Постанова

від 14.08.2012 по справі 5020-1951/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2012 р. Справа № 5020-1951/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О., суддів:Мележик Н.І., Самусенко С.С. розглянувши касаційну скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року у справі№ 5020-1951/2011 господарського суду міста Севастополя за позовомСевастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності докомунального закладу "Міська лікарня № 2" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління охорони здоров'я Севастопольської міської державної адміністрації простягнення матеріальної шкоди у розмірі 24 897,87грн. за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Севастопольське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до комунального закладу "Міська лікарня № 2" про стягнення 24 897, 87 грн. в рахунок відшкодування збитків, завданих неправомірними діями працівників відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що виплативши застрахованим особам по місцю роботи допомогу з тимчасової втрати працездатності за листками непрацездатності, які були видані працівниками відповідача з порушеннями вимог чинного законодавства України, він зазнав збитків, які відповідно до ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України мають бути відшкодовані відповідачем.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.01.2012 р. (суддя Янюк О.С.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з комунального закладу "Міська лікарня № 2" на користь Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 24 897, 87 грн. та 1 411, 50 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог. При цьому, суд визнав доведеним факт порушення відповідачем вимог чинного законодавства при видачі (продовженні) листків непрацездатності, які були оплачені за місцем роботи застрахованих осіб за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що спричинило шкоду бюджету Фонду. При цьому, розрахунок спричиненої відповідачем шкоди, виконаний позивачем по кожному неправомірно складеному листку непрацездатності, суд визнав вірним та таким, що відповідає вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та Порядку нарахування середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплати на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 26.09.2001 п. № 1266.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 р. (судді: Воронцова Н.В. -головуючий, Котлярова О.Л., Заплава Л.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

При цьому, суд апеляційної інстанції, керуючись ст. ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»виходив з того, що підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди відсутні, з огляду на недоведеність позивачем повного складу цивільного правопорушення, а відповідач, як лікувальна установа, яка видає листок непрацездатності, взагалі не є суб'єктом правовідносин по виплаті коштів Фонду у порядку надання допомоги по тимчасовій непрацездатності. Крім того, мотивуючи постанову, суд також послався на те, що грошові кошти, виплачені позивачем в якості допомоги за листками непрацездатності, не є власними грошовими коштами Фонду, а є коштами, що сплачуються до Фонду застрахованими особами в якості страховик внесків, а відтак виплати позивачем матеріального забезпечення по тимчасовій втраті працездатності не є збитками позивача.

В касаційній скарзі виконавча дирекція Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 02.08.2010 р. Управління охорони здоров'я Севастопольської міської державної адміністрації листом № 01-10/1591 повідомило виконавчу дирекцію Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про реорганізацію комунального закладу "Севастопольська міська лікарня № 7" та комунального закладу "Дитяча поліклініка №1" шляхом їх злиття у комунальний заклад "Міська лікарня № 2", який є їх правонаступником, та просило провести перевірку вищевказаних медичних установ.

Листом № 11-04/980 від 11.11.2010 р. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомив комунальний заклад "Севастопольська міська лікарня № 7" про проведення з 22.11.2010 р. планової перевірки обґрунтованості видачі і продовження листків непрацездатності лікарями стаціонарних відділень КЗ "Севастопольська міська лікарня № 7" за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р.

На підставі вказаного листа спеціалістами відділу з питань тимчасової непрацездатності виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення ФСС з тимчасової втрати працездатності протягом періоду з 22.11.2010р. по 22.12.2010р. проводилася перевірка обґрунтованості видачі і продовження листків непрацездатності лікарями стаціонарних відділень комунального закладу "Севастопольська міська лікарня №7" за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р.

За результатами перевірки складено довідку "Про результати планової перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності лікарями стаціонарних відділень Комунального закладу "Севастопольська міська лікарня № 7" за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р.", відповідно до якої під час перевірки встановлені випадки видачі (продовження) листків непрацездатності з порушеннями вимог Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерством охорони здоров'я України від 09.04.2008р. №189, Інструкції про порядок видачі документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001р. № 455 та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ України від 03.11.2004р. № 532. Так, правопорушення були виявлені в наступних листках непрацездатності:

№ 954054 на ім'я Богуш В. В. на підставі якого сплачено допомогу з тимчасової непрацездатності (далі допомога) у розмірі 634,80 грн.

№ 392709 на ім'я Демедко М. М. (сплачено допомогу у розмірі 1237,63 грн.),

№ 392743 на ім'я Заєць М. М. (сплачено допомогу у розмірі 1075,51 грн.),

№ 954046 на ім'я Савінцевої Л. М. (сплачено допомогу у розмірі 305,20 грн.),

№ 954046 на ім'я Чернової О. І. (сплачено допомогу у розмірі 1104,15 грн.),

№ 954012 на ім'я Чабар И. Й. (сплачено допомогу у розмірі 364,63 грн.),

№ 392718 на ім'я Ревіної І. Ю. (сплачено допомогу у розмірі 1096,41 грн.),

№ 954039 на ім'я Добровольської З. Т. (сплачено допомогу у розмірі 296,76 грн.),

№ 392736 на ім'я Повесьма О. В. (сплачено допомогу у розмірі 616,58 грн.),

№ 392710 на ім'я Бурми В. Є. (сплачено допомогу у розмірі 217,42 грн.),

№ 392711 на ім'я Бердника В. М. (сплачено допомогу у розмірі 664,20 грн.),

№ 954060 на ім'я Мараєва Ю. М. (сплачено допомогу у розмірі 1352,01 грн.),

№ 392775 на ім'я Макарчука А. Ф. (сплачено допомогу у розмірі 920,86 грн.),

№ 392712 на ім'я Рубцова О. В. (сплачено допомогу у розмірі 579,33 грн.),

№ 392717 на ім'я Мазур З. З. (сплачено допомогу у розмірі 662,87 грн.),

№ 392619 на ім'я Остапенко І. Є. (сплачено допомогу у розмірі 1765,59 грн.),

№ 392497 на імя Ревняк О. В. (сплачено допомогу у розмірі 1600,80 грн.),

№ 392408 на ім'я Григор'євої І. В. (сплачено допомогу у розмірі 945,78 грн.),

№ 392476 на ім'я Китай А. В. (сплачено допомогу у розмірі 1912,70 грн.),

№ 392494 на ім'я Васильєва Л. А. (сплачено допомогу у розмірі 1328,32 грн.),

№ 392616 на ім'я Кузьміної Є. М. (сплачено допомогу у розмірі 305,41 грн.),

№ 392272 на ім'я Титаренко І. В. (сплачено допомогу у розмірі 849,73 грн.),

№ 392644 на ім'я Матвєєвої А. В. (сплачено допомогу у розмірі 1015,65 грн.),

№ 392281 на ім'я Бондарь І. А. (сплачено допомогу у розмірі 930,93 грн.),

№ 392480 на ім'я Мазур І. В. (сплачено допомогу у розмірі 305,51 грн.),

№ 392291 на ім'я Зав'ялової Л. І. (сплачено допомогу у розмірі 727,20 грн.),

№ 392649 на ім'я Радіонової О. О. (сплачено допомогу у розмірі 209,37 грн.),

№392466 на ім'я Зінченка В. В. (сплачено допомогу у розмірі 322,07 грн.),

№ 392676 на ім'я Сорочинської А. А. (сплачено допомогу у розмірі 377,60 грн.),

№ 392421 на ім'я Галета Л. Є. (сплачено допомогу у розмірі 566,40 грн.),

№ 392521 на ім'я Савілової І. Д. (сплачено допомогу у розмірі 606,45 грн.).

Вказані листки непрацездатності були оплачені за місцем роботи застрахованих осіб за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на загальну суму 24897,87 грн.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував його тим, що виплативши застрахованим особам по місцю роботи допомогу з тимчасової втрати працездатності за листками непрацездатності, виданими працівниками відповідача з порушеннями вимог чинного законодавства України, він зазнав збитків, які відповідно до ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України мають бути відшкодовані відповідачем.

При цьому, виплата позивачем допомоги з тимчасової непрацездатності знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з протиправними діями відповідача.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, встановивши наведені вище обставин справи та надавши їм належну оцінку, зробив правильний висновок про безпідставність позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страховик - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності має право, крім іншого, здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам;

Згідно з ч. 2 ст. 28 вказаного Закону страховик зобов'язаний забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів; стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.

Статтею 27 названого Закону встановлено, що надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону зобов'язаний страхувальник.

Відповідно до ст. 50 цього Закону встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків. Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Частиною 1 ст. 51 того ж Закону встановлено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши наведені вимоги чинного законодавства, зробив цілком вірний висновок, що лікувальна установа, яка видає листки непрацездатності, не є суб'єктом правовідносин по виплаті коштів Фонду у порядку надання допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Крім того, як вже зазначалось, статтею 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.

Відповідно до розділу 4 Статуту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, формування коштів Фонду здійснюється, зокрема, за рахунок страхових внесків страхувальників -роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

З огляду на викладене, цілком вірним є висновок суду апеляційної інстанції щодо того, що оплата матеріального забезпечення по тимчасовій втраті працездатності, зроблена позивачем за листками непрацездатності, не свідчить про завдання останньому шкоди, оскільки грошові кошти, виплачені позивачем в якості допомоги, не є його власними грошовими коштами, а є коштами, що сплачуються до Фонду застрахованими особами в якості страховик внесків.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому підставою для відповідальності за заподіяну шкоду є правопорушення, що складається з чотирьох елементів: наявності шкоди; протиправної поведінки особи, що заподіяла шкоду; причинного зв'язку між неправомірними діями і наявністю шкоди і вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного елементу унеможливлює стягнення шкоди.

Відтак, зазначені вимоги закону були враховані судом апеляційної інстанції, який надав належну оцінку всім обставинам справи і дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку деліктні правовідносини між сторонами відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана відповідачем постанова прийнята з дотриманням норм матеріального права, підстави для її скасування відсутні.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 р. у справі № 5020-1951/2011 без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Н. Мележик

С. Самусенко