99055)

про стягнення 74 746,92 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЧД" (далі -ТОВ "ЛЧД") звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Садового товариства "Родник" (далі -СТ "Родник") про стягнення 74 746,92 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24.11.2009 позов задоволено частково, стягнуто з СТ "Родник" на користь ТОВ "ЛЧД" 70 321,31 грн., у тому числі: 54 535,80 грн. основного боргу, 1 425,40 грн. 3 % річних, 7 869,60 грн. інфляційних втрат та 6 490,51 грн. пені. В решті позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 рішення місцевого господарського суду змінено, стягнуто з СТ "Родник" на користь ТОВ "ЛЧД" 41 914,16 грн., з яких: 32 505,40 грн. основного боргу, 849,59 грн. 3 % річних, 4 690,58 грн. інфляційних втрат, та 3 868,59 грн. пені., в іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2011 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 скасовано в частині стягнення з СТ „Родник" 41 914,16 грн. заборгованості, з яких: 32 505,40 грн. суми основного боргу, 3% річних 849,59 грн., інфляційних витрат 4690,58 грн. і пені в розмірі 3 868,59 грн., справу в цій частині передано до Севастопольського апеляційного господарського суду для нового розгляду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 рішення господарського суду міста Севастополя від 24.11.2009 змінено, стягнуто з СТ „Родник" на користь ТОВ „ЛЧД" 38 745,20 грн. основного боргу, 3% річних - 576,40 грн., інфляційні витрати - 3719,54 грн., пеня - 4605,57 грн., в іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2012 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 залишено без змін.

31.07.2012 в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України виданий відповідний наказ по справі №5020-10/075.

19.11.2012 від СТ „Родник" надійшла скарга б/н від 16.11.2012 на дії Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у місті Севастополі з проведення опису та арешту майна при примусовому виконанні наказу №5020-10/075 від 31.07.2012 (вх. №9752/12).

Вивчивши надані матеріали, суд вважає, що зазначена скарга СТ „Родник" підлягає поверненню без розгляду, з огляду на наступне.

Пунктом 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»передбачено, що розгляд господарськими судами скарг у порядку статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.

Отже, зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим господарським судом, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу. Розгляд таких скарг здійснюється господарськими судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" №14 від 26.12.2003 викладено правову позицію, згідно з якою скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями, зокрема, Господарського процесуального кодексу України . У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання.

Крім того, пунктом 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»№9 від 17.10.2012 визначено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

У якості доказів надіслання копії скарги та доданих до неї документів Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у місті Севастополі скаржником наданий фіскальний чек №5419 від 19.11.2012 з описом вкладення до цінного листа від 19.11.2012, що свідчать про направлення поштового відправлення рекомендованою кореспонденцією на адресу: вул. 7 Жовтня, б.3 м. Севастополь, 99042.

Відповідно до положень абзаців 1 та 4 частини першої статті 1, частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомості про місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - автоматизованої системи збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. При цьому ці відомості у випадку їх внесення до вказаного реєстру вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманим судом за електронним запитом за №15172785 від 21.11.2012 місцезнаходженням Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у місті Севастополі є : вул. 7 листопада, б.3, м. Севастополь, 99042.

Абзацами другим та шостим пункту 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»передбачено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"); у випадках, передбачених статтею 56 Господарського процесуального кодексу України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Отже, СТ „Родник" у порушення норм частини першої статті 56 та пункту 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України, не додано до скарги належних доказів направлення її копії та додатків до неї Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у місті Севастополі.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Суд вважає за необхідне звернути увагу СТ "Родник" на те, що згідно з частиною третьою статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

На підставі викладеного, частиною першою статті 56, пунктом 2 частини першої статті 57, пунктом 6 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України,

у х в а л и в :

Скаргу Садового товариства "Родник" на дії Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у місті Севастополі з проведення опису та арешту майна при примусовому виконанні наказу №5020-10/075 від 31.07.2012, - повернути без розгляду.

Суддя підпис О.М. Юріна