Постанова

від 06.08.2012 по справі 31/374

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2012 р. Справа № 31/374

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: Шириноса Є.В., дов. № б/н від 25.04.2012 року;

Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Пителя Л.С., дов. № б/н від 12.06.2012 року;

Прокурора: від Генеральної прокуратури України -Громадського С.О., посвідч. № 42;

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року

у справі № 31/374 господарського суду міста Києва

за позовом закритого акціонерного товариства "ШРБУ № 100"

до публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061"

про стягнення заборгованості у розмірі 4 501 499,72 грн.

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору -дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061"

про стягнення 5 524 184,75 грн.

за участю прокурора

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2009 року закрите акціонерне товариство "ШРБУ № 100" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061", просило стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 4 251 080,00 грн., 202 761,91 грн. інфляційних втрат, 47 657,81 грн. 3% річних за договором підряду № 40 від 05.11.2006 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що публічне акціонерне товариство "Київське автотранспортне підприємство 13061" у порушення п. п. 1.1, 4.1 зазначеного договору своєчасно не сплачувало вартість виконаних робіт згідно графіку погашення заборгованості від 01.12.2008 року.

Заявою від 21.01.2010 року про збільшення розміру позовних вимог закрите акціонерне товариство "ШРБУ № 100" просило стягнути з публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" 4 251 080,00 грн. основного боргу, 351 549,71 грн. інфляційних втрат, 90 284,61 грн. 3% річних (т. 1, а.с. 110-111).

17.02.2010 року публічне акціонерне товариство "Київське автотранспортне підприємство 13061" звернулося до господарського суду міста Києва з клопотанням про зупинення провадження та призначення судово-будівельної експертизи у справі № 31/374 (т. 1, а.с. 118).

У запереченнях від 17.02.2010 року на клопотання відповідача про призначення судово-будівельної експертизи закрите акціонерне товариство "ШРБУ № 100" зазначило, що проведення експертизи є недоцільним та необґрунтованим, а спрямованим на затягування судового процесу (т. 1, а.с. 123-124).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2010 року провадження у справі № 31/374 зупинено та призначено судово-будівельну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (т. 1, а.с. 127-128).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 року відмовлено закритому акціонерному товариству "ШРБУ № 100" у прийнятті до розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.02.2010 року (т. 2, а.с. 101-103).

16.05.2011 року в. о. прокурора з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області, виступаючи в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою, просив стягнути з публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" на користь дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" основну заборгованість в сумі 4 251 080,00 грн., 1 013 361,14 грн. інфляційних втрат, 259 743,61 грн. 3% річних за договором підряду № 40 від 05.11.2006 року (т. 3, а.с. 11-14).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2011 року у справі № 05-5-31/5403 позовну заяву в. о. прокурора з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області повернуто без розгляду (т. 3, а.с. 15-16).

Заявою від 08.07.2011 року про зменшення розміру позовних вимог закрите акціонерне товариство "ШРБУ № 100" просило стягнути з публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" 3 565 728,07 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 202 866,62 грн. 3% річних (т. 4, а.с. 5-6).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору дочірнє підприємство "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (т. 4, а.с. 13-14).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2011 року у справі № 05-5-31/7558 позовну заяву прокурора з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області повернуто без розгляду (т. 4, а.с. 15-16).

20.07.2011 року дочірнє підприємство "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до господарського суду міста Києва в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору з позовом до публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061", просило стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 4 251 080,00 грн., 1 013 361,14 грн. інфляційних втрат, 259 743,61 грн. 3% річних за договором підряду № 40 від 05.11.2006 року.

Заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору мотивована тим, що право вимоги до публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" про стягнення заборгованості за договором підряду № 40 від 05.11.2006 року належить дочірньому підприємству "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на підставі акту приймання-передачі згідно договору про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу від 24.04.2009 року (т. 4, а.с. 19-22).

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2011 року (головуючий Качан Н.І., судді Грєхова О.А., Ярмак О.М.) у задоволенні позову закритого акціонерного товариства "ШРБУ № 100" до публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" відмовлено. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" на користь дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 2 758 049,00 грн. основного боргу, 554 304,44 грн. інфляційних втрат, 175 552,06 грн. процентів річних, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У решті позовних вимог дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року (головуючий Коршун Н.М., судді Авдеєва П.В., Куксова В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2011 року у справі № 31/374 скасовано в частині часткового задоволення позовних вимог дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Прийнято нове рішення, яким позов дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" на користь дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 4 251 080, 00 грн. основного боргу, 1 013 361, 14 грн. інфляційних втрат, 259 743, 61 грн. 61 коп. 3% річних. В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, публічне акціонерне товариство "Київське автотранспортне підприємство 13061" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року у справі № 31/374 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва у іншому складі суддів.

Заявник касаційної скарги посилається на численні порушення норм процесуального і матеріального права, яких, на його думку, припустився суд апеляційної інстанції, що призвело до прийняття останнім неправильного рішення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.06.2012 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.06.2012 року (т. 4, а.с. 74-75).

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 22.06.2012 року № 03.07-05/459 сформовано колегію суддів у складі: головуючий Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 09.07.2012 року (т. 4, а.с. 114-115).

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 07.07.2012 року № 03.07-05/501 сформовано колегію суддів у складі: головуючий Прокопанич Г.К., судді Акулова Н.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.07.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 23.07.2012 року (т. 4, а.с. 130-132).

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 20.07.2012 року № 03.07-05/534 сформовано колегію суддів у складі: головуючий Прокопанич Г.К., судді Владимиренко С.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.07.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 06.08.2012 року (т. 4, а.с. 136-138).

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 06.08.2012 року № 03.07-05/579 сформовано колегію суддів у складі: головуючий Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Євсіков О.О.

У відзиві на касаційну скаргу дочірнє підприємство "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" зазначає, що судом апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України надано правильну оцінку доказам у справі та прийнято рішення при дотриманні норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 06.08.2012 року представник позивача -закритого акціонерного товариства "ШРБУ № 100" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача -закритого акціонерного товариства "ШРБУ № 100".

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши прокурора, представників відповідача, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, перевіривши дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального і матеріального права при прийнятті рішень, судова колегія вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.11.2006 року між публічним акціонерним товариством "Київське автотранспортне підприємство 13061" (далі - замовник) та дочірнім підприємством "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - підрядник) було укладено договір підряду № 40 (далі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати власними і залученими силами та засобами передбачені замовленням роботи з улаштування асфальтобетонної площадки в с. Пилиповичі Бородянського району Київської області, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконання робіт (п. 1.1 договору) (т. 1, а.с. 16-18).

У п. 3.1 договору сторони передбачили строк виконання робіт з листопада 2006 року по липень 2007 року.

Згідно п. 4.1 договору замовник здійснює оплату за виконані роботи на підставі довідок форми № КБ-2в і форми № КБ-3. Здавання і приймання робіт здійснюється шляхом підписання акту виконаних робіт за формою № КБ-2в, який готує підрядник та передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше першого числа місяця, наступного за звітним. Уповноважений представник замовника перевіряє реальність акту і підписує його.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться у відповідності з положеннями ДБН та ВБН. Вартість трудових ресурсів приймається за даними Держбуду України.

Договір набирає чинності з 05.11.2006 року та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків, відповідно до п. 10.4 договору.

Додатковими угодами до договору № № 1- 4 неодноразово збільшувалась договірна ціна, яка з урахуванням остаточної редакції становить 49 771 749,00 грн. та продовжено строк дії договору до 31.12.2008 року (т. 1, а.с. 19-22).

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що з підписаних дочірнім підприємством "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та публічним акціонерним товариством "Київське автотранспортне підприємство 13061" довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формами № КБ-3 та актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в третьою особою було виконано роботи з улаштування асфальтобетонної площадки в с. Пилиповичі на загальну суму 32 571 081, 00 грн.

Проте, зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за договором № 40 від 05.11.2006 року відповідачем було виконано лише частково, внаслідок чого у публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" виникла заборгованість перед дочірнім підприємством "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на загальну суму 4 251 080,00 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", місцевий господарський суд обгрунтував прийняте рішення посиланням на те, що ціна виконаних на користь відповідача та не оплачених останнім робіт, у яких наявні недоліки, встановлені висновком № 1656/10/15 судової будівельно-технічної експертизи, складеним 01.03.2011 року судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, підлягає пропорційному зменшенню на суму 1 493 031,00 грн., оскільки нормами укладеного договору не передбачено іншого порядку, ніж той, що встановлений нормами ЦК України.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглянувши в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України рішення першої інстанції судова колегія апеляційної інстанції не погодилась з висновком № 1656/10/15 судової будівельно-технічної експертизи від 01.03.2011 року, зазначивши, що при проведенні експертизи були допущені помилки під час вимірювань, неправильно застосовано методики вимірювань та визначено строки служби асфальтобетонного покриття.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що висновок № 1656/10/15 судової будівельно-технічної експертизи від 01.03.2011 року не містить підтвердження, що виявлені недоліки сталися з вини дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", висновки експертів ґрунтуються лише на припущеннях, тому є неповними та суперечливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на момент підписання довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формами № КБ-3 та актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в докази звернення замовника до підрядника про недоліки виконаних робіт згідно договору № 40 від 05.11.2006 року в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційної інстанції, що, прийнявши виконані роботи та підписавши довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формами № КБ-3 та акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, публічне акціонерне товариство "Київське автотранспортне підприємство 13061" втратило право посилатись на будь-які недоліки виконаних робіт.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції як такої, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тоді як доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів у справі.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року у справі № 31/374 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков