Рішення

від 20.08.2012 по справі 5004/971/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2012 р. Справа № 5004/971/12

за позовом підприємства теплових мереж "Ковельтепло", м. Ковель

до відповідача: Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки, м. Ковель

про стягнення 263629 грн. 83 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Ткачук А.А. -юрисконсульт (дов. №3028 від 15.11.2011р.)

від відповідача: не з'явились

Суть спору: підприємство теплових мереж "Ковельтепло" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки 263629,83 грн., в тому числі 130524,21 грн. заборгованості по оплаті наданих у період з жовтня місяця 2011 року по квітень місяць 2012 року включно у відповідності до укладених між сторонами договорів №120 від 01.08.2006р. та №120/1 від 10.02.2012р. послуг по теплопостачанню, 130524,21 грн. пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період прострочки платежів з 01.02.2012р. по 31.07.2012р. у відповідності до положень Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", 588,85 грн. суми інфляційних (за період з 16.11.2011р. по 31.03.2012р.) та 1992,56 грн. трьох процентів річних за період прострочки платежів з 16.11.2011р. по 10.08.2012р., нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 07.08.2012р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Присутня в судовому засіданні представник позивача пред'явлений до відповідача позов підтримала та просить суд задовольнити його в повному об'ємі, поклавши при цьому на Ковельську міську організацію професійної спілки працівників освіти і науки обов'язок відшкодування ПТМ "Ковельтепло" понесених ним у зв'язку з поданням позову до суду судових витрат. При цьому представник посилається на укладення між сторонами договорів на відпуск теплової енергії, надання позивачем згідно умов цих угод відповідачу послуг по теплопостачанню загальною вартістю 130524,21 грн., отримання послуг відповідачем та існування на даний час заборгованості по їх оплаті в розмірі 130524,21 грн., нарахування в зв'язку з цим сум штрафних санкцій, відсотків річних та інфляційних.

У визначений господарським судом день та час відповідач в судове засідання повноважного представника не направив.

Натомість у направлених поштовим зв'язком на адресу господарського суду письмових поясненнях від 14.08.2012р. №490 (а.с. 32-33) Ковельська міська організація професійної спілки працівників освіти і науки засвідчила, що згідно з укладеними з позивачем договорами відповідні послуги з теплопостачання у період 2011-2012 років надавались у нежитлове приміщення Будинку вчителя по вул. Незалежності, 94 у м. Ковелі. Впродовж 2011 року та січня-травня місяців 2012 року організацією в рахунок оплати послуг, наданих позивачем у попередні періоди, а також в рахунок погашення реструктуризованої заборгованості було сплачено ПТМ "Ковельтепло" відповідно 73 тис. грн. та 56 тис. грн., паралельно з цим відповідачем сплачувались нараховані пенсійним фондом штрафні санкції, судові витрати, а також суми виконавчого збору.

При цьому відповідачем засвідчується, що причиною існування боргу виступає важке фінансове становище організації, відсутність у останньої коштів, достатніх для проведення належних розрахунків з позивачем.

Посилаючись на такі обставини, як призупинення реструктуризації заборгованості, відсутність можливості виплати матеріальної допомоги вчителям та їх сім'ям, скорочення видатків на оздоровлення дітей, припинення ремонту ряду кабінетів, зупинення ремонту актового залу, блокування рахунків організації більше трьох місяців (40 тис. грн.), відсутність поступлень спонсорської плати (35 тис. грн.), необхідність проведення виплат виконавчій службі, сплати судових витрат, штрафів (пені) за телефон, електричну енергію та воду, Ковельська міська організація професійної спілки працівників освіти і науки просить суд реструктуризувати наявну перед позивачем заборгованість та скасувати нараховані ПТМ "Ковельтепло" штрафні санкції.

Одночасно з цим посилаючись на проведення 19-22 серпня 2012 року семінару у смт. Шацьк, котрий був запланований ще в травні 2012 року, відповідач у поясненні від 14.08.2012р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши зазначене клопотання господарський суд відхиляє його як необґрунтоване. При цьому судом було враховано, що положення Господарського процесуального кодексу України не містять конкретних вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Згідно із ст. 28 ГПК України представляти інтереси сторін у господарському суді можуть також керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, довіреністю від імені підприємства, організації.

Одночасно з цим судом було взято до уваги заперечення з приводу зазначеного клопотання та відкладення розгляду справи, висловлені в судовому засіданні представником позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ: 01 серпня 2006 року між підприємством теплових мереж "Ковельтепло", м. Ковель та Ковельською міською організацією професійної спілки працівників освіти і науки, м. Ковель було укладено договір на відпуск теплової енергії за №120 (а.с. 13-14).

У відповідності до рішення господарського суду Волинської області від 31.01.2012р. у справі №5004/2480/11 (а.с. 25), котре на даний час набрало законної сили, укладену між сторонами у справі угоду на відпуск теплової енергії від 01.08.2006р. №120 було розірвано в судовому порядку.

10 лютого 2012 року між підприємством теплових мереж "Ковельтепло", м. Ковель та Ковельською міською організацією професійної спілки працівників освіти і науки, м. Ковель було укладено договір на відпуск теплової енергії за №120/1 (а.с. 15-16).

У відповідності до умов зазначених угод позивачем було взято на себе зобов'язання щодо забезпечення безперебійного надання відповідачу послуг по теплопостачанню (відпуску споживачу теплової енергії.

На виконання умов цих договорів підприємством теплових мереж "Ковельтепло" у період з жовтня 2011 року по квітень місяць 2012 року включно надавались Ковельській міській організації професійної спілки працівників освіти і науки послуги по теплопостачанню (приміщення по вул. Незалежності, 94, у м. Ковелі).

У зазначений період відповідачу було надано, а останнім прийнято та використано послуг з теплопостачання на загальну суму 130524,21 грн.

Загальна вартість наданих відповідачу у звітний період послуг з теплопостачання підтверджена долученими до матеріалів справи документами, зокрема, договорами на відпуск теплової енергії №120 від 01.08.2006р. та №120/1 від 10.02.2012р., рахунками №0120-10 від 28.10.2011р., №0120-11 від 29.11.2011р., №0120-12 від 28.12.2011р., №0120-01 від 26.01.2012р., №0120-02 від 23.02.2012р., №0120-03 від 22.03.2012р., №0120-04 від 23.04.2012р. за надані послуги з теплопостачання у період з жовтня місяця 2011 року по квітень місяць 2012 року включно (а.с. 17-20), рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання" від 13.10.2011р. №428, а також постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України "Про встановлення тарифів на теплову енергію ПТМ "Ковельтепло" №6 від 30.09.2011р. (а.с. 21-22).

Згідно п. 13 договору №120 від 01.08.2006р. та п. 3.2 договору №120-1 від 10.02.2012р. оплата за надані послуги з теплопостачання повинна була здійснюватись споживачем (відповідачем) по діючих тарифах шляхом внесення коштів в строк не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Проте, відповідач взяті на себе згідно угод від 01.06.2006р. №120 та від 10.02.2012р. №120/1 зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті наданих останнім послуг з теплопостачання (у строки, порядку та розмірах, визначених договорами) не виконав, вартість наданих послуг не оплатив.

У зв'язку з викладеним у Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки виникла заборгованість, котра на момент подання позовної заяви до суду та на час розгляду справи в суді склала 130524,21 грн. Визначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість наданих у звітний період послуг 130524,21 грн.

При цьому судом враховано, що у період з грудня 2011 року по травень місяць 2012 року відповідачем на рахунок ПТМ "Ковельтепло" було перераховано кошти в розмірі 81958,01 грн. (докази оплати -картка розрахунків, банківські виписки про рух коштів на рахунках -а.с. 36-45).

Однак зазначені платежі у відповідності до положень п. 19 договору №120 від 01.08.2006р. та п. 3.3 договору від 10.02.2012р. №120/1 були зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки минулих періодів (рішення господарського суду Волинської області від 12.07.2011р. у справі №5004/1006/11 -а.с. 26-28).

Статтею 174 Господарського кодексу України та статтями 11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, а також з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер. Судом встановлено, що положення договору №120 від 01.08.2006р. на відпуск теплової енергії діяли до моменту розірвання цієї угоди в судовому порядку (рішення суду від 31.01.2012р. у справі №5004/2480/11), укладений між сторонами у справі договір на відпуск теплової енергії від 10.02.2012р. №120/1 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами. В свою чергу, ч. 6 ст. 19 даного Закону та п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язують споживача послуг щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 послуги надаються споживачеві на підставі договору, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договорів, надання позивачем відповідачу послуг по теплопостачанню, їх отримання Ковельською міською організацією професійної спілки працівників освіти і науки, а також непроведення відповідачем при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого до відповідача позову в частині стягнення суми основної заборгованості 130524,21 грн.

