Постанова

від 31.07.2012 по справі 7/275/09-16/286/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.07.2012 р. справа №7/275/09-16/286/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Суддів:Малашкевича С. А. Азарової З. П., Кододової О. В. при секретарі судового засідання Коломієць С. О. за участю представників сторін: від позивача:не з`явились від відповідача:не з`явились розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольпроект", м. Мелітополь Запорізької області на рішення господарського судуЗапорізької області від 05.04.2012р. (повний текст підписано -10.04.2012р.) у справі№ 7/275/09-16/286/10 (суддя Ніколаєнко Р.А.) за позовомОСОБА_5, м. Мелітополь Запорізької області до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольпроект", м. Мелітополь Запорізької області простягнення 42 993 грн. 73 коп. основного боргу, 2 579 грн. 62 коп. -3% річних та 5 804 грн. 02 коп. втрат від інфляції

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5, м. Мелітополь Запорізької області звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольпроект", м. Мелітополь Запорізької області про стягнення 42 993 грн. 73 коп. основного боргу, 2 579 грн. 62 коп. -3% річних та 5 804 грн. 02 коп.- втрат від інфляції.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.01.2010 р. у справі № 7/275/09, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.03.2010 р., був частково задоволений позов ОСОБА_5, внаслідок чого з відповідача на користь позивача стягнуто 12557,00 грн. вартості частини майна, 791,00 грн. частини вартості нерозподіленого прибутку, 133,48 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В інший частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2010 р. у справі № 7/275/09 постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 18.03.2010 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 20.01.2010 р. скасовані, справу передано на новий розгляд.

Під час нового розгляду, заявою від 02.03.12 р. (а.с. 95-97 т. 4) позивачем були уточнені позовні вимоги, зокрема позивач просив стягнути з відповідача вартість частини майна в розмірі 42 993,73 грн., суму з урахуванням індексу інфляції в розмірі 5804,02 грн., трьох процентів річних від простроченої суми -2579,62 грн., витрати на проведення судової експертизи в сумі 2109,60 грн. та 3516 грн., а також судові витрати, пов`язані зі сплатою державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.04.2012 р. позов ОСОБА_5 задоволений у повному обсязі, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 42993,73 грн. вартості майна,, пропорційній частці ОСОБА_5 у статутному капіталі ТОВ «Мелітопольпроект», 3% річних в сумі 2579 грн. 62 коп., втрати від інфляції в розмірі 5804 грн. 02 коп. та 4430 грн. 27 коп. судових витрат.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування підстав для скасування посилається на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими та порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач зазначив по-перше, що судом першої інстанції не були виконані вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 10.06.2010 р., а саме суд помилково визначив грошову суму, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_5 без врахування вимог розумності та справедливості, врахував лише висновок судової економічної та будівельно-технічної експертизи; по-друге, судом не врахована балансова вартість активів товариства при розрахунку вартості частини майна товариства. Вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення на користь ОСОБА_5 грошової суми у розмірі 6426,1 грн.

Позивач, у відзиві на апеляційну скаргу, доводи скарги заперечила, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Позивач та відповідач про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Проте до апеляційного господарського суду своїх представників не направили.

Враховуючи, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правільність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила.

Відповідно до п. п. 1.2, 6.1 Статуту ТОВ «Мелітопольпроект»ОСОБА_5 є учасником товариства з часткою у статутному капіталі в розмірі 3,065% або 516,00 грн. Доля учасника ОСОБА_5 у статутному фонді ТОВ «Мелітопольпроект»за даними Статуту та балансу підприємства внесена у повному обсязі.

24.12.2008 р. позивач повідомила ТОВ «Мелітопольпроект»про свій вихід із складу учасників товариства із заявленням про виплату їй ринкової вартості майна, пропорційну вартості її частки -3,065% у статутному капіталі, а також належної частки прибутку, одержану товариством в 2008 році до моменту виходу.

27.02.2009 р. були проведені загальні збори засновників ТОВ «Мелітопольпроект», на яких було прийнято рішення про виключення ОСОБА_5 зі складу учасників ТОВ «Мелітопольпроект»за власним бажанням та виплатити ОСОБА_5 її долю у статутному фонді в розмірі 519,00 грн. та суму вартості майна товариства пропорційно її частки у розмірі 12041,50 грн.

Позивач вважає, при її виході з ТОВ «Мелітопольпроект» загальними зборами товариства було визначено їй до сплати частку вартості майна товариства, розмір якої, на її думку, суттєво занижений. Як стверджує позивач, реальна вартість майна товариства є значно вищою, ніж зазначено відповідачем в звіті про фінансові результати за 2008 рік. У зв`язку з чим, позивач не погодилася із визначеною відповідачем балансовою вартістю майна товариства та звернулась до господарського суду з даним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом, зокрема Законом України "Про господарські товариства" та статутними документами.

Предметом даного спору є визначення вартості майна ТОВ «Мелітопольпроект», пропорційної вартості частки ОСОБА_5 3,065% у статутному капіталі товариства, що підлягає виплаті позивачу внаслідок її виходу з товариства.

Основні норми, що регулюють питання виходу учасника з товариства та порядок розрахунків містяться у Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України та Законі України «Про господарські товариства».

Згідно ч. 2, 3 ст. 148 ЦК України Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

За приписами ст. 54 Закону України «Про господарські товариства»при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Пунктом 30 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.08 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Відповідно до п. п. 8, 4, 8.5 Статуту ТОВ «Мелітопольпроект»(в редакції чинній на час виходу позивача зі складу учасників товариства) учасник має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу. Учасник, який виходить із товариства має право одержати вартість майна, пропорційну вартості його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасниками та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути змінена переданням майна в натурі. Визначення вартості майна здійснюється за балансовою вартістю майна, а в разі, коли балансова вартість занижена або учасники не дійшли згоди, за експертною оцінкою.

Враховуючи, що при виході позивача зі складу учасників товариства учасники не дійшли згоди щодо визначення вартості майна відповідно до вказаного вище п. 8.5 Статуту, повинно проводитися за експертною оцінкою, а не за балансовою вартістю майна, як вважає відповідач.

Отже, для визначення частки в майні товариства, яка належала позивачу, необхідно визначити дійсну вартість майна товариства на дату виходу (виключення) позивача з товариства.

Скасовуючи попередні судові рішення у даній справі Вищий господарський суд України в своїй постанові від 10.06.2010 р. надав вказівки, які відповідно до ст. 111-12 ГПК України є обов`язковими, під час нового розгляду справи вирішити питання про призначення експертизи для встановлення вартості майна відповідача, і в залежності від встановленого зробити вичерпні висновки щодо дійсної вартості частки позивача.

На виконання вказівок вищого господарського суду України, місцевим господарським судом була призначена комплексна судова економічна та будівельно-технічна експертиза.

Відповідно до висновку комплексної економічної та будівельно-технічної експертизи № 1501/1502-11 від 27.11.2011 р. найбільш вірогідна ринкова вартість нерухомого майна - вбудованого приміщення загальною площею 691,5 кв.м в будинку № 40 по вул. Кірова в м. Мелітополі Запорізької області, належного ТОВ "Мелітопольпроект" станом на 27.02.2009 р. становить 1812422,00 грн. Відповідно, ринкова вартість нерухомого майна, яка належить ОСОБА_5 пропорційно її частці у статутному фонді з урахуванням ринкової вартості нерухомого майна - вбудованого приміщення загальною площею 691,5 кв.м в будинку № 40 по вул. Кірова в м. Мелітополі Запорізької області становить 55550,73 грн.

Зазначений експертний висновок виконано спеціалістами, які мають необхідну кваліфікацію у відповідних галузях та питаннях, містить докладний опис проведених досліджень щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна -приміщення по вул. Кірова, 40 в м. Мелітополі Запорізької області, має зроблені в результаті цих досліджень висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені місцевим господарським судом питання, а тому відповідно до ст. 43 ГПК України правомірно врахований місцевим господарським судом при прийняті рішення.

Враховуючи часткову сплату відповідачем позивачу частки при виході з учасників товариства в сумі 12557,00 грн., судом першої інстанції правомірно стягнута на користь позивача частка майна у розмірі 42993,73 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми з урахуванням індексу інфляції в розмірі 5804,02 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми -2579,62 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось вище, при виході учасника з товариства виплата йому вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Отже, ще в березні 2010 року настав термін виплати позивачу суми пропорційно належної їй частки в статутному фонді товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зміст зобов'язання визначено ст. 509 ЦК України, згідно якої це є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 148 ЦК України передбачає право учасника товариства на майно товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі товариства, яке він має право отримати. У разі, коли учасник, який вибув, скористався таким правом, то з моменту повідомлення про вихід із складу учасників товариства з виплатою належної йому частки вартості майна, у відповідача настає обов'язок сплатити цю суму у строки, визначені ст.54 Закону, невиконання якого тягне наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов'язання, зокрема, визначених ст.625 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 5804,02 грн. інфляційних втрат та 2579,62 грн. - 3% річних за період з березня 2010 р. по березень 2012 р., нарахованих за неналежне виконання відповідачем свого зобов"язання по сплаті вартості частки в майні товариства та частини прибутку товариства.

Безпідставними є посилання апелянта на те, що при визначенні вартості майна суд першої інстанції не врахував відсутність на цей час активів у ТОВ «Мелітопольпроект»у вигляді нерухомості та договір купівлі-продажу нерухомого майна по вул. Кірова, 40 у м. Мелітополь, згідно якого здійснено відчуження майна за ціною 199210 грн. і, виходячи з цієї вартості, 31 особа, які були учасниками ТОВ «Мелітопольпроект», отримали по 6426, 01грн.- вартості своїх часток в статутному капіталі товариства. Експертна оцінка ринкової вартості нерухомого майна ТОВ «Мелітопольпроект»повинна була проводитися і була експертом проведена на час виходу позивача з товариства, тобто ще до відчуження цього майна товариством. Відповідач та покупець майна за договором від 30.12.2010 р. купівлі-продажу нерухомого майна по вул. Кірова, 40 у м. Мелітополь самостійно на свій розсуд визначили вартість майна що продається, тому така вартість не впливає та не спростовує ринкову вартість цього майна, встановленого експертним висновком. Стосовно того, що справедливою та розумною грошовою сумою, яка повинна бути сплачена ОСОБА_5 є сума 6426,1 грн., яку апелянт визначив виходячи з отримання за договором відчуження кожним з 31 учасників ТОВ «Мелітопольпроект»середньої вартості частини майна, колегія суддів зазначає, що погоджуватися чи не погоджуватися з цим розміром та вартістю своєї частки в статутному капіталі товариства є правом кожного із цих осіб учасників товариства, але від цього не залежить право позивача вимагати встановлення і виплати вартості належної йому частки в статутному капіталі товариства від дійсної ринкової вартості майна такого товариства на момент виходу його з товариства. Отже, брати суму, на яку вказує апелянт, як достеменну та стверджувати, що саме в цьому розмірі отримала б і позивач, не вірно.

З огляду на викладене, безпідставними є посилання апелянта на порушення судом першої інстанції при визначенні грошової суми, яка підлягає сплаті на користь ОСОБА_5 вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищезазначене, Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області у даній справі, в зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольпроект", м. Мелітополь Запорізької області з заявлених в ній підстав задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольпроект", м. Мелітополь Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 05.04.2012 р. у справі № 7/275/09-16/286/10 -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 05.04.2012 р. у справі № 7/275/09-16/286/10 -залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя С. А. Малашкевич

Судді: З. П. Азарова

О. В. Кододова