Постанова

від 15.01.2014 по справі 2а-14368/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2014 р. м. Київ К/9991/70170/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря: Гончарук І.Ю.

представників позивача Кальонова Д.Г., Шевцова А.М.

відповідача Денисенко О.Е.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 у справі №2а-14368/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс» (далі-ТОВ «Техком-Сервіс», позивач) до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби (далі-ДПІ у Подільському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2011 №0000942320 та №00000952320.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ «Техком-Сервіс» 13.11.2012 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 14.11.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч. 4 ст. 70. ч. 4 ст. 72, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №331/23-20533941768 від 09.09.2011, складеного за результатом позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Техком-Сервіс» з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за період з 01.01.2009 по 30.06.2011 по фінансово господарським взаємовідносинам з контрагентами, які зазначені в постанові від 23.06.2011 за матеріалами кримінальної справи №49-3178, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 28.09.2011 №0000942320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податок на додану вартість на загальну суму 315545,00грн., у тому числі 275552,00грн. основного платежу та 39993,00грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №00000952320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 393306,00грн., у тому числі 343319,00грн. основного платежу та 49987,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Правовою підставою для визначення податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного формування валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «РМА-Груп» та ТОВ «САНА ГРУПП» з огляду на їх нікчемність, як таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків. При цьому, податковий орган виходив з того, що в рамках розслідування кримінальної справи було встановлено, що контрагенти позивача зареєстровані за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих осіб, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 29.09.2011 ОСОБА_5 - директора та засновника ТОВ «РМА Груп» визнано винним за ст. 205 ч.2, ст.358 ч.2 Кримінального кодексу України, а в рамках розслідування СВНМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва кримінальної справи №49-3178, порушеної відносно ОСОБА_6, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України, отримано показання ОСОБА_4 - директора ТОВ «САНА ГРУПП» про те, що перебуваючи на посаді директора ніяких угод не укладав та інтереси підприємства не представляв.

Разом з тим, судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до приписів п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Вказаною нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки від 09.09.2011 №331/23-20533941768, що проведена, зокрема, на підставі постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м.Києва «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Техком-Сервіс» по кримінальній справі №49-3187, порушеній відносно ОСОБА_6 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України та ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Приймаючи до уваги вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 29.09.2011 ОСОБА_5 - директора та засновника ТОВ «РМА Груп» судом залишено поза увагою, що спірне податкове повідомлення-рішення було винесено 28.09.2011, тобто до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, що суперечить вимогам абз.2 п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України, відповідно до якого складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

До того ж, відповідно до приписів ч.4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Разом з тим, вказаним вироком не встановлено факту фіктивної фінансово-господарської діяльності між ТОВ «РМА Груп» та ТОВ Техком-Сервіс».

З огляду на зазначене, податкові повідомлення-рішення від 28.09.2011 №0000942320 та №00000952320 винесено відповідачем всупереч приписам п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Таким чином, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 210, 221, 223, 229, 230, 232, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000942320 від 28.09.2011 та №00000952320 від 28.09.2011.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв