Ухвала

від 17.09.2012 по справі 19/86пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

17.09.12 р. Справа № 19/86пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянувши матеріали

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „1000 Дрібниць", м. Костянтинівка Донецької області (заявник)

про роз'яснення рішення господарського суду Донецької області по справі №19/86пн від 21.09.2011р.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „1000 Дрібниць", м. Костянтинівка Донецької області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „СЕБ Банк" в особі „Центрального відділення ПуАТ „СЕБ Банк" в м. Донецьку

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватного нотаріуса Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_2

про визнання відсутнім права та зобов'язання виконати певні дії

За участю представників сторін:

від заявника (позивача): Сокольська О.О. за довіреністю.

від відповідача: Бережна Ю.О. за довіреністю.

від третіх осіб: не з'явились.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.09.2011р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2012р., частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „1000 Дрібниць", м. Костянтинівка Донецької області до Публічного акціонерного товариства „СЕБ Банк" про визнання відсутнім права та зобов'язання виконати певні дії та визнано відсутнім у Публічного акціонерного товариства „СЕБ Банк" право утримувати під обтяженнями та обмеженнями майно, передане в іпотеку за іпотечними договорами від 21.12.2006р. та №49 від 19.05.2008р., а саме: нерухоме майно - будівлі магазину „1000 Дрібниць", загальною площею 958,70 кв.м, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м.Костянтинівка, б.Космонавтів, 7, номер РПВН 16970785. В задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача подати реєстратору письмове повідомлення зразка, встановленого п.25 Постанови Кабінету Міністрів України №410 від 31.03.2004р. про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів, вчинених на підставі вищевказаних іпотечних договорів відмовлено.

04 вересня 2012р. на адресу господарського суду Донецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю „1000 Дрібниць", м. Костянтинівка Донецької області надійшла заява №б/н від 04.09.2012р. про роз'яснення рішення господарського суду Донецької області по справі №19/86пн від 21.09.2011р., за змістом якої він просить суд роз'яснити, чи виникає у нотаріусів України як реєстраторів Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України обов'язок на підставі рішення суду від 21.09.2011р. по справі №19/86пн вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру іпотек запису №12381387 про обтяження майна іпотекою на підставі договору іпотеки №ІЗ-246 від 21.12.2006р., виключення з Державного реєстру іпотек запису №22135881 від 19.05.2008р. про обтяження майна іпотекою на підставі договору іпотеки №49 від 19.05.2008р., виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису №№12381431, 22135737 та щодо зняття заборони відчуження майна, що знаходиться: м. Костянтинівка Донецької області, бул. Космонавтів, 7.

Ухвалою суду від 05.09.2012р. вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 17.09.2012р. представник заявника підтримав вимоги, викладені в заяві від 04.09.2012р., представник відповідача заперечував проти задоволення заяви з підстав, викладених у відлові, інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні представником відповідача надані суду копії правовстановлюючих документів (витяг з Статуту, витяг з ЄДРЮОФОП ), з яких вбачається , що 27.06.2012 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців здійснено реєстрацію змін до установчих документів відповідача щодо зміни найменування відповідача. Наразі відповідач має назву - Публічне акціонерне товариство «Фідобанк». Оскільки зміна назви юридичної особи не має ознак реорганізації (ст. 25 ГПК України , ст. 104, 107,108,109 ЦК України) та не тягне за собою перехід прав та обов'язків від особи к особі (ст.90 ЦК України), здійснення процесуальних дії щодо заміни сторони по справі не потребується. Тому суд враховує документи надані представником відповідача і надалі іменує відповідача згідно статутних документів.

За приписами ст.89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту.

Зі змісту вищевказаної норми вбачається, що суд роз'яснює рішення, ухвалу тільки в тому випадку, якщо воно не зрозуміло заявникові по суті. Наявність же підстав для надання роз'яснення рішення, ухвали господарського суду встановлюється суддею. Зокрема, рішення, ухвали потребують роз'яснення судом у випадку незрозумілості, двозначності або наявності інших обставин, які роблять незрозумілим прийняте рішення, ухвалу.

Отже, роз'яснення рішення передбачає викладення його змісту у більш ясній і зрозумілій формі.

Судом проаналізовано рішення від 21.09.2011р. по справі №19/86пн та встановлено, що в мотивувальній частині вищевказаного рішення міститься обгрунтування підстав відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача подати реєстратору письмове повідомлення зразка, встановленого п.25 Постанови Кабінету Міністрів України №410 від 31.03.2004р. про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів, вчинених на підставі іпотечних договорів №ІЗ-246 від 21.12.2006р. та №49 від 19.05.2008р., що полягає в наступному:

«Відповідно до ст.9 пункту 1 розділу 1 Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" на державного реєстратора прав на нерухоме майно покладено функції щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації, її зупинення, про державну реєстрацію обтяжень, про скасування запису, погашення запису та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав. За приписами розділу 2 пунктів 1, 3 вказаний Закон набирає чинності з дня його опублікування, тобто з 16.03.2010 року, крім пунктів 3 і 5 розділу I та пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення", які набирають чинності з 1 січня 2012 року. До січня 2012 року державна реєстрація правочинів, іпотек, відомостей про обтяження нерухомого майна проводиться нотаріусами, реєстраторами юридичної особи, яка належить до сфери управління Міністерства юстиції України. Покладені в розділі „Прикінцеві та перехідні положення" обов'язки реєстратора кореспондуються з обов'язками, встановленими Законом „Про нотаріат", Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України № 31/5 від 09.06.1999 р. для осіб - реєстраторів.

Встановлена законодавцем відстрочка застосування державної реєстрації прав на нерухоме майно в порядку, визначеному Законом про державну реєстрацію речових прав до 1 січня 2012 року, обумовлює застосування у спірних відносинах Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" в діючих його частинах, Закону України „Про нотаріат", Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 31/5 від 09.06.1999 р.

Як вбачається з викладеного, функції щодо прийняття рішень про скасування та погашення записів про державну реєстрацію обтяжень покладені на державного реєстратора, яким за змістом розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" є нотаріуси, реєстратори юридичної особи, яка належить до сфери управління Міністерства юстиції України. За приписами Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Реєстраторами Реєстру заборон (далі - Реєстратор) є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу, та державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії. На підставі п.1.3 вказаного Положення зазначені особи крім іншого уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна.

Відповідно до п.2.1 „Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 31/5 від 09.06.1999, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є:

„2.1.1. Накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом - Реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.

2.1.2. Заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є Реєстраторами, - у зв'язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна;

- судами (крім третейських судів) і слідчими органами - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту);

- органами державної виконавчої служби - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту)."

З наведеного вбачається, що якщо знаття заборони або арешту здійснюється реєстратором, це не потребує подання окремих заяв.

Як вбачається, відповідач-Банк не має статусу суб'єкту, якому вищевказаним нормативно-правовим актом надано повноваження щодо звернення з заявою про зняття заборони на об'єкти нерухомого майно, в нього відсутній обов'язок виконати дії, які вимагає позивач.

У відповідності до ст. 74 Закону України „Про нотаріат", нотаріус-реєстратор вилучає запис про заборону відчуження об'єкту нерухомого майна за повідомленням установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомленням про припинення іпотечного договору або договору застави.

За приписами ст. 17 Закону України „Про іпотеку", відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Але, Постановою КМУ від 31 березня 2004 р. N 410 „Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек" питання вилучення відомостей з реєстру у зв'язку з припиненням іпотеки не врегульовані. За іпотекодержателем законодавчо закріплений обов'язок ініціювати виключення запису з реєстру тільки у випадку виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою»

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що діючим законодавством , передбачено право позивача звернутися або до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, або до будь-якого іншого реєстратора (державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу нотаріуса ), з вимогою про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записів, вчинених на підставі іпотечного договору від 21.12.2006р. за №4278066 та іпотечного договору №49 від 19.05.2008р. за №7212831, у зв'язку з припиненням вказаних іпотечних договорів.» Саме зазначені висновки стали підставою для відмови в задоволені позову до відповідача про зобов'язання останнього здійснити дії щодо виключення записів з відповідних реєстрів.

Водночас, питання щодо обов'язку третіх осіб вчиняти дії щодо виключення з публічних реєстрів записів про обтяження об'єктів нерухомого майна не були заявлені позивачем у позовних вимогах, відтак суд позбавлений можливості їх роз'яснювати у зв'язку з відсутністю зазначених питань у предметі позову.

Зі змісту вищевикладеного вбачається, що викладені в резолютивній частині рішення висновки суду відповідають обставинам, про які зазначено в його мотивувальній частині, що унеможливлює двозначне тлумачення його змісту; зміст рішення викладений чітко, послідовно та зрозуміло.

Зазначені обставини свідчать про відсутність підстав для роз'яснення рішення від 21.09.2011р. по справі №19/86пн, тому, керуючись ст.ст.86, 89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „1000 Дрібниць", м. Костянтинівка Донецької області про роз'яснення рішення господарського суду Донецької області по справі №19/86пн від 21.09.2011р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „1000 Дрібниць", м. Костянтинівка Донецької області до Публічного акціонерного товариства „СЕБ Банк" в особі „Центрального відділення ПуАТ „СЕБ Банк" в м. Донецьку, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_2 про визнання відсутнім права та зобов'язання виконати певні дії.

Суддя Демідова П.В.

.