Постанова

від 16.12.2008 по справі 21/196-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/196-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2008                                                                                       Справа№  21/196-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В.  (доповідач),    

суддів: Ясир Л.О., Прудніков В.В.

при секретарі: Лозовському К.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Рамазанов Олексій Рамазанович, засновник, статут реєстраційний номер 04052270Ю0080014 від 11.03.2004р;

від позивача: Арутюнова Наталя Михайлівна, представник, довіреність №б/н від 01.09.2008р;

від відповідача: Рибаєва Світлана Василівна, представник, посвідчення №016-7625 від 05.12.2008р;

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання”, м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2008р.  у справі № 21/196-08

за позовом приватного підприємства “Тандем”, с.Красіно, Криворізький район, Дніпропетровської області

до закрите акціонерне товариство “Криворізький завод гірничого обладнання”, м.Кривий Ріг

про стягнення 7610 грн. 69 коп

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2008р (суддя Алмазова І.В.) позов приватного підприємства “Тандем” про стягнення 7610 грн. 69 коп боргу задоволено частково. Стягнуто з закритого акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання” на користь приватного підприємства “Тандем” 4878, 66 грн –боргу, 2203, 22 грн – інфляційних, 339, 80 грн –річних, 99,47 витрат по сплаті державного мита, 115, 07 грн витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу та інфляційних господарський суд виходив з того, що закрите акціонерне товариство “Криворізький завод гірничого обладнання” свої зобов'язання з оплати вартості спірних підшипників не виконало, докази оплати не надало, чим порушило приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України Відмовляючи частково в задоволенні вимог щодо стягнення річних, суд стягнув їх за період з 05.04.2006р по 31.07.2008р.

Не погодившись з рішенням суду його оскаржує акціонерне товариство “Криворізький завод гірничого обладнання” на предмет невідповідності нормам матеріального права. В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що судом не враховано той факт, що складена позивачем накладна №5 від 22.11.2005р не містить повної інформації про проведені господарські операції, немає посилання на договір чи інший правочин, тому вона не може підтверджувати факт поставки і розцінюватися як, підстава для стягнення з відповідача нібито існуючої заборгованості. Також скаржник вважає, що стягнення інфляційних та річних не входять до переліку вимог, на які не розповсюджується дія мораторію.

Відповідач просить рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У зв'язку з відмовою відповідача від оголошення вступної та резолютивної частини постанови для підготовки повного тексту постанови в судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.12.2008р.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно листа відповідача від 22.11.2005р (а.с.8) позивач поставив йому в той же день підшипники 80307 у кількості 504 шт на загальну суму 5878 грн 66 коп (а.с.18), що підтверджується видатковою накладною №5. Товар був переданий представнику відповідача Каснир Л.А. по довіреності ЯЛЗ №038882 від 22.11.2005р, копія якої долучена до матеріалів справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні.

Платіжним дорученням №16944 від 28.12.2005р відповідач оплатив товар частково в розмірі 1000 грн (а.с.84).

Невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати отриманого товару стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Дії сторін по передачі, прийнятого товару, часткової оплати свідчать про те, що між сторонами склалися правовідносини з купівлі –продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якою якщо  строк  (термін)  виконання  боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Лист позивача від 27.03.2006р №3 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 4878, 66 грн слід розцінювати як вимогу в порядку ст. 530 ЦК України. В строк до 05.04.2007р відповідач товар не оплатив, що є порушенням ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Отже позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 4878, 66 грн є обґрунтованими і правомірно задоволені судом першої інстанції.

В силу ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочки оплати товару підтверджено матеріалами справи, у зв'язку з чим господарський суд правомірно стягнув інфляційні витрати та 3% річних за період з 05.04.2006р по 31.07.2008р в сумі 2203 грн 22 коп та 339 грн 80 коп відповідно.

Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не перешкоджає стягненню інфляційних витрат та 3% річних, оскільки вони за своєю правовою природою не є санкціями за невиконання грошового зобов'язання, а є платою за користування коштами.

Такий висновок підтверджено судовою практикою Верховного Суду України з означеного питання і інформаційним листом Верховного Суду України від 15.07.2005р.

Як свідчать матеріали справи відносно відповідача порушена справа про банкрутство (06.04.2006р, 12.04.2007р), але конкурсний процес, пов'язаний  з публікацією в печаті оголошення про порушення справи про банкрутство не розпочався.

Твердження скаржника, що видаткова накладна №5 від 22.11.2005р не відповідає Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” не може бути прийнятим до уваги, оскільки неправильно оформлена накладна не спростовує факту отримання відповідачем товару по вказаній накладній, що позивачем не заперечується.

З огляду на викладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2008р відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.

       Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу  України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2008р.  у справі № 21/196-08 залишити без змін.

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання”, м.Кривий Ріг залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                               О.В.Джихур

       Судді                                                                                        В.В.Прудніков                                                                                                                        

                                                                                                            Л.О.Ясир