Постанова

від 01.08.2012 по справі 18/47-7/185-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2012 № 18/47-7/185-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Гарник Л.Л.

Доманської М.Л.

за участю секретаря Дідур С.В.,

та представників:

від позивача - Москаленко А.В. - дов. б/н від 18.04.2012 р.,

від відповідача 1 - Миколенко С.С.- дов. №1/06-14/1222 від 11.07.2012 р.,

Передня І.В. - дов. №1/06-14/1240 від 12.07.2012 р.,

від відповідача 2 - Колода Є.Г. - дов. №63 від 23.12.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Веста-ВКМ"

на рішення

господарського суду м. Києва

від 14.06.2012р.

у справі №18/47-7/185-2012 (суддя Якименко М.М.)

за позовом ТОВ „Веста-ВКМ"

до Державного підприємства „Київпассервіс";

Регіонального відділення Фонду державного майна України

по Київській області

про стягнення вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна у сумі 92 590,20 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду в позові ТОВ „Веста-ВКМ" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ „Веста-ВКМ" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення господарського суду м. Києва від 14.06.2012р. та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу Державне підприємство „Київпассервіс" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м. Києва залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

28.12.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - Орендодавець, відповідач-2) та ТОВ "Веста-ВКМ" (далі - Орендар, позивач) укладено Договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі по тексту - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно -частину приміщення автостанції "Кагарлик", площею 150,00 м2, розміщене за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Київпастранс", надалі Балансоутримувач, вартість якого визначена експертним шляхом і становить 71 249,52 гривень без ПДВ.

Вказаний договір укладено строком до 27.12.2009 р. і додатковою угодою №3 від 12.11.2009 р. строк його дії продовжено до 27.12.2011 р.

Відповідно до п. 6.1. Договору Орендар має право використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору.

Як вбачається з п. 6.2. Договору орендар також має з дозволу Орендодавця та за погодженням з Балансоутримувачем проводити реконструкцію, технічне переозброєння орендованого майна.

Згідно з п. 6.4. Договору Орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів з дозволу Орендодавця та за погодженням Балансоутримувача, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Вартість поліпшень орендованого Майна, зроблені Орендарем без погодження з Орендодавцем та Балансоутримувачем, і які неможливо відокремити без заподіяння шкоди майну, компенсації не підлягають.

Листом від 23.03.2007 р. №1445-01/07/14-07 Державний департамент автомобільного транспорту не заперечував щодо проведення невід'ємних поліпшень та ремонту частини приміщення автостанції за рахунок Орендаря (ТОВ "Веста-ВК").

Відповідно до листа Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області (далі - відповідач-1) від 20.04.2007 р. № 14-14-1226, адресованого позивачеві, відповідач-1 не заперечував проти проведення невід'ємних поліпшень державного майна, взятого в оренду згідно з договором від 28.12.2006 р. № 33/07.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач-2 також не заперечував проти проведення невід'ємних поліпшень та ремонту орендованого приміщення автостанції "Кагарлик" за рахунок Орендаря.

Вбачається, що позивачем були здійсненні невід'ємні поліпшення та ремонт орендованого приміщення, які позивач оцінив в розмірі 95 580,20 грн., на підтвердження додав до матеріалів справи платіжні доручення та рахунки-фактури.

Матеріалами справи доведено, що листом від 20.04.2007 р. №14-14-1226 другий відповідач дав згоду позивачу на проведення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна (а.с. 23 т. 1), а перший відповідач повідомив позивачу, що не заперечує проти проведення невід'ємних поліпшень та ремонту орендованого приміщення (а.с. 24 т. 1).

Складений станом на 09.02.2007 р. локальний кошторис на ремонт орендованого приміщення вартістю 63 047,0 грн. затверджено орендодавцем - другим відповідачем (а.с. 26-31 т. 1).

Поняття проектно-кошторисної документації наведено у ст. 877 ЦК України. Кошторис є основним документом при проведенні будівельних, ремонтних робіт, який затверджується сторонами до початку робіт і встановлює вартість будівництва.

В силу ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця; якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.06.2011 р. була призначена судова будівельно-технічна експертиза для вирішення якої було поставлене питання: чи можливо відокремити проведені ТОВ "Веста-ВКМ" поліпшення орендованого майна частини приміщення автостанції "Кагарлик", площею 150,0 кв.м., що розташоване за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15, від іншого майна без заподіяння йому шкоди?

Згідно з висновком №58 від 13.08.2011 р. судової будівельно-технічної експертизи, складеним ТОВ "Центр правової допомоги "Правозахист", відокремити проведені ТОВ "Веста-ВКМ" поліпшення орендованого майна частини приміщення автостанції "Кагарлик", площею 150,0 кв.м., що розташоване за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15, від іншого майна без заподіяння йому шкоди не вбачається можливим, оскільки проведений комплекс ремонтно-будівельних робіт відноситься до невід'ємних поліпшень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як слідує з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Зі змісту зазначених норм та умов договору оренди вбачається, що орендар має право на відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна за умови їх здійснення за згодою орендодавця.

При цьому чинне законодавство і договір оренди не пов'язують обов'язок орендодавця відшкодувати орендарю вартість поліпшень орендованого майна з терміном дії договору, його припиненням або розірванням.

Враховуючи отримання позивачем дозволу у орендодавця та погодження з балансоутримувачем здійснення поліпшень орендованого майна та з огляду на умови пункту 6.4 договору оренди, аналогічні положення якого визначені і чинним законодавством, що регулює орендні правовідносини, позивач має право на відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна.

Колегія суддів вважає, що відшкодуванню позивачу підлягає сума 63047 грн., оскільки вона була затверджена згідно локального кошторису орендодавцем, а решта грошової суми невід'ємних поліпшень з орендодавцем не узгоджувалось і в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. Оскільки орендна плата, яка сплачувалась позивачем розподілялась між відповідачем 1 та відповідачем 2 у співвідношенні 30 % на 70 % відповідно, що також підтвердили в судовому засіданні представники відповідачів, то колегія суддів вважає, що стягнення з відповідачів необхідно провести в дольовому порядку у названому співвідношенні.

Судові витрати позивача також підлягають відшкодуванню пропорційно до частини задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню. Позовні вимоги ТОВ "Веста-ВКМ" необхідно задовольнити частково, стягнувши з Державного підприємства „Київпассервіс" 18 914,10 грн., а з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області 44 132,90 грн. як компенсацію витрат, понесених на здійснення невід'ємного поліпшення приміщення, наданого позивачу у користування за спірним договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 28.12.2006 року.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Веста-ВКМ" задовольнити частково, а рішення господарського суду м. Києва від 14.06.2012 р. у справі №18/47-7/185-2012 скасувати і постановити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Веста-ВКМ" задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста-ВКМ" (09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15, ЄДРПОУ 34378866, МФО 321585, р/р 260045160, Обухівський філіал АППБ "Аваль") з Державного підприємства „Київпассервіс" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 15а, код ЄДРПОУ 33348385) 18 914,10 грн. компенсації витрат, понесених на здійснення невід'ємного поліпшення приміщення, наданого позивачу у користування за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 28.12.2006 року та 804,80 грн. в порядку повернення сплаченого позивачем державного мита, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та судового збору, а з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01196, м. Київ, пл. Лесі Українки,1, код ЄДРПОУ 19028107) - 44 132,90 грн. компенсації витрат, понесених на здійснення невід'ємного поліпшення приміщення, наданого позивачу у користування за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 28.12.2006 року та 1 877,84 грн. в порядку повернення сплаченого позивачем державного мита, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та судового збору.

Справу №18/47-7/185-2012 повернути до господарського суду м. Києва, який зобов'язати видати відповідні накази.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Пантелієнко В.О.

Судді Гарник Л.Л.

Доманська М.Л.