Рішення

від 02.08.2012 по справі 16/5025/649/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" серпня 2012 р.Справа № 16/5025/649/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Магера В.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Полонне

до 1. Полонської міської ради, м. Полонне

2. Колективного торгівельного підприємства „Подолянка", м. Полонне

про визнання нечинними:

- рішення виконкому Полонської міської ради від 21.02.1996 р. „Про закріплення за КП „Подолянка" для виробничих цілей земельної ділянки площею 0,0192 га";

- рішення сесії Полонської міської ради від 16.10.2003 р.;

- рішення сесії Полонської міської ради від 29.12.2003 р.;

- визнання недійсним Державного акту на постійне користування земельною ділянкою площею 0,0192 га від 04.03.1996 р. № 1-ХМ-000063;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 30.03.2004 р. між Полонською міською радою та КТП „Подолянка".

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 01.07.2012 р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Бабчук О.В. - представник за довіреністю №251 від 09.07.2012 р.

В засіданні суду 02.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області із позовом про визнання нечинними: рішення виконкому Полонської міської ради від 21.02.1996 р. „Про закріплення за КП „Подолянка" для виробничих цілей земельної ділянки площею 0,0192 га"; рішення сесії Полонської міської ради від 16.10.2003 р.; рішення сесії Полонської міської ради від 29.12.2003 р.; визнання недійсним Державного акту на постійне користування земельною ділянкою площею 0,0192 га від 04.03.1996 р. №1-ХМ-000063; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 30.03.2004 р. між Полонською міською радою та КТП „Подолянка".

Представник позивача в судових засіданнях на задоволенні позовних вимог наполягав, вказуючи, що 21.02.1996 р. відповідачем-1 було видано фіктивне рішення виконкому №251 Полонської міської Ради, яким закріплено в постійне користування для виробничих цілей за КТП „Подолянка" земельну ділянку площею 0,192 га.

Даним рішенням виконкому було вирішено видати Державний акт на право постійного користування землею для КТП „Подолянка". Взявши за основу неіснуюче рішення виконкому від 21.02.1996 р. № 251, земельним відділом Полонського району, було виготовлено необхідні документи, щодо визначення меж даної земельної ділянки в натурі та 04.03.1996 р., на підставі вказаного рішення, за підписом голови міської Ради Ткачука А.М. для КТП „Подолянка" було видано Державний акт на право постійного користування землею площею 0,192 га. для виробничих цілей. Якщо брати до уваги інше рішення яке надано КТП „Подолянка" №262 від 21.02.1996 р. то стає очевидним, що для виробничих цілей для КТП „Подолянка" надано земельну ділянку в розмірі 0.014 га., а земельна ділянка площею 0,0052 га виділена для доріг та під'їздів.

Тому, вважає, що державний акт на право постійного користування повинен був відобразити в собі межі земельної ділянки для виробничих цілей та межі земельної ділянки для доріг та під'їздів. Будь яке рішення міської Ради про зміну призначення земельної ділянки відсутнє. Відповідно до свідоцтва про власність, стає очевидним, що за КТП „Подолянка" право власності на приміщення яке знаходиться на вищевказаній земельній ділянці, і яке КТП „Подолянка" мало використовувати для виробничої діяльності, виконкомом Полонської міської Ради видано тільки 23.09.1996 р. Таким чином КТП „Подолянка" отримало земельну ділянку набагато раніше, ніж отримало свідоцтво про право власності на приміщення.

19.04.2000 р., не знаючи про фіктивне (неіснуюче) рішення виконкому №251, рішенням виконкому №408 Полонською міською Радою позивачу надано в оренду земельну ділянку площею 6 м кв. по вул. Л.Українки між магазинами „Хліб" та „Подолянка". 29.12.2003 р., рішенням 9-ї сесії Полонської міської Ради, зазначена земельна ділянка було збільшена до 12 м кв. Виконуючи вимоги ЗК України, позивачем виготовлено пакет документів, відповідно до якого було визначено межі наданої в оренду земельної ділянки в натурі та укладено договір оренди вказаної земельної ділянки від 17.01.2004 р. № 100, який існує на даний час і дійсний до 2013 р.

