Постанова

від 06.08.2012 по справі 2а-14368/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 серпня 2012 року № 2а-14368/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку у відкритому судовому засіданні за участі представників позивача Кальонова Д.Г.,відповідача Григорук С.О., адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, в якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000942320 від 28 вересня 2011 р. та визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000952320 від 28 вересня 2011 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено право податкового органу робити висновки про завищення податкового кредиту платником податків та відмовляти у наданні податкового кредиту через невиконання контрагентами такого платника податків зобов'язань щодо сплати податків до бюджету, а також через неподання контрагентом платника податків податкової звітності або ухилення від сплати податків.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятого рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва (далі - відповідач) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс»(далі - позивач) з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2011 р. по фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами. За результатами перевірки було складено Акт від 09 вересня 2011 р. № 331/23-205/33941768.

На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті:

податкове повідомлення-рішення № 0000942320 від 28 вересня 2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 315545 грн. 00 коп.;

податкове повідомлення-рішення № 00000952320 від 28 вересня 2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 393306 грн. 00 коп.

Прийняття оспорюваних рішень мотивовано тим, що перевіркою встановлено порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3. ст 5, пп.112.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ТОВ «Техком-Сервіс»занижено податок на прибуток на загальну суму 343 319,0 грн., пп.7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Техком-Сервіс»занижено податок на додану вартість на загальну суму 275 552,00 грн.

Зазначені порушення полягали у наступному.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ «Техком-Сервіс»та ТОВ «РМА-Груп»і

ТОВ «САНА ГРУПП».

Так, перевіркою було встановлено, що між ТОВ «Техком-Сервіс»та ТОВ «РМА-Груп»(код ЄДРПОУ 33493581) укладено ряд договорів про виконання робіт (надання послуг) та продаж (поставку) товарів: від 14.07.2010 №1407/10-БР, від 22.04.2010 №2204/10-СБ, від 24.05.2010 №2405/10-ВК, від 25.06.2010 №2506/10, від 09.07.2010 №1007/10, від 12.08.2010 №12/08/10Р, від 23.08.2010 №2308/10-АПС, від 03.09.2010 №03/09/10Р, від 13.09.2010 №13/09/10Р, від 04.10.2010 №0410/10-РМТ, від 04.10.2010 №0410/10-ТО, від 28.10.2010 №2810/10-СБ, від 15.11.2010 №1511/10-СБ, від 16.11.2010 №1611/10-СБ, від 22.11.2010 №2311/10-І, від 24.11.2010 №2411/10-1, від 09.12.2010 №0912/10-1, від 10.12.2010 №1012/10-ТОЛ, від 24.12.2010 №2412/10-АСПС, від 18.01.2011 1801/11-ОС та від 24.01.2011 №2401/11.

На виконання умов договорів ТОВ «РМА-Груп» виписано акти виконаних робіт та видаткові накладні, оплата проведена згідно банківських виписок. Усього до складу валових витрат віднесено суму витрат на придбання робіт та послуг 1 022 823,0 грн.

Також перевіркою було встановлено, що між ТОВ «Техком-Сервіс»та ТОВ «САНА ГРУПП»укладено договори про надання послуг (виконання робіт) та поставку товарів від 12.01.2011 №01/11-ТОСПС, від 03.02.2011 №0302/11, від 22.02.2011 №02/11-ДРСК, від 24.02.2011 №3/11-ТО, від 24.02.2011 №3/11-РМТ.

На виконання умов договору ТОВ «Сана-Групп»виписано акти виконаних робіт та видаткові накладні, оплату проведено згідно банківських виписок.

Згідно аналізу оборотно-сальдових відомостей валових витрат та пояснення ТОВ «Техком-Сервіс»від 02.09.2011р. №46 (вх. ДПІ від 05.09.2011 №24443/10) встановлено, що до складу валових витрат в І кварталі 2011 віднесено суму витрат на прибирання робіт та послуг на суму 350 452,90 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2009 по 30.06.2011 встановлено його заниження на загальну суму 275 552,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «РМА-Груп»та ТОВ «САНА ГРУПП», у тому числі по періодах:

- серпень 2010р. на суму 20 654,00 грн.,

- вересень 2010 р. на суму 17 620,00 грн.,

- жовтень 2010 р. на суму 9 564,00 грн.,

- листопад 2010 р. на суму 68 304,00 грн.,

- грудень 2010 р. на суму 43 812,00 грн.,

- січень 2011 р. на суму 30 664,00 грн.,

- лютий 2011р. на суму 30 543,00 грн.,

- березень 2011 р. на суму 53 494,00 грн.,

- квітень 2011р. на суму 897,00 грн.

