Рішення

від 06.08.2012 по справі 42/225-6/366-7/443

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/225-6/366-7/443 06.08.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія»

про стягнення 1 610 752,47 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Іваненко І.П. -довіреність 93/2012/02/13-18 від 13.02.2012;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»до колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія»про стягнення з останнього 1 621 834,43 грн. за договором № 340232 від 15.06.1999.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену теплову енергію за вказаним вище договором.

Ухвалою суду від 01.06.2004 було порушено провадження у справі № 42/225.

Під час розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 1 515 699,97 грн.

Рішенням суду від 10.08.2004 позов було задоволено частково. Зокрема, було вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 1195551,07 грн. боргу, 136519,42 грн. інфляційних, три проценти річних в розмірі 48431,61 грн., 63082,68 грн. пені. Також на відповідача було покладено 1619,12 грн. державного мита та 112,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2004 апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, а згадане вище рішення -без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2005 касаційну скаргу відповідача було задоволено частково, рішення господарського суду від 10.08.2004 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2004 скасовано та передано справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Верховного Суду України від 17.03.2005 у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України було відмовлено.

Під час нового розгляду справі присвоєно номер 42/225-6/366.

До прийняття рішення у справі позивач неодноразово змінював розмір позовних вимог. Остаточний розмір позивачем сформовано 01.06.2005 (заява суду подана 02.06.2005), який становить 1610752,47 грн. і складається з 1 313 280,51 грн. основного боргу, 181002,8 грн. інфляційної складової боргу, трьох процентів річних у розмірі 44487,2 грн., 71981,96 грн. пені. Спірним періодом позивач визначив 01.05.2001 по 01.03.2005.

Відповідач позовні вимоги не визнавав, не погоджуючись з даними позивача щодо вартості та обсягу поставленої теплової енергії.

Рішенням господарського суду м. Києва №42/225-6/366 від 13.03.2008 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 1038018,5 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних в сумі 6812,4 грн., 100 грн. пені, 1002,79 грн. державного мита та 76,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2010 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2010 рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2010 скасовано в частині присудження до стягнення боргу з урахуванням інфляційної складової та процентів річних, справу у цій частині передано на новий розгляд суду першої інстанції.

За резолюцією Голови господарського суду міста Києва розгляд справи доручено здійснювати судді Якименко М.М.

Ухвалою суду від 14.10.2010 розгляд справи призначено на 25.10.2010 p. з присвоєнням їй номеру 42/225-6/366-7/443.

25.10.2010 представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом задоволено та відкладено розгляд справи на 08.11.2010.

08.11.2010 представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про колегіальний розгляд справи в задоволені якого судом було відмовлено. У зв'язку з нез'явленням представника позивача розгляд справи було відкладено на 22.11.2010.

22.11.2010 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 06.12.2010.

06.12.2010 в судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про призначення по справі повторної судово-бухгалтерської експертизи, яке судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 зупинено провадження у справі 42/225-6/366-7/443 до закінчення проведення повторної судово-бухгалтерської експертизи.

11.04.2012 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув справу після проведення експертизи.

Ухвалою від 13.04.2012 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 10.05.2012.

08.05.2012 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

10.05.2012 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. У зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, враховуючи клопотання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 31.05. 2012.

31.05.2012 представник позивача у судовому засіданні подав письмові пояснення по справі.

31.05.2012 представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та клопотання про продовження строку розгляду спору, які судом задоволені.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.05.2012 заявив клопотання про виклик у судове засідання експерта, у задоволенні якого судом відмовлено у зв'язку з його необґрунтованістю.

Заслухавши представників позивача та відповідача, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі на 06.08.2012.

01.07.2012 через канцелярію суду представника позивача подав заяву про зміну найменування позивача Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»на Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Представник відповідача у судове засідання 06.08.2012 не з'явився, 03.08.2012 через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 06.08.2012 судом задоволено клопотання представника позивача про зміну найменування позивача, а в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено у зв'язку з його необґрунтованістю.

Представник позивача в судовому засіданні 06.08.2021 уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.1999 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Київенерго», далі по тексту - Енергопостачальна організація, позивач) та Колективним житлово-комунальним підприємством «Агропромбудідустрія»(далі по тексту - Абонент, відповідач, КЖКП «Агропромбудіндустрія») було укладено Договір № 340232 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі по тексту - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору предметом Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, визначених цим Договором.

За умовами п. 2.2.1. Договору енергопостачальна організація зобов'язана постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону, гарячого водопостачання -протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до Договору.

У свою чергу, відповідно до п. 2.3.2. Договору Абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.

Як слідує з п. 5.1. Договору облік споживання Абонентом теплової енергії проводився розрахунковим способом.

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.1999 року (п. 8.1. Договору).

Відповідно до п. 8.4. Договору Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Листом від 10.11.2003 № 254 відповідач повідомив позивача неможливість продовження Договору, як вбачається з матеріалів справи листа було надіслано позивачу 12.11.2003. Однак, оскільки його було подано не в межах місячного строку, він не тягне правових наслідків, визначених п. 8.4 Договору.

Доказів надсилання інших заяв про припинення Договору у спірний період сторонами суду не подано, у зв'язку з чим правовідносини у період з травня 2001 року по березень 2005 року регламентувались Договором.

На виконання умов Договору Сторони підписали Додаток 1 до Договору № 340232 від 15.06.1999 р. «Обсяги постачання теплової енергії «Абоненту»; Додаток 3 до Договору № 340232 від 15.06.1999 р. «Тарифи на теплову енергію»; Додаток 4 до Договору № 340232 від 15.06.1999 р. «Порядок розрахунків за теплову енергію»; Додаток 7 до Договору № 340232 від 15.06.1999 р. «Умови припинення подачі теплової енергії».

Згідно з п. 1 Додатку 4 до Договору № 340232 від 15.06.1999 р. «Порядок розрахунків за теплову енергію»розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться виключно у грошовій формі.

Абонент щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 1 за адресою: вул. Жилянська, буд. 63, розрахункова група, тел. 221-05-89, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент»повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду (п. 2 Додатку 4 до Договору № 340232 від 15.06.1999 р.).

Відповідно до п. 3 Додатку 4 до Договору № 340232 від 15.06.1999 р. сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, «Абонент»виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Згідно п. 1 Додатку 1 до Договору № 340232 від 15.06.1999 р. Сторони визначили обсяг постачання теплової енергії (на рік), який становить 9 383,00 Гкал/рік.

В Додатку 3 до Договору № 340232 від 15.06.1999 р. Сторони визначили тарифи на теплову енергію, зокрема, відповідно до п. 1. Додатку № 3 розрахунки з Абонентом за відпущену теплову енергію «Енергопостачальною організацією»проводяться згідно з тарифами затвердженими Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 15.01.1999 № 47, за кожну відпущену Гігакалорію (1Гкал/грн.) без урахування ПДВ.

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач свої зобов'язання за Договором не виконує, внаслідок чого за період з травня 2001 року по березень 2005 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка за розрахунком позивача становить 1 313 280,51 грн.

Спір розглядається в частині стягнення з відповідача 1 313 280,51 грн. основного боргу, 181 002,80 грн. - інфляційної складової боргу, 3 % річних у розмірі 44 487,20 грн. (з урахуванням Постанови Вищого Господарського Суду України від 30.09.2010 № 42/225-6/366).

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду відомості обліку спожитої теплової енергії, облікові картки (табуляграми) та довідки про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію (копії вищевказаних документів містяться в матеріалах справи).

За своєю правовою природою Договір № 340232 від 15.06.1999 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 ЦК України, де передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.12.2010 по справі № 42/225-6/366-7/443 було призначено повторну судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6); на вирішення експертизи поставити наступні питання:

1. В якому розмірі документально підтверджуються кількість (Гкал) поставленої акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" теплової енергії у гарячій воді колективному житлово-комунальному підприємству "Агропромбудіндустрія" за договором № 340232 від 15.06.1999 у період з травня 2001 року по березень 2005 року, виходячи з вимог Тимчасових правил обліку відпускання і споживання теплової енергії по будинках: № 11/13 по вул. М.Мішина; № 12/25 по вул. Карпинського; № 25 по вул. Волинській; № 44/22 по вул. Златоустівській; № 46 по вул.Златоустівській; № 48/5 по вул.Златоустівській; № 3 по вул.Річній.

2. Яка є вартість поставленої акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" теплової енергії у гарячій воді колективному житлово-комунальному підприємству "Агропромбудіндустрія" за договором № 340232 від 15.06 1999 у період з травня 2001 року по березень 2005 року?

3. В якому розмірі документально підтверджується сплата колективним житлово-комунальним підприємством «Агропромбудіндустрія" акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго" вартості теплової енергії у гарячій воді за договором № 340232 від 15.06.1999, поставленої у період з травня 2001 року по березень 2005 року?

Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз були досліджені надані матеріали справи № 42/225-6/366-7/443 і складено висновок № 11444/11445/11-44 (копія висновку міститься в матеріалах справи), відповідно до якого було надано висновки по поставленим питанням, а саме:

1. Позивач поставив відповідачу 28 267,58433 Гкал теплової енергії.

2. Вартість поставленої теплової енергії у гарячій воді позивачем відповідачу (за спірний період з травня 2001 по березень 2005) становить -1 790 694,47 грн.

3. Загальна сума коштів , що сплачена відповідачем за теплову енергію позивача у період з травня 2001 року по березень 2005 року за всіма видами платежів складає 1 433 060,60 грн.

Дослідивши висновок експерта, суд дійшов до наступного висновку.

Перед експертами було поставлено третє питання: «В якому розмірі документально підтверджується сплата КЖКП «Агропромбудіндустрія»АК «Київенерго»вартості теплової енергії у гарячій воді за договором № 340232 від 15.06.1999 у період з травня 2001 року по березень 2005 року», при наданні відповіді експертом було досліджено лише загальну суму надходжень за спірний період по договору № 340232, однак не визначає, яка ж сума коштів повинна бути зарахована в погашення заборгованості за період з 01.05.2001 по 01.04.2005.

За період з травня 2001 року по грудень 2002 року на рахунок Позивача згідно платіжних доручень надійшло 189 500 грн. без посилання на період, за який проводиться сплата і лише з грудня 2002 року Відповідач починає зазначати період, за який проводяться відповідні оплати.

У зв'язку з тим, що договірні відносини між сторонами тривають з 1991 року і станом на 01.05.2001 року у Відповідача перед позивачем уже існувала заборгованість у розмірі 1 189 291,70 грн.: а саме борг станом на 01.10.1998, який визнано згідно Рішення Арбітражного суду м. Києва від 23.12.1998 № 4/397 (копія рішення міститься в матеріалах справи) у розмірі 663 689,79 грн. та борг, що виник з 01.10.1998 по 01.05.2001 у розмірі 525 601,91 грн., 189 500 грн. позивачем було зараховано в погашення боргу станом на 01.05.2001 року.

Крім того, у вересні 2003 року на виконання рішення суду № 4/397 на рахунок позивача надійшло 616 662,69 грн., а саме:

- 200 000 грн. - згідно платіжного доручення № 68 від 01.09.2003;

- 216 662,69 грн. - згідно платіжного доручення № 70 від 03.09.2003;

- 200 000 грн. - згідно платіжного доручення № 69 від 03.09.2003.

Отже, дані кошти не можуть бути повторно зараховані в погашення заборгованості, яка виникла починаючи з 01.05.2001.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, виробляв та поставляв теплову енергію згідно умов Договору, а відповідач не виконав умови Договору щодо сплати коштів за спожиту теплову енергію.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 1 313 280,51 грн. - основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за поставлену теплову енергію позивачем було нараховано 3% річних в розмірі 44 487,20 грн., та 181 002,80 грн. -інфляційної складової боргу.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми в розмірі 44 487,20 грн. та інфляційної складової боргу в розмірі 181 002,80 грн., є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія»(01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 20-Б, код ЄДРПОУ 22949319) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) 1 313 280 (один мільйон триста тринадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 51 коп. -основного боргу, 181 002 (сто вісімдесят одну тисячу дві) грн. 80 коп. -інфляційної складової боргу, 44 487 (сорок чотири тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. -3% річних.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата підписання рішення: 13.08.2012р.