Постанова

від 02.08.2012 по справі 1/5009/7966/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2012 р. Справа № 1/5009/7966/11 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіПершикова Є.В., суддівПолянського А.Г., Ходаківської І.П.(доповідач), розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Нікопольський ремонтний завод" на постанову від 15.05.2012 Донецького апеляційного господарського суду у справі№1/5009/7966/11 господарського суду Запорізької області за позовомПриватного акціонерного товариства "Нікопольський ремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Сталь" простягнення 149605грн. 96 коп. За участю представників сторін:

Від позивача- Живиця Д.В. (дов. від 03.07.12)

Від відповідача- не з'явились

Відповідно до розпорядження Секретаря Другої судової палати від 01.08.2012 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий Першиков Є.В., судді: Полянський А.Г., Ходаківська І.П.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.02.12 (суддя Немченко О.І.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Днепр-Сталь" на користь ПАТ "Нікопольський ремонтний завод" попередню оплату у розмірі 115544 грн. 80 коп. та штраф за поставку неякісної продукції у розмірі 23108 грн. 80 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2012 у складі: Діброви Г.І., Бойченка К.І., Стойка О.В. рішення господарського суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Днепр-Сталь" на користь ПАТ "Нікопольський ремонтний завод" пеню у розмірі 10953 грн. 16 коп.

ПАТ "Нікопольський ремонтний завод" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення штрафу за поставку неякісної продукції в розмірі 23 108,80грн. та попередньої оплати у розмірі 115 544грн., прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.268 Господарського кодексу України. Крім того, касатор посилається на те, що у посвідченні №2 від 26.08.11, виданому на представника громадськості ОСОБА_1., дійсно відсутнє посилання на протокол №23 від 26.08.11, але це сталось внаслідок неуважності особи, яка виписувала посвідчення і в матеріалах справи є копія цього протоколу.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.04.11 року між ТОВ "Дніпр-Сталь" (постачальником) та ЗАТ "Нікопольський ремонтний завод" (покупцем) було укладено договір № 08041 поставки продукції виробничо-технічного призначення, згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) покупцю продукцію виробничо-технічного призначення у асортименті, кількості, одиницях виміру, за ціною, в порядку та у строки, встановлені цим договором і додатками до нього, а покупець зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її в порядку, передбаченому даним договором і додатками до нього. Найменування, асортимент, кількість, одиниці виміру і вартість одиниці продукції встановлюється сторонами у специфікаціях на поставку продукції, які є невід'ємною частиною (додатками) даного договору.

У відповідності до п. 2.1 договору, ціна продукції за даним договором встановлена у гривнях і зазначається у специфікаціях.

Пунктом 3.2 договору зазначено, що строк поставки кожної конкретної партії продукції зазначається в специфікації.

Згідно п. 4.1 договору, розрахунки по договору здійснюються покупцем на умовах 100% передоплати за кожну конкретну партію продукції на підставі рахунків на оплату даної партії продукції, виставлених постачальником.

Відповідно до п. 5.1 договору, якість продукції повинна відповідати вимогам технічної документації, ГОСТам, ТУ та іншим вимогам, які зазначаються у специфікаціях, узгоджених з покупцем.

Пунктом 12.8 договору сторони передбачили, що документи, передані за допомогою факсимільного зв'язку, підписані та завірені з боку обох сторін у встановленому законом порядку, є дійсними та мають юридичну силу до підтвердження їх оригіналами.

Згідно Специфікації від 14.07.11 до договору, яка є його невід'ємною частиною, сторони узгодили найменування та якість товару, що поставляється, кількість, одиницю виміру, ціну, строки оплати товару. Ціна товару за Специфікацією визначена у розмірі 131400 грн. 00 коп. Строк поставки партії товару (швелеру Гн 100*50*5 довжиною 9 м. (упаковка по 5 т.) в кількості 15 тон) встановлено до 29.07.11.

Позивач на підставі рахунку № 383 від 14.07.11, в якому зазначено вищевказаний договір, перерахував відповідачу суму у розмірі 131400 грн. 00 коп., що підтверджено платіжним дорученням № 2048 від 19.07.11.

Згідно видаткової накладної № 382 від 09.08.11 відповідач поставив позивачу швелер у кількості 13.190 тон загальною вартістю 115544 грн. 40 коп. разом з ПДВ.

Позивач зазначав, що ним після отримання продукції проведено заходи, спрямовані на перевірку дотримання відповідачем умов договору щодо якості, упаковки та маркування продукції. Перевіркою було виявлено, що швелер х/гн 100*50*50*5*9000 мм не відповідає ДЕСТ 8278-83 "Швелери стальные гнутые равнополучные". Сортамент" з ширини полиці 50 (+1,5, -1,5), фактично полиці різної ширини (42 мм-54 мм), не витриманий кут 90 градусів, на довжині 1500 мм кривина полиць 3-5 мм на 1 метр погонний. Через виявлення недоліків, позивач зупинив приймання продукції та склав акт № 86 від 10.08.11, із зазначенням кількості оглянутої продукції і характеру виявлених при прийманні недоліків. Позивач телеграмою здійснив виклик представника відповідача для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту про фактичну якість продукції, отриманої за видатковою накладною № 382 від 09.08.11. Через неявку уповноваженого представника відповідача для участі у подальшому прийманні продукції і складання акту про фактичну якість продукції, позивач провів подальше приймання продукції за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, в результаті чого було складено акт приймання продукції за якістю № 100 від 26.08.11, в якому визначено, що швелер х/гн 100*50*50*5*9000 мм не відповідає ДЕСТ 8278-83 "Швелери стальные гнутые равнополочные". Сортамент".

Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області із даним позовом про стягнення з відповідача на його користь пені за затримку поставки продукції у розмірі 10953 грн.16 коп., штрафу за поставку неякісної продукції у розмірі 23108 грн. 80 коп. та попередньої оплати у розмірі 115544 грн. 00 коп.

Що стосується штрафу колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У рази, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Сторони в договорі узгодили, що у разі, якщо поставлена продукція не відповідає за якістю ДЕСТам, ТУ, іншим нормативним документам, а також, якщо поставлена некомплектна продукція, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості або некомплектної (п. 7.4 договору).

В якості доказу поставки відповідачем неякісної продукції позивач посилався на акти приймання продукції (товарів) за якістю №№ 86, 100 від 10.08.11 та від 26.08.11.

Пунктом 20 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.66 зазначено, що у разі нез'явлення представника виробника (відправника) за викликом отримувача (покупця) в установлений строк і у разі, коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не є обов"язковим, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів -експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю. При відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз у місці надходження отримувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявки його за викликом отримувача (покупця) перевірка здійснюється за участю компетентного представника громадськості підприємства-отримувача, визначеного керівником підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профсоюзу цього підприємства.

У відповідності до п. 23 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.66, представнику, уповноваженому для участі в прийманні продукції за якістю та комплектності, видається належно оформлене та завірене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника.

Якщо для участі в прийманні продукції виділяється представник громадськості (п. 20, подп. "б", даної Інструкції), то у посвідченні зазначається також дата та номер рішення заводського, фабричного або місцевого комітету, яким підприємству виділений даний представник. Посвідчення, видане з порушенням правил даної Інструкції, є недійсним.

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно акту приймання продукції (товарів) за якістю № 100 від 26.08.11 при прийманні продукції був присутній представник громадськості ОСОБА_1 за посвідченням № 2 від 26.08.11, час початку приймання продукції 25.08.11 о 15 год 50 хв.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційної інстанції, що акт приймання продукції (товарів) за якістю № 100 від 26.08.11 складено з порушенням правил Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.66, оскільки, посвідчення від 26.08.11 на представника громадськості видане пізніше дати початку перевірки продукції за якістю (25.08.11 о 15 год 50 хв.); посвідчення № 2 від 26.08.11 видане на представника громадськості ОСОБА_1. не містить в собі посилання на дату і номер рішення профспілкового комітету.

Враховуючи, що апеляційна інстанція дійшла висновку, що акт приймання продукції (товарів) за якістю № 100 від 26.08.11 в силу п. 23 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.66 не є належним та допустимим доказом поставки неякісної продукції та таким, що не має доказової сили, а інших доказів поставки відповідачем неякісної продукції матеріали справи не містять, вона правомірно дійшла висновку про відмову у задоволенні вимог в цій частині.

Що стосується позову в частині повернення попередньої оплати товару у сумі 115544 грн. 00 коп. позивач, при поданні позову, посилався, зокрема, на частину 5 статті 268 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції встановлено відсутність належних доказів поставки відповідачем неякісної продукції, Донецький апеляційний господарський суд обгрунтовано дійшов до висновку про відмову в позові в цій частині.

В частині стягнення пені постанова апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржена.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Нікопольський ремонтний завод" залишити без задоволення.

Постанову від 15.05.2012 Донецького апеляційного господарського суду у справі №1/5009/7966/11 господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий суддя Є.Першиков

Судді А.Полянський

І.Ходаківська