Постанова

від 25.11.2008 по справі 14/237-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/237-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2008                                                                                       Справа№  14/237-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В.  (доповідач),    

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

при секретарі: Лозовському К.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Чеховська Тетяна Володимирівна, представник, довіреність № б/н  від 10.11.2008р;

від відповідача: Золотоноша Олена Юріївна, представник, довіреність № б/н від 12.08.2008р;

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна будівельна компанія “Україна –Канада” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2008р по справі №14/237-08

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Наукова –інженерна фірма по охороні навколишнього середовища “Екосервіс”, м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна будівельна компанія “Україна –Канада”, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, смт Ювілейне

про стягнення 247535,31 грн

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2008р (суддя Панна С.П.) позов товариства з обмеженою відповідальністю “наукова –інженерна фірма по охороні навколишнього середовища “Екосервіс” про стягнення 247535,31 грн боргу за договором підряду №209-92/06 від 20.08.2006р задоволено частково.

          Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна будівельна компанія “Україна –Канада” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Наукова –інженерна фірма по охороні навколишнього середовища “Екосервіс” 185119 грн 60 коп –основного боргу, 3706 грн 22 коп –3% річних, 23510 грн 18 коп –інфляційних, 2123 грн 36 коп - витрат на держмито, 101 грн 22 коп - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу господарський суд керувався положеннями ст. ст. 530, 625 ЦК України, також зазначено, що відповідачем не виконано умов договору, відносно розрахування за виконані проектні роботи. Відмовляючи частково в задоволенні вимог щодо стягнення 3 % річних, суд стягнув їх лише за період з 01.10.2007р по 31.05.2008р. Вимоги позивача щодо стягнення пені судом відхилені на підставі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.      

          Не погодившись з рішенням суду його оскаржує товариство з обмеженою відповідальністю “Міжнародна будівельна компанія “Україна –Канада” на предмет невідповідності нормам матеріального права. Свої доводи скаржник обґрунтовує тим, що судом не доведено факт порушення виконання зобов'язання з боку відповідача, оскільки акт №1 здачі –прийому не містить дати його підписання, а тому посилання позивача на те, що строк платежу по договору підряду  настав 22.02.2007р є безпідставним. Також  скаржник зазначив, що судом помилково лист №194-ЕС прийнято як вимога кредитора, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю “Наукова –інженерна фірма по охороні навколишнього середовища “Екосервіс” не вимагало від відповідача виконання зобов'язання по договору, як це передбачає ст. 530 ЦК України, а лише посилався що розрахунки не були проведені, у зв'язку з чим просив вжити міри щодо виправлення даної ситуації.

          Скаржник просить рішення в частині задоволення позовних вимог скасувати, в задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю “Наукова –інженерна фірма по охороні навколишнього середовища “Екосервіс” відмовити.  

          Представник позивача доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

          Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору №209-92/06 від 20.08.2006р виконавець (позивач) зобов'язаний був на замовлення відповідача виконати роботи по темі “Розробка робочої документації (стадія РД):”Каналізаційні очисні споруди ж/м “Золоті ключі” в с.Ювілейне на 5000м3/доб”. Вартість робіт складає 185 119,60 грн.

          Згідно календарного плану робіт, який є додатком до договору, підрядні роботи виконуються в строк з 20.08.2008р по 30.10.2006р (а.с.58).

          Виконання робіт підтверджується актом здачі –прийняття науково –технічної продукції (п.3.2 договору).

          Виконання робіт підтверджується актом №1 здачі –прийоми виконаних робіт, підписаним з боку позивача генеральним директором Кравець В.В., з боку відповідача - директором Рибалко В.І. (а.с.12). Дата підписання вказаного акту відсутня.

          Через неоплату виконаних робіт позивач неодноразово: листом від 02.07.2007р. №178-ЄС (а.с.15), від 05.09.2007р №194-ЄС (а.с.16), претензією від 27.11.2007р №200-ЄС (а.с.18) звертався до відповідача з вимогою щодо оплати виконаних за договором №209-92/06 від 20.08.2006р робіт.

          Поштовим повідомленням №29714799 (а.с.17), №2376178 (а.с.20) підтверджується отримання відповідачем направлених йому листа від 05.09.2007рта претензії від 27.11.2007р, що спростовує твердження скаржника, що з вимогою про оплату виконаних робіт позивач до нього не звертався.

          Виконання робіт також підтверджується накладною №104 від 13.10.2006р (а.с.13).

          Оскільки відповідач за виконані роботи не розрахувався з позивачем, то основний борг в сумі 185119, 60 грн підлягає примусовому стягненню.

          Згідно ч.2 ст 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Заявлені позивачем до стягнення 3% річних та інфляційні витрати підлягають стягненню з жовтня 2007р, оскільки вперше з вимогою щодо оплати, яка підтверджена належним чином  позивач звернувся до відповідача у вересні 2007р.

          Таким чином господарський суд правомірно стягнув з відповідача 3% річних у сумі 5553, 59 грн та інфляційні втрати в сумі 23510,18 грн.

          Правомірним є висновок господарського суду, що пеня стягненню не підлягає, оскільки договором такий вид відповідальності за неналежне виконання зобов'язань не встановлений. Позивач не оскаржує рішення суду в незадоволеній частині.

            Твердження скаржника, що акт прийому –передачі підписаний неповноважною особою не може бути прийнято до уваги. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Матеріалами справи підтверджується, що виконані роботи були здані відповідачу 18.10.2006р по накладній №104 від 13.10.2006р, тобто до 20.12.2006р, коли генеральний директор Рибалка В.І. припинив свої повноваження згідно наказу №231-к від 20.12.2006р.

            З огляду на викладене рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2008р відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу  України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2008р по справі №14/237-08 залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна будівельна компанія “Україна –Канада” залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                              О.В.Джихур

Судді                                                                                     О.М.Лисенко                                                      

                                                                                О.М.Виноградник