Ухвала

від 24.07.2012 по справі 30/271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/271   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа №  30/271 24.07.12 За скаргою     Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеротехсервіс» на                     дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного                         управління юстиції в місті Києві За позовом     Регіонального відділення фонду державного майна України по м. Києву до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеротехсервіс» про                   розірвання договору купівлі-продажу № 934 від 27.08.03. та договору                         № 934/1 від 18.12.06.                                        Суддя  Ващенко Т.М. Представники учасників судового процесу: Від позивача:       Васильченко І.В. –представник за довіреністю № 27 від 19.04.12. Від відповідача (скаржника): Кальний В.П. –представник за довіреністю № б/н від 25.05.12.; Кальний О.В. –представник за довіреністю № б/н від 25.05.12. Від ВДВС:             не з»явився Обставини справи: Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.10. у справі № 30/271, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.10. позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задоволено повністю. Розірвано Договір № 934 від 27.08.03. купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва  державної власності –будівлю харчоблоку та Договір № 934/1 від 18.12.06. про внесення змін до Договору № 934 від 27.08.03., які укладені між Регіональним відділенням фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аеротехсервіс»; зобов'язано відповідача повернути об'єкт незавершеного будівництва - будівлю харчоблоку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 66-а за актом приймання передачі позивачу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеротехсервіс»в доход Державного бюджету України 85,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 04.01.11. на виконання вказаного рішення та постанови було видано відповідні накази № 30/271. Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.12. рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.10. у справі № 30/271 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.10. залишено без змін. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.11. у справі № 30/271, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.11., заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Аеротехсервіс” про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.10. у справі № 30/271 за нововиявленими обставинами задоволено частково; рішення господарського суду міста Києва від 02.11.10. у справі № 30/271 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Аеротехсервіс” про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.10. у справі № 30/271 за нововиявленими обставинами в частині направлення справи на новий розгляд –відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 08.08.11. рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.11. у справі № 30/271 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.11. скасовано, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Аеротехсервіс” про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.10. у справі № 30/271 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.11. у справі № 30/271, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.11., відхилено скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по м. Києву на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління в місті Києві. 04.07.12. представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління в місті Києва, відповідно до якої заявник просить суд: - визнати дії ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві по відкриттю виконавчого провадження (ВП 31857697) по виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 04.01.11. № 30/271 про зобов'язання ТОВ «Аеротехсервіс»повернути об'єкт незавершеного будівництва - будівлю харчоблоку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 66-а за актом приймання передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву неправомірними; - скасувати постанову ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 28.03.12. про відкриття виконавчого провадження (ВП 31857697); - визнати дії ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві по оформленню акту від 10.05.12. неправомірними; - скасувати акт ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 10.05.12.; - визнати дії ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві по оформленню постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.05.12. неправомірними; - скасувати постанову ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві про закінчення виконавчого провадження від 11.05.12. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.12. у справі № 30/271 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеротехсервіс»на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві призначено до розгляду на 24.07.12. В судовому засіданні 24.07.12. представники скаржника підтримали заявлену скаргу в повному обсязі. Представник позивача в усній формі проти задоволення даної скарги заперечує, та просить суд в задоволенні її відмовити. Крім того позивачем заявлено усне клопотання про відкладення розгляду даної скарги для надання можливості підготувати письмові пояснення. В задоволенні даного клопотання судом відмовлено в зв»язку з необґрунтованістю. Представник Відділу державної виконавчої служби Солом»янського районного управління юстиції в місті Києві в призначене судове засідання 24.07.12. не з»явився, заяв, клопотань не подав та не надіслав, поважних причин неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 07.07.12. не виконав. В судовому засіданні 24.07.12. представником стягувача заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи в зв»язку з неявкою в судове засідання представника органу Державної виконавчої служби. Представники скаржника підтримали заявлене клопотання. Згідно ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, а тому суд відмовив в задоволенні даного клопотання.   Розглянувши матеріали скарги та заслухавши пояснення представників скаржника, стягувача, Господарський суд міста Києва, -                                                 В С Т А Н О В И В : Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження»(далі –Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби. Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців. В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів. Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця. Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.   Згідно ч. 3 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом. Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 18, 25, 26, 27, 32, 35, 38 та ін. Закону України «Про виконавче провадження»та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону. Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою. Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа. Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції. В п. 32  інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/369 від 29.06.10. «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»вказується, що в останньому абзаці пункту 8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.02. № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (з подальшими змінами) зазначено таке: "За результатами розгляду скарги (на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби) виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє". Водночас вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України. У відповідності до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. Вимоги скаржника про визнання дій ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві по відкриттю виконавчого провадження (ВП 31857697) по виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 04.01.11. № 30/271 про зобов'язання ТОВ «Аеротехсервіс»повернути об'єкт незавершеного будівництва-будівлю харчоблоку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 66-а за актом приймання передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву" неправомірними та про скасування постанови ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 28.03.2012 про відкриття виконавчого провадження (ВП 31857697) мотивовані тим, що, на думку скаржника, рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.10. у справі № 30/271 набрало чинності не 16.12.10., як то вказано в наказі Господарського суду міста Києва від 04.01.11., а 08.08.11. – після винесення постанови Вищого господарського суду України у справі № 30/271. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеротехсервіс»посилається на те, що вказаний наказ був оформлений з порушенням вимог ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»в частині набрання рішенням законної сили, що мало б стати підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими  на всій території України і виконуються у порядку,  встановленому цим Кодексом та законом України «Про виконавче провадження». Суд відзначає, що у відповідності до ст. ст. 19, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», та пред'явлений на виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Приписами ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів. Таким чином, наказ Господарського суду міста Києва від 04.01.11. № 30/271 відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження». При цьому, згідно з ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття (ст. 105 ГПК України). Постанову Київського апеляційного господарського суду, якою рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.10. у справі № 30/271 залишено без змін, прийнято 16.12.10. Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.10. у справі № 30/271 набрало законної сили 16.12.10., що вірно вказано в наказі Господарського суду міста Києва від 04.01.11. № 30/271. Крім того, п 1 ч. 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. З матеріалів скарги вбачається, що 28.03.12. головним державним виконавцем  Москаленко О.П. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 31857697 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.01.11. № 30/271 та встановлено боржнику строк для самостійного виконання в термін до 03.04.12. Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника в частині визнання дій ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві по відкриттю виконавчого провадження (ВП 31857697) по виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 04.01.11. № 30/271 про зобов'язання ТОВ «Аеротехсервіс»повернути об'єкт незавершеного будівництва-будівлю харчоблоку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 66-а за актом приймання передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву" неправомірними та про скасування постанови ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 28.03.2012 про відкриття виконавчого провадження (ВП 31857697) підлягають відхиленню. Стосовно викладених в скарзі вимог ТОВ «Аеротехсервіс»про визнання дій ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві по оформленню акту від 10.05.12. неправомірними та скасування вказаного акту, суд відзначає наступне. Зазначені вимоги обґрунтовано тим, що в акті державного виконавця від 10.05.12. не йде мова про укладання між сторонами акту приймання-передачі об'єкту, а лише констатується, що будівля передана від відповідача позивачу. Крім того, скаржник посилається на те, що акт було підписано лише державним виконавцем та деякими незрозумілими особами, залученими незрозумілим чином до проведення виконавчих дій, без участі боржника, та зазначає, що актом не можна передати просто адресу, тому в ньому повинні бути відображені характеристики об'єкта, що передається. При цьому, ТОВ «Аеротехсервіс»наголошує на тому, що інструкція, на підставі якої було оформлено акт, відповідно до наказу Мін'юсту України від 02.04.12. № 512/5 „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень", зареєстрованого в Мін'юсті 02.04.12. за № 489/20802 втратила чинність з 17.04.12., а в новій інструкції містяться конкретні вимоги до оформлення акту, які, на думку скаржника не дотримані державним виконавцем, а саме: в акті не були зазначені особи, що були присутні під час складання акту (мотиви їх відсутності), кількість аркушів, на яких складено акт, не викладено мету і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, зміст встановлених фактів, подій, висновків та пропозицій, відсутні відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються. З огляду на ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. В силу ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Згідно з п.п. 1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції  України № 512/5 від 02.04.12., акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Акти складаються за місцем проведення виконавчих дій. Підпунктом 4.2.8 зазначеної інструкції встановлено, що факт передачі майна може засвідчуватися актом державного виконавця або актом приймання-передавання майна. Разом з тим, відповідно до ст. 84 ГПК України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказується, зокрема, найменування майна, що підлягає передачі (у спорі про передачу майна). Пунктом 9.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 «Про судове рішення»передбачено, що у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення. Таким чином, п. 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.10. у справі № 30/271 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Аеротехсервіс” повернути об'єкт незавершеного будівництва - будівлю харчоблоку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 66-а за актом приймання передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву, тобто викладено відповідний припис, із зазначенням найменування, місцезнаходження об'єкту. Тож і в акті державного виконавця від 10.05.12., складеного при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 04.01.11. № 30/271  зазначено найменування, місцезнаходження спірного об'єкту. При цьому, з вказаного акту вбачається, що його підписано не лише державним виконавцем, а й встановленими особами: головним спеціалістом юрисконсультом фонду державного майна України по м. Києву та начальником відділу малої приватизації та договірного менеджменту фонду державного майна України по м. Києву. Вимогами п. 1.5.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції  України № 512/5 від 02.04.12. встановлено, що: - текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт; - у констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції; - у кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються); - акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання сторін чи інших осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти імені особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта; - до акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами. На противагу твердженням боржника, з акту державного виконавця від 10.05.12. вбачається, що в ньому зазначені особи, що були присутні під час складання акту, викладено мету і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, зміст встановлених фактів, подій, висновків. Відсутність у вказаному акті відомостей про кількість примірників акта та про те кому вони надаються, про кількість аркушів, на яких складено акт, не є, на думку суду, суттєвим порушенням Інструкції з організації примусового виконання рішень, яке б вплинуло на дійсність оскаржуваного акту державного виконавця від 10.05.12. Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника в частині визнання дій ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві по оформленню акту від 10.05.12. неправомірними та скасування вказаного акту є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Крім викладеного, скаржник просить суд визнати дії ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві по оформленню постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.05.12. неправомірними та скасувати постанову ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві про закінчення виконавчого провадження від 11.05.12., з підстав того, що оскільки акт державного виконавця від 10.05.12. було оформлено з порушеннями, то постанова про закінчення виконавчого провадження від 11.05.12. є такою, що видана передчасно та з порушенням вимог законодавства. Також ТОВ “Аеротехсервіс” вказує на відсутність в оскаржуваній постанові мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків). Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому, з постанови від 11.05.12. про закінчення виконавчого провадження ВП № 31857697 вбачається, що мотивом винесення вказаної постанови є саме повне та фактичне виконання рішення відповідно до виконавчого документа. Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника в частині визнання дій ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві по оформленню постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.05.12. неправомірними та скасування постанови ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві про закінчення виконавчого провадження від 11.05.12. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Дослідивши наявні матеріали скарг, суд дійшов висновку, що головні державні виконавці Москаленко О.П. та Штойка Л.Р. під час здійснення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 30/271 від 04.01.11. діяли у межах та в порядку визначених Законом, а постанова від 28.03.12. про відкриття виконавчого провадження ВП № 31857697, постанова від 11.05.12. про закінчення виконавчого провадження ВП № 31857697, акт державного виконавця від 10.05.12. є правомірними та такими, що винесені у відповідності до вимог чинного законодавства України. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення  заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов‘язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (ч. 6 п. 7 Роз'яснення Президії ВГСУ № 04-5/365 від 28.03.02.). Враховуючи вищевикладене, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеротехсервіс»на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління в місті Києва задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 86, 121-2  Господарського процесуального Кодексу України, Господарський суд міста Києва,  - У Х В А Л И В: В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеротехсервіс»на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління в місті Києва відмовити повністю. Суддя                                                                                                                       Т.М. Ващенко