Постанова

від 07.08.2012 по справі 23/59

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2012 р. Справа № 23/59

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ (далі -Компанія)

на рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2012 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2012

зі справи № 23/59

за позовом Компанії

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК-108", м. Київ (далі -Товариство)

про стягнення 258 256,10 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача -Залерцова М.О.,

відповідача -не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 258 256,10 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.02.2012 (суддя Кирилюк Т.Ю.): позов задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь Компанії основний борг у сумі 131,12 грн., а також 1,31 грн. державного мита і 0,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині в позові відмовлено. У прийнятті зазначеного рішення суд з посиланням на норми Господарського кодексу України (далі - ГК України), Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) виходив з обґрунтованості позовних вимог саме в зазначеній сумі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 (колегія суддів у складі: суддя Корсакова Г.В. -головуючий, судді Агрикова О.В., Сулім В.В.): частково задоволено апеляційну скаргу Компанії;

згадане рішення місцевого господарського суду змінено; резолютивну частину даного рішення викладено в редакції, згідно з якою: позов задоволено частково; з Товариства стягнуто на користь Компанії 109 835,20 грн. основного боргу, а також 1 098,35 грн. державного мита і 50,19 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено; з Товариства стягнуто на користь Компанії 1 098 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги. У прийнятті зазначеної постанови суд з посиланням на норми ГК України, Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі -Правила КСЦКВВ), Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України (далі -Правила КСКВВМСУ), затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, ГПК України виходив з обґрунтованості позовних вимог у згаданій сумі.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Компанія просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи у частині незадоволених вимог і прийняти нове рішення, яким позов у відповідній частині задовольнити, а також повернути Компанії "надлишково сплачений судовий збір" і судові витрати покласти на відповідача. Скаргу з посиланням на статті 193, 275 ГК України, статті 509, 525, 526, 629 ЦК України, статті 19-22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", статті 4 2 , 43 ГПК України мотивовано порушенням та неправильним застосуванням попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що:

- сторонами у справі укладено договір від 02.06.2005 № 05720/2-01 про поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі -Договір), за яким:

Компанія зобов'язалася забезпечувати постачання питної води, приймати каналізаційні стоки через приєднані мережі, а Товариство -здійснювати своєчасну оплату за надані послуги на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1);

за показаннями лічильника, зареєстрованого у Компанії, окрім випадків, передбачених правилами користування, у випадку наявності у Товариства декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань усіх лічильників, зареєстрованих за останнім. Обсяг води, наданої для поливу, визначається за показаннями лічильника. Зняття показань лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником Компанії у присутності представника Товариства у строки згідно з графіком обслуговування Товариства (пункт 2.1.2);

Компанія щомісячно направляє до банківської установи Товариства розрахункові документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів; останні встановлюються уповноваженими органами відповідно до чинного законодавства та не підлягають узгодженню сторонам (пункт 2.2.1);

оплата вартості послуг здійснюється Товариством щомісячно у безготівковій формі в 10-денний термін з дня направлення Компанією розрахункового документа до банківської установи Товариства; у разі неотримання від Компанії такого документа Товариство здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, виходячи з чинного тарифу та фактичної кількості спожитої води (пункти 2.2.2, 2.2.4);

- з матеріалів справи вбачається, що Компанією у період з 01.01.2008 по 01.02.2009 Товариству надано послуги з постачання питної води та з водовідведення на суму 475 781,12 грн.; Товариством не подано доказів звернення до Компанії з приводу невідповідності нарахувань за надані послуги, актів звірки між сторонами;

- згідно з розрахунком позовних вимог Компанія звернулася до суду, зокрема, з вимогою про стягнення заборгованості за послуги з постачання холодної води, яка використовувалася для виготовлення гарячої. Договором не передбачений обов'язок Товариства оплачувати обсяги холодної води, яка використовується для гарячого водопостачання та опалення, інших договорів суду не подано.

З урахуванням наведеного та часткового погашення заборгованості Товариством місцевий господарський суд дійшов висновків про: відсутність підстав для задоволення вимоги в сумі 258 124,98 грн.; необхідність задоволення позовних вимог у сумі 131,12 грн.

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що:

- Договір укладено відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (правонаступником якого є Компанія - позивач у даній справі) як постачальником і Товариством як абонентом;

- відповідно до умов Договору:

постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі поданого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва приймати від нього стічні води відповідно до чинних правил, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату

наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку, встановленого Правилами КСКВВМСУ, і Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, та інших нормативно-правових актів, що регулюють відповідні правовідносини;

у разі технічної неможливості встановлення лічильника води кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу;

для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 куб.м з незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг виходячи з його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, зняті постачальником, є підставою для виставлення ним документів на оплату наданих послуг;

якщо лічильник не працює не з вини абонента, кількість поставленої води визначається виходячи із середньодобової витрати абонента, яка визначається за показаннями працюючого лічильника в останні два розрахункові місяці. У випадку коли лічильник працював менше двох місяців, кількість води визначається за її середньодобовою витратою не менше 10 днів. Облік води у такому порядку здійснюється до встановлення працюючого (повіреного) лічильника, перерахунок за відповідний період не проводиться;

кількість стічних вод визначається за показаннями лічильників стічних вод або за кількістю стічних вод, що надходять з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води або в інший спосіб;

у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість послуг, наданих за відповідний період, а також розмір чинних тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється щомісячно у 10-денний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу першочергово зараховується постачальником у погашення боргу;

строк дії Договору становить один рік та вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до його закінчення однією з сторін не буде письмово заявлено про його припинення;

- доказів припинення Договору суду не подано;

- позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до умов Договору за період з 01.10.2008 по 01.02.2009 Компанія надала Товариству послуги з водопостачання та водовідведення загальною вартістю 733 906,10 грн., але, як зазначає Компанія, Товариство розрахувалося за зазначений період лише частково, в сумі 475 650 грн., і заборгованість становить 258 256,10 грн.;

- Товариство визнає суму боргу частково -25 258,75 грн., яка виникла внаслідок несплати Товариством за воду, використану на власні потреби;

- як вбачається з наданого Компанією "розгорнутого розрахунку", сума боргу (258 256,10 грн.) складається з 109 835,20 грн. боргу за постачання Товариству питної води та приймання каналізаційних стоків і 148 420,90 грн. боргу з нарахованої Компанією Товариству плати за послуги з постачання холодної води для виготовлення гарячої води;

- Договір не регулює постачання Компанією Товариству холодної води для виготовлення гарячої води та оплати її вартості; цей договір укладений на постачання питної холодної води, а інші договори в матеріалах справи відсутні;

- так само відсутні в матеріалах справи докази перебування на балансі Товариства теплових пунктів, з яких йому здійснювалося б постачання гарячої води.

За висновком апеляційного господарського суду, матеріалами справи не підтверджується належне виконання Товариством умов Договору в частині оплати наданих послуг з водопостачання питної води та приймання каналізаційних стоків; борг Товариства у цій частині становить 109 835,20 грн., яка й підлягає стягненню з Товариства на користь Компанії.

Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині, апеляційний господарський суд обґрунтовано взяв до уваги, що у Товариства, як вбачається з фактичних обставин справи, відсутні договірні зобов'язання перед Компанією з оплати постачання холодної питної води, яка використовується для приготування гарячої води. У зв'язку з цим заявлені у справі вимоги на суму 148 420,90 грн. апеляційний господарський суд правильно визнав безпідставними.

Такі висновки суду апеляційної інстанції не суперечать вимогам чинного законодавства, у тому числі Правилам КСЦКВВ і Правилам КСКВВМСУ, та відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи скаржника стосовно порушення судом апеляційної інстанції під час прийняття судового рішення не підтверджуються матеріалами справи і не можуть бути взяті до уваги.

Компанією внесено судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 2 582,57 грн. замість належної до сплати суми 1 484,20 грн., у зв'язку з чим відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" переплачена сума цього збору підлягає поверненню скаржникові.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 зі справи № 23/59 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" -без задоволення.

2. Повернути публічному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал" з державного бюджету України переплачену суму судового збору 1 098,36 грн. (одна тисяча дев'яносто вісім грн. 36 коп).

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Харченко