Рішення

від 13.08.2012 по справі 1952-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.08.2012Справа №5002-33/1952-2011

за позовом приватного підприємства «Силікон Трейд Плюс»

(вул. Ленінградська, 15, м.Ялта, 98600)

до Алупкінської міської ради

(вул. Червоногвардійська, 32, м. Алупка, 98676)

виконавчого комітету Алупкінської міської ради

(вул. Червоногвардійська, 32, м.Алупка, 98676)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 98678)

ОСОБА_2

(АДРЕСА_1, АР Крим, 98677)

Головне управління Державного казначейства України в АР Крим

(вул. Севастопольська 19, м. Сімферополь).

про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення збитків

Головуючий суддя Радвановська Ю.А.

Судді Білоус М.О.

Колосова Г.Г.

Представники:

від позивача: Іщенко Роман Анатолійович, представник, довіреність б/н від 01.05.12, ПП "Силікон Трейд Плюс";

від відповідачів: Германов Олег Петрович, довіреність б/н від 24.05.12, Алупкінська міська рада;

Германов Олег Петрович, довіреність б/н від 24.05.12, виконавчий комітет Алупкінської міської ради;

від третіх осіб: ОСОБА_6, представник, довіреність від 18.11.09, ОСОБА_1;

ОСОБА_6, представник, довіреність від 23.10.09, ОСОБА_2 ;

ОСОБА_7, Головне управління Державної казначейської служби України в АРК, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Ялті АР Крим.

Суть спору: приватне підприємство «Силікон Трейд Плюс» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідачів, Алупкінської міської ради, виконавчого комітету Алупкінської міської ради, та просить суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, загальною площею 0.4767 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, шляхом знесення самовільної будівлі (споруди у вигляді літних будиночків), та стягнути збитки у розмірі 61 843.77 грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на незаконну бездіяльність відповідачів щодо усунення перешкод, які йому вчиняються під час здійснення ним господарської діяльності в межах укладеного між сторонами у справі договору оренди земельної ділянки, орендодавцем якої є Алупкінська міська рада.

При цьому, при вирішенні даної справи позивач просить застосувати до спірних правовідносин положення Земельного, Цивільного, Господарського кодексів України, Законів України «Про оренду землі», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про місцеве самоврядування в Україні».

Позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги, остаточно він просив суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, загальною площею 0.4767 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, шляхом зобов'язання Алупкінської міської ради знести самовільні будівлі (споруди у вигляді літніх будиночків) зі земельної ділянки, переданої в оренду приватному підприємству «Сілікон Трейд Плюс», своїми силами та за власний рахунок; стягнути з Алупкінської міської ради шкоду (збитки) в розмірі 1 286 476.37 грн., в тому числі 139 757.73 грн. - фактичні витрати позивача по сплаті орендної плати, 1 146 718.64 грн. - визнані фінансові витрати позивача у вигляді нарахованих відсотків за позикою за договором № 1 від 01 листопада 2006 року, а також покласти на Алупкінську міську раду судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судових експертиз (т.5, а.с. 66-75).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 17 липня 2012 року заяву приватного підприємства «Силікон Трейд Плюс» про збільшення позовних вимог було прийнято судом до розгляду та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Головне управління Державного казначейства України в АР Крим (т.5, а.с. 107-109).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 27 травня 2011 року було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (т. 1, а.с.116-117).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 17 червня 2011 року провадження у справі було зупинено, призначено комплексну судову будівельно-технічну, економічну експертизу, матеріали справи були направлені до Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз (т. 3, а.с. 18-19).

14 червня 2012 року до господарського суду АР Крим від Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз надійшов висновок експерта разом із матеріалами справи № 5002-33/1952-2011, ухвалою господарського суду АР Крим від 15 червня 2012 року провадження по даній справі було поновлено (т. 3, а.с. 79).

За клопотанням представника позивача ухвалою господарського суду АР Крим від 09 липня 2012 року в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи продовжений та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_2 (т.5, а.с. 57, 61-62).

23 липня 2012 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим для подальшого розгляду даної справи призначено колегіальний розгляд справи. Склад колегії вирішено визначити за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (т.5, а.с. 133-134).

За результатами автоматичного розподілу членами колегії визначені суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г. та суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Білоус М.О..

У відповідності до вимог пункту 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, у зв'язку із зміною складу суду, розгляд справи розпочався заново, як і початок перебігу строку її розгляду.

До початку судового засідання, 13 серпня 2012 року, від третьої особи, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, надійшло клопотання про заміну його на Управління Державної казначейської служби у м. Ялта АР Крим.

В судовому засіданні 13 серпня 2012 року представник третьої особи підтримав вказане клопотання.

Заперечень не надійшло.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 року № 651 «Про утворення територіальних органів державної казначейської служби», у грудні 2011 року створені як юридичні особи публічного права Головне управління Державної казначейської служби України в АР Крим та територіальні органи Державної казначейської служби України в АР Крим.

Згідно з пунктом 2 цієї постанови територіальні органи, що утворилися, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державного казначейства.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України та статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські, сільські, селищні ради в органах Державної казначейської служби України не обслуговуються, а бути розпорядником бюджетних коштів та здійснювати в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету належить виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад. Таким чином, розпорядником бюджетних коштів Алупкінської міської ради є виконавчий комітет Алупкінської міської ради, рахунки якого відкрити в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Ялта АР Крим.

Враховуючи вищевикладене, а також керуючись статтею 25 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав за необхідне задовольнити клопотання представника третьої особи та замінити Головне управління Державного казначейства України в АР Крим на Управління Державної казначейської служби у м. Ялта АР Крим.

Враховуючи, що представник, що приймав участь у судовому засіданні від імені Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, надав довіреність на здійснення повноважень від імені Управління Державної казначейської служби у м. Ялта АР Крим та виявив бажання продовжити розгляд справи, суд оголосив перерву у судовому засіданні для внесення відповідних відомостей до протоколу судового засідання, після чого продовжив розгляд справи.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяв про їх уточнення.

Відповідачі позов не визнали з тих підстав, що, на думку їх представника, позивачем не було доведено та надано доказів порушення орендодавцем за договором оренди його умов, а отже і підстав, за його твердженням, для стягнення збитків з відповідачів немає. Крім того, представник відповідачів посилався на відсутність вимог, заявлених до виконавчого комітету Алупкінської міської ради, незважаючи на те, що він був визначений позивачем у якості відповідача. З огляду на викладене, а також враховуючи інші заперечення, які були викладені відповідачами у відзивах на позов, представник відповідачів просив у позові відмовити у повному обсязі.

Представник третіх осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, проти задоволення позовних вимог також заперечував з підстав недоведеності позивачем, на її думку, як розміру площі, яка зайнята самовільним будівництвом, як і наявності будь-яких споруд взагалі. Більш детальніше заперечення третіх осіб по справі були викладені у поясненнях, долучених до позову.

Представник третьої особи, Управління Державної казначейської служби у м. Ялта АР Крим, просив вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Також, в судовому засіданні 13 серпня 2012 року представник відповідача, Алупкінської міської ради, заявив клопотання про виклик експерта Анісімової Т.І. для надання пояснень з приводу висновків, зроблених нею.

Представники третіх осіб не заперечували.

Представник позивача заперечував проти задоволення зазначеного клопотання.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний: 1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок; 2) на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку; 3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Інші обов'язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Частиною 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання з огляду на те, що питання, які представник запропонував поставити експерту, або не відносяться до змісту проведеної експертизи, або відповіді на них містяться у матеріалах проведеного дослідження.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу, однак представником відповідачів такого клопотання заявлено не було.

Таким чином, враховуючи ненадання представником належного обґрунтування заявленого клопотання та відсутність фактичної необхідності виклику експерту, судом було відмовлено у його задоволенні.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін та третім особам роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін та третіх осіб відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, суд -

встановив:

Рішенням 5-ої сесії 5-го скликання Алупкінської міської ради № 17/5 від 31 липня 2006 року затверджено проект землеустрою та надано в оренду ТОВ «Алупка - Резорт» земельну ділянку, площею 0.4767 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування багатоквартирного, багатофункціонального, житлового будинку» (т. 1, а.с. 11).

Так, пунктом 1 вказаного рішення було надано дозвіл ТОВ «Алупка-Резорт» на складання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки, загальною площею 0.4767 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктами 2 та 3 рішення затверджено проект землеустрою з відведення вказаної земельної ділянки та передано її в оренду строком на 49 років ТОВ «Алупка - Резорт».

12 серпня 2006 року здійснено винос в натуру меж земельної ділянки, наданої ТОВ «Алупка - Резорт», загальною площею 0.4767 га, що знаходиться за вищевказаною адресою, що підтверджується відповідним актом (т. 1, а.с. 29).

13 вересня 2006 року між Алупкінською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Алупка - Резорт» (орендар) було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1 якого сторони визначили, що орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку, площею 0.4767 га, із земель загального користування Алупкінської міської ради по угіддях : «Землі для відпочинку і інші відкриті ділянки», у тому числі «зелені насадження загального користування» для будівництва та обслуговування багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 12-18).

Як вбачається з акту приймання - передачі земельної ділянки товариство з обмеженою відповідальністю «Алупка - Резорт» прийняло її в тимчасове користування на умовах вищезазначеного договору оренди (т.1, а.с. 27).

Рішенням 7 сесії 5-го скликання Алупкінської міської ради № 30/2 від 20 жовтня 2006 року розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 13 вересня 2006 року між Алупкінською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Алупка - Резорт» (т. 1, а.с. 30).

Пунктом 2 вказаного рішення було скасовано пункт 3 рішення № 17/5 від 31 липня 2006 року 5-ої сесії 5 скликання Алупкінської міської ради «Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду ТОВ «Алупка - Резорт» земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку».

Пунктами 3, 4 вказаного рішення зазначену земельну ділянку було передано приватному підприємству «Силікон Трейд Плюс» в оренду строком на 49 років та зобов'язано у місячний строк укласти договір оренди земельної ділянки з Алупкінською міською радою.

На виконання вказаного рішення 20 листопада 2006 року між Алупкінською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством «Силікон Трейд Плюс» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1 якого сторони визначили, що орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку, площею 0.4767 га, із земель загального користування Алупкінської міської ради по угіддях : «Землі для відпочинку і інші відкриті ділянки», у тому числі «зелені насадження загального користування» для будівництва та обслуговування багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 31-37).

Відповідно до пункту 1.2 договору вказана земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку і надається на підставі акту винесення в натуру меж земельної ділянки від 26 жовтня 2006 року, що є невід'ємною частиною цього договору.

Земельна ділянка, що передається в оренду, не має недоліків, що істотно впливають на її використання (пункт 1.3 договору).

Пунктом 1.4 договору було визначено, що цільовим призначенням (використання) земельної ділянки згідно рішення7-ї сесії 5-го скликання Алупкінської міської ради від 20 жовтня 2006 року за № 30/2 є - для будівництва і обслуговування багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку.

Вказана земельна ділянка передається в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку відповідно до Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду землі» (пункт 1.5 договору).

Відповідно до пункту 1.6 договору права третіх осіб на земельну ділянку відсутні.

Згідно з відомостями довідки від 08 листопада 2006 року про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виданої Ялтинським міським Управлінням земельних ресурсів, грошова оцінка земельної ділянки, що надається в оренду, складає 916 189.14 грн. (пункт 1.7 договору).

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. При цьому, сторонами обумовлено, що передача земельної ділянки здійснюється на момент укладення цього договору (розділ 2 договору).

Відповідно до розділу 3 договору, він укладений строком на 49 років (з 20 жовтня 2006 року по 20 жовтня 2055 року).

У розділі 4 договору сторони встановили, що орендна плата визначається орендарю в грошовій формі і встановлюється орендодавцем в розмірі 27 486.09 грн. на рік ( не включаючи суму ПДВ), і вноситься орендарем щомісячно в строк до 30 числа місяця, наступного за розрахунковим, на вказаний орендодавцем розрахунковий рахунок.

Відповідно до розділу 5 договору у випадку, якщо з вини орендаря стан земельної ділянки буде погіршено або вона буде знищена, а також у зв'язку з іншими діями орендаря, які привели до погіршення її якості, у тому числі при техногенному забрудненні, орендар у встановленому порядку відшкодовує орендодавцю збитки в повному обсязі. В свою чергу, орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання орендодавцем зобов'язань передбачених цим договором. Збитками вважаються : фактичні втрати, які потерпів орендар внаслідок невиконання або неналежного виконання умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар зробив або повинен зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально одержати у разі належного виконання орендодавцем умов договору; розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

В пункті 7.1 договору орендодавець свідчить про те, що земельна ділянка, що передається в оренду, є його власністю, і він має законні повноваження передавати дану ділянку в тимчасове користування на умовах оренди, надавати інші права, визначені в цьому договорі, а також свідчить, що земельна ділянка, що передається в оренду, нікому іншому в оренду не передана, не є предметом судового розгляду, не продана, не дарована і під забороною (арештом) не знаходиться.

Орендодавець зобов'язаний, зокрема, не втручатися в господарську діяльність орендаря і не створювати йому будь - яких перешкод при виконанні умов цього договору (пункт 7.1 договору).

Орендар має право вимагати від орендодавця відповідного зменшення орендної плати, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не унаслідок дій або бездіяльності орендаря, а у випадках, коли в процесі використовування цієї ділянки виявилися не обумовлені орендодавцем в договорі недоліки, які істотно перешкоджають передбаченому використанню (пункт 7.1 договору).

На підставі актів приймання - передачі приватне підприємство «Силікон Трейд Плюс» прийняло в тимчасове користування на умовах оренди вищезазначену земельну ділянку. При цьому, з їх змісту вбачається, що на цій земельній ділянці об'єкти нерухомого майна відсутні (т.1, а.с. 46, 48).

27 квітня 2007 року Виконавчим комітетом Алупкінської міської ради було прийнято рішення № 126 про надання дозволу приватному підприємству «Силікон Трейд Плюс» на виконання проектно - вишукувальних робіт для будівництва багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку на ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 54).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було розроблено проект житлового будинку.

15 лютого 2008 року позивачем було отримано позитивний комплексний висновок № 1801-01-2007 державної експертизи, в якому зазначено, що проектна документація відповідає діючим державним будівельним нормам (т. 1, а.с. 56).

17 грудня 2007 року між приватним підприємством «Сілікон Трейд Плюс» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будрес» (генпідрядник) було укладено договір підряду № 2/ГП (т.2, а.с 2-7).

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору, його предметом є " комплекс робіт з будівництва багатоквартирного багатофункціонального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2".

Відповідно до пункту 2.4.2 договору замовник зобов'язується залучати будівельні організації для виконання окремих видів робіт, які мають ліцензію на даний вид робіт.

05 лютого 2008 року між ТОВ «Арх Строй Сервис» (виконавець) та приватним підприємством «Сілікон Трейд Плюс» (замовник) був укладений договір №198/а на здійснення авторського нагляду, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт зі здійснення авторського нагляду за будівництвом об'єкту : " Багатофункціональний житловий будинок по АДРЕСА_2" ( т. 4, а.с.1).

26 лютого 2008 року приватному підприємству «Сілікон Трейд Плюс» було видано дозвіл №45 на виконання будівельних робіт (т.1 а.с. 52).

29 травня 2008 року між ТОВ «Куллайн» (підрядник) та ТОВ «Будрес» (генпідрядник) було укладено договір підряду №1, відповідно до пункту 2.1 якого підрядник зобов'язався власними та залученими силами та засобами за завданням та у строки, обумовлені даним договором та додатками до нього, поетапно, та згідно з додатками до договору про відповідний етап, виконати усі роботи, передбачені кошторисами та проектною документацію, по будівництву багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, прийняти участь у здачі закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію, а генпідрядник зобов'язався прийняти та оплатити роботи на умовах даного договору ( т. 2, а.с. 14-23).

З матеріалів справи вбачається та це не заперечувалося представниками усіх учасників судового процесу, що в період з 19 по 20 вересня 2008 року внаслідок проведення ТОВ «Куллайн» будівельних робіт відбувся зсув ґрунту, що призвело до прориву каналізаційного колектору.

По даному факту було порушено кримінальну справу № 10801120206, матеріалами якої було встановлено, що в результаті недотримання будівельних норм і правил контролю якості виконання будівельних робіт субпідрядником ТОВ «Куллайн» 19 вересня 2008 року на будівельному майданчику просів грунт і частина підпірної стели обвалилася, що призвело до руйнування каналізаційного колектору і скиду брудних від.

27 липня 2010 року Ялтинський міський суд АРК постановив звинувачувальній вирок за обвинуваченням директора ТОВ «Куллайн» ОСОБА_10 у зсуві ґрунту, що призвело до руйнування самопливного каналізаційного колектору і скиду брудних від (т. 2, а.с. 34).

23 вересня 2008 року Державною архітектурно - будівельною інспекцією винесено припис, яким зупинено дію дозволу № 45 від 20 лютого 2008 року на виконання будівельних робіт до ліквідації аварії на об'єкті будівництва (т. 1, а.с. 59).

У зв'язку з вказаними обставинами, позивача зобов'язано провести роботи щодо виносу каналізаційного колектору - для чого укласти договір з будівельно-монтажним управлінням № 627 ВАТ «Кримгідроспецстрой», що підтверджується протоколом № 25 від 20 вересня 2008 року засідання комісії виконавчого комітету Алупкінської міської ради з техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (т. 2 а.с. 28-30).

22 вересня 2008 року між приватним підприємством «Сілікон Трейд Плюс» (замовник) та будівельно - монтажним управлінням № 627 ВАТ «Кримгідроспецстрой» (підрядник) було укладено договір № 10, відповідно до пункту 2.1 якого, сторони визначили, що замовник доручає, а підрядник виконує власними та залученими силами, з використанням своїх матеріалів роботи з будівництва об'єкту : «Винос ділянки самопливного каналізаційного колектору, діаметром 900 мм, в районі будинку № 3, по вул. 1 Травня у м. Алупка» (т. 2, а.с. 38 - 41).

Каналізаційний колектор було перенесено, що підтверджується актом б/н приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на суму 808 000.80 грн., підписаним 30 вересня 2008 року (т. 2, а.с. 43-49), актом № 2 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року на суму 357 562.80 грн., підписаним 30 вересня 2008 року; (т.2, а.с. 51-56), довідкою № 1740/0/вих.-08 від 22 жовтня 2008 року КРП «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства Криму» про відсутність претензій щодо виконаних робіт з виносу колектора. (т.1, а.с. 51).

09 жовтня 2008 року Інспекцією ДАБК в АРК видано припис щодо виконання відводу стоку поверхневих вод, закріплення штучних укосів підпірними стелями, дрібнення брил, виконання всіх робіт згідно з проектом із застосуванням спеціального складу (т.1, а.с. 58).

Однак, як стверджує позивач, виконуючи припис Інспекції ДАБК в АРК, позивачем на належній йому на праві користування земельній ділянці було виявлено споруди, належні ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

11 грудня 2008 року представниками позивача та працівниками геодезичної фірми ТОВ «Ленд Менеджмент» було проведено огляд земельної ділянки, внаслідок якого останнім виготовлено геодезичну зйомку та надано висновок № 5-12/08 23 грудня 2008 року - коротку характеристику до плану розташування меж земельної ділянки приватного підприємства «Сілікон Трейд Плюс» для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2) (т.1, а.с. 50).

Так, з вказаного висновку вбачається, що на межі земельної ділянки, яка використовується позивачем, є накладення території з будівлями суміжних землекористувачів.

Аналогічна інформація вбачається і з листа виконавчого комітету Алупкінської міської ради № 120/02-14 від 27 січня 2009 року (т.1, а.с. 85).

Позивач неодноразово звертався з претензіями до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогами про усунення перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою, однак його вимоги були залишені поза увагою, у зв'язку з чим позивач намагався вирішити спір у судовому порядку.

Так, зокрема, Ялтинський міський суд прийняв рішення у справі № 2-304/2011 за позовом приватного підприємства «Сілікон Трейд Плюс» до ОСОБА_1, за участю третьої особи, Алупкінської міської ради, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, яким в задоволенні позову відмовлено (т.2, а.с. 153).

При цьому, судом встановлений факт зайняття земельної ділянки, що знаходиться в оренді у позивача, спорудами суміжних землекористувачів, але, виходячи з недоведеності факту належності цих об'єктів саме відповідачам, з огляду на самочинний порядок їх будівництва, у позові було відмовлено.

Так, приватне підприємство «Сілікон Трейд Плюс» у своєму позові по даній справі зазначає, що враховуючи той факт, що споруди, розташовані на орендованій земельній ділянці, побудовані самочинно, у зв'язку з чим у судовому порядку йому було відмовлено у можливості відновити свої порушені права шляхом зобов'язання винних осіб усунути перешкоди у користуванні землею, він вважає орендодавця за договором оренди, Алупкінську міську раду, особою, яка повинна вчинити певні дії щодо захисту інтересів орендаря у даному випадку.

При цьому, позивач також стверджує, що вказані споруди по даний час заважають усуненню наслідків аварії, у зв'язку з чим він позбавлений можливості продовжувати будівництво багатоквартирного будинку, а отже внаслідок вчинення йому перешкод у його господарської діяльності він зазнав значних збитків, які, на його думку, підлягають відшкодуванню саме відповідачем, Алупкінською міською радою, яка своєю бездіяльністю сприяє їх збільшенню.

У зв'язку з викладеними обставинами та намагаючись відновити своє порушене право, приватне підприємство «Сілікон Трейд Плюс» неодноразово зверталося до Алупкінської міської ради з вимогами про усунення перешкод у здійсненні ним його господарської діяльності на орендованій земельній ділянці шляхом зобов'язання винних осіб знести самовільно побудоване майно, однак дані вимоги відповідачем виконані не були, що і з'явилося підставою для звернення позивача до господарського суду АР Крим із даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Так, судом було встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами по справі в процесі виконання договору оренди земельної ділянки від 20 листопада 2006 року.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на порушення відповідачем, Алупкінською міською радою, своїх зобов'язань за вказаним договором, викладених у пункті 7.1 договору оренди від 20 листопада 2006 року, зокрема, щодо передачі в оренду земельної ділянки у стані, що відповідає умовам договору оренди; щодо забезпечення відповідно до закону при передачі земельної ділянки реалізації прав третіх осіб щодо неї; щодо невчинення будь-яких дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, а також щодо не створення будь-яких перешкод орендарю при виконанні умов цього договору.

Вказаною бездіяльністю, за твердженням позивача, йому Алупкинською міською радою було завдано збитків, які складаються з орендної плати за землю, сплаченої протягом часу, коли позивач не міг нею користуватися з вини орендодавця, а також з фінансових витрат позивача, понесених у зв'язку з нарахуванням відсотків за договором позики № 1 від 01 листопада 2006 року, через неспроможність позивача виконати належним чином та своєчасно свої зобов'язання за цим договором з огляду на зупинення будівництва багатоквартирного будинку за адресою : м. Алупка, вул. 1 Травня.

Відповідач, Алупкінська міська рада, позов не визнала у повному обсязі, заперечуючи факт порушення зобов'язань за договором. Так, представник відповідачів неодноразово зауважував протягом розгляду справи, що спірна земельна ділянка передавалася позивачу вільної від споруд, належних іншим особам, інших дій в частині вчинення перешкод позивачу у здійсненні ним своєї господарської діяльності відповідачами, за твердженням їх представника, не вчинялося, а отже, на його думку, і відсутні підстави для задоволення позову.

При цьому, як представник відповідачів, так і представник третіх осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилалися на недоведеність позивачем факту знаходження будь-яких споруд, належних іншим особам, на спірній земельній ділянці.

Дійсно, в матеріалах справи містяться докази того, що на час передачі землі в оренду позивачу будь-які об'єкти нерухомого майна на неї були відсутні, що підтверджується актами приймання-передачі ділянки, узгодженими позивачем (т.1, а.с. 46, 48).

Одночасно, 23 лютого 2012 року представником третіх осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, до матеріалів справи були долучені пояснення та докази, з яких вбачається, що частина домоволодінь, що належать вказаним особам, фактично розташована частково на межі та частково поза її межами із землею, що знаходиться у користуванні ПП «Сілікон Трейд Плюс», однак, оскільки у 2002 році цю частину земельної ділянки було надано ОСОБА_1 в оренду на підставі рішення ради, а ОСОБА_2 оформлює своє право на побудовані нею прибудинкові споруди, вказані особи вважають, що вимоги позивача безпідставні (т.5, а.с. 115-122).

З метою встановлення факту знаходження будь-яких споруд на спірній земельній ділянці на час розгляду справи ухвалою господарського суду АР Крим від 17 червня 2011 року у справі було призначено будівельно-технічну експертизу.

12 жовтня 2011 року на адресу суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 2140, з якого вбачається, що на частині земельної ділянки, загальною площею 0.4767 га, наданої в оренду ПП «Сілікон Трейд Плюс», та розташованої за адресою: АДРЕСА_2, знаходяться споруди будівель, зведених на літній період.

При цьому, з дослідницької частині висновку вбачається, що на межі земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ПП «Сілікон Трейд Плюс», маються накладення житлової будові та огородження, площею 2.98 кв.м. та 63.85 кв.м.. При цьому, експертом зазначається, що за своїм характером споруді, що знаходяться на спірній земельній ділянці, є тимчасовими літніми будиночками, створеними для літнього відпочинку, та не є об'єктами нерухомості (т.3, а.с. 34, 34 об.).

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із доводами позивача про те, що на належній йому на праві користування земельній ділянці розташовані споруди, що належать іншим особам.

При цьому, суд зауважує, що до проведення вищевказаної експертизи, на запит суду щодо фактичного розташування літних будиночків на спірній земельній ділянці, представник третіх осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, пояснював, що така інформація йому невідома, посилався на відсутність відповідних доказів, тоді як вже після встановлення експертом цього факту, дані обставини представником третіх осіб вже не заперечувалися. Навпаки він пояснював, що ОСОБА_1 отримав частину землі, на якій він побудував спірні будиночки, на підставі договору оренди землі від 10 січня 2002 року, тобто ще до надання спірної земельної ділянки позивачу в оренду, у зв'язку з чим вважає незаконним зайняття ПП «Сілікон Трейд Плюс» його земельної ділянці. (т.5, а.с. 119-121, 117-118). Стосовно ОСОБА_2, представник пояснив, що спірні будівлі були побудовані нею на прибудинкові території, яка відноситься до будинку, належного їй на праві власності (т.5, а.с. 115-116).

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Так, судом було досліджено зміст договору тимчасового користування земельною ділянкою від 10 січня 2002 року, укладеного між Алупкінською міською радою та ОСОБА_1, на право користування земельною ділянкою, площею 72 кв.м., розташованою у АДРЕСА_1(т.5, а.с. 119-121), на якій ОСОБА_1 посилається в обґрунтування правомірності побудові ним літнього будиночку на чужій земельній ділянці, - та судом було встановлено, що договір вже припинив свою дію у зв'язку зі спливом строку його дії, тоді як доказів його продовження на вимогу суду надано не було.

Так, судом від третіх осіб по справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, неодноразово витребувалися докази, що підтверджують правомірність побудові тимчасових літних будиночків на території, що включена до меж земельної ділянки, переданої позивачу в оренду, однак, жодного такого доказу, крім письмових пояснень, суду надано не було.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Так, з огляду на висновки судового експерта, на наявність відповідних доказів у матеріалах даної справи та на пояснення учасників даного судового процесу, колегією суддів був безперечно встановлений факт самовільного зайняття частини земельної ділянки, переданої позивачу, ПП «Сілікон Трейд Плюс», на підставі договору оренди, укладеного 20 листопада 2006 року з Алупкінською міською радою.

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобіганню вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про правильність обраного позивачем способу захисту своїх порушених прав як орендаря шляхом відновлення стану земельної ділянки, наданої йому в оренду.

Також, враховуючи той факт, що споруди, які побудовані на частині переданої йому землі, носять тимчасовий та самочинний характер, а отже встановити фактично осіб, яким вони належать, не вбачається за можливе, що підтверджується рішенням Ялтинського міського суду від 14 березня 2011 року, яке набуло законної сили 25 березня 2011 року (т.2, а.с. 153), позивач відповідно до вимог чинного законодавства вправі вимагати від орендодавця, як власника цієї земельної ділянки, вчинення відповідних дій.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звертався до Алупкінської міської ради із листами, які містили вимоги про вчинення дій з усунення порушень прав позивача, однак, з матеріалів справи вбачається, та не заперечується представником відповідачів, що таки вимоги були залишені без уваги орендодавця.

За змістом статті 143 Конституції України управління майном комунальної власності здійснюється відповідною територіальною громадою безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Відповідні повноваження органів місцевого самоврядування здійснюються шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, що визначено статтею 144 Конституції України.

Статтею 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, належать делеговані повноваження: участь у прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку та у випадках, встановлених законом; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Так, за загальними правилами цивільного законодавства під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин, а отже, з огляду на таке, враховуючи наявність у розпорядженні у органу місцевого самоврядування такого права, як у орендодавця, та відповідних повноважень на здійснення таких дій, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Алупкінської міської ради усунути перешкоди в користуванні спірною земельною ділянкою шляхом знесення самовільних будівель (споруд у вигляді літних будиночків) з неї.

Неспроможними, на думку суду, є доводи представника третіх осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про те, що оскільки позивачем не ідентифіковане майно, що підлягає знесенню, то і позов не підлягає задоволенню у цій частині, а у разі задоволення цих вимог, виданий наказ на виконання рішення по справі не можна визнати таким, що підлягає виконанню.

Так, судом, як вже зазначалося, було встановлено під час розгляду цієї справи, що спірні споруди не є нерухомістю, а побудовані самочинно, як слід, у встановленому чинним законодавством порядку не введені до експлуатації, а отже неможлива їх інша ідентифікація, ніж зазначена експертом у своєму висновку, де зазначено, що споруди є тимчасовими літніми будиночками.

Враховуючи вищевикладене, за висновком судової колегії, позивачем правильно обраний спосіб захисту його порушеного права шляхом звільнення певної площі належній йому на праві користування земельній ділянці від самовільних споруд у вигляді літних будиночків.

Одночасно, слід зазначити про помилковість висновків позивача про порушення відповідачем, Алупкінською міською радою, своїх обов'язків за договором, бездіяльність якої, на його думку, перешкоджала його господарської діяльності та, як слід, сприяла зізнанню позивачем збитків у зв'язку з цим.

Органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб'єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом. Відносини органів місцевого самоврядування з суб'єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися також на договірних засадах. Правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або здійснюють свою діяльність на відповідній території. пори про поновлення порушених прав суб'єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку (частини 1, 2, 3, 7 статті 23 Господарського кодексу України).

Так, зокрема, позивач у своєї позовній заяві зазначає про порушення відповідачем обов'язків, передбачених пунктом 7.1 договору оренди від 20 листопада 2006 року, в частині передачі в оренду земельної ділянки у стані, що відповідає умовам договору оренди; щодо забезпечення відповідно до закону при передачі земельної ділянки реалізації прав третіх осіб щодо неї; щодо невчинення будь-яких дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, а також щодо не створення будь-яких перешкод орендарю при виконанні умов цього договору.

Так належне виконання відповідачем свого обов'язку щодо передання спірної земельної ділянки у стані, вільному від будь-яких забудов та об'єктів нерухомості, підтверджується відповідними актами, узгодженими відповідачем (т.1, а.с. 46, 48).

Також позивачем не було доведено суду і обставин створення саме відповідачем, Алупкінською міською радою, будь-яких перешкод у здійсненні позивачем своєї господарської діяльності, у зв'язку з чим такі доводи не можна вважати обґрунтованими та такими, що відповідають дійсним обставинам справи.

З огляду на вищенаведені висновки, а також з огляду на наступне, не підлягають задоволенню вимоги ПП «Сілікон Трейд Плюс» про стягнення з Алупкінської міської ради збитків.

Так, свої вимоги в цієї частини позивач вмотивовує порушенням відповідачем, Алупкінською міською радою, своїх зобов'язань за договором оренди, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність та зазнав значних збитків.

Згідно з експертним висновком № 2141 від 23 квітня 2012 року розмір збитків, заподіяних Алупкінською міською радою позивачу внаслідок невиконання радою своїх зобов'язань за договором оренди від 20 листопада 2006 року за період з квітня 2007 року по жовтень 2011 року, складають 1286476.37 грн. (т.3, а.с. 77 об.). При цьому, встановити розмір упущеної вигоди позивача експертові не виявилося за можливе.

З урахуванням висновків експерта, зроблених під час проведення судової економічної експертизи, позивач збільшив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача, Алупкінської міської ради, збитки, що складаються з фактичних витрат позивача по сплаті орендній плати в сумі 139 757.73 грн., а також з фінансових витрат позивача у вигляді нарахованих відсотків за договором позики № 1 від 01.11.06 року в сумі 1 146 718.64 грн. (т.5, а.с. 75).

В обґрунтування таких вимог позивач посилається на статтю 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідною умовою застосування даної правової норми з метою стягнення збитків є встановлення складу правопорушення, а саме: протиправності діяння, завданої шкоди та причинно-наслідкового зв'язку. З наведеного випливає, що визначення розміру збитків не є достатньою умовою для їх стягнення.

Так, суд зауважує про неналежне правове обґрунтування позивачем своїх позовних вимог в цій частині, оскільки вимоги, передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, застосовуються лише до правовідносин, що не врегульовані договором, тоді як позивач просить застосувати положення цієї норми до відповідача, Алупкінської міської ради, саме за порушення зобов'язань, передбачених договором оренди землі від 20 листопада 2006 року.

Таким чином, дані правовідносини повинні регулюватися положеннями глави 51 Цивільного кодексу України та глави 25 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, з огляду на вимоги вищевикладених правових норм, а також враховуючи підстави, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, суттєвим для вирішення спірних правовідносин є встановлення факту порушення позивачем договірних обов'язків.

Однак, судом було встановлено відсутність порушень відповідачем, Алупкінською міською радою, умов укладеного з позивачем договору. Обов'язки орендодавця, на порушення яких скаржиться позивач, перелічені у абзаці 3 розділу 7 укладеного між сторонами договору, однак доказів порушення хоч би одного з них, як вже було зазначено, суду надано не було.

Крім того, суд визнав обґрунтованими твердження представника відповідача, Алупкінської міської ради, про те, що будь-яке «порушення» чого-небудь за своїм змістом є взагалі активною дією, у зв'язку з чим під порушенням не можна розуміти «бездіяльність».

Також, слід зазначити й про те, що достовірне фактичне розташування будь-яких споруд на спірній земельній ділянці з огляду на їх тимчасовій (літній) характер знайшло своє підтвердження лише після проведення судової будівельно-технічної експертизи по даній справі, а отже твердження представника позивача про наявність вини ради з огляду на її бездіяльність, є необґрунтованими.

Крім того, позивач посилається на той факт, що бездіяльність позивача щодо невжиття заходів зі звільнення орендованої земельної ділянки виключає можливість остаточного усунення наслідків аварії, що сталася у 2008 році, а саме - здійснення комплексу заходів із укріплення грунту, та, як слід, унеможливлює продовження будівництва багатоквартирного будинку.

Однак, судова колегія визнала такі доводи хибними та недоведеними, з огляду на те, що аварія відбулася не з вини відповідача, а з вини субпідрядника, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим відповідальність, у тому числі у вигляді збитків за усунення її наслідків, повинна нести винна особа.

Крім того, з матеріалів справи вбачається та це було підтверджено представником позивача у судовому засіданні, що наслідки аварії було усунуто у повному обсязі, каналізаційний колектор, на вимогу припису Інспекції ДАБК, перенесено, що підтверджується відповідними актами та довідкою (т.1, а.с. 51, т.2, а.с. 43-56, 57).

Також недоведеними, у розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, є посилання позивача на те, що внаслідок бездіяльності відповідача, ради, в частині усунення перешкод на ділянці позивача, останній позбавлений провести протизсувні заходи та розпочати будівництво будинку, що, на думку позивача, підтверджується пунктом 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2140 від 12.10.11.

Згідно зі статтею 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Суд також критично розцінює такі доводи, оскільки у пункти 2 вищевказаного висновку мова йде про те, що наявні на спірній земельній ділянці споруди заважають здійсненню таких заходів та будівництву, та в обґрунтування таких висновків експерт наводить цільове призначення спірної земельної ділянки, а також перелік положень законодавства та технічних вимог (ДБН) (т.3, 35, 35об.), та, як слід, робить висновок про те, що наявність інших споруд на земельній ділянці заважатиме проведенню таких робіт, однак, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що крім загального наведення змісту правових норм, експертом не досліджувався проект таких робіт, затверджений належним чином проект будівництва, як і дозвіл на ведення будівельних робіт, який є чинним на час розгляду справи, одночасно позивачем на вимогу суду таких доказів також надано не було, що означає, що на даний час ще невідомий обсяг та характер укріплювальних робіт, невідомо яким чином буде здійснюватися будівництво, та чи буде взагалі з огляду на відсутність чинного відповідного дозволу Інспекції ДАБК, що було підтверджено висновками судової економічної експертизи, у яких експерт зазначає про неможливість встановлення розміру упущеної вигоди з огляду на відсутність будь-якої проектної документації.

Отже, враховуючи вищевикладене, неможливо стверджувати про наявність збитків, які були завдані позивачу, оскільки він не може усунути наслідки аварії та розпочати будівництво, оскільки такі твердження не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, посилаючись на неможливість здійснення ПП «Сілікон Трейд Плюс» своєї господарської діяльності, позивач відносить до понесених ним збитків орендну плату по договору оренди від 20 листопада 2006 року за весь час, коли він не міг, за його твердженням, використовувати спірну земельну ділянку, а також відсотки, нараховані за договором позики № 1 від 01 листопада 2006 року.

Стосовно збитків, пов'язаних зі сплатою орендної плати, судова колегія, крім підстав, викладених вище, у якості обґрунтування своїх висновків щодо безпідставності таких вимог, також вважає за необхідне підкреслити, що за змістом положень глави 1 Господарського кодексу України господарська діяльність, спрямована на отримання прибутку, здійснюється підприємцем на власний ризик, а отже наслідки, у разі його недоотримання, покладаються саме на суб'єкта господарювання.

У даному випадку сплата орендної плати за договором є обов'язком позивача згідно його умов, та відноситься до здійснення ним власної господарської діяльності, а отже віднесення такого обов'язку до складу збитків, понесених у зв'язку з неприбутковістю підприємницької діяльності, за відсутності доказів порушень або вини з боку орендодавця, є невірним з огляду на вимоги чинного цивільного та господарського законодавства.

Тобто, визначення експертом розміру орендної плати, яка була сплачена позивачем протягом періоду, коли земля ним не використовувалася, не має відношення до правової кваліфікації характеру таких витрат, оскільки питання щодо приналежності таких витрат до складу збитків повинне розглядатися у правовому аспекті з огляду на вимоги чинного законодавства, тоді як експерт є суб'єктом оціночної діяльності, та не має права здійснювати правовій аналіз спірних правовідносин.

З аналогічних та інших вищенаведених підстав суд також не може погодитися із правильністю віднесення позивачем фінансових витрат у вигляді нарахованих відсотків за договором позики до складу збитків, завданих Алупкінською міською радою.

Зокрема, крім інших вищенаведених підстав, суд зауважує, що позивачем не було надано доказів того, що кошти, отримані ПП «Сілікон Трейд Плюс» на підставі договору позики № 1, були витрачені саме на будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2. Так, зокрема, представником позивача були долучені документи, які підтверджують здійснення позивачем витрат на оформлення технічної документації та виконання послуг, які стосуються вказаного будівництва (т.3, а.с. 98-147, т.4, т.5, а.с. 1-56), але з наданих документів не вбачається, що на будівництво та оформлення проектної документації були витрачені саме кошти, отримані за договором позики № 1.

Слід зазначити і про те, що необхідність доведення такої обставини визначена експертом у своєму висновку, у якості умови для віднесення таких витрат до складу збитків, які зазнав позивач (т.3, а.с. 77 об).

Також, суд зауважує і про те, що розмір збитків був розрахований експертом за період починаючи з квітня 2007 року, тоді як матеріали справи безперечно підтверджують, що земельна ділянка позивачем використовувалася за цільовим призначенням до вересня 2008 року, тобто до дати, коли внаслідок проведення підрядною організацією будівельних робіт з будівництва багатоквартирного будинку відбувся зсув ґрунту, що призвело до прориву каналізаційного колектору, що свідчить про неправильність розрахунку розміру збитків.

Крім того, необхідно зазначити і про те, що право користування за приписами Господарського кодексу України може бути захищене нарівні з правом володіння, а отже як на законодавчому рівні, так і за умовами спірного договору оренди землі обумовлено відповідальність орендаря за стан орендованої земельної ділянки, яку він використовує, а отже, враховуючи, що обставини, з якими пов'язана необхідність виконання протизсувних та робіт з усунення наслідків аварії, виникли не з вини ради, а у зв'язку з будівницькою діяльністю позивача, не можливо погодитися із висновком позивача про наявність вини Алупкінської міської ради у завданні позивачу збитків через вчинення перешкод у здійсненні ним своєї підприємницької діяльності.

Наведене, на думку судової колегії, виключає можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з Алупкінської міської ради шкоди (збитків).

Враховуючи також той факт, що будь-яких вимог до виконавчого комітету Алупкінської міської ради позивачем не висувалося, що було підтверджено на запит суду представником позивача у судовому засіданні 13 серпня 2012 року, у задоволенні позову до вказаної особи, з огляду на вимоги частини 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, - слід відмовити.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, задоволенню підлягають вимоги ПП «Сілікон Трейд Плюс» зобов'язання Алупкінської міської ради про усунення перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою, в задоволенні іншій частині позову слід відмовити.

Судові витрати, згідно з вимогами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд розподіляє на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Одночасно, частковому задоволенню підлягають вимоги позивача про покладення на відповідачів судових витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз, вартість яких була оплачена позивачем. Так, за висновком судової колегії, стягненню з відповідача підлягають витрати, пов'язані лише із проведенням судової будівельно - технічної експертизи, оскільки саме у відповідній частині позовні вимоги були задоволені судом, тоді як витрати з проведення судової бухгалтерської експертизи, відшкодуванню не підлягають.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 20 серпня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, загальною площею 0,4767га. (кадастровий номер 0111970200:01:004:0044), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом зобов'язання Алупкінської міської ради знести самовільні будівлі (споруди у вигляді літніх будинків) з вищевказаної земельної ділянки (кадастровий номер 0111970200:01:004:0044), переданої в оренду приватному підприємству «Силікон Трейд Плюс», своїми силами та за власний рахунок.

3. В частині стягнення з Алупкінської міської ради шкоди (збитків) в розмірі 1 286 476.37 грн. в позові відмовити.

4. Стягнути з Алупкінської міської ради вартість судової будівельно - технічної експертизи в сумі 2109.60 грн., 85,00 грн. державного мита та 118.00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. В задоволенні позовних вимог до виконавчого комітету Алупкінської міської Ради - в позові відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська