Рішення

від 15.05.2012 по справі 2-3851/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 2-3851/11

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2012 р. Ленінський районний суд міста Севастополя в складі:

головуючого - судді Фисюк О.І.

при секретарях - Коноплянкіної А.І., Ільченко Г.О., Матковій Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, позов третьої особи - ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, вточнивши позовні вимоги, звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 141 000 грн., 3 відсотки річних у розмірі 15 224,52 грн., індекс інфляції 41 862 грн., судові витрати у розмірі 2 100,86 грн. Вимоги позову мотивовані тим, що 08.08.2008 р. між ним та відповідачем був укладений договір, відповідно до якого він придбає у неї 92 акції ЗАТ «Хозторгсервис», відповідно до цього договору нею була написана розписка про передачу ним грошових коштів у розмірі 141 000 грн., що еквівалентно 30 000 доларам США, а відповідач видала довіреність на ОСОБА_4 на право оформлення на нього вказаних акцій зі строком дії 08.08.2011р. Загальна сума правочину склала 50 000 доларів США, суму грошових коштів, яка залишилась в розмірі 94 000 грн., вони оформили договором позики, згідно якого ОСОБА_4 зобов'язався сплатити відповідачу вказані грошові кошти. До теперішнього часу акції на нього не оформлені, довіреність, видану на ОСОБА_4, відповідач відізвала, грошові кошти, отримані за придбання акцій, вона у добровільному порядку не повертає, у зв'язку з чим він вимушений звернутися до суду.

Третя особа - ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_3 з позовом, в якому просить визнати недійсним договір позики від 08.08.2008р., укладений між ними, та стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 76 536,18 грн. Вимоги позову мотивовані тим, що 08.08.2008р. між ним та відповідачем був укладений договір позики на загальну суму 94 000 грн., але грошові кошти він не отримував, оскільки цей договір був укладений у забезпечення договору купівлі - продажу 92 акцій ЗАТ «Хозторгсервис» загальною вартістю 50 000 доларів США, але оскільки у ОСОБА_2 грошових коштів для купівлі акцій було недостатньо, вони вирішили грошові кошти, які залишилися, оформити у вигляді договору позики. В підтвердження цього відповідач також оформила на нього довіреність на право відчуження на користь ОСОБА_2 вказаних акцій, а також на право представляти її інтереси як акціонера ЗАТ «Хозторгсервис». В підтвердження виконання ним угоди він передав відповідачу грошові кошти у розмірі 9 591 доларів США, що еквівалентно 76 536,18 грн., однак як йому стало відомо відповідач 28.03.2011 р. відізвала оформлену на нього довіреність. Вважає, що договір є недійсним та грошові кошти, набуті відповідачем, підлягають поверненню як безпідставно набуті.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав у повному обсязі з викладених в ньому підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні позови не визнав через їх необґрунтованість та недоведеність.

Представник третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, позов підтримав у повному обсязі з викладених в ньому підстав.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріалі справи, визнає позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів обґрунтованим та підлягаючим частковому задоволенню, позов третьої особи - ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, стягнення безпідставно набутих грошових коштів - обґрунтованими та підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до розписки від 08.08.2008 р. відповідач отримала від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 141 000 грн., що еквівалентно 30 000 доларів США, в рахунок належних їй 92 акцій ЗАТ «Хозторгсервис», які відповідно до усної домовленості з останнім він придбає. Суму, яка залишилась за придбання акцій, в розмірі 94 000 грн., що еквівалентно 20 000 доларів США, ОСОБА_4 передає їй в строк до 08.08.2010 р. шляхом оформлення договору позики з ним від 08.08.2008 р. з щомісячними виплатами до 02 числа кожного місяця по 3 920 грн. У виконання своїх зобов'язань за розпискою від 08.08.2008р. відповідач видала ОСОБА_4 довіреність від 08.08.2008 р., посвідчену приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу та зареєстровану в реєстрі за №2723, відповідно до якої надала право останньому вчиняти від її імені дії - продавати, міняти належні їй прості акції ЗАТ «Хозторгсервис», ідентифікаційний код 16512328, розташованого за адресою: м. Севастополь, пр. Перемоги,50, представляти її інтереси по вказаним питанням перед усіма фізичними та юридичними особами, з питань акції ЗАТ «Хозторгсервис».

Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 28.03.2011 р., завіреної приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Петренко Т.З. та зареєстрованої в реєстрі за №988, вбачається, що вона припинила довіреність від 08.08.2008 р. за реєстровим №2723, яка була надана для представництва інтересів і для ведення від її імені як акціонера ЗАТ «Хозторгсервис» в усіх державних і недержавних установах, підприємствах, адміністраціях, організаціях, судах, яка була видана на ім'я ОСОБА_4

Відповідно до ст. 635 ЦК попереднім є договір, сторони якого зобовязуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору. В даному випадку це договір купівлі-продажу..

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовується загальні положення про купівлю-продаж (ст. 656 ЦК).

За змістом ст. ст. 177, 190, 194 ЦК України цінний папір є одним з видів майна, який посвідчує майнове або речове право, що має ознаки оборотоздатності, тобто може вільно відчужуватись або переходити від однієї особи до іншої.

Істотною умовою договору купівлі-продажу є його предмет та ціна, яким можуть бути й майнові права (ч. 2 ст. 656 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств і законодавством про інститути спільного інвестування.

Акція обов'язково має номінальну вартість, встановлену у національній валюті, та поділяються на два типи - проста та привілейована (ч.ч. 4, 6-9 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»). Також акції існують у документарній та бездокументарній формі, причому право на акції в документарній формі посвідчується сертифікатом акцій, в якому зазначаються такі реквізити як тип і клас акцій, їх номінальна вартість, кількість акцій, що належать власникові за цим сертифікатом і т.ін.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Судом встановлено, що до теперішнього часу договір купівлі-продажу між позивачем та відповідачем не укладений, зі змісту розписки від 08.08.2008р. не убачається, що сторони дійшли згоди щодо предмету договору купівлі-продажу акцій, номінальної вартісті акцій, а також типу і класу акцій.

Отже, договір купівлі-продажу акцій між ними не є укладеним, таким чином, грошові кошти, отримані відповідачем від ОСОБА_2, підлягають поверненню як безпідставно набуті.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава,на якій воно було набуте, згодом відпала.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_3 3 відсотки річних у розмірі 15 224,52 грн., індексу інфляції 41 862 грн. суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки відповідальність за користування чужими безпідставно набутими коштами, передбачена ч.2 ст.1214, ст.536 ЦК України, відповідно до яких у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки діючим законодавством не визначений розмір відсотків, а між сторонами не існувало домовленості щодо їх сплати та розміру, суд не вбачає підстав для задоволення зазначених вимог позивача.

Щодо позовних вимог третьої особи - ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, стягнення безпідставно набутих грошових коштів суд вважає їх обґрунтованими за наступними обставинами.

Відповідно до змісту розписки від 08.08.2008р. вбачається, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір позики від 08.08.2008р., посвідчений державним нотаріусом Третьої Севастопольської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за №3-3758.

Відповідно до п.1,2,4 договору позики передбачено, що відповідач передає у власність ОСОБА_4 строком до 08.08.2010р. грошові кошти в розмірі 94 000 грн, вказану суму грошових коштів він зобов'язується повернути не пізніше 08.08.2010р. на умовах, передбачених цим договором, з виплатою щомісячно по 3 920 грн. не пізніше другого числа кожного місяця, починаючи з вересня місяця 2008р. Відповідно до п.12 договору цей договір вважається укладеним з моменту передання позикодавцем (відповідачем) грошей позичальнику (ОСОБА_4.)

Згідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми.

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно до ч.1 ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

З огляду на викладене договір позики є реальною угодою та вважається укладеним з моменту передання позикодавцем грошових коштів або інших речей і їх отримання позичальником. Навпаки ж, підписання сторонами тексту договору позики без фактичної передачі грошей не породжує в майбутньому у позичальника обов'язку повернення обумовленої угодою цієї суми грошей.

Оскільки відповідно до розписки від 08.08.2008р. вбачається, що спірний договір на суму 94 000 грн. був укладений як забезпечення договору купівлі-продажу акцій, тобто фактично ОСОБА_4 не віддавав суму боргу щомісячно в розмірі 3 920 грн., а сплачував ціну за придбані акції ЗАТ «Хозторгсервіс» у кількості 92 шт., які належать відповідачу, доказів отримання від відповідача ним грошових коштів у позику у розмірі 94 000 грн. суду не надано, а навпаки спростовується матеріалами справи, суд вважає, що договір підлягає визнанню недійсним.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина 3 статті 215 ЦК України).

В свою чергу, стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України).

Таким чином, правочин, який укладений без наміру створення правових наслідків не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 202, 203 ЦК України, й тому є недійсним.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 в рахунок купівлі акцій було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 9 591 доларів США, що еквівалентно на час розгляду справи 76 536,18 грн., таким чином, на підставі ст.1212 ЦК України вони підлягають стягненню з відповідача як безпідставно набуті.

Судові витрати пропорційно до задоволених вимог за ст.88 ЦПК України слід покласти на відповідача.

На підставі ст.ст.177,190,194,202,203,215,625,635,655,1046,1047,1051,1212 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 141 000 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 410 грн. та витрати з інформаційно - техничного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього- 142 530 грн.

В іншій частин у задоволенні позову відмовити.

Позов третьої особи - ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити.

Визнати недійсним договір позики від 08.08.2008р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Третьої Севастопольської державної нотаріальної контори Каденкович О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 3-3758.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 ОСОБА_4 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 76 536,18 грн. та судовий збір у розмірі 872,67 грн., а всього 77 408,85 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Ленінського районного

суду міста Севастополя О.І.Фисюк