Рішення

від 07.05.2012 по справі 11/298-08/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2012 р. Справа № 11/298-08/3

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Білоцерківський Комбінат "Будіндустрія", м. Біла Церква, Київська область

до Акціонерного товариства закритого типу "АМВ", м. Київ

за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору:

Комунальне підприємство Київської обласної ради "Білоцерківське бюро технічної інвентаризації", м. Біла Церква, Київська область

про визнання права власності на нерухоме майно

суддя Лопатін А.В.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія" (далі - позивач) до Акціонерного товариства закритого типу "АМВ" (далі -відповідач) про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: споруди розвантажування сировини з залізничного транспорту з надземними і підземними галереями та склади сировини, що знаходяться за адресою: 09113, Київська обл., м. Біла Церква, пр. Будівельників, буд. 1.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.11.2008 р. у справі № 11/298-08 відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.02.2009 р. у справі № 11/298-08 апеляційну скаргу ВАТ "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 05.11.2008 р. у справі № 11/298-08 без змін.

За результатами розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ВАТ "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія" у справі № 11/298-08 прийнято постанову від 25.06.2009 р., згідно якої касаційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Київської області від 05.11.2008 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.02.2009 р. у справі № 11/298-08 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області. Підставою для скасування зазначеного рішення та скерування справи на новий розгляд є неповне встановлення судами обставин справи, а саме: не досліджено оригінал договору купівлі-продажу майна боржника в процедурі санації, на який посилається відповідач (предмет вказаного договору); суди не визначились з питанням, на яке саме майно виник спір про право власності, не ідентифікували спірне майно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.08.2009 р. справа

№ 11/298-08 прийнята до свого провадження суддею Лопатіним А.В., справі присвоєно номер 11/298-08/3.

У судовому засіданні 09.12.2009 р. представник позивача подав заяву від 08.12.2009 р. № 89 про уточнення позовних вимог, а саме останній просить визнати право власності на нерухоме майно: споруди розвантажування сировини з залізничного транспорту з надземними і підземними галереями та склади сировини, що знаходяться за адресою: 09113, Київська область, м. біла Церква,

пр. Будівельників, буд. 1 та визнати неправомірними дії відповідача по демонтажу споруд та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо демонтування зазначеного вище нерухомого майна, яке належить позивачу на праві власності. Вказана заява взята судом до уваги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.03.2011 р. провадження у справі 11/298-08/3 було зупинено на підставі п. 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України до закінчення будівельно-технічної експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Київської області.

17.11.2011 р. на адресу господарського суду Київської області надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 215/11-15 від 10.11.2011 р. у справі № 11/298-08/3.

Зважаючи на те, що обставини які були підставою для зупинення провадження у справі № 11/298-08/3 усунені, господарський суд Київської області ухвалою від 07.12.2011 р. поновив провадження у даній справі та призначив її розгляд на 17.01.2012 р.

В судове засідання 17.01.2012 р. представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Крім того, у судовому засіданні представниками сторін було подано клопотання про продовження строку вирішення спору у порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.01.2012 р., у зв'язку з неявкою представника третьої сторони та усним клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з її матеріалами, розгляд справи відкладено на 07.02.2012 р.

В судове засідання 07.02.2012 р. представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Крім того, у судовому засіданні представниками сторін було подано клопотання про продовження строку вирішення спору у порядку ст. 69 ГПК України. Також, представник відповідача, через канцелярію господарського суду Київської області, подав клопотання від 06.02.2012 р. № 6/02 про виклик експерта для дачі пояснень по висновку № 215/11-15 судово-будівельної експертизи від 10.11.2011 р. у даній справі. Дане клопотання мотивоване тим, що головний судовий експерт Санжаревський В.Г. склав висновок про те, що недобудовані силоси площею 84,8 м 2, висотою 11,8 м 2 , встановлені на опорах першого поверху цеху перліту площею 265,4 м 2 позначені як незакінчене будівництво. При цьому сам експерт зазначає, що вони розміщені в приміщені під №18 (цех) загальною площею 244,6 м 2 .

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.02.2012 р. викликано у наступне судове засідання судового експерта Санжаревського В.Г. з метою надання останнім пояснень щодо проведених досліджень та зробленого на основі них висновку №215/11-15 судово-будівельної експертизи від 10.11.2011р. та розгляд справи відкладено на 21.02.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.02.2012 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання судового експерта, розгляд справи відкладено на 14.03.2012 р.

14.03.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав заяву від 14.03.2012 р. № 19 у якій клопоче про продовження строків розгляду спору та відкладення розгляду справи та представник відповідача подав письмові пояснення від 14.03.2012 р. № 14/03/10. Дане взято судом до уваги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.03.2012 р., у зв'язку з необхідністю часу для детального дослідження поданих перед судовим засіданням документів та аналізу наданих судовим експертом пояснень, розгляд справи відкладено на 11.04.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2012 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача, розгляд справи відкладено на 07.05.2012 р. Крім того, у порядку ст. 65 ГПК України продовжено строк вирішення спору у даній справі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, суд

встановив:

14.12.1999 р. господарським судом Київської області було порушено провадження у справі № 174/12б-99 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Білоцерківський Комбінат "Будіндустрія" (позивач). Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2001 р. було відкрито процедуру санації позивача. З метою погашення заборгованості перед кредиторами, була здійснена оцінка майна позивача, у тому числі і спірних споруд, а саме: споруди розвантажування сировини з залізничного транспорту з надземними і підземними галереями та склади сировини, задля його подальшої реалізації. Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2002 р. було затверджено план санації боржника.

Відповідно до вказаного вище плану санації Відкритого акціонерного товариства "Білоцерківський Комбінат "Будіндустрія" 04 листопада 2003 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 34, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця нежитлову будівлю -цех перліту, площею 1291 м 2 зазначених у плані літерою "Т-3" (№ 40 на генплані комбінату "Будіндустрія", т. 2 а.с. 45) , який знаходиться за адресою м. Біла Церква, пров. Будівельників, буд. 1. Відповідно до акту прийому-передачі будівлі від 04.11.2003 р. цех перліту площею 1291 м 2 було передано відповідачеві.

Як зазначає позивач у 2004 році земельна ділянка під спірними спорудами була передана у оренду відповідачеві.

З зазначеного вище вбачається, що споруди розвантажування сировини з залізничного транспорту з надземними і підземними галереями та склади сировини не є предметом договору купівлі-продажу № 34 від 04.11.2003 р. Відповідно доводи відповідача у відзиві від 05.11.2008 р. № 51/11 на позовну заяву, щодо того, що дана справа мала розглядатись у межах справи про банкрутство позивача, не підтвердженні належними та допустимими доказами та є такими що не відповідають дійсності.

Як зазначає позивач, під час процедури санації останнього правовстановлюючі документи відносно споруд розвантажування сировини з залізничного транспорту з надземними і підземними галереями та складів сировини ВАТ "Білоцерківський Комбінат "Будіндустрія" були втрачені, проте вказані споруди числяться на балансі останнього, що підтверджується витягом з книги обліку "Оборотна відомість по рахунку 103" та довідкою (копії у матеріалах справи).

У судовому засіданні 09.12.2009 р. представник позивача подав заяву від 08.12.2009 р. № 89 про уточнення позовних вимог, а саме останній просить визнати право власності на нерухоме майно: споруди розвантажування сировини з залізничного транспорту з надземними і підземними галереями та склади сировини, що знаходяться за адресою: 09113, Київська область, м. Біла Церква,

пр. Будівельників, буд. 1 та визнати неправомірними дії відповідача по демонтажу споруд та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо демонтування зазначеного вище нерухомого майна, яке належить позивачу на праві власності.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач просить визнати право власності на споруди розвантажування сировини з залізничного транспорту

(т. 2, а.с. 48, 49), які відповідно до генплану комбінату "Будіндустрія" є частиною складу заповнювачів БЗЦ (літ. "1-А" на генплані комбінату "Будіндустрія", т. 2 а.с. 45, 54), перехідну галереї (літ. "1-Б" на генплані комбінату "Будіндустрія", т. 2 а.с. 45, 54), пультову галереї (літ. "1-В" на генплані комбінату "Будіндустрія", т. 2 а.с. 45, 54), галерею ("а/п" на генплані комбінату "Будіндустрія", т. 2 а.с. 45, 47, 54), склади (№ 9-11 на генплані комбінату "Будіндустрія", т. 2 а.с. 45, 54).

Як зазначає позивач, відповідач без правових підстав в порушення прав та законних інтересів позивача, як власника, почав демонтувати зазначені споруди.

Факт демонтування зафіксований представниками міліції, що підтверджується протоколом огляду місця події від 16.04.2009 р., який складено слідчим

СВ Білоцерківського МВМ ст. лейтенантом міліції Чередніченком Ю.М. Крім того, факт демонтування зазначених вище споруд підтверджено актом КП Київської обласної ради "Білоцерківське МБТІ" (т. 2. а.с. 82) та відповідними фотографіями

(т. 2. а.с. 88) та висновком № 215/11-15 судової будівельно-технічної експертизи від 10.11.2011 р., яку було проведено Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (т.3. а.с. 38).

За приписами частини першої ст. 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач проти заявлених вимог заперечує.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.

28.05.2009 р. Білоцерківським управлінням житлово-комунального господарства, на підставі рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 26.05.2009 р.№ 248, було видано ВАТ "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія" свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме: склад заповнювачів БЗЦ, 1-А, 100,4 кв. м. та перехідну галерею.

Відповідно до роз'яснень наданих Вищим господарським судом України у постанові Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Оскільки Білоцерківським управлінням житлово-комунального господарства було видано ВАТ "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія" свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме: склад заповнювачів БЗЦ, 1-А, 100,4 кв. м., частиною якого є споруди розвантажування сировини з залізничного транспорту

(т. 2, а.с. 48, 49) та перехідну галереї, суд вирішив провадження у частині визнання права власності на зазначені вище споруди припинити.

Спірні демонтовані споруди (галерея та склади) не входять до складу нерухомого майна на яке позивачу видано свідоцтво про право власності, що вбачається із генплану комбінату "Будіндустрія" (т. 2 а.с. 45, 54).

Суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку підтвердження в суді права власності, що складає предмет спору, здійснюється, зокрема, шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності.

Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності.

Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно.

Це може випливати із представлених ним доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

При цьому, якщо майно знаходиться у володінні позивача, його право на майно захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.

Як зазначає позивач спірні споруди знаходяться на його балансі. Знаходження майна на балансі підприємства не є безспірною ознакою права власності. Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства.

Крім того, позивач посилається, як на доказ того, що спірні споруди перебувають у його володінні, на додаток до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 19.12.1996 р. № 11/36-ВП відповідно до якого до статутного фонду ВАТ "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія" мало передатись спірне майно.

Вказаний додаток не є належним доказом того, що спірне майно перебуває у володінні позивача, оскільки наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 19.12.1996 р. № 11/36-ВП оформлено лише намір передати спірні споруди у статутний капітал позивача, а документи, які б підтверджували сам факт передачі спірного майна (акт прийому-передачі, договір) регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області ВАТ "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія", позивачем не надано.

Інших доказів того, що вказане вище майно перебуває у власності позивача суду не надано.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не дотримано вимог зазначених вище норм процесуального законодавства, і відповідно господарський суд вважає, що позовні вимоги

ВАТ "Білоцерківський Комбінат "Будіндустрія" до Акціонерного товариства закритого типу "АМВ" про визнання права власності на пультову галереї (літ. "1-В" на генплані комбінату "Будіндустрія", т. 2 а.с. 45, 54), галерею ("а/п" на генплані комбінату "Будіндустрія", т. 2 а.с. 45, 47, 54), склади (№ 9-11 на генплані комбінату "Будіндустрія", т. 2 а.с. 45, 54).

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не доведено той факт, що демонтовані споруди (галерея та склади) перебували у володінні останнього, а, отже, права позивача при демонтуванні вказаних споруд порушено не було і останній не має права звертатись до суду із вимогами щодо визнання неправомірними дії відповідача по демонтажу споруд та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо демонтування зазначеного вище нерухомого майна, яке належить позивачу на праві власності та зазначені вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в задоволенні позову покладається на позивача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Провадження у справі № 11/298-08/3 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Білоцерківський Комбінат "Будіндустрія" до Акціонерного товариства закритого типу "АМВ" у частині визнання права власності на споруди розвантажування сировини з залізничного транспорту (т. 2, а.с. 48, 49) та перехідну галереї (літ. "1-Б" на генплані комбінату "Будіндустрія", т. 2 а.с. 45, 54) припинити.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам судового процесу.

Повне рішення складено 30.07.2012 р.

Суддя А.В. Лопатін