Постанова

від 13.08.2012 по справі 50/100-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012 року Справа № 50/100-06

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача -Сичов О.М., дор. № 4-2 від 11.06.2012 р.

1-го відповідача -Казека Е.В., дор. № 575 від 19.01.2012 р.

2-го відповідача - Казека Е.В., дор. № 08-11/80/212 від 04.01.2012 р.

3-го відповідача -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2232Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2012 р. у справі № 50/100-06

за позовом ТОВ «Клуб «Кароліна», м. Харків

до 1. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

2. Харківської міської ради, м. Харків

3. Державного комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Дзержинського району м. Харкова

про стягнення 250000,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.06.2012 р. у справі № 50/100-06 (судді Прохоров С.А., Задорожна І.М., Смірнова О.В.) в позові відмовлено у повному обсязі.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

1-й та 2-й відповідачі вважають рішення суду законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

3-й відповідач відзиви на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до договору оренди № 37 від 12.11.2008 р. ТОВ «Клуб «Кароліна»орендувало у ДНДПІМП «Діпросталь»нежитлове підвальне приміщення площею 318,2 м 2 , розташоване у м. Харкові по пр. Правди,5, 4-й під'їзд.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.01.2006 р. визнано право власності на частину приміщень, що були створені за рахунок власних коштів позивача загальною 189,9 м 2 . Таким чином в оренді у позивача залишилося 200,3 м 2 .

В подальшому право комунальної власності на приміщення будинку № 5 по пр. Правди набула територіальна громада м. Харкова у відповідності до Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»та Постанови КМУ від 21.09.1998 р. «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»після підписання актів приймання-передачі.

01.09.2005 року, 19.10.2005 року та 24.10.2005 року орендовані позивачем приміщення було залито водою, внаслідок чого було пошкоджено майно позивача. Розмір майнової шкоди, завданої позивачу, підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи № 660 від 27.04.2012 року та складає 106247,00 грн.

В матеріалах справи міститься Акт за фактом залиття нежилого приміщення, що орендується ТОВ "Клуб Кароліна", розташованого за адресою: пр. Правди, 5, під'їзд 4 від 01.09.2005 року (т. 1, а.с. 52), відповідно до якого 01.09.2005 року приміщення Клубу «Кароліна»були затоплені гарячою водою з приміщення бойлерної, суміжного з більярдним залом Клубу «Кароліна». В результаті затоплення вся площа більярдного залу була покрита гарячою водою (42° С) на висоту 8 см. Згідно з Актом в результаті затоплення були пошкоджені оздоблювальні покриття конструктивних елементів приміщень:

- розбухли стінові панелі по всьому периметру залу;

- відшарувалася мінеральна штукатурка;

- покоробились пофарбовані поверхні столярних виробів і пошкоджена поверхня стелі під впливом пари.

В матеріалах справи також міститься Акт за фактом залиття нежилого приміщення, що орендується ТОВ «Клуб Кароліна», розташованого за адресою: пр. Правди, 5, під'їзд 4 від 19.10.2005 року (т. 1, а.с. 56), відповідно до якого 19.10.2005 року приміщення Клубу «Кароліна»були затоплені гарячою водою з приміщення виробничого цеху кондитерської, суміжного з більярдним залом Клубу «Кароліна». В результаті затоплення вся площа більярдного залу була покрита гарячою водою (60° С) на висоту близько 6 см і приміщення гардеробної на висоту 12 см. Згідно з Актом в результаті затоплення були пошкоджені оздоблювальні покриття конструктивних елементів приміщень:

- розбухли стінові панелі по всьому периметру залу;

- відшарувалася мінеральна штукатурка;

- покоробились пофарбовані поверхні столярних виробів і пошкоджена поверхня стелі під впливом пари.

Як вбачається з відповідей в.о. начальника ЖЕУ-27 Вінніка В.К. на запит ТОВ Клуб «Кароліна»від 02.09.2005 р. (том 1, а.с.54) та від 26.10.2005 (том 1, а.с. 58) причинами аварій були:

01.09.2005 роки - протікання труби гарячого водопостачання в приміщенні бойлерної;

19.10.2005 роки - прорив труби гарячого водопостачання;

24.10.2005 роки - прорив труби центрального опалення.

Вказане є документальним підтвердженням факту затоплення приміщень Клубу "Кароліна" гарячою водою та, на думку позивача, свідчить про завдання йому шкоди внаслідок неналежного утримання свого майна власником будинку № 5 по пр. Правди у м. Харкові.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

На підставі вказаних правових норм колегія суддів зазначає, що задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1193 Цивільного кодексу України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, відповідно до ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України позивач в даній справі повинен довести наступні обставини: наявність витрат, понесених позивачем та їх розмір; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку, тобто прямої залежності витрат (упущеної вигоди), здійснених (упущеної) позивачем від діяльності відповідача.

Проте, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що йому спричинені збитки саме внаслідок дій чи бездіяльності відповідачів.

Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що бойлерні установки передавались на баланс ДК ВЖРЕП Дзержинського району, оскільки в жодному з актів приймання-передачі це не відображено.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між понесеними позивачем збитками у розмірі 106247 грн., упущеною вигодою в сумі 151920 грн. та бездіяльністю відповідачів.

Що стосується посилання на висновок комісійної судово-будівельної експертизи № 660 від 27.04.2012 р., то воно не може бути прийняте до уваги, оскільки у вказаному висновку визначена лише вартість відновлювальних робіт в сумі 106247 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ознайомившись з висновком експертизи № 660 від 27.04.2012 р. та враховуючи матеріали справи, колегія суддів не вважає за необхідне прийняти вказаний висновок в якості підстави для прийняття відповідного рішення по даній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення законно, обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи та у відповідності до діючого законодавства, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Щодо апеляційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку, що вона необґрунтована, безпідставна і підлягає залишенню без задоволення, оскільки з огляду на вищезазначене, позивач не довів ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2012 року по справі №50/100-06 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 13.08.2012 року

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.