Постанова

від 14.08.2012 по справі 5004/399/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2012 р. Справа № 5004/399/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача- не з'явився;

від відповідача - Трошкін С.А. (довіреність б/н від 19.07.2012р.);

від третьої особи - не з'явився;

від прокуратури - Шпинта С.М..

розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача-Товариства з обмеженою відповідаль-ністю «Кріс-Віт Україна»на рішення господарського суду Волинської області від 29.05.2012 р. у справі №5004/399/12

за позовом Прокурора Луцького району в інтересах держави, в особі -

1. Луцької районної державної адміністрації м.Луцьк

2. Територіальної громади Одерадівської сільської ради Луцького району

за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні Позивача:

Управління Держкомзему в Луцькому районі м.Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс-Віт Україна»

с.Одеради Луцького району

про стягнення 15 771 грн. завданої шкоди,-

До початку судового засідання, розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду Савченком Г.І. №5004/399/12 від 14.08.2012р., в зв'язку з перебуванням у відпустці судді Гулової А.Г. та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Савченко Г.І., суддя Мельник О.В.(арк.справи 150).

Рішенням господарського суду Волинської області від 29.05.2012р. у справі №5004/399/12 (суддя Костюк С.В.) задоволено позов прокурора Луцького району в інтересах держави, в особі Луцької районної державної адміністрації і Територіальної громади Одерадівської сільської ради Луцького району до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс-Віт Україна»(надалі в тексті -Товариство) про стягнення 15 771 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного користування земельною ділянкою.

Відповідно до зазначеного рішення з Товариства на користь Одерадівської сільської ради Луцького району підлягає стягненню 15 771 грн. шкоди. Крім того, в дохід державного бюджету України з Товариства підлягає стягненню 1 609 грн. 50 коп. судового збору.(арк.справи 60-63).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 29.05.2012р. у справі №5004/399/12 в частині стягнення 9 997 грн.

Скаржник зазначає, що при винесенні рішення було неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та порушено норми матеріального права. Відповідач визнає факт захоплення 2-х земельних ділянок загальною площею 6,44 га, а не 17,59 га, як зазначено перевіряючою особою і Прокурором. Вважає, що судом не було взято до уваги, що державний інспектор 28.08.2011р., тобто у період складання протоколу не здійснював обстеження земельної ділянки, про що він сам визнав у судовому засіданні. Також місцевий суд не звернув уваги на те, що в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29.08.2011р. відсутня схема або план земельних ділянок із значенням площі, розмірів, які би вказували на самовільне захоплення земельних ділянок площею 17,59 га. Тому, на думку Скаржника, місцевим господарським судом не надано належної оцінки доказам, які підтверджують захоплення і користування земельною ділянкою площею 17,59 га., оскільки у жодному із документів, наявних у справі не зазначено розмірів ділянки, які були встановлені при фактичному обмірі.(арк.справи 74-77).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 22.06.2012р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 71).

Прокурор та Позивач відзивів на апеляційну скаргу не подали.

Представник органу прокуратури у судовому засіданні 14.08.2012р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, оскаржуване рішення вважає законним і таким, що прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права. Представник Відповідача в даному судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд апеляційної інстанції, задоволити апеляційну скаргу та скасувати рішення господарського суду Волинської області від 29.05.2012р. у справі №5004/399/12 в частині стягнення 9 997 грн.

Позивачі та Третя особа не забезпечили явку своїх представників в судове засідання призначене на 14.08.2012р., причини неявки суду не повідомили, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку.(арк.справи 84-88).

Оскільки, ухвалою у даній справі від 22.06.2012р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(арк.справи 71).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками перевірки з питань додержання вимог земельного законодавства державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у Луцькому районі Боярчуком В.А. за участі голови Одерадівської сільської ради Ковальчука А.М., директора ТзОВ «Кріс-Віт Україна»Конінгс В.Л. 29.08.2011 року складено акт. Перевіркою встановлено, що Товариство вчинило самовільне зайняття земель запасу Одерадівської сільської ради загальною площею 17,59 га., які використовує для вирощування сої.(арк.справи 14).

В зв'язку з виявленням даного порушення Відповідачеві внесено припис №71 від 29.08. 2011р., вручений директору Товариства. Зазначеним приписом останнього зобов'язано вжити заходів щодо припинення користування самовільно зайнятими спірними землями загальною площею 17,59 га.

Крім того, 29.08.2011р. державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення, а 09.09.2011р. винесено Постанову №29 про накладення адміністративного стягнення на директора Товариства Конінгс В.Л. у вигляді штрафу в сумі 340 грн.(арк.справи 15-18).

Порушенням земельного законодавства, якого припустилось Товариство завдано шкоди земельним ресурсам, в зв'язку з чим, відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.07. 2007р. №963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу», державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у Луцькому районі нараховано завдану державі шкоду, яка відповідно до поданого розрахунку складає 15 771 грн.(арк.справи 11-13).

З матеріалів справи вбачається, що директор Товариства Конінгс В.Л. 28.09.2011р. листом №90 повідомила Управління Держкомзему у Луцькому районі про припинення самовільного використання земель та виконання припису від 29.08. 2011р. №71.(арк.справи 19).

Разом з тим, директор Товариства Конінгс В.Л. 19.09.2011р. звернулась з адміністративним позовом до державного інспектора Боярчука В.А. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення вимог земельного законодавства.

Даний адміністративний позов залишено без задоволення постановою Луцького міськрайонного суду від 04.01.2012р.(арк.справи 31-34).

На момент вирішення справи у господарському суді кошти у сумі 15 771 грн. 00 коп., як компенсація за шкоду, завдану самовільним використанням земельної ділянки в установленому порядку Позивачу-2 -Одерадівській сільській раді cплачені не були , що стверджується матеріалами справи.(арк.справи 29).

Не сплатило добровільно Товариство і суму шкоди, яку фактично визнає -5 774 грн.(арк. справи 41-42, 75-77).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга є безпідставною і не підлягає задоволенню з огляду на таке:

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права і обов'язки зокрема виникають з договорів та інших правочинів, крім того, цивільні права і обов'язки виникають безпо-середньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ст.2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Повноваження міських рад у галузі земельних відносин врегульовані ст.12 Земельного кодексу України. До них, зокрема, належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.(чч.1, 2 ст.116 Земельного кодексу України).

Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення майнової шкоди.

Повноваження сільських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища врегульовані ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Так, до делегованих повноваженнь сільської ради закон відносить, зокрема:

1) здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів;

2) реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею;...

9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.

Закон України «Про місцеві державні адміністрації»визначає організацію, повноваження і порядок діяльності місцевих державних адміністрації. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території адміністративно-територіальної одиниці. Статтею 21 даного Закону врегульовано повноваження місцевої державної адміністрації в галузі використання та охорони земель. Так, адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно з ст.83, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійнюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Координацію здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охоронною земель віднесено до повноважень місцевої державної адміністрації також і статтею 13 Закону України «Про землеустрій».

Тому висновок Прокурора, що неправомірним заволодінням земельними ділянками земель запасу Одерадівської сільської ради останній завдано шкоди вбачається судовій колегії вірним.

У відповідності із вимогами ст.125 Земельного Кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Матеріалами справи стверджено, що на момент перевірки Відповідач фактично користувався земельною ділянкою земель запасу Одерадівської сільської ради загальною площею 17,59 га., при цьому правоустановлюючі документи на право користування землею не представлені ні посадовим особам місцевих органів землевпорядкування, ні господарському суду, що стверджується матеріалами справи.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільним зайняттям земельної ділянки визнаються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно ст.2 зазначеного Закону, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. При цьому, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.(ст.5 Закону). Відповідно до ст.6 Закону, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до статті 9 Закону, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється шляхом проведення перевірок.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у даному випадку факт самовільного зайняття Товариством земельної ділянки позивачами доведено і це стверджується актом перевірки дотримання вимог законодавства від 29.08.2011р., приписом №71 від 29.08.2011р., постановою про накладення адміністративного стягнення №29 від 02.09.2011р. та постановою Луцького міськрайонного суду від 04.01.2012р., письмовими поясненнями Відповідача.

Крім того, місцевий суд вірно зауважив, що представником Відповідача не надано суду будь-яких правовстановлюючих документів, які б посвідчували право власності чи право користування земельними ділянками земель запасу Одерадівської сільської ради загальною площею 15,79 га.

В силу ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне за-йняття земельних ділянок.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відповідність вимогам законодавства розрахунку розміру завданої Відповідачем шкоди в сумі 15 771 грн., оскільки такий відповідає вимогам Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №963 від 25.07.2007р. і базується на матеріалах справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протоколі про адміністративне правопорушеньня; приписі (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акті обстеження земельної ділянки.

Самовільно зайняті земельні ділянки, відповідно до чч.1,3 ст.212 ЗК України,-підлягають поверненню власникам землі або землекоритсувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Вбачається, що позовні вимоги стверджуються матеріалами перевірки проведеної Третьою особою, приписом, протоколом, постановою суду, розрахунком розміру шкоди, які вручались Відповідачу і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 16, 374, 386, 388, 1166 Цивільного кодексу, стст.1, 2, 5, 92, 93, 116, 125, 212 Земельного кодексу України, стст.33, 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», стст. 3, 5 Закону України «Про оренду землі» та ст.ст. 1, 2, 5, 6, 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Вбачається, що самовільним використанням земельних діяльнок Одерадівської сільської ради Відповідач завдав шкоди, доказів відшкодування якої суду не надав.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, частково заперечуючи позовні вимоги, Відповідач не надав жодного доказу, яким стверджено, що загальна площа безпідставно зайнятих ним ділянок із земель запасу Одерадівської сільської ради становить 6,44 га, а не 15,79 га. Твердження Відповідача про невідповідність акту вимогам чинного законодавства не можуть вважатися підставою для відмови у позові, а тому не приймаються колегією до уваги.

Інші доводи скаржника про порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс-Віт Україна»на рішення господарського суду Волинської області від 29.05.2012р. у справі №5004/399/12 - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 29.05.2012р. у справі №5004/399/12 -без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №5004/399/12 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.