Рішення

від 10.12.2008 по справі 16/229

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/229

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "10" грудня 2008 р.Справа №  16/229

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/229

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНА-ЛМ", м. Київ  

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон плюс",             м. Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 168 058,14 грн.,

Представники:

від позивача - Бєляков П.О., довіреність б/н від 18.04.2008 р.;

від відповідача - Єднев О.П., керівник.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНА-ЛМ" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон плюс" заборгованості в сумі             168 058,14 грн., з яких 112 254,84 грн. - основний борг, 24 599,53 грн. - пеня,                   27 614,69 грн. - інфляційні збитки та 3 589,08 грн. - 3 % річних.

10.11.08 р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява б/н і б/д про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон плюс" 69630,89 грн., з яких 62 254,84 грн. - сума основного боргу та 7 376,05 грн. - пеня (а.с. 117 том І).

27.11.08 р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява б/н і б/д про уточнення позовних вимог, яка фактично є заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача                   102 208,76 грн., з яких 62 254,84 грн. - сума основного боргу, 8 750,15 грн. - пеня,   27 614,69 грн. - інфляційні збитки та 3 589,08 грн. - 3% річних (а.с. 133 том І).

09.12.08 р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява б/н від 05.12.08 р. про уточнення позовних вимог, яка фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон плюс" 71 066,71 грн., з яких 62 254,84 грн. - сума основного боргу, 6 613,33 грн. - пеня,  1 369,61 грн. - інфляційні збитки та               828,93 грн. - 3% річних (а.с. 1 том ІІ).

З огляду на те, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбачене ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає зменшення розміру позовних вимог та розглядає позовні вимоги в редакції заяви б/н від 05.12.08 р. (а.с. 1 том ІІ).

Під час судового розгляду справи 10.12.08 р. представником відповідача подано відзив, зі змісту якого вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Легіон плюс" визнає в повному обсязі основний борг в розмірі 62 254,84 грн. Нараховані позивачем пеня, 3% річних та інфляційні збитки відповідач не визнає (а.с. 7 том ІІ).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з копії видаткової накладної № РН-0489 від 03.09.2007 р. (а.с. 146 том І) та копії довіреності серії ЯНК № 910697 (а.с. 127 том І) товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНА-ЛМ" (далі - Продавець) передано товариству з обмеженою відповідальністю "Легіон плюс" (далі - Покупець) товар, а саме бетон ПЗ В15 F50 кількістю 620 куб.м. на загальну суму 322 486,80 грн.

Видаткова накладна № РН-0489 від 03.09.2007 р. підписана представником відповідача, на ім'я якої була видана зазначена вище довіреність.

На підставі вказаної вище видаткової накладної між сторонами виникли правовідносини щодо купівлі-продажу, які регулюються Главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати.

Як стверджує позивач у своїх письмових поясненнях (а.с. 140, 141 том І), відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 260 231,96 грн. Вказане підтверджується копією банківської виписки (а.с. 71 том І).

Представник відповідача під час судового розгляду справи 10.12.08 р. підтвердив часткову сплату за отриманий товар в сумі 260 231,96 грн.

Таким чином заборгованість відповідача за отриманий товар по видатковій накладній № РН-0489 від 03.09.2007 р. становить 62 254,84 грн. (322 486,80 -                 260 231,96 = 62 254,84).

Оскільки сторонами не встановлений строк виконання Покупцем зобов'язання щодо сплати за отриманий товар, слід керуватися ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.  

01.06.08 р. позивач направив відповідачу претензію за вих. № 041 з проханням сплатити суму боргу за поставлений товар (а.с. 72 том І). Зазначена претензія отримана відповідачем 20.06.08 р., про що свідчить копія поштового повідомлення (а.с. 77 том І).

20.08.08 р. позивач направив відповідачу претензію № 2 за вих. № 044 з проханням сплатити борг за поставлений товар (а.с. 78 том І).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України  суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання  зобов'язання  - відповідно  до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до  ст. ст. 525, 526 Цивільного  кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

Порушуючи вимоги ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та              ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач належним чином не виконав покладені на нього зобов'язання, оскільки за отриманий товар розрахувався частково, в зв'язку з чим позивач змушений був звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Представник відповідача поданим в судовому засіданні 10.12.08 р. відзивом, основний борг в розмірі 62 254,84 грн. визнав в повному обсязі (а.с. 7 том ІІ).

З урахуванням наведених обставин та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем основної суми боргу в сумі 62 254,84 грн., господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, які повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 27.06.08 р. по 05.12.08 р. в сумі 828,93 грн. та інфляційні збитки за період з липня по листопад 2008 року включно в розмірі 1 369,61 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних збитків (а.с. 2 том ІІ) відповідає дійсності та не суперечить чинному законодавству, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 27.06.08 р. по 05.12.08 р. в сумі 828,93 грн. та інфляційних збитків за період з липня по листопад 2008 року включно в розмірі 1 369,61 грн. є обґрунтованими та також підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон плюс" пені за період з 27.06.08 р. по 05.12.08 р., то вони є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Застосування штрафних санкцій, у вигляді пені за прострочку виконання зобов'язання сторонами не обумовлено.

Наведена позивачем норма, а саме п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України не є підставою для нарахування пені.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

В судовому засіданні 10.12.08 р. господарським судом на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до                16:00 год. 10.12.08 р.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                        ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Плюс" (27500,           м. Світловодськ, вул. Приморська, 58, п/р 26005000735001 в Світловодській філії АТ "Укрінбанк" МФО 323505, ЄДРПО 30503654) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНА-ЛМ" (02140, м. Київ, вул. Л.Руденко, 6а,                                     п/р 26000310004980 в філії ЦРУ ВАТ банку "Фінанси та кредит" м. Київ, МФО 300937, ЄДРПО 32660627) заборгованість в сумі 64 453,38 грн., з них 62  254, 84 грн. - основний борг, 1369, 61 грн. - інфляційні, 828,93 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 646,71 грн. та 107, 38 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, до набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя