Ухвала

від 19.07.2012 по справі 2а-1315/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 р. Справа № 82569/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Запотічного І.І., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Сютик Н.І.

за участі представників: позивача Шегинського Р.А., відповідача Харамбура Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2012 року у адміністративній справі № 2а-1315/12/1370 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МДФ-Фасад» до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МДФ-Фасад» звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 31.01.2012 р. № 00003321600 та № 0000331600.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач своєчасно та в повному обсязі звітувався до ДПІ Яворівського району Львівської області з податку на додану вартість, а також своєчасно та у строки визначені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податковим Кодексом України сплачував самостійно нараховані податкові зобов'язання.

Постановою львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю та скасовано податкові повідомлення - рішення від 31.01.2012 р. № 00003321600 та № 0000331600. Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача 222,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу на постанову суду в якій зазначає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та ухвалення необґрунтованого та незаконного рішення у справі, зокрема судом не взято до уваги, що позивачем допущено порушення строків сплати самостійно нарахованих та узгоджених зобов'язань з податку на додану вартість, тому за результатами проведеної перевірки було встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, чим порушено п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та п.п.5.3.1 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову. якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник відповідача, апелянта у справі, у судовому засіданні апеляційного розгляду справи, апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у апеляційній скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного розгляду справи, проти апеляційної скарги заперечив. Вважає оскаржувану постанову такою, що винесена із повним з'ясуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 12.01.2012 року Державною податковою інспекцією у Яворівському районі Львівської області було складено акт № 25/16-0/32053273 «Про результати перевірки дотримання вимог п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового Кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю «МДФ-Фасад» за період з 30.11.2010 року по 22.12.2011 року».

Перевіркою було встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок па додану вартість, чим було порушено п.57.1. ст.57 розділу II Податкового Кодексу України та п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки ТзОВ «МДФ-Фасад» сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із затримкою: до 30 календарних днів в сумі 2022,40 грн., що є більшою, ніж 30 календарних днів в сумі 109 830,43 грн. В акті перевірки також зазначено розрахунок штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, згідно яких сума штрафних санкцій складає 22 168,3 грн.

На підставі акту перевірки від 12.01.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.01.2012 року за формою «Ш» № 0000321600, яким відповідно до акту перевірки встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, передбаченого п.57.1 ст.57 розділу II Податкового Кодексу України та п.5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% , у сумі 21966.09 грн.

31.01.2012 року відповідачем було прийняте також податкове повідомлення-рішення за формою «Ш» № 0000331600, яким відповідно до акту перевірки встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, передбаченого п.57.1 ст.57 розділу II Податкового Кодексу України та п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 202.24 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність платіжних доручень, які підтверджують повну і своєчасну сплату позивачем своїх грошових зобов'язань з податку на додану вартість дає підстави вважати висновок відповідача про порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 1.1. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків - юридичні особи на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. ( п. п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачає крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податковою зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 цього ж Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Згідно п. п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничною строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму і грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 ст. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Позивачем подано податкові декларації з податку на додану вартість за період, який було охоплено перевіркою, що проводилася відповідачем та копії платіжних документів, згідно яких позивачем здійснювались платежі з податку на додану вартість з призначенням платежу: за жовтень 2010 року платіжним дорученням № 25 від 26.1 1.2010 року на суму 20214, 00 грн.; за листопад 2010 року платіжним дорученням № 70 від 24.12.2010 року на суму 10010,00 грн.; за грудень 2010 року платіжним дорученням № 107 від 27.01.201 1 року на суму 10034,00 грн.; за січень 2011 року платіжним дорученням № 150 від 23.02.2011 року на суму 10 670,00 грн.; за лютий 2011 року платіжним дорученням № 191 від 30.03.2011 року на суму 10070,00 грн.; за березень 2011 року платіжним дорученням № 219 від 29.04.2011 року на суму 9960,00 грн.; за квітень 2011 року платіжним дорученням № 257 від 30.05.2011 року на суму 7730,00 грн.; за травень 2011 року платіжним дорученням № 301 від 25.06.2011 року на суму 10040,00 грн.; за червень 2011 року платіжними дорученнями № 321 від 14.07.2011 року на суму 2000,00 грн. та № 337 від 26.07.2011 року на суму 7200,00 грн.; за липень 2011 року платіжним дорученням № 394 від 26.08.2011 року на суму 9300,00 грн.; за серпень 2011 року платіжним дорученням № 439 від 23.09.2011 року на суму 9600.00 грн.

Таким чином, на момент проведення перевірки у платника податків ТзОВ «МДФ - Фасад» податковий борг з податку на додану вартість відсутній, представлені позивачем платіжні доручення вказують на сплату та призначення сплати таких коштів, а саме ПДВ за період жовтень 2010 року - серпень 2011 року, відтак сплата позивачем зобов'язань по податку на додану вартість за вказаний період підтверджена належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2012 року задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2012 року адміністративній справі № 2а-1315/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 24.07.2012 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді І.І. Запотічний

С.М. Кузьмич