ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" серпня 2012 р. Справа № 5021/1394/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Євсікова О.О.
за участю представників:
Позивача: не з'явився;
Відповідача: не з'явився;
Фізичної особи ОСОБА_2: ОСОБА_7., дов. № б/н від 15.03.2012 року;
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ 134" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2011 року
у справі № 5021/1394/2011 господарського суду Сумської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ 134"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927"
за участю ОСОБА_2
про стягнення 1 800 000,00 грн.
В С Т А Н О В И В:
У червні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ 134" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927", просило стягнути з відповідача 20 000,00 грн. за договором про відступлення права вимоги від 10.06.2011 року, укладеним між ним (новим кредитором) та фізичною особою ОСОБА_4 (кредитор) (т. 1, а.с. 3-4).
Заявою від 30.06.2011 року позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927" 1 780 000 грн. 00 коп. на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.06.2011 року, що разом становить 1 800 000,00 грн. (т. 1, а.с. 17-18).
Рішенням господарського суду Сумської області від 30.06.2011 року (суддя Кіяшко В.І.) позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927" 1 800 000,00 грн., вирішено питання розподілу судових витрат (т. 1, а.с. 151-153).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.08.2011 року (суддя Левченко П.І.) затверджено мирову угоду від 15.07.2011 року та додаткову угоду № 1 від 28.07.2011 року до неї, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ 134" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927", відповідно до якої боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927" передав позивачу об'єкт незавершеного будівництва та автомобільну газонаповнювальну компресорну станцію (т. 1, а.с. 185-189).
Ухвала суду мотивована тим, що умови зазначеної мирової угоди відповідали вимогам чинного законодавства України, майно не перебувало під арештом, в заставі чи під іншим обтяженням; ні у процесі укладення мирової угоди, ні у процесі виконання її умов не будуть порушені права будь-яких третіх осіб та держави.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 року у справі № 5021/1394/2011 (головуючий Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.) відмовлено гр. ОСОБА_2 у прийнятті апеляційної скарги та повернуто її заявнику з тих підстав, що зобов'язання за договором застави ніяким чином не впливають на зобов'язання за договором поруки (т. 2, а.с. 12-15).
Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2012 року (головуючий Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Попікова О.В.) ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 року у справі № 5021/1394/2011 скасовано, справу передано на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття та розгляд апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 154-156).
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що ухвалою господарського суду Сумської області від 01.08.2011 року про затвердження мирової угоди вирішено питання про передачу у власність майна, яке може перебувати під арештом або бути обмежено заставою, що потребує дослідження матеріалів справи та встановлення фактичних обставин.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 року (головуючий Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.) ухвалу господарського суду Сумської області від 01.08.2011 року у справі № 5021/1394/2011 скасовано. У задоволенні заяви про затвердження мирової угоди на стадії виконання судового рішення відмовлено (т. 3, а.с. 23-26).
Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ 134" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржену постанову скасувати, у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на неправильне застосування апеляційною інстанцією норм матеріального та процесуального права (т. 3, а.с. 53-54).
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 06.08.2012 року № 03.07-05/579 сформовано колегію суддів у складі: головуючий Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Євсіков О.О.
У судове засідання 06.08.2012 року представники сторін не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.
Колегія суддів, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 12.12.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927" укладено генеральну угоду № 012/15-12/3149, відповідно до якої кредитор зобов'язався надавати позичальнику (відповідачу) кредитні кошти.
Крім того, 12.12.2007 року між вищезазначеними сторонами укладено кредитний договір № 012/15-12/3147 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії.
15.04.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927" укладено кредитний договір № 012/15-12/3410, згідно умов якого кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію.
Відповідно до пункту 2.1.2 кредитного договору виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором забезпечується порукою фізичних осіб ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6
Відповідно до умов договору поруки № 012/15-12/3147/П2 від 12.12.2007 року поручитель -громадянин ОСОБА_2 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором - відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" відповідати за борговими зобов'язаннями боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927", які випливають з умов кредитного договору № 012/15-12/3147 від 12.12.2007 року.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у ньому містяться відомості про арешт всього нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927", який існував на момент затвердження судом першої інстанції мирової угоди; відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна у ньому значаться відомості про заставу рухомого майна, яке входило до складу цілісного майнового комплексу -АГНКС, реалізованого разом з нерухомим майном товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927", і таке обтяження існувало на момент затвердження судом мирової угоди.
Також апеляційною інстанцією встановлено, що судом першої інстанції мирову угоду затверджено з приводу майна, яке було предметом застави та забезпечення основного зобов'язання за кредитним договором № 012/15-12/3410 від 15.04.2008 року № 012/15-12/3149 від 12.12.2007 року, укладеного відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927" та договором поруки № 012/15-12/3149/П2 від 12.12.2007 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та громадянином ОСОБА_2.
Відповідно до ч. 3 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.
Однак, суд апеляційної інстанції зазначив, що в умовах затвердженої мирової угоди вирішено питання про передачу об'єктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 16, 16/2, що не є предметом спору у справі, оскільки таким предметом є грошове зобов'язання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що мирова угода, затверджена ухвалою господарського суду Сумської області від 01.08.2011 року стосується не лише прав і обов'язків щодо предмету позову, а і порушує права третіх осіб, оскільки вирішено питання про передачу у власність майна, яке знаходилось під арештом та у заставі.
Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд апеляційної інстанції, приймаючи апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_2 у порушення вимог ст. 27 Господарського процесуального кодексу України не визначив правового статусу останнього.
Разом з тим, зазначене процесуальне порушення не потягло за собою прийняття неправильного рішення у справі та не є обов'язковою підставою для скасування судового акту.
З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ 134", оскільки судом апеляційної інстанції було правильно застосовані норми матеріального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції і фактично зводяться до переоцінки доказів у справі.
Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України ,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ 134" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2011 року у справі № 5021/1394/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді: І.В. Алєєва
О.О. Євсіков
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2012 |
Оприлюднено | 15.08.2012 |
Номер документу | 25582025 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Прокопанич Г.K.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні