Ухвала

від 24.10.2012 по справі 2а-1670/4022/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1670/4022/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

За участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника третьої особи Махортова Ю.В.

представника відповідача Гноєва С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2012р. по справі № 2а-1670/4022/12

за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Пума Україна" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус ЛТД"

про визнання рішення нечинним, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пума Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус ЛТД" в якому просив:

- визнати нечинним рішення ПП "ПБТІ "Інвентаризатор" про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Пума Україна" на 1/25 частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Майдан Незалежності, буд. 7;

- скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "Пума Україна" на 1/25 частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Майдан Незалежності, буд. 7, здійснену реєстратором ПП "ПБТІ "Інвентаризатор";

- зобов'язати відповідача поновити державну реєстрацію права власності на ім'я ТОВ "Крокус ЛТД" на 1/25 частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Майдан Незалежності, буд. 7;

- поновити строк для звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом та вважати його таким, що наступив з моменту отримання відповіді, а саме - з 20 квітня 2012 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він є один із засновників ТОВ "Крокус ЛТД". Між ТОВ "Пума Україна" (Покупець) та ТОВ "Крокус ЛТД" (Продавець) 16 червня 2009 року укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом ПМНО ОСОБА_6, зареєстрований за № 2869. Відповідно до умов вказаного договору право власності на спірне нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Майдан Незалежності, 7 зберігається за продавцем до моменту повного розрахунку який, в свою чергу, повинен бути проведений на розрахунковий рахунок продавця - ТОВ "Крокус ЛТД" №26009060121679 у ПГРУ КБ "Приватбанк" у м. Полтава, МФО 331404, код ЄДРПОУ 35171255, або на інший рахунок повідомлений продавцем, в термін до 15 грудня 2009 року. В квітні 2012 року від начальника СУ УМВС України в Полтавській області адвокат позивача отримала відповідь на поданий запит про те, що грошові кошти в сумі 500 000 грн. за спірне нерухоме майно були перераховані ТОВ "Пума Україна" на розрахунковий рахунок ТОВ "Екстрім-спорт", а не на розрахунковий рахунок ТОВ "Крокус ЛТД", яке виступало продавцем за вищевказаним Договором. Враховуючи вищевикладені обставини, позивач вважає, що порушено його корпоративні права, оскільки частка останнього в товаристві, після реалізації спірного майна, стала дорівнювати нулю.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2012 р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Третьою особою, ТОВ «ПУМА Україна», надано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач та його представники в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Представник третьої особи, ТОВ «ПУМА Україна», також просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи, ТОВ "Крокус ЛТД", в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до п. 1.1 Статуту ТОВ "Крокус ЛТД" та спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач ОСОБА_1 є співзасновником даного товариства (а.с. 26, 45).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пума Україна" 16 червня 2009 року укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого Продавець продав, а Покупець купив наступне майно: 1/25 частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Майдан Незалежності, буд. 7. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом ПМНО ОСОБА_6 (а.с. 9-11).

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи рішення про державну реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно за ТОВ "Пума Україна" реєстратор ПП "ПБТІ "Інвентаризатор" діяв в межах повноважень та відповідно до вимог Закону.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, договір купівлі-продажу 1/25 частини нежилого приміщення неодноразово оскаржувався позивачем в судовому порядку, проте за результатами розгляду оскаржуваний договір є чинним та на момент розгляду справи недійсним в судовому порядку не визнавався (а.с. 61-77).

Згідно з ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01 липня 2004 року №1952-ІХ/ (в редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації), підставою державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, а також інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

У відповідності до п. 2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 (в редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації) передбачено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені Положенням.

До правовстановлюючих документів, визначених даним Положенням, належать договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, серед яких договір купівлі-продажу, міни, дарування, тощо.

Згідно з п. 3.1. вищезазначеного положення, з моменту прийняття заяви про державу реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд.

Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи для проведення державної реєстрації прав, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав; відповідність відомостей про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, наявним у Реєстрі прав та поданим документам; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність акту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно.

Колегія суддів дослідивши письмові докази вважає, що реєстратор ПП "ПБТІ "Інвентаризатор" встановив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на 1/25 нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Майдан Незалежності 7.

Також п. 3.5 Тимчасового положення передбачено, що Реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення; із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення; об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав; подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт; право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження; відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Відповідачем, відповідно до запиту від 10.10.2012 року надано на дослідження колегією суддів, оригінал реєстраційної справи на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Майдан Незалежності, 7.

Дослідивши реєстраційну справу, колегією суддів не виявлено невідповідності дій відповідача пов'язаних з реєстрацією права власності за ТОВ "Пума Україна" на 1/25 частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Майдан Незалежності, 7, до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Також, колегія суддів зазначає, що до повноважень реєстратора БТІ не відноситься надання правової оцінки угодам (правочинам).

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що реєстратором БТІ при реєстрації об'єкту нерухомості не надано належної правової оцінки умовам договору купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки відповідно до пункту 3.8 Тимчасового положення, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству і поданим документам, а отже реєстратору БТІ забороняється тлумачити права або самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені права.

Також, колегія суддів вважає за потрібне зазначити що, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними, а оскільки, письмові докази свідчать про те, що ані договір купівлі-продажу нерухомого майна, ані інші документи, на підставі яких було проведено державну реєстрацію права власності на спірне приміщення в установленому законом порядку недійсними не визнавалися і на момент розгляду справи є чинними та ніким не скасовані, підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні.

Також, колегія суддів відхиляє твердження відповідача викладене в апеляційній скарзі про те, що платіжне доручення № 9806 від 24.12.2009 року не може бути доказом факту проведення оплати ТОВ «Пума Україна» за придбання частини нежитлового приміщення, оскільки ані умовами Договору купівлі - продажу, ані діючим законодавством України не передбачено, що даний документ не може бути доказом підтвердження факту здійснення такої оплати.

Крім того, відповідачем, не надано доказів, які б свідчили про невиконання свого зобов'язання ТОВ «Пума Україна» по перерахунку коштів за вищезазначеним договором.

Колегія суддів, також вважає за потрібне підкреслити, що відповідно до змісту наданого апелянтом Витягу з Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 10.03.2011 р., даний документ не містить у собі відомостей про наявність заборони на відчуження нерухомого майна, що належало ТОВ «Крокус Лтд» і було відчужене ТОВ «Пума Україна».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача кореспондуються з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2012 року по справі №2а-1670/4022/12 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2012р. по справі № 2а-1670/4022/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.

Повний текст ухвали виготовлений 29.10.2012 р.