Однак переслідуючи намір придбати земельну ділянку, яка відповідно до фіктивного рішення виконкому та Державного акта на постійне користування земельною ділянкою, знаходилась у постійному користуванні КТП „Подолянка", останнє звернулось до Полонської міської Ради про надання дозволу на збір матеріалів для попереднього погодження земельної ділянки площею 0,192 га, по вул. Петровського 2, (Л.Українки) з метою викупу вказаної земельної ділянки. Рішенням восьмої сесії 24 скликання № 16 від 16.10.2003 р., такий дозвіл було надано, при цьому в п.1 рішення сесії зазначено, що при винесені рішення сесія керувалась вимогами ст.123, 124 ЗК України, що взагалі не стосується до відчуження земельної ділянки.

30.03.2004 р. між Полонською міською Радою та КТП „Подолянка" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,192 га. В договорі зазначено, що вказана земельна ділянка відчужується продавцем на підставі рішення Полонської міської Ради 9 сесії 24 скликання від 29.12.2003 року. Однак дане рішення сесії задоволило заяву КТП „Подолянка" про продаж земельної ділянки лише на підставі експертної грошової оцінки. Це суперечить вимогам ст.151 ЗК України, де чітко передбачено, що дозвіл на відчуження земельної ділянки, відповідна Рада дає саме на основі зібраних документів передбачених вказаною нормою матеріального права.

Аналогічні пояснення позивачем подано в доповненні до позовної заяви від 19.07.12 р.

Представник відповідача-1 в судове засідання 02.08.2012р. не з'явився, поважні причини неявки не повідомив. Відповідач-1 у поясненнях по справі від 19.07.2012 р. зазначив, що рішенням виконкому Полонської міської ради №251 від 21.02.1996 р., за КТП „Подолянка", для виробничих цілей, було закріплено в постійне користування земельну ділянку площею 0,0192 га.

Відповідно до цього рішення було виготовлено державний акт від 04.03.1996 р. Перевіривши даний факт стало відомо, що дане рішення суперечить оригіналу і не відповідає дійсності. Окрім цього рішенням сесії Полонської міської ради від 16.10. 2003 р. за №16, для КТП „Подолянка" надано дозвіл на збір документації попереднього погодження з метою викупу земельної ділянки площею 0,0192 га в яку входить частина земельної ділянки надана в оренду ОСОБА_1. Згодом, 29.12.2003 р. сесією Полонської міської ради виноситься рішення №12 про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення і на підставі даного „рішення було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки між Полонською міською радою та КТП „Подолянка".

За рішенням Полонської міської ради №16 від 16.10.2003 р. КТП „Подолянка" надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки з метою викупу, але невідомо чому рішення сесії керувалося вимогами ст.ст.123, 124 ЗК України, що взагалі не стосується до відчуження земельної ділянки. Однак в супереч вимогам ст.151 ЗК України, п.4 перехідних положень ЗК України, КТП „Подолянка", відповідний збір документів не проводила, а викуп провела на підставі Державного акту на постійне користування без погодження меж із сусідніми землекористувачами, даний факт підтверджується відсутністю в міській раді рішення про затвердження документів, які повинні були бути зібранні відповідно до рішення сесії від 16.10.2003 р. за №16.

Також за договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0192 га вказано, що рішення сесії задовольнило заяву КТП „Подолянка" про продаж земельної ділянки на основі експертної оцінки, що суперечить ст.151 ЗК України.

Таким чином вважає, що позовні вимоги є небезпідставними, а у вирішені спору покладається на розгляд суду.

Відповідач-2 у відзиві на позов, його представник у судовому засіданні проти позову заперечують вказуючи, що в матеріалах технічного звіту містяться рішення Полонської міської ради №251 від 21.02.1996 р. та протокол встановлення меж, в якому зазначено що з усіх сторін земельна ділянка межує з землями Полонської міської ради та спірні питання відсутні.

Вказаною земельною ділянкою КТП „Подолянка" користується з моменту як Полонською міською радою згідно з Законом України „Про приватизацію майна державних підприємств" було відчужено Комунальне торгівельне підприємство „Подолянка" за договором купівлі-продажу №1815 та рішенням виконавчого комітету Полонської міської ради №44 від 19.04.1995 р. Торговому підприємству „Подолянка" було виділено земельну ділянку в розмірі 240 кв. м по вул. Петровського, 2 (Говорун на даний час) для обслуговування магазину. Пізніше рішенням Полонської міської ради народних депутатів від 21.02.1996р. №251 Полонському КТП „Подолянка" було надано у постійне користування 0,0192 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для виробничих цілей, про що свідчить державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ №000063. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №43.

Рішенням сесії Полонської міської ради №16 від 16.10.2003 р. відповідачу було надано дозвіл на попередній збір матеріалів попереднього погодження земельної ділянки площею 0,0192 га по вул. Петровського, 2 з метою викупу для обслуговування магазину.

Відповідач-2 вважає, що цілком правомірно набув права власності на земельну ділянку виходячи з наступного: згідно із вимогами ч.2 ст.120 Земельного кодексу України про перехід права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод.

Відповідно до ч.2 ст.127 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах, крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Для відмови продажу земельної ділянки державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам відомі такі підстави: неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу, виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, а також якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності. Жодних з вищеперелічених обставин в даному випадку не було, тому вважає рішення 9 сесії Полонської міської ради 24 скликання від 29.12.2003 р. №12 цілком законним, оскільки забезпечило право на викуп земельної ділянки, на якій розміщено приміщення магазину, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про власність від 23.09.1996 р.

Тому 30.03.2004р. між Полонською міською радою Хмельницької області та КТП „Подолянка" був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до п.1 якого Полонська міська рада Хмельницької області передає у власність КТП „Подолянка" за ціну та на умовах цього договору земельну ділянку, що розташована в м. Полонне Хмельницької обл. загальною площею 192 кв. м, призначену для обслуговування приміщення магазину.

Цей договір є підставою для відведення земельної ділянки в натурі та видачі державного акту на право приватної власності на землю (п.8 договору). Даний договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін, а також посвідчено приватним нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за №971.

З огляду на те, що визнаються недійсними за рішенням суду лише угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, а при укладені оспорюваного договору таких порушення на думку відповідача та з урахуванням всього вище переліченого допущено не було, тому вважає, що підстави для визнання його недійсним відсутні.

Що стосується вимоги щодо визнання державних актів недійсними, то обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів особи.

В даному випадку позивачем, у відповідності до положень ст.33 ГПК України, не доведено, що оспорюваними рішеннями Полонської міської ради, договором купівлі-продажу земельної ділянки та державними актами порушено його право на орендовану земельну ділянку за договором №100 від 17.01.2004 р., виходячи з того, що земельна ділянка по вул. Говоруна, 2 перебуває в користуванні відповідача з 1995 року, тобто, внаслідок винесення міською радою оспорюваних рішень та укладення на підставі них спірного договору ці правовідносини фактично продовжились.

За таких обставин, відповідач-2 просить відмовити в позові.

Крім того, відповідачем-2 подано суду заяву від 19.07.2012р., згідно якої просить до заявлених позивачем позовних вимог застосувати строк позовної давності, оскільки позивачем не подано доказів пропуску такого строку.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

ОСОБА_1, м. Полонне зареєстрована як фізична особа-підприємець 10.09.2003р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №136, видано свідоцтво про державну реєстрацію від 10.09.2003р.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №438016 Колективне торгівельне підприємство „Подолянка" зареєстровано за адресою: Хмельницька область, м. Полонне, вул. Петровського, 2, код 14174040, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки №343477 від 05.08.2011р.

17.09.1993р. рішенням Полонської міської ради №201 „Про надання дозволу на приватизацію торгівельних підприємств" було дозволено колективам покупців торгівельних підприємств, зокрема ТП „Подолянка" приватизувати основні та оборотні засоби.

Згідно із Витягом із рішення виконавчого комітету Полонської міської ради від 19.04.1995р. №44 „Про вилучення і виділення земельних ділянок" було вирішено виділити ТП „Подолянка" земельну ділянку по вул. Петровського, 2 в розмірі 240 кв. м для обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

Рішенням Полонської міської ради народних депутатів від 21.02.1996р. №251 „Про розгляд матеріалів інвентаризації земель" було вирішено: закріпити в постійне користування для виробничих цілей за Полонським колективним торгівельним підприємством „Подолянка" земельну ділянку площею 0,0192 га, з них: під виробничими спорудами -0,014 га, під дорогами -0,0052 га. По матеріалах інвентаризації земель видати державний акт на право постійного користування землею Полонському КТП „Подолянка".

Згідно рішення Полонської міської ради від 21.02.1996р. №262 „Про розгляд матеріалів інвентаризації" було вирішено: п.3. Закріпити в постійне користування для виробничих цілей за колективним торгівельним підприємством „Подолянка" земельну ділянку площею 0,0192 га, з них: під виробничими спорудами -0,014 га; під дорогами та під'їзними шляхами -0,0052 га. По матеріалах інвентаризації земель видати державний акт на право постійного користування землею Полонському КТП „Подолянка".

04.03.1996р. відповідно до рішення Полонської міської ради від 21.02.1996р. №251 було виготовлено Державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ №000063, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №43.

Рішенням Полонської міської ради від 21.02.21996 р. №251 „Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян" було вирішено передати у приватну власність громадян для обслуговування житлових будинків та ведення особистого підсобного господарства відповідні земельні ділянки. Оригінал даного рішення було оглянуто судом в судовому засіданні.

22.01.1997 р. згідно рішення Полонської міської ради №471 „Про реєстрацію договорів купівлі-продажу" було вирішено зареєструвати договори купівлі-продажу державного майна, яке перебувало у комунальній власності Полонської міської ради, Торгівельного підприємства „Подолянка".

16.10.2003р. рішенням Полонської міської ради №16 „Про надання дозволу на розроблення проектів відведення земельних ділянок" вирішено: надати дозвіл КТП „Подолянка" по вул. Петровського, 2 на збір матеріалів попереднього погодження земельної ділянки площею 0,0192 га по вул. Петровського, 2 з метою викупу земельної ділянки для обслуговування магазину.

29.12.2003р. Полонською міською радою було прийнято рішення №12 „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" було вирішено: продати КТП „Подолянка" земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 192 кв. м, розташовану в м. Полонному по вул. Петровського, 2 для обслуговування магазину.

29.12.2003р. Полонською міською радою було прийнято рішення №15 „Про вилучення і надання земельних ділянок у приватну власність та на умовах оренди", яким було вирішено: „Відмовити Полонському КТП „Подолянка" у розірванні договору оренди на земельну ділянку з гр. ОСОБА_1 у зв'язку із тим, що КТП „Подолянка" дало письмовий дозвіл на встановлення кіоску.

29.12.2003р. згідно рішення Полонської міської ради №20 „Про вилучення і надання земельних ділянок у приватну власність та на умовах оренди" було вирішено: надати гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 12 кв. м на умовах оренди строком на 3 роки. Рішення №14 3 сесії міської ради від 09.08.2003р. в частині надання ОСОБА_1 земельної ділянки на умовах оренди скасувати.

17.01.2004р. між Полонською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки №100, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 12 кв. м для встановлення торгівельного кіоску (п.п.1.1 договору).

Додатковою угодою від 01.08.2008 р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки продовжено термін дії оренди на 5 років згідно рішення 21-сесії 5 скликання за №8 від 21.05.2008 р.

27.05.2005 року сторони договору оренди внесли зміни та доповнення до договору оренди землі №100 від 17.01.2004 р., де в п.2.1 зазначили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,24 кв. м. При цьому рішенням Полонської міської ради 18 сесії 4 скликання від 20.05.2005 р. №14, зважаючи на те, що при наданні земельної ділянки ПП ОСОБА_1 не враховано площу 2,76 кв. м, що належить КТП "Подолянка", вирішено внести зміни в рішення 9 сесії 24 скликання Полонської міської ради від 29.12.2003 р. №20 зменшивши площу земельної ділянки ОСОБА_1 на 2,76 кв. м.

30.03.2004р. між Полонською міською радою Хмельницької області (продавець) та КТП „Подолянка" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до п.1 якого Полонська міська рада Хмельницької області передає у власність КТП „Подолянка" за ціну та на умовах цього договору земельну ділянку, що розташована в м. Полонне Хмельницької обл. по вул. Петровського, номер 2, загальною площею 192 кв. м, призначену для обслуговування приміщення магазину.

Вказана земельна ділянка відчужується продавцем на підставі рішення Полонської міської ради 9 сесії 24 скликання від 29.12.2003 р. №12. Цей договір є підставою для відведення земельної ділянки в натурі та видачі державного акту на право приватної власності на землю (п.8 договору).

Даний договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін, а також посвідчено приватним нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за №971.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №581399 від 14.08.2006 р. власником земельної ділянки площею 0,192 га , яка розташована по вул. Петровського №2 в м. Полонному Полонський район, Хмельницька область - є Колективне торгівельне підприємство „Подолянка".

Згідно рішення Полонської міської ради від 20.05.2005р. №14 було внесено зміни в рішення Полонської міської ради від 29.12.2003р. №20, зменшити площу земельної ділянки гр. ОСОБА_1 на 2,76 м кв. Внести зміни в договір оренди від 17.01.2004р. між Полонською міською радою та гр. ОСОБА_1

21.05.2008р. рішенням Полонської міської ради №8 „Про виготовлення технічної документації із землеустрою" було вирішено: продовжено термін оренди земельною ділянкою по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 (договір оренди від 17.01.2004р. №100) строком на п'ять років.

Позивач -фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, згідно якого просив: визнати нечинними:

1) рішення виконкому Полонської міської ради від 21.02.1996 р. „Про закріплення за КП „Подолянка" для виробничих цілей земельної ділянки площею 0,0192 га";

2) рішення сесії Полонської міської ради від 16.10.2003 р. №16 ;

3) рішення сесії Полонської міської ради від 29.12.2003 р. №12

4) визнання недійсним Державного акту на постійне користування земельною ділянкою площею 0,0192 га від 04.03.1996 р. №1-ХМ-000063;

5) визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 30.03.2004 р. між Полонською міською радою та КТП „Подолянка".

Досліджуючи надані позивачем докази, аналізуючи наведені його представником пояснення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується таке:

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статті 13, 14, 41 Конституції України передбачають, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, право власності на землю гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

За статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись із даним позовом, просить визнати недійсним рішення виконкому Полонської міської ради №251 від 21.02.1996 р. „Про закріплення за КП „Подолянка" для виробничих цілей земельної ділянки площею 0,0192 га", оскільки таке рішення орган місцевого самоврядування не приймав.

Обґрунтовуючи своє порушене право, позивач посилається на те, що спірним рішенням фактично надано дозвіл на викуп земельної ділянки, до якої входить і частина орендованої позивачем земельної ділянки по договору оренди. Безпідставним позивач також вважає і те, що Державний акт на право постійного користування землею площею 0,0192 га від 04.03.1996 р. № І-ХМ-000063 КТП „Подолянка" був виданий на підставі неіснуючого рішення органу місцевого самоврядування.

В ході вирішення даної справи судом було встановлено, що Державний акт на право постійного користування землею площею 0,0192 га від 04.03.1996 р. № І-ХМ-000063 КТП „Подолянка" було видано на підставі копії рішення виконкому Полонської міської ради №51 від 21.02.1996 р. „Про закріплення за КП „Подолянка" для виробничих цілей земельної ділянки площею 0,0192 га".

Судом встановлено, що оригінал даного рішення відсутній в архівних матеріалах Полонської міської ради. На вимогу суду оригінал спірного рішення №251 від 21.02.1996 р. „Про закріплення за КП „Подолянка" для виробничих цілей земельної ділянки площею 0,0192 га", суду не було надано.

В судовому засіданні оглянуто архівну Книгу наказів за 1996 рік та встановлено, що за №251 від 21.02.1996 р. Полонською міською радою прийнято рішення „Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян". Із тексту рішення вбачається, що при його прийняті питання передачі земельної ділянки КТП „Подолянка" не вирішувалось.

Судом оглянуто в засіданні суду оригінал рішення №251 від 21.02.1996р. Полонської міської ради „Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян", його засвідчена копія долучена до матеріалів справи. При цьому, рішення Полонської міської ради №51 від 21.02.1996р. „Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян" не є предметом даного спору і сторонами не оспорюється.

В письмових поясненнях від 19.07.2012 р. з приводу заявлених позовних вимог, відповідачем-1 -Полонською міською радою зазначено, що рішенням виконкому Полонської міської ради №251 від 21.02.1996 р. за КТП „Подолянка" для виробничих цілей було закріплено в постійне користування земельну ділянку площею 0,0192 га. Відповідно до цього рішення було виготовлено і Державний акт від 04.03.1996р. Перевіривши даний факт стало відомо, що дане рішення суперечить оригіналу і не відповідає дійсності.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що згідно ч.2 ст. 144 Конституції України та ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи зацікавлених осіб в судовому порядку.

Відповідно до п.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26 січня 2000 р. №02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. А також, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення, у зв'язку з прийняттям відповідного акта, прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що чинне законодавство України не передбачає випадків визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, які останніми не приймались.

Тому, позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення виконкому Полонської міської ради №251 від 21.02.1996 р. „Про закріплення за КП „Подолянка" для виробничих цілей земельної ділянки площею 0,0192 га", суд вважає такими, що не підлягають задоволенню. Відтак, у позові в цій частині позовних вимог необхідно відмовити. Натомість, матеріалами справи підтверджено факт того, що таке рішення Полонською міською радою не приймалось.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем також заявлена вимога про визнання недійсним Державного акту на постійне користування земельною ділянкою площею 0,0192 га від 04.03.1996 р. №1-ХМ-000063.

За змістом ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені статтею 16 цього Кодексу. Одним із таких способів, як зазначено в п.10 ч.1 цієї статті, є визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Вказаною нормою також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Судом приймається до уваги, що пунктом 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 „Про деякі питання практики розгляду справ, що виникають із земельних відносин", державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Відповідно до ст.10 Земельного кодексу (в редакції чинній на момент прийняття рішення та видачі державного акта) до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування.

Ст.19 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час видачі Державного акту) встановлено, що Державні акти видаються на підставі проекту відведення земельної ділянки, який розробляється відповідними землевпорядними організаціями. Районна (міська) Рада народних депутатів приймає у місячний строк рішення про надання земельної ділянки, а по проекту, за яким надання ділянки провадиться обласною Радою народних депутатів або Верховною Радою України, подає свій висновок до обласної Ради народних депутатів.

Як вбачається із спірного Державного акта на постійне користування земельною ділянкою площею 0,0192 га від 04.03.1996 р. №1-ХМ-000063, останній було видано на підставі рішення виконкому Полонської міської ради №251 від 21.02.1996 р. „Про закріплення за КП „Подолянка" для виробничих цілей земельної ділянки площею 0,0192 га".

При цьому, матеріалами справи встановлено, що таке рішення орган місцевого самоврядування не приймав.

Натомість, судом досліджено, що рішенням Полонської міської ради від 21.02.1996р. №262 „Про розгляд матеріалів інвентаризації" було вирішено: закріпити в постійне користування для виробничих цілей за колективним торгівельним підприємством „Подолянка" земельну ділянку площею 0,0192 га, з них: під виробничими спорудами -0,014 га; під дорогами та під'їзними шляхами -0,0052 га. По матеріалах інвентаризації земель видати державний акт на право постійного користування землею Полонському КТП „Подолянка".

За таких обставин, підставою для видачі відповідного Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою повинно було слугувати саме рішення Полонської міської ради від 21.02.1996р. №262, на розгляд сесії якої було поставлено питання виділення земельної ділянки КТП „Подолянка".

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає правомірною позовну вимогу про визнання недійсним Державного акту на постійне користування земельною ділянкою площею 0,0192 га від 04.03.1996 р. №1-ХМ-000063, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Виходячи із змісту позовних вимог, заявлених позивачем, спірними позивач вважає наступні рішення: рішення Полонської міської ради 16.10.2003р. №16 „Про надання дозволу на розроблення проектів відведення земельних ділянок" та рішення Полонської міської ради від 29.12.2003р. №12 „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення".

При цьому, рішенням від 16.10.2003р. №16 було установлено: надати КТП „Подолянка" дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження земельної ділянки площею 0,0192 га по вул. Петровського,2 з метою викупу земельної ділянки для обслуговування магазину. Рішенням від 29.12.2003р. №12 Полонська міська рада вирішила: продати КТП „Подолянка" земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 192 кв.м., розташовану в м. Полонному по вул. Петровського,2 для обслуговування магазину.

Посилання позивача на неправомірність прийнятих органом місцевого самоврядування рішень суд вважає безпідставним та недоведеним. Доводи позивача про те, що спірними рішеннями останнього було позбавлено частини земельної ділянки, ним орендованої, судом до уваги не приймається та спростовується наступним.

Судом в ході вирішення справи встановлено, що рішенням Полонської міської ради від 29.12.2003р. №20 „Про вилучення і надання земельних ділянок у приватну власність та на умовах оренди" громадянці ОСОБА_1 було надано земельну ділянку площею 12 кв. м на умовах оренди строком на 3 роки. Також установлено, що рішення №14 третьої сесії міської ради від 09.08.2003р. в частині надання ОСОБА_1 земельної ділянки на умовах оренди, було скасовано.

При цьому, 17.01.2004р. між Полонською міською радою, як орендодавцем та ОСОБА_1 як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки №100, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 12 кв. м для встановлення торгівельного кіоску. Додатковою угодою від 01.08.2008 р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки продовжено термін дії оренди на 5 років згідно рішення 21-сесії 5 скликання за №8 від 21.05.2008 р.

27.05.2005 року сторони договору оренди внесли зміни та доповнення до договору оренди землі №100 від 17.01.2004 р., де в п.2.1 зазначили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,24 кв. м.

При цьому, рішенням Полонської міської ради 18 сесії 4 скликання від 20.05.2005 р. №14, зважаючи на те, що при наданні земельної ділянки ПП ОСОБА_1 не враховано площу 2,76 кв.м., що належить КТП „Подолянка", було вирішено внести зміни в рішення 9 сесії 24 скликання Полонської міської ради від 29.12.2003 р. №20 та зменшивши площу земельної ділянки ОСОБА_1 на 2,76 кв. м.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Таким чином, органи місцевого самоврядування є суб'єктами земельних відносин, здійснюючи регулювання земельних відносин, а також контроль за додержанням земельного законодавства. У таких земельних відносинах вони здійснюють установлені для них функції та повноваження.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачені повноваження міських рад у галузі земельних відносин. Перелік повноважень міських рад у сфері земельних відносин свідчить, що вони наділені повноваженнями органів територіальних громад щодо земель комунальної власності, зокрема: розпорядження ними, передача їх у власність громадян і юридичних осіб, надання в користування тощо.

Перелік питань, які відносяться до виключної компетенції міських рад, також установлений у ст.6 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні", де в п. 34 передбачено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

З огляду на вищевикладені норми та встановлені фактичні обставини справи, суд не вбачає правових підстав для визнання недійсними рішень Полонської міської ради 16.10.2003р. №16 „Про надання дозволу на розроблення проектів відведення земельних ділянок" та від 29.12.2003р. №12 „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення".

Щодо вимог позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 30.03.2004 р. між Полонською міською радою та КТП „Подолянка", судом до уваги приймається таке.

Згідно зі ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст. 128 ЗК України передбачено, що продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Із матеріалів справи слідує, що між 30.03.2004р. між Полонською міською радою Хмельницької області як продавцем та Колективним торгівельним підприємством „Подолянка", як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до п.1 якого Полонська міська рада Хмельницької області передала у власність КТП „Подолянка" за ціну та на умовах цього договору земельну ділянку, що розташована в м. Полонне Хмельницької обл. по вул. Петровського, номер 2, загальною площею 192 кв. м, призначену для обслуговування приміщення магазину.

Вказана земельна ділянка відчужується продавцем на підставі рішення Полонської міської ради 9 сесії 24 скликання від 29.12.2003 р. №12. Цей договір є підставою для відведення земельної ділянки в натурі та видачі державного акту на право приватної власності на землю (п. 8 договору). Даний договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін, а також посвідчено приватним нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за №971.

Посилання позивача на те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.03.2004р. суперечить ст.203 ЦК України, належними та допустимими доказами не підтверджено.

Судом також приймається до уваги, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.02.2012р. по справі №22/5025/2117/11 було зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 6,68 кв.м., що належить КТП „Подолянка" згідно акту на право приватної власності на земельну ділянку ЯВ №581399 від 10.10.2006р., яка знаходиться за адресою: м. Полонне, АДРЕСА_3 шляхом знесення належного фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 частини торгівельного кіоску. Вказане судове рішення набуло чинності і в установленому законом порядку не скасоване.

Судом приймається до уваги, що в ході вирішення справи №22/5025/2117/11 було встановлено, що в користуванні відповідача (ОСОБА_1) на законних підставах згідно умов договору оренди, знаходиться земельна ділянка площею 9,24 га, місце розташування якої -по вул. Лесі Українки м.Полонне. Отже, земельна ділянка площею 7,74 кв.м., місце розташування якої - АДРЕСА_3 м. Полонне, та на якій розміщена частина малої архітектурної форми (кіоску) відповідача, використовується приватним підприємцем ОСОБА_1 за відсутності правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку.

Передана приватному підприємцю в оренду земельна ділянка по вул. Лесі Українки розміром 0,000924 га не накладається на земельну ділянку КТП "Подолянка", яка належить останньому відповідно до Державного акту Серії ЯБ №581399.

З урахуванням норм наведеного законодавства та встановлених обставин справи, господарський суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.03.2004р. Відтак у позові в цій частині належить відмовити.

При вирішення питання про застосовування до спірних правовідносин строку позовної давності судом враховується наступне:

Порядок обчислення строків позовної давності встановлюється матеріальним правом, а не процесуальним правом, адже позовна давність є категорією матеріального права.

Як свідчать матеріали справи, спірні правовідносини щодо надання земельної ділянки, яка надавалася КП „Подолянка" згідно рішення Полонської міської ради від 1996р. виникли в період дії норм Цивільного кодексу Української РСР, та продовжувались після винесення Полонською міської радою рішення від 29.12.2003р., що також є предметом даного спору.

Відповідно до приписів п.п.5, 6 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (від 16.01.2003р.) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Цивільного кодексу Української РСР, в тому числі і норми про застосування строків позовної давності.

Згідно ст.71 Кодексу загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до абзацу 4 п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 р. №02-5/35 чинним законодавством України не передбачено винятків щодо застосування позовної давності до вимог про визнання актів недійсними як форми захисту цивільних прав. Тому до таких позовів застосовується загальний строк позовної давності, встановлений статтею 71 Цивільного кодексу.

Виходячи із поданої відповідачем-2 заяви про застосування строків давності до спірних правововідносин, судом враховується, що відповідачем-2 не вказано відповідно до яких норм законодавства необхідно застосувати строк позовної давності, а також не зазначено із якого моменту відповідач-2 вважає, що такий строк пропущений позивачем.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що згідно зі ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 1, 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Із врахуванням вищенаведених норм, суд вважає, що у поданій відповідачем-2 заяві про застосування строків давності необхідно відмовити, оскільки останній позивачем не пропущено.

При цьому, судом враховується що про наявність спірних рішень ради, договору купівлі-продажу та Державного акта позивачу стало відомо при розгляді справи №22/5025/2117/11 у господарському суді Хмельницької області. Дана позиція позивача відповідачем-2 не спростована.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню щодо визнання недійсним Державного акта на право постійного користування землею площею 0,0192 га від 04.03.1996 р. № І-ХМ-000063.

В решті позову про визнання нечинним рішення виконкому Полонської міської ради від 21.02.1996 р. „Про закріплення за КП „Подолянка" для виробничих цілей земельної ділянки площею 0,0192 га"; рішення сесії Полонської міської ради від 16.10.2003 р.; рішення сесії Полонської міської ради від 29.12.2003 р.; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 30.03.2004 р. між Полонською міською радою та КТП „Подолянка", необхідно відмовити.

Згідно ст.ст. 44,49 ГПК України судові витрати підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідачів у зв'язку із частковим задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Полонне до 1. Полонської міської ради, м. Полонне; 2. Колективного торгівельного підприємства „Подолянка", м. Полонне про визнання нечинними: - рішення виконкому Полонської міської ради від 21.02.1996 р. „Про закріплення за КП „Подолянка" для виробничих цілей земельної ділянки площею 0,0192 га"; - рішення сесії Полонської міської ради від 16.10.2003 р.; - рішення сесії Полонської міської ради від 29.12.2003 р.; - визнання недійсним Державного акту на постійне користування земельною ділянкою площею 0,0192 га від 04.03.1996 р. № 1-ХМ-000063; - визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 30.03.2004 р. між Полонською міською радою та КТП „Подолянка", задовольнити частково.

Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею площею 0,0192 га від 04.03.1996 р. №І-ХМ-000063, що виданий Колективному торгівельному підприємству „Подолянка", м. Полонне.

Стягнути із Колективного торгівельного підприємства „Подолянка", м. Полонне (вул. Петровського, 2, код ЄДРПОУ 14174040) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Полонне (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 268,25 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 25 коп.) відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути із Полонської міської ради, м. Полоне (вул. Лесі Українки, 113, код ЄДРПОУ 04060743) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Полонне (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 268,25 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 25 коп.) відшкодування сплаченого судового) відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В позові щодо визнання нечинним рішення виконкому Полонської міської ради від 21.02.1996 р. „Про закріплення за КП „Подолянка" для виробничих цілей земельної ділянки площею 0,0192 га"; рішення сесії Полонської міської ради від 16.10.2003 р.; рішення сесії Полонської міської ради від 29.12.2003 р.; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 30.03.2004 р. між Полонською міською радою та КТП „Подолянка" відмовити.

Повне рішення підписане 06.08.2012р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 2 прим.:

1-до матеріалів справи;

2-відповідачу-1 (м. Полонне, вул. Л. Українки, 113 - рекоменд. із повідомл.).