Постанова

від 01.08.2012 по справі 2а-1670/4022/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4022/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

при секретарі - Марченко О.Є.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Гноєвої С.Ю.,

представника третьої особи - ТОВ "Пума Україна" - Корчук Л.І.,

представника третьої особи - ТОВ "Крокус ЛТД" - Мошака О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пума Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус ЛТД" про визнання рішення нечинним, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_5) 15 червня 2012 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" (далі по тексту - відповідач, ПП "ПБТІ "Інвентаризатор") треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пума Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус ЛТД" про визнання рішення нечинним, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зобов'язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що він є один із засновників ТОВ "Крокус ЛТД".

Між ТОВ "Пума Україна" (Покупець) та ТОВ "Крокус ЛТД" (Продавець) 16 червня 2009 року укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом ПМНО Огир Л.А., зареєстрований за № 2869. Відповідно до умов вказаного договору право власності на спірне нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зберігається за продавцем до моменту повного розрахунку який, в свою чергу, повинен бути проведений на розрахунковий рахунок продавця - ТОВ "Крокус ЛТД" №26009060121679 у ПГРУ КБ "Приватбанк" у м. Полтава, МФО 331404, код ЄДРПОУ 35171255, або на інший рахунок повідомлений продавцем, в термін до 15 грудня 2009 року.

В квітні 2012 року від начальника СУ УМВС України в Полтавській області адвокат позивача отримала відповідь на поданий запит про те, що грошові кошти в сумі 500 000 грн. за спірне нерухоме майно були перераховані ТОВ "Пума Україна" на розрахунковий рахунок ТОВ "Екстрім-спорт", а не на розрахунковий рахунок ТОВ "Крокус ЛТД", яке виступало продавцем за вищевказаним Договором.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач вважає, що порушено його корпоративні права, оскільки частка останнього в товаристві, після реалізації спірного майна, стала дорівнювати нулю.

Відтак позивач, посилаючись на неврахування ПП "ПБТІ "Інвентаризатор" при реєстрації права власності на 1/25 частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, тієї обставини, що між сторонами договору не проведено розрахунок за реалізацію спірного майна, а отже, порушено істотні умови договору, просив суд:

- визнати нечинним рішення ПП "ПБТІ "Інвентаризатор" про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Пума Україна" на 1/25 частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "Пума Україна" на 1/25 частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, здійснену реєстратором ПП "ПБТІ "Інвентаризатор";

- зобов'язати відповідача поновити державну реєстрацію права власності на ім'я ТОВ "Крокус ЛТД" на 1/25 частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- поновити строк для звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом та вважати його таким, що наступив з моменту отримання відповіді, а саме - з 20 квітня 2012 року.

Позивач та його представники в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судове засідання з'явилися, проти задоволення позовних вимог заперечували з посиланням на те, що ОСОБА_5 не може бути позивачем у даній справі, оскільки він не є стороною спірного договору купівлі-продажу 1/25 частини нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Також, представником відповідача зазначено, що реєстратору БТІ, при здійсненні реєстраційних дій, забороняється тлумачити права сторін або самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені права, а тому, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна було посвідчено приватним нотаріусом ПМНО Огир Л.А., у реєстратора не було підстав для відмови в реєстрації права власності на спірне приміщення.

Представник третьої особи ТОВ "Пума Україна" в судове засідання з'явилася, проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила суд в задоволенні позову відмовити, оскільки у позивача відсутнє право звернення до суду з позовом в інтересах ТОВ "Крокус ЛТД", а також посилалась на те, що у відповідача були відсутні підстави для відмови в реєстрації права власності на спірне приміщення за ТОВ "Пума Україна".

Представник третьої особи ТОВ "Крокус ЛТД" в судове засідання з'явився, просив суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити за безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ТОВ "Крокус ЛТД" та спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач ОСОБА_5 є співзасновником даного товариства (а.с. 26, 45 ).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пума Україна" 16 червня 2009 року укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого Продавець продав, а Покупець купив наступне майно: 1/25 частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом ПМНО Огир Л.А. (а.с. 9-11 ).

Вищевказаний договір купівлі-продажу 1/25 частини нежилого приміщення неодноразово оскаржувався позивачем в судовому порядку, проте за результатами розгляду оскаржуваний договір є чинним та на момент розгляду справи недійсним в судовому порядку не визнавався (а.с. 61-77 ).

Як свідчать матеріали справи, звернення до суду з даним позовом пов'язано із отриманням позивачем 20 квітня 2012 року листа-відповіді СУ УМВС України в Полтавській області від 19 квітня 2012 року №8/102301164, відповідно до якого ОСОБА_5 стало відомо про факт сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 16 червня 2009 року на невірний розрахунковий рахунок.

Окрім того, судом встановлено, що позивач протягом 2009 - 2012 років оскаржував договір купівлі-продажу від 16 червня 2009 року в порядку господарського судочинства. А тому, зважаючи на те, що відповідач та треті особи не наполягали на пропущенні ОСОБА_5 строків звернення до суду з даним позовом та враховуючи факт звернення позивача до суду в порядку іншого судочинства, суд дійшов висновку, що даний позов подано в межах строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01 липня 2004 року №1952-ІХ/ (в редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації), підставою державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, а також інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Пунктом 2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 (в редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації) передбачено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені Положенням.

Зокрема, до правовстановлюючих документів, визначених даним Положенням, належать договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, серед яких договір купівлі-продажу, міни, дарування, тощо.

Відповідно до пункту 3.1. Тимчасового положення, з моменту прийняття заяви про державу реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд.

Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи для проведення державної реєстрації прав, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав; відповідність відомостей про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, наявним у Реєстрі прав та поданим документам; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність акту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що при проведенні реєстраційних дій реєстратором БТІ вищезазначеної норми не порушено. Реєстратор ПП "ПБТІ "Інвентаризатор" встановив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на 1/25 нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Майдан Незалежності 7.

Окрім вищевикладеного, пунктом 3.5 Тимчасового положення передбачено, що Реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення; із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення; об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав; подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт; право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження; відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

У судовому засіданні 30 липня 2012 року судом повністю досліджено оригінал реєстраційної справи на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

З матеріалів реєстраційної справи судом встановлено, що дії, пов'язані з реєстрацією права власності за ТОВ "Пума Україна" на 1/25 частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідачем проведено у повній відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що до повноважень реєстратора БТІ не відноситься надання правової оцінки угодам (правочинам). Крім того, відповідно до пункту 3.8 вищевказаного Тимчасового положення, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Реєстратору БТІ забороняється тлумачити права або самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені права.

А тому, доводи позивача про те, що реєстратором БТІ при реєстрації об'єкту нерухомості не надано належної правової оцінки умовам договору купівлі-продажу нерухомого майна, є безпідставними.

Окрім того, суд приймає до уваги той факт, що відповідно до вимог частин першої, другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними. Оскільки ані договір купівлі-продажу нерухомого майна, ані інші документи, на підставі яких було проведено державну реєстрацію права власності на спірне приміщення в установленому законом порядку недійсними не визнавалися і на момент розгляду справи є чинними та ніким не скасовані, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на зазначені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що приймаючи рішення про державну реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно за ТОВ "Пума Україна" реєстратор ПП "ПБТІ "Інвентаризатор" діяв в межах повноважень та відповідно до вимог Закону. А відтак, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 слід відмовити повністю.

З огляду на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пума Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус ЛТД" про визнання рішення нечинним, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 06 серпня 2012 року.

Суддя О.О. Кукоба