Сума заборгованості 130524,21 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, не була спростована чи заперечена відповідачем у встановленому порядку та способом.

При цьому судом також враховано, що відповідні тарифи на послуги по теплопостачанню, що надавались ПТМ "Ковельтепло", були затверджені рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради №428 від 13.10.2011р. "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання" та постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України "Про встановлення тарифів на теплову енергію ПТМ "Ковельтепло" №6 від 30.09.2011р. (а.с. 21-22).

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку пунктом 15 договору №120 від 01.08.2006р. та пунктом 4.1 договору №120/1 від 10.02.2012р. сторонами було визначено, що у випадку несвоєчасної оплати за послуги Споживачу нараховується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки відповідно до Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Отже, сторони у пунктах 15 та 4.1 договорів №120 від 01.08.2006р. та №120/1 від 10.02.2012р. визначили можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за невиконання споживачем умов договорів щодо строків оплати наданих послуг. Зазначені договори недійсними чи зміненими, зокрема, в частині пунктів 15 та 4.1 не визнавались. Відповідач зобов'язання щодо оплати послуг по теплопостачанню, наданих в період з жовтня місяця 2011 року по квітень місяць 2012 року не виконав, тому сплата пені є його договірним зобов'язанням.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочення відповідачем оплати отриманих послуг, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 130524,21 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки пені, котра за період прострочки платежів з 01.02.2012р. по 31.07.2012р. склала 206021,45 грн. Однак враховуючи положення ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" котрою, зокрема, визначено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, позивачем було обмежено нараховані відповідачу штрафні санкції до суми, рівної сумі основної заборгованості, котра існувала на час звернення до суду з позовом (130524,21 грн.)

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 130524,21 грн., перевіривши методику нарахування позивачем цієї суми, суд вважає, що остання підставна, нарахована у відповідності та з дотриманням умов укладеного між сторонами договору, положень чинного законодавства, відповідає фактичним обставинам справи та підлягає до повного задоволення.

Клопотання відповідача щодо реструктуризації суми заборгованості та скасування нарахованих штрафних санкцій, викладені останнім у письмових поясненнях від 14.08.2012р., відхиляються судом як необґрунтовані. При цьому судом було взято до уваги те, що у відповідності до положень п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а також наділений правом відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В даному випадку суд виходив з того, що відповідне клопотання з приводу скасування нарахованих штрафних санкцій відповідачем не було обґрунтоване та підтверджене будь-якими доказами котрі б свідчили про важке фінансове становище організації, відсутність її належного фінансування, відсутність коштів на її рахунках і т.п., а відтак підтверджували винятковий випадок для можливого зменшення судом таких санкцій. Питання щодо реструктуризації суми боргу, на думку суду, можливе лише за наявних попередніх узгоджень між сторонами термінів та строків реструктуризації, порядку та розмірів здійснення тих чи інших платежів, що в даному випадку відсутнє. Натомість матеріалами справи, поясненнями представника позивача, а також письмовими поясненнями організації-відповідача підтверджується погодження між сторонами реструктуризації заборгованостей боржника минулих періодів, а також невиконання відповідачем своїх зобов'язань в частині проведення належних платежів у визначені між сторонами черговості, порядку та розмірі.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 588,85 грн. суми інфляційних за період прострочки платежів з 16.11.2011р. по 31.03.2012р. та 1992,56 грн. суми трьох процентів річних за період прострочки платежів з 16.11.2011р. по 10.08.2012р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань, господарський суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, а відтак підлягають до задоволення в повному об'ємі.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що понесло ПТМ "Ковельтепло", слід відшкодувати останньому у відповідності до статті 49 ГПК України в повному об'ємі за рахунок Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", ст.ст. 144, 173, 174, 193, 230, 231, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 546, 549, 599, 625, 714, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки (м. Ковель, вул. Незалежності, 94, код ЄДРПОУ 02666393) на користь підприємства теплових мереж "Ковельтепло" (м. Ковель, вул. Володимирська, 97а , код ЄДРПОУ 30514446) 130524,21 грн. заборгованості, 130524,21 грн. пені, 588,85 грн. суми інфляційних нарахувань та 1992,56 грн. трьох процентів річних, а всього 263629,83 грн., 5272,60 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Суддя В. А. Войціховський

Повне рішення

складено

20.08.12