Рішення

від 22.09.2008 по справі 2-205/2008

ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р

А Ї Н И

                                                                                                                            Справа № 2-205

2008р.

22 вересня 2008 року                                                                      Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:          головуючої

-судді  -  Савченко

С.О.

                        при

секретарі  -         Гузовій В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.

Вільшанка цивільну справу за позовом 

ОСОБА_1до комунального агропромислового підприємства "Агроліс"

про стягнення   нарахованої, але не

виплаченої заробітної плати та стягнення середньої  заробітної плати за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и

в :

Позивач звернувсь до суду 

з позовом про стягнення 3566.17 грн.,        посилаючись на те, що він з 1 лютого 2007

року по 5 березня 2008 року прцавав лісником комунального агропромислового

підприємства «Агроліс» , але за цей період жодного разу не отримав заробітну

плату, внаслідок чого  утворилась

заборгованність  заборгованість разом  з компенсацією та індексацією в розмірі

позовної суми.Після звільнення  5 березня

2008 року відповідач не провів з ним розрахунок, а тому просить стягнути

2240.72 грн., середній заробіток з дня звільнення виходячи з розрахунку 515

грн. його середній (заробіток за два попередні перед звільненням місяці

поділених на 34 робочих дні, 15,14 грн його середьоденний заробіток та

помножених  на 148 днів).

            В

судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю. Крім того

просила стягнути 2000 грн. моральної шкоди, мотивуючи тим, що неотримання

заробітної плати більше року поставило 

його самого та його  сім»ю в тяжкі

матеріальні умови, він постійно відчуває себе приниженим, з червня 2007 року

знаходивсь на стаціонарному лікуванні  в

кардіоцентрі, в даний час не працює через захворювання ,не отримуючи заробітну

плат, змушений був продати худобу для отримання коштів на лікування та

прожиття.            

Представник відповідача позов визнав повніст., утворення

боргу пояснив відсутністю коштів,  що

вини підприємства в невиплаті заробітної плати немає, оскільки робота

підприємства була зупинена на вимоги правоохоронних органів.

Судом встановлено: 

Наказом  № 1 від 1 лютого2007

року  позивач зарахований лісником

комунального агропромислового підприємства «Агроліс» з мінімальною заробітною

платою., що підтверджується  копією

наказу (а.с.3), звільнений  5 березня

2008 року ( копія наказу №» від 5.03.2008р., а.с. 4) . За період з 1 лютого2007

по по день звільнення позивач не отримував заробітну плату, сума боргу по

заробітній платі становить 2812 грн.87 коп., компенсація за несвоєчасну

виплату  становить 492 грн.38 коп., індексація

-260.92 грн.., про що свідчать  довідка

відповідача за №41 від 1 серпня 2008р. (а.с.24), розрахунки (а.с.25-27).Сума

боргу становить 3566 грн.17 коп.

Відповідно ч.1ст.61 ЦПК України обставини, визнані

сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають

доказуванню. Позивачка і представник відповідача визнали суму 3566грн.17 коп.,

а тому ця сума не підлягає доказуванню і підлягає примусовому стягненню.

Згідно ч.1 ст.116 КЗпП України виплата всіх сум, що

належать працівнику від підприємства, проводиться в день звільнення, а в

разі  невиплати з вини власника або

уповноваженого ним органу належних звільненому 

працівнику сум в строк, підприємство 

повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час

затримки по день фактичного розрахунку (ч.1 ст. 117 КЗпПУ). Представником  відповідача сума позову  позивача в 2240.72 грн визнана і ним не

оспорюється, а тому зазначена сума не потребує доказування.

Згідно вимог ст. 237-1 КЗпПУ  відшкодування власником або уповноваженим ним

органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо  порушення його законних прав призвели до

моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього

додаткових зусиль для організації свого життя. Неотримання заробітної плати протягом

одного року і  одного місяця  при обов»язку 

виплати заробітної плати не менше двох разів щомісячно  (ст.115 КЗпПУ) порушило законні права

позивача і безумовно змусило його  до

додаткових зусиль в організації свого життя та життя родини, позивач морально

страждав, півроку знаходивсь на лікуванні і потребував додаткових коштів, а

тому суд приходить до висновку, що позивачеві необхідно стягнути 2000 грн.

моральної  шкоди.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на

користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати.

Керуючись ст.ст. 115,116, 117, 

237-1 КЗпП України та ст.ст. 61, ч.3 ст. 

88, 213-215 ЦПК України, Постановою КМУ від 17.03.2003 р № 1078 з

послідуючими змінами та доповненнями, суд

                                                           в

и р і ш и в :

   Позов задовольнити.

 Стягнути з комунального агропромислового

підприємства «Агроліс»   р\р 2600551375

код 34200232 МФО 323992 в відділенні 

Голованівського Ощадного банку України  

на користь:

-ОСОБА_1 5806

грн 89 коп. основного боргу та 2000 грн моральної шкоди, а всього стягнути 7806

грн. 89 коп..

- 51 грн. судового збору 

на користь держави  на р\р

31117095700345 код         20635754

МФО  823016 отримувач  Вільшанський РВДК  банк отримувача УДК в Кіровоградській

області;

-30 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення  на р\р 31210259700345 код

20655754 МФО 823016 отримувач УДК у Вільшанському районі банк отримувача УДК в

Кіровоградській області. .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до

Кіровоградського апеляційного суду через Вільшанський районний суд

Кіровоградської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення

рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції

Суддя-підпис

Копія вірна

Суддя Вільшанського районного суду

Кіровоградської області                                           С.О.

Савченко