Постанова

від 24.07.2012 по справі 19/86пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. Справа № 19/86пн

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р., суддівВоліка І.М., Коваленко С.С. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" в особі "Центрального відділення ПАТ "СЕБ Банк" у місті Донецьку" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.10.2011 р. у справі№ 19/86пн господарського суду Донецької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "1000 Дрібниць" доПублічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" в особі "Центрального відділення ПАТ "СЕБ Банк" у місті Донецьку" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г. 2) Приватного нотаріуса Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області Ізмайлової В.Б. провизнання відсутнім права та зобов'язання виконати певні дії в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Шлапак Д.П., дов. б/н від 29.12.2011 р.

- відповідача: Тимошенко Я.Я., дов. № 1039 від 03.10.2011 р.

- третіх осіб: не з'явились

В С Т А Н О В И В:

У липні 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "1000 Дрібниць" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" в особі "Центрального відділення ПАТ "СЕБ Банк" у м. Донецьку" про визнання відсутнім у ПАТ "СЕБ Банк" право утримувати під обтяженнями та обмеженнями майно ТОВ"1000 Дрібниць", передане в іпотеку за іпотечними договорами від 21.12.2006 р. та № 49 від 19.05.2008 р.; зобов'язання ПАТ "СЕБ Банк" подати реєстратору письмові повідомлення про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів, вчинених на підставі іпотечних договорів від 21.12.2006 р. та № 49 від 19.05.2008 р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.09.2011 р. (суддя Демідова П.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2011 р.( у складі головуючого Мєзєнцева Є.І., суддів Зубченко І.В., Марченко О.А.), у справі № 19/86пн позов задоволено частково, визнано відсутнім у ПАТ "СЕБ Банк" право утримувати під обтяженнями та обмеженнями майно, передане в іпотеку за іпотечними договорами від 21.12.2006 р. та № 49 від 19.05.2008 р., а саме: нерухоме майно -будівлі магазину "1000 Дрібниць", загальною площею 958,70 кв.м, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, б. Космонавтів, 7, номер РПВН 16970785. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими актами, ПАТ "СЕБ Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2011 р. та рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2011 р. у справі № 19/86пн, та прийняти нове рішення про відмову в задоволення позову.

В обгрунтування касаційної скарги посилається на ст.ст. 12, 15 ГПК України, ст.ст. 210, 1272, 1277 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 12, 35 Закону України "Про іпотеку", ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 34 Закону України "Про нотаріат".

Також, скаржник просив зупинити виконання рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2011р. у справі № 19/86пн до закінчення його перегляду в порядку касації.

З урахуванням обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання в зв'язку з його необґрунтованістю.

Позивач та треті особи не скористались правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, не надали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Попередніми інстанціями встановлено, що 21.12.2006 р. між Акціонерним банком "Факторіал-Банк", правонаступником якого є ПАТ "СЕБ Банк", та громадянкою України ОСОБА_1 (позичальником) був укладений договір кредиту №734-п/06, за умовами якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 150 000,00 доларів США на строк з 21 грудня 2006 р. по 21 грудня 2009 р. (кредит), а позичальник приймає його та зобов'язується повернути кредит не пізніше встановленого договором строку, сплатити проценти, комісійні, можливі неустойки та інші витрати в порядку та на умовах, що передбачені цим договором.

В подальшому сторонами укладались угоди про внесення змін № 1 та № 2 від 08.06.2007 р. та від 31.01.2008 р. до кредитного договору, згідно з якими банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 257 000,00 доларів США на строк до 21 грудня 2015 року зі сплатою процентів в розмірі 13,5% річних в валюті кредиту, а позичальник зобов'язався щомісячно, починаючи з січня 2009 року проводити часткове погашення кредиту у сумі не менш, ніж 3059,52 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №734-п/06 від 21.12.2006 р. між банком (іпотекодержателем) та ТОВ "1000 Дрібниць" (іпотекодавцем) був укладений іпотечний договір від 21.12.2006р., відповідно до п. 1.2 якого предметом іпотеки є нерухоме майно ТОВ "1000 Дрібниць", а саме: будівля магазину "1000 Дрібниць", загальною площею 958,70 кв.м., яка знаходиться за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, б. Космонавтів, 7, що розташована на земельній ділянці розміром 0,0750 га, яка є власністю товариства на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 07.12.2006р. виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради на підставі рішення №805 від 22.11.2006р., бланк серія ЯЯЯ № 745835, зареєстрованого Костянтинівським міським бюро технічної інвентаризації 07.12.2006р., номер витягу 12798905, реєстраційний номер 16970785, номер запису 454 в книзі 1.

Згідно з п.п. 6.1, 6.2 іпотечного договору від 21.12.2006 р. договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань по договору кредиту. Іпотека припиняється у разі: повного виконання позичальником зобов'язань за договором кредиту; реалізації предмету іпотеки у встановленому законодавством України порядку; продажу іпотекодержателем предмета іпотеки; розірвання цього договору за згодою сторін, яка посвідчується нотаріально; з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Зі зміною основного зобов'язання за договором кредиту №734-п/06 від 21.12.2006 р., забезпеченого іпотекою, відповідні зміни були внесені і до іпотечного договору від 21.12.2006 р.

30.04.2008 року між банком та громадянкою України ОСОБА_1 (позичальником) було укладено генеральну угоду № С_023/75_08, за умовами якої банк відкриває позичальнику кредитний ліміт в сумі 90 000,00 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за генеральною угодою між банком (іпотекодержателем) та ТОВ "1000 Дрібниць" (іпотекодавцем) було укладено іпотечний договір № 49 від 19.05.2008 р., відповідно до п.п.1.2-1.2.1 якого предметом іпотеки є нерухоме майно ТОВ "1000 дрібниць", а саме: будівля магазину "1000 Дрібниць", загальною площею 958,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Костянтинівка, б. Космонавтів, 7, та належить товариству на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради згідно рішення № 805 від 22.11.2006р. та зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності, виданим Костянтинівським міським бюро технічної інвентаризації 07 грудня 2006 року № 12798905, номер запису 454 в книзі 1, реєстраційний номер 16970785.

Згідно з п.п. 6.1, 6.2 іпотечного договору № 49 від 19.05.2008 р. іпотечний договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань по договору кредиту. Іпотека припиняється у разі: повного виконання позичальником зобов'язань за договором кредиту; реалізації предмету іпотеки відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України; розірвання цього договору за згодою сторін, яка посвідчується нотаріально; з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Обтяження іпотекою нерухомого майна -будівлі магазину "1000 Дрібниць", загальною площею 958,70 кв.м., яка знаходиться за адресою: Донецька область, м.Костянтинівка, б. Космонавтів, 7, номер за РПВН: 16970785, підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №18639274 від 19.05.2008 р. та витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 18639025.

На підставі ст. ст. 11, 16, 509, 512, 526, 546, 553, 572, 575, 598, 608, 1216, 1277 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про іпотеку" суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання відсутнім у банку права утримувати під обтяженнями та обмеженнями майно, передане в іпотеку за іпотечними договорами від 21.12.2006 р. та № 49 від 19.05.2008 р.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека -це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи -боржника. Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. (ст.ст. 1, 11 Закону України "Про іпотеку").

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позичальник за кредитним договором № 734-п/06 від 21.12.2006 р. та генеральною угодою №С_023 /75_08-ДТ-03 від 30.04.2008 р. -ОСОБА_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до ст. 1216, ч.ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 1268, ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1282 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що спадщина відносно прав і обов'язків ОСОБА_1 відкрита ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а строк для прийняття спадщини сплинув 02.10.2009 року. Спадкоємці ОСОБА_1 до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не звертались, свідоцтво про право на спадщину не видавалось, що свідчить про відсутність спадкоємців ОСОБА_1

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час розгляду позовної заяви спадщина ОСОБА_1 відумерлою судом не визнана.

Відповідно до ст. 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Таким чином, у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) до іпотекодавця (заставодавця) переходять права кредитора за основним зобов'язанням, боржником в якому залишається позичальник.

На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність спадкоємців позичальника за кредитним договором № 734-п/06 від 21.12.2006 р. та генеральною угодою №С_023 /75_08-ДТ-03 від 30.04.2008 р., суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про припинення зобов'язань за кредитним договором № 734-п/06 від 21.12.2006 р. та генеральною угодою №С_023 /75_08-ДТ-03 від 30.04.2008 р. у зв'язку зі смертю позичальника.

За приписами абз. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

З урахуванням вищевикладеного, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про припинення зобов'язань за іпотечними договорами від 21.12.2006 р. та № 49 від 19.05.2008 р., в зв'язку з чим відсутні правові підстави для утримання предмету іпотеки під обтяженням.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, здійснені на підставі правильної юридичної оцінки спірних правовідносин та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Крім того, з огляду на положення ч.ч. 2, 4 ст. 15 ГПК України судом першої інстанції не було порушено вимог Господарського процесуального кодексу щодо територіальної підсудності справ господарському суду.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків суду, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових актів у справі № 19/86пн.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" в особі "Центрального відділення ПАТ "СЕБ Банк" у місті Донецьку" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2011р. та рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2011 р. у справі № 19/86пн залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.С. Коваленко