Постанова

від 16.08.2012 по справі 30/5005/4297/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2012 року Справа № 30/5005/4297/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя : Широбокова Л.П. (доповідач)

суддів : Стрелець Т.Г., Чимбар Л.О.

При секретарі судового засідання Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від позивача : Касьян О.В., предстанвик, довіреність б/н від 23.04.2012р.;

від відповідача-1 : Материнський Є.С., представник, довіреність №77 від 09.08.2012р.;

представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр", м. Київ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012р. у справі № 30/5005/4297/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медхауз-

Україна", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю

"Мікролайф-Центр", м. Київ

відповідача-2 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий

Дім Медпак", м. Дніпропетровськ

про стягнення 4 513 224,66 грн та за заявою про забезпечення позову

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Медхауз-Україна" про забезпечення позову задоволена частково. Накладено арешт на грошові кошти у сумі 4513224 грн 66 коп, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр" і знаходяться у нього на всіх рахунках у банківських установах, в тому числі на поточному рахунку №26005210123952 в ПАТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", м. Київ, МФО 320984 та на поточному рахунку №26007000032131 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023. В решті вимог щодо забезпечення позову відмовлено з огляду на те, що накладення арешту на все майно може порушити права інших осіб та спричинити блокування господарської діяльності Відповідача-1. В подальшому ухвалою від 16.07.2012р. судом частково скасовано заходи забезпечення позову на суму 477 724,81 грн, в решті ухвало залишено без змін в межах задоволених судом позовних вимог (рішення суду від 16.07.2012р.)

Не погодившись із ухвалою від 21.05.2012р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати як прийняту з порушенням норм процесуального права із невідповідністю її висновків обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що виписка з банківського рахунку ТОВ «Гамма-Медіка», якою Позивач підтверджував витрачання коштів Відповідачем-1 не для здійснення розрахунків з самим Позивачем, не має сили доказу в розумінні ч.2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України та не засвідчує факти, що мають юридичне значення. Крім того, судом першої інстанції не було здійснено належної оцінки обґрунтованості доводів Позивача та не з`ясовано наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Обрані судом заходи призвели до порушення господарської діяльності Відповідача-1, що суперечить позиції Пленуму Вищого господарського суду України, викладеній у постанові «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»№ 16 від 26.12.2011р.

02.08.2012р. апеллянтом були надані уточнення до апеляційної скар-ги, в яких він зазначив, що рішенням позачергових Загальних зборів Від-повідача-1 було усунено від виконання обов`язків директора Тарасова Д.О., відносно якого порушено кримінальну справу за фактом викрадення майна ТОВ «Мікролайф-Центр», а саме: бухгалтерських документів, печатки, штампів, статутних документів, трудових книжок працівників, електронної бухгалтерської бази звітності. Директором ТОВ «Мікролайф-Центр»з 27.03.2012р. призначено Маленко Р.І.

Представники апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Позивач проти апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що суд вжив адекватний захід до забезпечення позову, наклавши арешт на поточні рахунки Відповідача-1 в межах заявлених позовних вимог. Таким чином, фактичного припинення господарської діяльності Відповідача-1 не сталося, оскільки існує обмеження щодо розпорядженням певною кількістю коштів, а не усіх, що знаходяться на рахунках. Крім того, вказав на існуванні досить вагомих фактичних обставин, які можуть утруднити виконання рішення суду. До таких обставин належать незаконна зміна керівництва Відповідача-1 та вчинення цим керівництвом протизаконних дій, направлених на реалізацію майна Відповідача-1 та списання коштів з його рахунків; а також повідомлення Відповідача-1 про відсутність наміру проводити взаєморозрахунки до моменту винесення відповідної постанови органами внутрішніх справ, прийняття рішення судом та відновлення втрачених документів.

Відповідач-2 в судове засідання не з`явився, відзив на апеляційну скаргу не надав.

За клопотанням представників сторін ухвалою суду від 02.08.2012р. строк вирішення спору було продовжено в межах встановленого законом п`ятнадцятиденного терміну до 22.08.2012р.

