Постанова

від 21.05.2015 по справі 2а-1315/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 року № 2а-1315/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання Петрика Р.І.,

за участі представників сторін:

від позивача: Біскупа Н.В., згідно наказу,

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МДФ - Фасад" до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю "МДФ - Фасад" (далі - ТзОВ "МДФ -Фасад", позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у Яворівському районі ГУ ДФС у Львівській області, відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 31.01.2012 року № 0000321600 та № 0000331600.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що своєчасно та в повному обсязі подавав до ДПІ Яворівського району ГУ ДФС у Львівській області податкову звітність з податку на додану вартість, а також своєчасно та у строки, визначені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Податковим кодексом України, сплачував самостійно нараховані податкові зобов'язання. В зв'язку з чим податкові повідомлення - рішення про застосування до ТзОВ "МДФ -Фасад" штрафних (фінансових) санкцій є протиправними і підлягають скасуванню.

Представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибула, 20.05.2015 року скерувала на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи за вх. № 801 ел., в якому просила відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням представника на лікарняному. Згідно наявних в матеріалах справи заперечень від 28.02.2012 року, відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставним та необґрунтованим, покликаючись на те, що платником податків допущено порушення строків сплати самостійно нарахованих та узгоджених зобов'язань з податку на додану вартість, а, відтак, за результатами проведеної перевірки було встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, чим порушено п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Враховуючи те, що відповідач належним чином, в силу приписів ст.ст. 33-35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, є суб'єктом владних повноважень, а подане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи не підтверджене належними доказами перебування представника на лікарняному, суд дійшов висновку проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТзОВ "МДФ-Фасад", код ЄДРПОУ 32053273, знаходиться за адресою: 81083, Львівська область, Яворівський район, с. Домажир, вул. Молодіжна, 614. Зареєстроване як юридична особа 02.07.2002 року, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 13182052 від 28.02.2012 року.

12.01.2012 року ДПІ у Яворівському районі було проведено перевірку дотримання позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ ПК України, за результатами якої складено акт № 25/16-0/32053273 "Про результати перевірки дотримання вимог п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ ПК України ТзОВ "МДФ-Фасад", за період з 30.11.2010 року по 22.12.2011 року".

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, чим було порушено п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ ПК України та п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки ТзОВ "МДФ-Фасад" сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із затримкою: до 30 календарних днів - в сумі 2022,40 гривень; більшою, ніж 30 календарних днів - в сумі 109830,43 гривень.

В акті перевірки також зазначено розрахунок штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, згідно яких сума штрафних санкцій складає 22168,3 гривень.

На підставі акта перевірки від 12.01.2012 року відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 31.01.2012 року за № 0000321600 та № 0000331600.

Не погоджуючись з висновками перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся з позов до суду про їхнє скасування.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а - 1315/12/1370 від 02.04.2012 року позовні вимоги ТзОВ "МДФ-Фасад" задоволено в повному обсязі, скасовано податкові повідомлення - рішення від 31.01.2012 року № 0000321600 та № 0000331600.

В подальшому, вищевказана постанова була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 року.

Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 01.04.2015 року касаційну скаргу ДПІ у Яворівському районі ГУ ДФС у Львівській області задовольнив частково, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 року у справі № 2а - 1315/12/1370 скасував та направив справу на новий розгляд.

Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, наголосив, що при розгляді даної справи слід було з'ясувати причини, за яких відповідні кошти не надійшли до бюджету у відповідний строк, перевіривши, у тому числі, наявність достатнього залишку на рахунках позивача у день подання платіжних доручень, дотримання ним умов для здійснення банківського платежу тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходив з наступного.

Згідно п. 1.1. ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон 2181-ІІІ) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків - юридичні особи на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. (п. п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону 2181-ІІІ).

Пункт 54.1 статті 54 ПК України передбачає, крім випадків, передбачених податковим законодавством, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 ст. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі.

Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

В матеріалах справи містяться податкові декларації з податку на додану вартість за період, який було охоплено перевіркою, що проводилася відповідачем. Вказані декларації позивачем подано до ДПІ Яворівського району своєчасно, що підтверджувалося сторонами в судовому засіданні та квитанціями про прийняття декларацій.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень, згідно яких останнім здійснювались платежі з податку на додану вартість з призначенням платежу: за жовтень 2010 року платіжним дорученням № 25 від 26.11.2010 року на суму 20 214 грн.; за листопад 2010 року платіжним дорученням № 70 від 24.12.2010 року на суму 10 010 грн.; за грудень 2010 року платіжним дорученням № 107 від 27.01.2011 року на суму 10 034 грн.; за січень 2011 року платіжним дорученням № 150 від 23.02.2011 року на суму 10 670 грн.; за лютий 2011 року платіжним дорученням № 191 від 30.03.2011 року на суму 10 070 грн.; за березень 2011 року платіжним дорученням № 219 від 29.04.2011 року на суму 9 960 грн.; за квітень 2011 року платіжним дорученням № 257 від 30.05.2011 року на суму 7 730 грн.; за травень 2011 року платіжним дорученням № 301 від 25.06.2011 року на суму 10 040 грн.; за червень 2011 року платіжними дорученнями № 321 від 14.07.2011 року на суму 2 000 грн. та № 337 від 26.07.2011 року на суму 7 200 грн.; за липень 2011 року платіжним дорученням № 394 від 26.08.2011 року на суму 9 300 грн.; за серпень 2011 року платіжним дорученням № 439 від 23.09.2011 року на суму 9 600 грн.

Станом на момент проведення перевірки у платника податків ТзОВ "МДФ-Фасад" податковий борг з податку на додану вартість відсутній, а докази (вищевказані платіжні доручення), що є у справі, вказують на призначення сплати таких коштів, а саме ПДВ за жовтень 2010 року - серпень 2011 року, відтак, сплата позивачем зобов'язань по податку на додану вартість за вказаний період підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно п. 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї ж Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї ж Інструкції.

При цьому згідно п. 3.8. цієї ж Інструкції, "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Щодо з'ясування причин, за яких відповідні кошти не надійшли до бюджету у відповідний строк, суд зазначає, що у відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до ст. 24 цього Закону, передбачено, що подання ініціатором до банку або іншої установи - учасника платіжної системи документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі здійснюється протягом операційного часу. Реквізити документів на переказ готівки та особливості їх оформлення встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. При використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

Подальший рух платежу перебуває поза зоною контролю платника, який немає можливості ні вплинути на дії банку, ні проконтролювати їх.

Тому, платник податків не несе відповідальності за подальші дії банку.

Таким чином, зважаючи на наявність платіжних доручень, належним чином оформлених, які містять відбиток банку про проведення платежу і підпис уповноваженої особи банку, а, отже, підтверджують повну і своєчасну сплату позивачем своїх грошових зобов'язань з податку на додану вартість, суд вважає висновок відповідача про порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання необґрунтованим.

Крім того, з аналізу наявних в матеріалах справи виписок з банківського рахунку ТзОВ "МДФ-Фасад" випливає, що станом на момент перерахування податку на додану вартість протягом жовтня 2010 року - серпня 2011 року позивач мав на банківському рахунку достатню кількість обігових коштів для перерахування до бюджету та виконання свого конституційного обов'язку зі сплати податків.

Згідно п. 129.6ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем не були дотримані в повній мірі, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності та обґрунтованості позовних вимог.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 31.01.2012 року № 0000321600 та № 0000331600 та не надано жодного доказу, який би спростовував доводи позивача, а саме - своєчасне перерахування ним податку на додану вартість до бюджету.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України 222,00 грн. судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд,-

постановив:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 31.01.2012 року № 0000321600 та № 0000331600, прийняті Державною податковою інспекцією в Яворівському районі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МДФ - Фасад" (код ЄДРПОУ 32053273, що знаходиться за адресою: 81083, Львівська область, Яворівський район, с. Домажир, вул. Молодіжна, 614) 222 (двісті двадцять дві) гривні рівно сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 26.05.2015 року

Суддя Потабенко В.А.