Рішення

від 19.07.2012 по справі 2-1239

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-1239 Головуючий у суді у 1 інстанції - Яковець Номер провадження 22-ц/1890/1519/12 Суддя-доповідач - Маслов Категорія - 37

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Маслова В. О.,

суддів - Дубровної В В. В., Лузан Л Л. В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду у м.Суми цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Роменського міськрайонного суду від 11 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Роменської міської ради, треті особи: Роменська районна державна нотаріальна контора, Роменська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення юридичного факту та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и л а :

16 березня 2012 року ОСОБА_1 звернувся од суду з вказаним позовом до Волошнівської сільської ради, яка в подальшому за його заявою була замінена на виконком Роменської міської ради. Позов обґрунтовував тим, що згідно з заповітом від 7 листопада 2003 року є спадкоємцем на земельний пай площею 5,541 га на теренах Волошнівської сільської ради після смерті бабусі ОСОБА_5, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1. Посилаючись на поважність причин пропуску пропуску шестимісячного строку на прийняття спадщини після смерті бабусі, просив надати йому додатковий строк для прийняття спадщини і встановити факт заповідання бабусею йому земельної ділянки площею 5,541 га на теренах Волошнівської сільської ради, яка належала їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 10 травня 2002 року.

Рішенням Роменського міськрайонного суду від 11 червня 2012 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що судом було прийняте рішення, яке не відповідає дійсним обставинам справи і з неправильним застосуванням норм матеріального права. Тому просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його вимоги.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_6, які підтримали доводи апеляції, розглянувши матеріали справи колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 7 листопада 2003 року секретарем Волошнівської сільради Роменського району посвідчений заповіт згідно з яким ОСОБА_7 заповіла своєму онуку ОСОБА_1 «державний акт на право приватної власності на землю». Це підтверджується копією цього заповіту на а.с.10.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть на а.с.9, і відкрилася спадщина на її майно. З довідки завідувача Роменської районної державної нотаріальної контори від 10 квітня 2012 року вбачається, що після смерті ОСОБА_8 спадкова справа не відкривалася, оскільки ніхто не звертався з заявою про прийняття спадщини (а.с.27).

Позивач визнає, що напередодні смерті з бабусею не проживав і у шестимісячний строк не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 Поряд з цим він пояснив суду, що ОСОБА_7, у зв'язку з похилим віком і недугою у 2005 році з села Волошнівки Роменського району переїхала жити до своєї доньки ОСОБА_9 у будинок АДРЕСА_1 і жила з нею до своєї смерті. Тут же вона отримувала пенсію. Факт спільного проживання і реєстрації бабусі і матері позивача на день смерті у вказаному будинку підтверджується довідкою голови квартального комітету№16 м.Ромни від 2 квітня 2012 року на а.с.25.

Згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Немає ніяких даних про відмову матері позивача від спадщини після смерті його бабусі.

Як зазначив позивач, його мама ОСОБА_9 також померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і її майно успадкували вітчим ОСОБА_10 та брат ОСОБА_4, бо він з братом ОСОБА_8 відмовилися на його користь.

Рішення у даній справі є незаконним, оскільки виконком Роменської міської ради є неналежним відповідачем за даним позовом. Будь-яке майно може бути успадковане громадою і перейти до комунальної власності, якщо немає інших спадкоємців за законом або заповітом. Про це йдеться у ст.1277 ЦК України. При наявності таких спадкоємців, які прийняли спадщину, саме вони, а не орган місцевого самоврядування може бути відповідачем за таким позовом. Заяви позивача про заміну відповідача на належних відповідачів, брата ОСОБА_4 і вітчима ОСОБА_9, як це передбачено ч.1. ст.30 ЦПК України, не було, а тому суд першої інстанції повинен був постановити рішення про відмову у позові до міськвиконкому саме з цієї підстави, не вдаючись у обґрунтованість позову по суті.

У зв'язку з неправильним застосуванням місцевим судом норм матеріального і процесуального права, постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1. ст.309 ЦПК України з постановленням нового рішення про відмову у позові з інших підстав. Тільки в цій частині і підлягає задоволенню апеляційна скарга ОСОБА_1

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 291, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Роменського міськрайонного суду від 11 червня 2011 року в даній справі і постановити нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Рішення набрало законної сили, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -