Постанова

від 28.11.2012 по справі 42/225-6/366-7/443

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р. Справа№ 42/225-6/366-7/443

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Глитень В.А.

За участю представників:

Від позивача: Іваненко І.П.- за дов. від 13.02.12 №93/2012/02/13-18;

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія»

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.08.2012р.

у справі № 42/225-6/366-7/443 (суддя - Якименко М.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія»

про стягнення 1610752,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

На другому новому розгляді справи № 42/225-6/366-7/443 рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2012. позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» до Колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» по стягнення 1 610 752,47 грн. за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №340232 від 15 червня 1999 року задоволено повністю.

Підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 1 313 280,51 грн. - основного боргу, 181 002,80 грн. - інфляційних втрат, 44 487,20 грн. - 3% річних.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати частково, відмовивши позивачу у стягненні основного боргу в сумі 576 769,27 грн., 181 002,80 грн. - інфляційних втрат та 44 487,20 грн. - 3% річних з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Зокрема, скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення 1 313 280,51 грн. - основного боргу є обґрунтованими та вважає, що суд помиляється у здійсненні розрахунку, оскільки сума заборгованості за період з травня 2001р. по березень 2005р. становить: 1 790 694,47 грн. (згідно висновку експертизи загальна вартість поставленої теплової енергії) - 626 897,91 грн. ( сума оплати)= 1 163 796,56 грн.

Тобто, оскаржуваним рішенням з підприємства відповідача стягнуто на 149 483,95 грн. більше, ніж підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, у тому числі і висновком судової експертизи.

Також скаржник зазначає, що до вказаної суми боргу входить сума різниці в нарахуваннях, яка повинна відшкодовуватись бюджетом та не повинна сплачуватись підприємством відповідача та стверджує, що за спірний період різниця в нарахуваннях становить 427 285,32 грн. відповідно до доданої довідки.

Отже, відповідач вважає, що дійсна заборгованість КЖКП «Агропромбудіндустрія» становить: 1 163 796,56 грн. (заборгованість з врахуванням оплат) - 427 285,32 грн. (різниця в тарифах)= 736 511,24 грн., але відповідач має можливість сплачувати послуги, які надаються позивачем виключно в межах коштів, які надходять від населення, яке у даний час має значну заборгованість за надані комунальні послуги (у тому числі і за теплопостачання у гарячій воді).

Щодо нарахувань інфляційної складової боргу та 3% річних , то відповідач

вважає, що порушення господарського зобов'язання відбулось не з вини підприємства; власних коштів на сплату вказаних сум підприємство відповідача не має.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач повідомляє, що підстав для її задоволення немає, зокрема, з огляду на те, що ПАТ «Київенерго», як постачальник теплової енергії не наділене функціями щодо виконання обов'язків, які покладаються ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на виконавця житлово-комунальних послуг, а, отже надання житлово-комунальних послуг не є предметом діяльності ПАТ «Київенерго».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 у справі № 42/225-6/366-7/443 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 17.10.2012.

Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суд від 17.10.2012 сформована колегія суддів по розгляду справи № 42/225-6/366-7/443 у складі:

Головуюча суддя Кондес Л.О., судді: Ропій Л.М., Рябуха В.І.

17.10.2012 в судове засідання з'явились представники сторін , було оголошено перерву в судовому засіданні до 07.11.2012р.

07.11.2012 в судовому засіданні було оголошено перерву на 12.11.2012р.

12.11.2012 в судовому засіданні було оголошено перерву до 28.11.2012р.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали

справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача 1 621 834,43 грн., що складає : 1 278 052,46 грн. - основного боргу, 147 496,55 грн. - інфляційних втрат, 51 122,75 грн.-3% річних, 145 162,67 грн. - пені за договором №3400232 від 15.06.1999 між АЕК «Київенерго» та КЖКП «Агропромбудіндустрія» на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену теплову енергію, внаслідок чого за період з травня 2001 року по березень 2005 року у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію.

Відповідач заперечує проти стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені, просить відмовити у задоволенні зазначених вимог, а щодо боргу, то просить суд зобов'язати позивача надати уточнений розрахунок суми боргу в урахуванням всіх платежів, які надходили на його рахунок з 2001 року.

Під час розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог (заява від 10.08.2004 № 1-15/1) та просив стягнути з відповідача 1 515 699,97 грн. (1 195 5511,07 грн. - основний борг, 136 519,42 грн. - інфляційні, 48 431,61 грн. - 3% річних. 135 197,87 грн. - пеня).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2004р. у справі № 42/225 (суддя Паламар П.І) позов задоволено частково, а саме, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 195 551,07 грн. - основного боргу, 136 519,42 грн. - інфляційних втрат, 48 431,61 грн. - 3% річних та 63 082,68 грн. - пеня.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2004 у справі № 42/225 рішення від 10.08.2004р. залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2005р. касаційну скаргу відповідача було задоволено частково, рішення Господарського міста Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.111.2004 скасовано та передано справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справі присвоєно номер 42/225-6/366.

На новому розгляді справи № 42/225-6/366 (суддя Ковтун С.А.) до прийняття рішення позивач неодноразово змінював розмір позовних вимог. Остаточний розмір позовних вимог позивачем було сформовано 01.06.2005р. (заява суду була подана 02.06.2005р. вих. № юр/153) і складає 1 610 752,47 грн., з яких: 1 313 280,51 грн. - основний борг, 181 002,80 грн. - інфляційні втрати, 44 487,20 грн. - 3% річних, 71 981,96 грн. - пеня.

Спірним періодом позивач визначив з 01.05.2001 по 01.03.2005.

Відповідач позовні вимоги не визнав, не погоджуючись з даними позивача щодо вартості та обсягу поставленої теплової енергії у спірному періоді.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2008р. № 42/225-6/366 позов задоволено частково; підлягало до стягнення з відповідача на користь 1 038 018,50 грн. - основного боргу, 33 417,34 грн. - інфляційних втрат, 100,00 грн. -пені, 6 812,40 грн. - 3% річних та судові витрати, в решті частини позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2010р. рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2005. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2010р. рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2010р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.052010р. скасовано в частині присудження до стягнення боргу з урахуванням інфляційної складової та 3% річних, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

На другому новому розгляду справі присвоєно номер 42/225-6/366-7/443.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 за клопотанням відповідача судом була призначена повторно судово-бухгалтерська експертиза, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Висновок № 11444/11445/11-44 судово-економічної експертизи від 26.03.2012р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення основного боргу в сумі 1 313 280,51 грн. та вважає помилковим висновок суду щодо розміру присуджених до стягнення з відповідача 44 487,20 грн. - 3% річних та 181 002,80 грн. - інфляційної складової боргу, з огляду на наступне:

Як підтверджується матеріалами справи. 15.06.1999 між АЕК «Київенерго», перейменованою у Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (енергопостачальною організацією) та КЖКП «Агропромбудіндустрія» (абонентом) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 340232 ( далі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених Договором.

Обсяги постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків за теплову енергію, умови припинення подачі теплової енергії встановлені сторонам и в додатках до Договору.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до п.5.1 Договору та звернення-доручення, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору.

Додатками №1,№2 до Договору сторони погодили обсяги споживання теплової енергії абоненту, тарифи та порядок здійснення розрахунків за договором.

Відповідно до пункту 2 Додатку №2 до Договору абонент щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту №1 за адресою: вул..Жилянська, буд.63, розрахункова група , табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплата абонентом здійснюється не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Спір виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконує належним чином, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість.

Згідно заяви про остаточне уточнення розміру позовних вимог від 01.06.2005р. №юр/153 позивач просив стягнути з відповідача 1 313 280,51 грн. - основного боргу за спожиту теплову енергію за спірний період з травня 2001 року по березень 2005 року.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те,що в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 1 313 280,51 грн. позов є обґрунтованим та документально доведеним , а саме, відомостями обліку спожитої теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами), довідками про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію (копії вище зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Оскільки за своєю правовою природою Договір №340232 від 15.06.1999р. на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, то у відповідності до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч.1 ст.714 ЦК України, де передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч.6 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст..ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст..530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Суд першої інстанції відповідно до ст..42 ГПК України, дослідивши висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 11444/11445/11-44 від 26.03.2012 ( копія висновку міститься в матеріалах справи) за правилами, встановленими статтею 43 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 1 313 280,51 грн. - основного боргу нормативно та документально є доведеними, а тому підлягають задоволенню , а саме:

За період з травня 2001 року по грудень 2002 року на рахунок позивача згідно платіжних доручень надійшло 189 500,00 грн. без посилання на період, за який проводиться сплата і лише з грудня 2002 року відповідач починає зазначати періоди, за який проводяться відповідні оплати.

У зв'язку з тим, що договірні відносини між сторонами тривають з 1991 року і станом на 01.05.2001р. у відповідача перед позивачем уже існувала заборгованість у розмірі 1 189 291,70 грн., а саме, борг станом на 01.10.1998, який визнано згідно Рішення Арбітражного суду міста Києва від 23.12.1998. № 4/397 у розмірі 663 689,79 грн. та борг, що виник з 01.10.1998р. по 01.05.2001 у розмірі 525 601,91 грн., 189 500,00 грн. позивачем було зараховано в погашення боргу станом на 01.05.2001р.

Крім того, у вересні 2003 року на виконання рішення суду № 4/397 на рахунок позивача надійшло 616 662,69 грн., а саме:

- 200 000 грн. - згідно платіжного доручення №68 від 01.09.2003;

- 216 662,69 грн. - згідно платіжного доручення №70 від 03.09.2003;

- 200 000 грн. - згідно платіжного доручення №69 від 03.09.2003.

Таким чином, дані кошти не можуть бути повторно зараховані в погашення

заборгованості , яка виникла, починаючи з 01.05.2001.

Крім того, за період з 01.05.2001по 01.04.2005 на рахунок позивача в погашення заборгованості, яка виникла станом на 01.05.2001, з державного бюджету в погашення боргу минули х років було сплачено 149 899,93 грн. пільг та субсидій, що залишено відповідачем поза увагою.

Отже, залишкова заборгованість за спірний період складає 1 313 280,51 грн. з такого розрахунку:

1 790 694,47 грн. (нарахування) - 477 413,96 грн. ( оплати за спірний період)

1 433 060,60 грн. (всього надійшло коштів) - 189 500,00 грн. (погашення боргу станом на 01.05.2001р. - 616 665,69 грн. (погашення згідно рішення по справі №4/397 - 149 483,95 грн. (погашення пільг та субсидій за минулі роки станом на 01.05.2001).

Судом першої інстанції на новому розгляді даної справи були враховані вказівки Вищого господарського суду України в постанові від 30.09.2010р.щодо визначення обсягів спожитої теплової енергії та їх вартості, які охоплюються наданими законодавством пільгами та субсидіями, що підлягають оплаті шляхом бюджетного відшкодування .

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за поставлену теплову енергію, позивачем було нараховано 3% річних в розмірі 44 487,20 грн. та 181 002,80 грн. - інфляційної складової боргу.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо розміру нарахувань інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст..625 Ц України, детально не перевіривши розрахунок, наданий позивачем.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок суми інфляційної складової боргу та 3% річних за період з грудня 2003р. по березень 2005р., дійшов висновку, що інфляційна складова боргу дорівнює 20 910,16 грн. і відповідно 3% річних за цей же період складають 6 794,90 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Період (місяць, рік) Нараховано, грн.Сплачено, грн.Прострочений борг з урахуванням строків оплатипрострочення з -прострочення поКількість днів простроченняІндекс інфляціїІнфляційна складова, грн. 3% річних (борг* 3% річних * кількість днів) Грудень 03 75 619,85 0,00 75 619,85 26.01.2004 - 25.02.2004 31 100,4 302,48 192,68 Січень 04 81 175,09 21 328,17 135 467,47 26.02.2004 - 25.03.2004 29 100,4 541,87 332,90 Лютий 04 237 135,61 69 291,46 303 311,62 26.03.2004 - 25.04.2004 31 100,7 2 123,18 772,82 Березень 04 163 881,00 95 497,82 371 694,80 26.04.2004 - 25,04,2004 30 100,7 2 601,86 916,51 Квітень 04 61 095,90 130 813,16 301 977,54 26.05.2004 - 25.06.2004 31 100,7 2 113,84 769,42 Травень 04 28 748,88 114 228,09 216 498,33 26.06.2004 - 25.07.2004 31 100 0,00 533,83 Червень 04 18 684,82 107 012,62 128 170,53 26.07.2004 - 25.08.2004 31 99,9 -128,17 326,57 Липень 04 23 737,32 90 975,86 60 931,99 26.08.2004 - 25.09.2004 31 101,3 792,12 155,25 Серпень 04 8 046,36 97 519,69 -28 541 ,34 26.09.2004 - 25.10.2004 30 102,2 -70,38 Вересень 04 33 929,89 81 251,81 -75 863,26 26.10.2004 - 25.11.2004 31 101,6 -193,30 Жовтень 04 134 957,62 96 154,35 -37 050,99 26.11.2004 - 25.12.2004 30 102,4 -91,36 Листопад 04 183 074,15 97 825,40 48 197,76 26.12.2004 - 25.01.2005 31 101,7 819,39 122,81 Грудень 04 204 098,39 108 164,69 144 131,46 26.01.2005 - 25.02.2005 31 101 1 441,31 367,24 Січень 05 265 707,43 112 932,00 296 906,89 26.02.2005 - 25.03.2005 28 101,6 4 750,51 683,29 Лютий 05 246 748,08 128 668,21 414 986,76 26.03.2005 - 25.04.2005 31 100,7 2 904,91 1 057,36 Березень 05 180 922,21 104 347,89 491 561,08 26.04.2005 - 18.05.2005 23 100,6 2 949,37 929,25 Квітень 05 Всього 1947 563,30 1456 002,22 491 561,08 ХХ 20 910,16 6 794,90 За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення інфляційних втрат , які підлягають задоволенню в сумі 20 910,16 грн. та 3% річних, які підлягають задоволенню в сумі 6 794,90 грн. і відповідно судові витрати підлягають розподілу на підставі ст..49 ГПК України.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, відповідач в установленому порядку не спростував обставини, які повідомлені позивачем.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо відшкодування різниці в тарифах з тих підстав, що згідно з п.4 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства.

На сьогодні, це Порядок визначення виконавця житлово - комунальних послуг у житловому фонді, затверджений наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 25.042005 №60, п.1.3 якого передбачено, що виконавцем житлово-комунальних послуг може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у ч.2 ст.21 Закону.

Крім того, у ст.29 Закону зазначено, що надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному житловому будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Однак, позивач - ПАТ «Київенерго», як постачальник теплової енергії не наділене функціями щодо виконання обов'язків, які покладаються ч.2 ст.21 Закону на виконання житлово-комунальних послуг, а, отже, надання житлово-комунальних послуг не є предметом діяльності ПАТ «Київенерго». Крім того, енергопостачальна компанія не укладає договорів про надання житлово-комунальних послуг із власниками квартир, орендарями чи квартиронаймачами, оскільки не є балансоутримувачем житлових будинків в місті Києві.

Стаття 1 Закону України «Про теплопостачання визначає балансоутримувача будинку як юридичну особу, яка уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.

Здійснення перерахунків платежів населення за послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання проводилось відповідно до Методики проведення перерахунків за надані населенню послуги ЦО та ГВП, що затверджена розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 № 2306, яка втратила чинність відповідно до Розпорядження КМДА від 27.07.2010. № 553 «Про визнання такими, що втратили чинність, розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 №2306 та від 17.10.2003 №1923».

Саме згідно з даною Методикою житлово-експлуатаційні організації здійснюють перерахунки за надані населенню послуги центрального опалення та гарячого водопостачання.

Підставою для проведення житлово-експлуатаційною організацією перерахунків є зведені акти звіряння нарахувань, які оформлюються житловими організаціями усіх форм власності після закінчення опалювального періоду.

Відповідно до п.5.3 Методики, зведений тристоронній акт складається житлово-експлуатаційною організацією протягом 15 днів з дня надання водопостачальною організацією та виробником гарячої води даних щодо узгодженого обсягу фактично поставленої гарячої води по окремому житловому будинку та відповідних нарахувань за цей обсяг.

Відповідач невірно встановив тип відносин, які виникли між Позивачем та Відповідачем, а посилання відповідача на судову практику судів у справах № 7/128 т а № 7/129 є неправомірним, оскільки згідно з рішеннями господарських судів у справах №7/128 та № 7/129 позивачу було відшкодовано собівартість відпущеної теплової енергії, а не різницю в тарифах, на яку посилається скаржник, тобто, підстави для зменшення заборгованості на 427 285,32 грн. (згідно Додатку до апеляційної скарги) відсутні.

За таких обставин, апеляційна скарга , як обґрунтована ,підлягає задоволенню частково щодо вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Керуючись ст..ст.49,99,101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2012 у справі № 42/225-6/366-7/443 змінити в частині стягнення інфляційної складової боргу та 3% річних., які стягнути з відповідача на користь позивача у сумі 20 910,16 грн. та 6 794,90 грн.

В решті частини рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

« Позов задовольнити частково.

Стягнути з Колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд.20-Б, код ЄДРПОУ 22949319) з будь якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001; м. Київ, площа Івана Франка, буд.5, код ЄДРПОУ 00131305) 1 313 280 (один мільйон триста тринадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 51 коп. - основного боргу, 20 910 ( двадцять тисяч дев'ятсот десять) грн. 16 коп. - інфляційної складової боргу, 6 794( шість тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн..90 коп. - 3% річних, 1700,00грн- держмита за подання позову, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В решті частини позову відмовити».

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001; м.Київ, площа Івана Франка, буд.5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» (01001; м. Київ, вул. Михайлівська, буд.20-Б, код ЄДРПОУ 22949319) 277, 05 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4.Матеріали справи № 42/225-6/366-7/443 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.