Постанова

від 15.10.2012 по справі 50/100-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2012 р. Справа № 50/100-06

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий Бернацька Ж.О. Кривда Д.С. за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) відповідачівне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Кароліна" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року у справі№ 50/100-06 господарського суду Харківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Кароліна" до 1.Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 2.Харківської міської ради, 3.Державного комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Дзержинського району м. Харкова простягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб "Кароліна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Харківської міської ради, Державного комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Дзержинського району м. Харкова про стягнення збитків у сумі 106247,00 грн., упущеної вигоди у сумі 117961,91 грн., витрат на отримання висновку спеціаліста у сумі 355,92 грн. (з урахуванням уточнень позовних вимог).

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.06.2012 року (судді Прохоров С.А., Задорожна І.М., Смірнова О.В.) у справі № 50/100-06, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року (судді: Бондаренко В.П. -головуючий, Ільїн О.В., Россолов В.В.) у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб "Кароліна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 322, 1166 Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, згідно договору оренди № 37 від 12.11.2008 року ТОВ "Клуб "Кароліна" орендувало у ДНДПІМП "Діпросталь"нежитлове підвальне приміщення площею 318,2 м2, розташоване у м. Харкові по пр. Правди,5, 4-й під'їзд.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.01.2006 року визнано право власності на частину приміщень, що були створені за рахунок власних коштів позивача загальною 189,9 м2. Таким чином в оренді у позивача залишилося 200,3 м2.

В подальшому право комунальної власності на приміщення будинку № 5 по пр. Правди набула територіальна громада м. Харкова у відповідності до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"та Постанови КМУ від 21.09.1998 р. "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"після підписання актів приймання-передачі.

01.09.2005 року, 19.10.2005 року та 24.10.2005 року орендовані позивачем приміщення було залито водою, внаслідок чого було пошкоджено майно позивача. Розмір майнової шкоди, завданої позивачу, підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи № 660 від 27.04.2012 року та складає 106247,00 грн.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як вірно зазначено судами, враховуючи положення статті 224 ГК України, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності, причинний зв'язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, позивачем не надано допустимих доказів на підтвердження того, що йому спричинені збитки саме внаслідок дій чи бездіяльності відповідачів.

З урахуванням викладеного, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Кароліна" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року у справі № 50/100-06 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий Н.Капацин

Судді Ж.Бернацька

Д.Кривда