Дослідивши копії матеріалів справи та справу № 30/5005/4297/2012 , заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга необґрунтована і задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Медхауз-Україна" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Медпак" про:

стягнення солідарно з відповідачів - 1 000,00 грн;

стягнення з відповідача-1 - суми боргу з врахуванням інфляції, пені та річних -всього 4 512 224,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем-1 договором поставки № 13 від 21.06.2011р. щодо оплати товару, отриманого у період з липня 2011р. по лютий 2012р., наявністю боргу в сумі 3 878 027,77 грн та обов'язком сплатити 417707,74 грн річних, 48 255,16 грн індексу інфляції та 169 233,99 грн пені. Позовні вимоги щодо суми боргу в подальшому були зменшені в зв'язку із частковим поверненням товару.

Позивач також просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно та у межах заявлених позовних вимог накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр" і знаходяться у нього на всіх рахунках у банківських установах, в тому числі, на поточному рахунку №26005210123952 в ПАТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", м. Київ, МФО 320984 та на поточному рахунку №26007000032131 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що після направлення відповідачу-1 претензії про погашення заборгованості, останнім було вчинено ряд дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання. Зокрема, позивачу стало відомо про витрачання відповідачем-1 коштів, які останній отримав від продажу поставленого товару не для здійснення розрахунків з позивачем, в тому числі шляхом перерахування коштів третім особам. З листа учасника ТОВ "Мікролайф-СЕРВІС", що володіє 50% статутного капіталу, Купцова Б.Б., і його звернень до правоохоронних органів стало відомо, що відбулася незаконна зміна керівництва ТОВ "Мікролайф-Центр", єдиним учасником якого є ТОВ "Мікролайф-СЕРВІС". Новим керівництвом відповідача-1 вчиняються протизаконні дії, направлені на реалізацію майна відповідача-1 та списання грошових коштів з його рахунків. В свою чергу, відчуження відповідачем-1 активів підприємства, враховуючи досить значну суму заборгованості у відповідача-1 перед позивачем, призведе до утруднення або до неможливості виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення судом вимог позивача.

Відповідно до ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (п. 3 постанови пленуму).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач-1 має досить значну заборгованість за поставлений товар, наявність якої ним не спростовується з підстав відсутності документів, наявності корпоративних проблем в товаристві, які призвели до викрадення документів, майна, тощо.

У відповіді №1 від 23.04.2012р. на претензію позивача відповідач-1 сам посилається на обставини, які можуть призвести до неможливості сплати боргу, а саме звернення до правоохоронних органів за фактом привласнення колишнім директором Товариства товарно-матеріальних цінностей, автотранспортних засобів, іншого майна, викрадення фінансової документації, печатки товариства.

За вказаним фактом старшим слідчим СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Глушко Є.М. порушено кримінальну справу (постанова від 23.07.2012р.).

В зв'язку із вказаними подіями відповідач-1 після 04.04.2012р. не здійснив жодних оплат отриманого товару чи його повернення (розрахунок позивача, а.с. 16-21 т.2) та пояснення його представників у суді дають можливість прийти до висновку щодо утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

З огляду на встановлене, апеляційний суд доходить висновку, що гос-подарський суд вжив адекватний захід до забезпечення позову, наклавши арешт на грошові кошти Відповідача-1 в межах заявлених позовних вимог. Відтак, фактичного припинення господарської діяльності Відпо-відача-1 не сталося, оскільки існує обмеження щодо розпорядженням певною кількістю коштів, а не усіх, що знаходяться на рахунках.

Натомість відповідачем-1 не надано жодних доказів на підтвердження своєї апеляційної скарги, зокрема, що саме вжиті заходи призвели до порушення його господарської діяльності, а не корпоративний спір.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни ухвали суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційнускаргу слід залишити без задоволення, а рішення госопдарського суду Дніпропетровської області без змін.

Керуючись ст.ст. 66-69, 99, 101, 103- 106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр", м. Київ залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012р. у справі № 30/5005/4297/2012 залишити без змін.

Копії матеріалів справи № 30/5005/4297/2012 направити до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Т.Г. Стрелець

Суддя Л.О. Чимбар