Постанова

від 20.08.2012 по справі 4-83/12

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 4-83

2012 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2012 року. Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді - Кирилюк Л.К.

при секретарі - Палилюко Н.О.

з участю прокурора - Романюка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 в порядку ст. 236 КПК України на дії прокурора м. Чернівці, -

В С Т А Н О В И В :

19 липня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду зі скаргою в порядку ст. 236 КПК України на дії прокурора м. Чернівці.

Посилались на те, що вони звернулись до прокуратури м. Чернівці з двома заявами про готування злочину проти правосуддя з боку органів місцевого самоврядування м. Чернівців, в яких просили вступити прокурора в інтересах держави у справу № 2-А-121/12, яка розглядалась Шевченківським районним судом м. Чернівців, для попередження злочину, передбаченого ст.ст. 366, 376 ч.2 КК України.

Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

На сьогоднішній день злочини, на які вони вказували в своїх заявах, за ст.ст.161, 366, 376 ч.2 КК України стали закінченими суспільно-небезпечними діяннями з боку органу місцевого самоврядування м. Чернівців, які суддя ОСОБА_3 невимушено, маючи прямий умисел, узаконила постановою від 16 липня 2012 року за ознаками ст.ст. 24 ч.2, 375 ч.1 КК України.

В зв'язку з тим, що пройшли всі строки для проведення слідчими прокуратури дізнання та прийняття компетентного рішення в порядку ст.ст. 97, 109, 112 КПК України, вони оскаржили цю бездіяльність з боку дізнання прокурору м. Чернівців Блаушу В.І. скаргою від 05 липня 2012 року, на що прокурор протягом 10-ти днів повинен був розглянути їх скаргу та надати відповідь про прийняте рішення. З того часу пройшло два тижні, але до сьогодні прокурор не перевірив їх скаргу, не надав їм відповіді, вчинивши в таки спосіб прокурорську бездіяльність у кримінальній справі відповідно до своїх прямих повноважень, встановлених ст.ст. 25, 110, 227 КПК України.

Порушення кримінальної справи починається з моменту надходження заяви або повідомлення про злочин до органу дізнання, слідчого, прокурора або суду, вказаних в законі як приводи для порушення кримінальної справи, заяви або повідомлення про злочин, або з моменту безпосереднього виявлення ознак злочину. Такі заяви або повідомлення, а також і безпосереднє виявлення ознак злочину є юридичними фактами, які породжують кримінально-процесуальні відносини.

У даній стадії процесу компетентні органи у специфічний процесуальній формі за допомогою передбачених процесуальних засобів зобов'язані з'ясувати наявність чи відсутність у подіях ознак злочину, дати у визначений законом строк компетентну оцінку процесуальним документам, яким повинна бути постанова.

Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2011 року отримані прокурором заяви про попередження злочину, який вже став закінченим, не можуть залишатись неперевірені в порядку, встановленому ст. 97 КПК України, більше 10 днів.

Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури.

Норми КПК України не дають прокурору права відповідно до його особливих повноважень у кримінальній справі, цинічно вчиняти бездіяльність, на будь-якій стадії процесу. Згідно діючого законодавства України прокурор повинен був винести постанову, однак відповідь прокуратури від 06 червня 2012 року № 127/237-11 в порядку Закону України "Про звернення громадян", яка надана прокурором за результатом нібито перевірки заяви про злочин у кримінальному процесі, кримінально-процесуальним законом не передбачається. Також дана відповідь не узгоджується із роз'ясненням Вищого спеціалізованого суду України в інформаційному листі від 16 червня 20111 року, тому дії прокурора реально переходять межу закону у його професійній діяльності та перетворюються у злочинну особливо суспільно-небезпечну прокурорську бездіяльність у кримінальній справі, якою зупиняються гарантії безпеки від злочинних посягань для людини і громадянина.

Просять зобов'язати прокурора м. Чернівців в порядку ст. 97 КПК України перевірити їх заяви про злочин від 16 травня 2012 року та від 05 червня 2012 року, прийняти рішення з повідомленням їх про прийняте рішення в порядку і строки, передбачені КПК України.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 скаргу підтримав, просить зобов'язати прокурора м. Чернівців в порядку ст. 97 КПК України перевірити їх заяви про злочин від 16 травня 2012 року та від 05 червня 2012 року, прийняти рішення з повідомленням їх про прийняте рішення в порядку і строки, передбачені КПК України з підстав, викладених в скарзі, повністю підтвердивши викладені в ній обставини, доповнивши, що після звернення до суду з даною скаргою вони отримали ще одну відповідь прокурора від 19 липня 2012 року на їх заяви, яка надана їм в порядку Закону України "Про звернення громадян", їх заяви про злочин так і не були належним чином перевірені в порядку ст. 97 КПК України і по ним не було прийнято відповідне рішення, яке вони могли б оскаржити, що є порушенням їх конституційних прав.

Заявниця ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, суд вважає можливим розглянути справу у її відсутності.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, оскільки рішення в порядку ст. 97 КПК України не приймалось. Відповідь на заяви заявників було надано відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян", так як не було підстав для перевірки їх заяв в порядку ст. 97 КПК України. Як неодноразово зазначалось в роз'ясненнях Генеральної прокуратури України, заяви без конкретних фактів про вчинення злочинів розглядаються відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян". В заявах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ніяких конкретних фактів про вчинення злочину зазначено не було, вони не попереджались про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий донос, а тому і не було підстав розглядати їх заяви в порядку ст.97 КПК України, в зв'язку з чим в задоволенні скарги просить відмовити за безпідставністю.

Суд вважає, що скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає до задоволення.

Згідно ст.ст. 8, 55, 124 ч.2 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень , дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і порядку, визначеному процесуальним законом. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Відповідно до ст. 236 КПК України до суду можуть бути оскаржені дії прокурора, що приймав конкретні процесуальні рішення в ході досудового слідства по справі і відповідні скарги підлягають розгляду судом першої інстанції, при попередньому розгляді справи або при розгляді справи по суті, якщо інше не передбачено законом. Однак відповідно до роз'яснень рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року в справі № 1-29/2011 (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) недосконалість інституту досудового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади, а тому системний аналіз положень КПК України дає підстави для висновку про можливість оскарження до суду не тільки рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, але й їхньої бездіяльності. Також з метою реалізації положень ст. 55 Конституції України та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України. Спірні відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані КПК України.

Згідно зі ст.97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю. Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше 10 днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів. Заява або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності.

Відносно цих вимог закону та з наглядового провадження прокуратури м. Чернівці № 237-11 судом встановлено, що 16 травня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до прокурора Чернівецької області з заявою про злочин органу місцевого самоврядування відповідно до ст. 161 ч.2 КК України, яка була направлена для розгляду в прокуратуру м. Чернівці, 05 червня 2012 року ними було подано ще одну заяву про злочин за ознаками ст. 376 ч.2 КК України, який вчиняє відповідач Чернівецька міська рада під час розгляду Шевченківським районним судом м. Чернівців їх адміністративного позову стосовно відмови в наданні у власність земельної ділянки, яка також подана в прокуратуру м. Чернівці. Їх заяви про злочин від 16 травня та 05 червня 2012 року зареєстровані в прокуратурі як звернення громадян, рішення в порядку ст. 97 КПК України по ним не приймались, що підтвердив і прокурор в судовому засіданні, а натомість їм надано відповіді 06 червня та 19 липня 2012 року за № 127/237-11 про розгляд їх заяв на підставі Закону України "Про звернення громадян", оскільки перевіркою встановлено, що міською радою надано документи, які слугували підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення від 29 грудня 2011 року, постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 16 липня 2012 року в задоволенні їх позову відмовлено та роз'яснено порядок оскарження постанови суду в порядку ст. 185 КАС України.

В зв'язку з встановленими в судовому засіданні обставинами, суд вважає, що не забезпечено в повному обсязі право заявників на перевірку їх заяв про злочини від 16 травня та 05 червня 2012 року згідно вимог ст. 97 КПК України, а тому з метою забезпечення цього права належить зобов'язати прокурора м. Чернівці розглянути їх заяви та прийняти відповідне рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2 на дії прокурора м. Чернівці підлягає до задоволення, належить зобов'язати прокурора м. Чернівці розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 16 травня та 05 червня 2012 року в порядку ст. 97 КПК України і прийняти відповідне рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.236 КПК України, рішенням Конституційного Суду України № 19-рп/2011 року від 14 грудня 2011 року в справі № 1-29/2011, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Зобов'язати прокурора м. Чернівці розглянути заяви про злочини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 16 травня та 05 червня 2012 року в порядку ст. 97 КПК України і прийняти відповідне рішення.

На постанову може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 7 діб з моменту її проголошення.

СУДДЯ Л.К.КИРИЛЮК