Суд з зазначеними посиланнями погоджується, враховуючи нижчевикладене.

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.11 ОСОБА_3 - директора та засновника ТОВ «РМА Груп»- визнано винним за ст.ст. 205 ч.2 КК України та ст. 358 ч. 2 КК України (в редакції закону, що діяла до 01.07.11). Судом встановлено, що ОСОБА_3 у червні 2010 року, вступивши у попередню змову з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, перереєстрував на своє ім'я ТОВ «РМА-Груп»без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність за грошову винагороду. При цьому особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та ОСОБА_3 домовились, що останній не буде мати до діяльності ТОВ «РМА-Груп»ніякого відношення, а лише буде рахуватись на посаді директора товариства, фінансово-господарською діяльністю будуть займатися інші особи. ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також те, що вказане підприємство придбавається з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, підписав у присутності приватного нотаріуса статут ТОВ «РМА-Груп»у новій редакції, протокол Зборів Учасників товариства, наказ про призначення себе на посаду директора ТОВ «РМА-Груп»та довіреність на ім'я ОСОБА_4 У подальшому ОСОБА_3 відкрив рахунок ТОВ «РМА-Груп»у банку «Національні інвестиції». Після підписання установчих документів та призначення на посаду директора ОСОБА_3 ніякого майна від попередніх засновників не отримував та не мав наміру цього робити, печатку підприємства не отримував, господарських документів не складав і не підписував, а за вчинені дії отримав обіцяну винагороду від громадянина ОСОБА_5.

На момент підписання реєстраційних та засновницьких документів ОСОБА_3 знав і розумів, що ТОВ «РМА-Груп»придбане без наміру зайняття господарською діяльністю для прикриття незаконної діяльності невідомих осіб. Судом встановлено, що своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив фіктивне підприємництво, тобто придбав суб'єкта підприємницької діяльності (юридичну особу) з метою прикриття незаконної діяльності, яка заподіяла велику матеріальну шкоду державі.

Згідно з частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Оскільки диспозиція статті 205 Кримінального кодексу України передбачає створення юридичних осіб саме з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, то судом вбачається обов'язковим застосування правових наслідків дій засуджених осіб, зокрема, визнання угод, укладених даними юридичними особами, нікчемними.

Крім того, в рамках розслідування СВНМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва кримінальної справи № 49-3178, порушеної відносно ОСОБА_5 за скоєння ним факту фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, та за фактом пособництва в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.З ст. 212 КК України, отримано покази ОСОБА_6, якому 02.09.11 пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст..ст.205 ч.2 та 358 ч.2 КК України. По суті заданих питань ОСОБА_6 показав, що він за грошову винагороду перереєстрував на своє ім'я ТОВ «Сана Груп», призначив себе на посаду директора вказаного підприємства, видав довіреність на вчинення дій від свого імені на ім'я ОСОБА_4 Вчиняючи вищезазначені дії, ОСОБА_6 розумів, що не буде займатись підприємницькою діяльністю, складати та підписувати документи господарської діяльності та впливати будь-яким чином на діяльність вказаного товариства, тобто, що здійснює придбання підприємства з метою прикриття протиправної діяльності. В подальшому всі документи стосовно ТОВ «Сана Груп»були передані ОСОБА_6 юристу, яка була присутня у нотаріуса. Обвинувачений показав, що перебуваючи на посаді директора ТОВ «Сана Груп», ніяких угод не укладав та інтереси підприємства не представляв.

Судом ухвалою про відкриття провадження у справі від 10 жовтня 2011 року у позивача витребувались письмові пояснення керівника та відповідальних осіб щодо особи, яку представляли контрагентів позивача при укладенні угоди та виконанні робіт.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду позивачем надано пояснення, що при укладенні угод ним не встановлювалась особа директорів контрагентів, визначалися будь -які особи, якими укладався від імені юридичної особи правочин, постачався товар та виконувалися роботи.

З огляду на предмет та обсяг робіт, які, як стверджував позивач, було виконано його контрагентом, та товарів, які були ним поставлені, суд доходить висновків, що контрагенти позивача були позбавлені можливості виконати роботи, які є предметом договору, а позивач, в свою чергу, не міг не знати цього.

Оскільки контрагенти позивача зареєстровані за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з посиланнями відповідача на те, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами є нікчемними правочинами, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян