Постанова

від 16.10.2012 по справі 5004/399/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 5004/399/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників: прокуратури Рудака О.В. -прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) третьої особине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріс-Віт Україна" на постановувід 14.08.2012 р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 5004/399/12 господарського суду Волинської області за позовомПрокурора Луцького району в інтересах держави в особі Луцької районної державної адміністрації, Територіальної громади Одерадівської сільської ради Луцького району доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кріс-Віт Україна" третя особаУправління Держкомзему Луцькому районі простягнення 15 771,00 грн. В С Т А Н О В И В :

У лютому 2012 р. Прокурор Луцького району в інтересах держави в особі Луцької районної державної адміністрації та Територіальної громади Одерадівської сільської ради Луцького району звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ "Кріс-Віт Україна" про стягнення з відповідача 15 771 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного користування земельною ділянкою, посилаючись, зокрема, на приписи статей 152, 153, 211, 212 Земельного кодексу України та статтю 1166 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведеної перевірки було встановлено факт самовільного використання відповідачем земельної ділянки площею 17,59 га на території сільської ради під вирощування сільськогосподарської продукції, що підтверджується актом перевірки, актом обстеження земельної ділянки від 29.08.2011 р. та фотозйомкою.

За фактом самовільного зайняття земель, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963 було визначено розмір шкоди, який згідно розрахунків, здійснених державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель становить 15 771 грн. та направлено вказаний розрахунок відповідачу.

Прокурор зазначав, що відповідачем було надіслано лист від 28.09.2011 р. про припинення користування самовільно зайнятою земельною ділянкою, проте, шкода відшкодована не була.

ТОВ "Кріс-Віт Україна" у відзиві на позовну заяву вказувало на те, що обставини справи викладені прокурором у позов частково не відповідають дійсності, оскільки товариством використовувалась без належного на те дозволу земельна ділянка площею 6,44 га, а не 17,59 га, як заявляв прокурор, а відтак сума збитків у розмірі 9 997 грн. відповідачем не визнавалась.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 18.04.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Держкомзему в Луцькому районі Волинської області.

Рішенням господарського суду Волинської області від 29.05.2012 р. (суддя Костюк С.В.) позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Кріс-Віт Україна" на користь Одерадівської сільської ради 15 771, 00 грн. шкоди завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, дійшовши висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

За апеляційною скаргою ТОВ "Кріс-Віт Україна" Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Грязнов В.В., Савченко Г.І., Мельник О.В.) переглянувши рішення господарського суду Волинської області від 29.05.2012 р. в апеляційному порядку, постановою від 14.08.2012 р. залишив його без змін, з тих же підстав.

ТОВ "Кріс-Віт Україна" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову скасувати в частині стягнення з товариства коштів у сумі 9 997,00 грн. та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та залишенням поза увагою недоведеність обставин щодо самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки саме площею 17,59 га, як зазначено при здійснено розрахунку шкоди.

Заслухавши доповідь судді -доповідача та пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, за наслідками проведеної перевірки з питань додержання вимог земельного законодавства ТОВ "Кріс-Віт Україна" державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у Луцькому районі за участі голови Одерадівської сільської ради та директора ТОВ "Кріс-Віт Україна" 29.08.2011 року складено акт, з якого вбачається що товариство вчинило самовільне зайняття земель запасу Одерадівської сільської ради загальною площею 17,59 га., які використовує для вирощування сої.

В зв'язку з виявленням даного порушення було внесено припис № 71 від 29.08.2011 р., який вручений директору товариства та згідно якого ТОВ "Кріс-Віт Україна" зобов'язано вжити заходів щодо припинення користування самовільно зайнятими спірними землями загальною площею 17,59 га.

29.08.2011 р. державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення, а 09.09.2011р. винесено постанову № 29 про накладення адміністративного стягнення на директора ТОВ "Кріс-Віт Україна" Конінгс В.Л. за вчинення самовільного зайняття земельної ділянки площею 17,59 га з земель запасу Одерадівської сільської ради у вигляді штрафу.

Судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи було встановлено, що листом № 90 від 28.09.2011 р. ТОВ "Кріс-Віт Україна" повідомило Управління Держкомзему у Луцькому районі про припинення самовільного використання земель та виконання припису від 29.08. 2011 р. № 71 (а.с. 19).

Разом з тим, як було встановлено судами директор ТОВ "Кріс-Віт Україна" Конінгс В.Л. 19.09.2011 р. звернулась з адміністративним позовом до державного інспектора Боярчука В.А. про скасування постанови № 29 від 09.09.2011 р. про накладення адміністративного стягнення за порушення вимог земельного законодавства, який постановою Луцького міськрайонного суду від 04.01.2012 р. було залишено без задоволення, з посиланням на подання державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Луцькому районі належних та допустимих доказів в підтвердження правомірності складання акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протоколу про адміністративне правопорушення № 000582 від 28.08.2011 р. на підставі яких 02.09.2011 р. винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення (а.с. 44-46).

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що шкода, завдана внаслідок самовільного користування земельною ділянкою у розмірі 15 771 грн. у встановленому порядку Одерадівській сільській раді сплачена не була, як й не було сплачено ТОВ "Кріс-Віт Україна" шкода в розмірі, яку товариство фактично визнає, а саме у сумі 5 774 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Прокурора Луцького району в інтересах держави в особі Луцької районної державної адміністрації та Територіальної громади Одерадівської сільської ради Луцького району про стягнення з ТОВ "Кріс-Віт Україна" 15 771 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного користування земельною ділянкою, з посиланням, зокрема, на приписи статей 152, 153, 211, 212 Земельного кодексу України та статтю 1166 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі (стаття 124 вказаного Кодексу).

За приписами статей 125, 126 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 211 вказаного Кодексу громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону, у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що на момент проведення перевірки ТОВ "Кріс-Віт Україна" самовільно користувався земельною ділянкою земель запасу Одерадівської сільської ради загальною площею 17,59 га., за відстуності визначених законом документів на право користування землею, що підтверджується матеріалами справи, а саме: актом перевірки дотримання вимог законодавства від 29.08.2011 р., приписом № 71 від 29.08.2011 р., постановою про накладення адміністративного стягнення № 29 від 02.09.2011 р., постановою Луцького міськрайонного суду від 04.01.2012 р. та письмовими поясненнями ТОВ "Кріс-Віт Україна".

Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Розмір шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що внаслідок порушення ТОВ "Кріс-Віт Україна" земельного законодавства, відповідно до Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у Луцькому районі нараховано завдану державі шкоду, яка відповідно до гаданого та перевіреного судом розрахунку складає 15 771 грн.

При цьому, як встановлено судами, частково заперечуючи проти позовних вимог, ТОВ "Кріс-Віт Україна" не надано жодного доказу, на підтвердження того, що загальна площа самовільно зайнятих товариством ділянок із земель запасу Одерадівської сільської ради становить 6,44 га, а не 17,59 га.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлені під час здійснення судового провадження обставини справи, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а доводи скаржника вважає непереконливими, такими, що зводяться до оцінки доказів у справі, а також такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 р. у справі № 5004/399/12 господарського суду Волинської області та рішення господарського суду Волинської області від 29.05.2012 р. залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач