Постанова

від 25.07.2012 по справі 20/5025/184/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року Справа №20/5025/184/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Тимошенко О.М. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Ткачу Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу на рішення господарського суду Хмельницької області від 12 квітня 2012 року у справі №20/5025/184/12 (суддя Гладій С.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівська Енергоінвест"

до Приватне підприємство "Ірина-2"

про стягнення в сумі 63 203,38 грн., з яких 42 699,55 грн. - основного боргу, 4004,72 грн. - пені, 12 553,67 грн. - нарахувань інфляції, 3 945,44 - 3% річних

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

31 травня 2012 року, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Савченка Г.І. та відповідно до затверджених складів колегій, було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено її у наступному складі: Дужич С.П. - головуючий, Саврій В.А., Бучинська Г.Б.

24 липня 2012 року, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Саврія В.А., та неможливістю прийняти участь в судовому засіданні судді Гулової А.Г., було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено її у наступному складі: Дужич С.П. - головуючий, Огороднік К.М., Тимошенко О.М.

12 квітня 2012 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було задоволено позов Шепетівського підприємства теплових мереж до ПП "Ірина-2" про стягнення в сумі 63 203,38 грн., з яких 42 699,55 грн. - основного боргу, 4 004,72 грн. - пені, 12 553,67 грн. - нарахувань інфляції, 3 945,44 - 3% річних та стягнуто з відповідача на користь позивача 35691,99 грн. - основної заборгованості, 4 004,72 грн. - пені, 5 039,21 грн. - інфляційних втрат, 955,97 грн. - 3% річних, 1609,50 грн. - судових витрат.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми процесуального права, оскільки відповідач не отримував додатки до позовної заявита не міг надати аргументованого відзиву на неї. Вважає Договір №136 розірваним, тому що неодноразово надсилались повідомлення про його розірвання.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Просить залучити до участі у справі у якості позивача ТОВ "Шепетівська Енергоінвест", оскільки ШПТМ передав право вимоги за даним Договором про надання послуг з теплопостачання даному товариству.

31 травня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 13 червня 2012 року.

13 червня 2012 року, у судовому засіданні було оголошено перерву у справі до 20 червня 2012 року.

В той же день, 13 червня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду було замінено позивача по справі - Шепетівське підприємство теплових мереж товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівська Енергоінвест".

25 червня 2012 року, у судовому засіданні було оголошено перерву до 25 липня 2012 року.

25 липня 2012 року, відповідач подав суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, оскільки, апеляційна скарга була прийнята до провадження ухвалою суду від 31 травня 2012 року й з часу її прийняття до провадження відповідач мав можливість подати усі необхідні документи для вирішення спору, у своєму клопотання не зазначив причини, які унеможливили направлення в судове засідання представника, беручи до уваги положення ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника відповідача (належним чином та своєчасно повідомленого про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги) не перешкоджає перегляду справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Також, слід зазначити, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представники сторін.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:

01 січня 2006 року, між Шепетівським ПТМ, як виконавцем, та ПП "Ірина-2", як споживачем, було укладено Договір про надання послуг з теплопостачання №136, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води з використанням теплової енергії, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. (а.с. 39-41)

Згідно п.4.1 Договору, оплата за спожиті послуги проводиться відповідно до встановлених тарифів на підставі рахунків виконавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим виключно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок власника теплової енергії.

Пунктом 12.1 Договору передбачено, що Договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня укладення, вважається продовженим, якщо за місяць до його закінчення однією зі сторін не буде письмово повідомлено про розірвання або необхідність перегляду Договору.

Відповідно до п.7.1.2 Договору, споживач несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі: для суб'єктів підприємницької діяльності - одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100 % загальної суми боргу. Обмеження споживача у постачанні тепловою енергією не звільняє його від оплати пені.

22 червня 2009 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було задоволено позов Шепетівського підприємства теплових мереж до ПП "Ірина-2" про стягнення 19 235,89 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 19 235,89 грн. - основного боргу, який утворився за: квітень 2007 року, жовтень 2007 року - квітень 2008 року, листопад 2008 року - лютий 2009 року, внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов'язань по Договору про надання послуг теплопостачання №136. (а.с. 87-89)

Позивачем подано до суду рахунками на оплату послуг теплопостачання рахунки:

2009 рік: за жовтень - №128 від 30 жовтня 2009 року на суму 274,92 грн.;

за листопад - №94 від 20 листопада 2009 року на суму 1227,07 грн.;

за грудень - №48 від 17 грудня 2009 року на суму 2025,0 грн.;

2010 рік: за січень - №141 від 22 січня 2010 року на суму 2990,57 грн.;

за лютий - №123 від 22 лютого 2010 року на суму 3151,49 грн.;

за березень - №116 від 24 березня на суму 2098,76 грн.;

за квітень - №137 від 21 квітня 2010 року на суму 1414,82 грн.;

за жовтень - №132 від 25 жовтня на суму 650,41 грн.;

за листопад - №131 від 23 листопада 2010 року на суму 1723,26 грн.;

за грудень - №112 від 20 грудня 2010 року на суму 2212,75 грн.;

2011 рік: за січень - №106 від 24 січня 2011 року на суму 2729,05 грн.;

за лютий - №107 від 22 лютого 2011 року на суму 2735,76 грн.;

за березень - №101 від 22 березня 2011 року на суму 2836,34 грн.;

за квітень - №111 від 21 квітня 2011 року на суму 1830,55 грн.;

за жовтень - №95 від 26 жовтня 2011 року на суму 2018,94 грн.;

за листопад №104 від 24 листопада 2011 року на суму 3681,74 грн.;

за грудень - №142 від 27 грудня 2011 року на суму 3681,74 грн., а всього на загальну суму 37283,17 грн. (а.с. 13-34)

Відповідач частково сплатив кошти позивачу за надані послуги у період з жовтня 2009 року по грудень 2012 року на загальну суму 20 827,07 грн., а саме:

31 грудня 2009 року - 2000,00 грн. (платіжне доручення №7)

02 лютого 2010 року - 2025,00 грн. (платіжне доручення №9)

20 вересня 2010 року - 15 575,00 грн. (платіжне доручення №991)

22 лютого 2012 року - 1971,25 грн. (платіжне доручення №32)

28 грудня 2012 року - 1227,07 грн. (платіжне доручення № 1892)

Тому, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору №136, за період жовтень 2009 року - квітень 2010 року виникла заборгованість в сумі 13 182,63 грн., жовтень 2010 року -квітень 2011 року - 14 718,12 грн. та жовтень 2011 року - грудень 2011 року - 9382,42 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним позивачем. (а.с. 8)

14 лютого 2012 року, в зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, Шепетівське підприємство теплових мереж звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до ПП "Ірина-2" про стягнення в сумі 63 203,38 грн., з яких 42 699,55 грн. - основного боргу, 4 004,72 грн. - пені, 12 553,67 грн. - нарахувань інфляції, 3 945,44 - 3% річних.(а.с. 2-4)

02 квітня 2012 року, позивач надав суду уточнення позовних вимог в частині стягнення з відповідача за період з 01 травня 2009 року по 01 січня 2012 року: 35 691,99 грн. - основного боргу, 4004,72 грн. - пені, 5039,21 грн. - інфляційних втрат, 955,97 грн. - 3% річних. (а.с. 83-86)

12 квітня 2012 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було задоволено уточнені позовні вимоги, стягнуто з відповідача на користь позивача 35 691,99 грн. - основної заборгованості, 4004,72 грн. - пені, 5039,21 грн. - інфляційних втрат, 955,97 грн. - 3% річних, 1609,50 грн. - судових витрат. (а.с. 101-102)

27 квітня 2012 року, між ШПТМ, як первісним кредитором, та ТОВ "Шепетівська Енергоінвест", як новим кредитором, було укладено Договір №01/05-4 про відступлення права вимоги, згідно якого первісний кредитор передав новому кредитору своє право вимоги, яке виникло на підставі договорів, за якими надавались послуги з відпуску теплової енергії, укладених між первісним кредитором та юридичними особами, зокрема за Договором про надання послуг з теплопостачання №136 від 01 січня 2006 року, що укладений з ПП "Ірина-2".

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як убачається з матеріалів справи, 01 січня 2006 року, Шепетівським ПТМ за Договором про надання послуг з теплопостачання №136, ПП "Ірина-2" було надано послуги з жовтня 2009 року по грудень 2011 року на загальну суму 37 283,17 грн., проте відповідачем лише частково оплачено отримані ним послуги у розмірі 20 827,07 грн.

Посилання позивача, що борг відповідача перед Шепетівським ПТМ складає 35 691,99 грн. колегією суддів оцінюється критично, оскільки рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №22/740 від 22 червня 2009 року було задоволено позовні вимоги та стягнуто з ПП "Ірина-2" на користь Шепетівського ПТМ 19 235,98 грн. - боргу за надані послуги за період по лютий 2009 року. (а.с. 87-89) Дане рішення не оскаржувалось і вступило в законну силу, що підтверджується сторонами, а тому підлягає виконанню.

На підставі наведеного, позовні вимоги про стягнення 19 235,89 грн. - боргу, як повторна позовна вимога, по якій господарський суд в межах своєї компетенції вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України, підлягають припиненню.

Надані позивачем рахунки за період з жовтня 2009 року по грудень 2012 року також вказують на борг у розмірі 37 283,17 грн. (а.с. 13-34).

Колегія суддів, виходячи з матеріалів справи, вважає, що борг відповідача перед позивачем за отримані послуги теплопостачання відповідно до Договору на відпуск теплової енергії №136 від 01 січня 2006 року, за період з жовтня 2009 року по грудень 2012 року складає 16 456,10 грн. (37 283,17 грн. - 20 827,07 грн.) і підлягає стягненню з відповідача, як основна сума боргу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуткових територій", розмір пені складає 1% від суми простроченого платежу, але не більше 100% загальної суми боргу.

Також норма, передбачена п.7.1.2 Договору, яка встановлює відповідальність споживача (відповідача) за несвоєчасне внесення платежів за послуги у вигляді пені у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100 % загальної суми боргу.

Провівши правильність нарахування пені, запропонованої позивачем з 20 листопада 2011 року по 07 лютого 2012 року у розмірі 4004, 72 грн., колегія суддів вважає розрахунок таким, що відповідає чинному законодавству та матеріалам справи.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем вірно нараховано 3% річних за затримку розрахунку у період з 01 січня 2010 року по 01 листопада 2012 року і колегія суддів погоджується з заявленою сумою у 955,97 грн. річних, яка підлягає стягненню з відповідача.

Проте, розрахунок інфляційних витрат проведений не у відповідності до рекомендацій Верховного суду України №62-97 від 03 квітня 1997 року щодо порядку застосування інфляції при розгляді судових справ, згідно з якими розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості; для визначення сукупного індексу інфляції за будь-який період необхідно щомісячні індекси, складаючи відповідний період, перемножити між собою.

Провівши такий перерахунок, колегія суддів вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача інфляційні витрати за період з січня 2010 року по лютий 2012 року у розмірі 192,88 грн.

Посилання відповідача на те, що Договір №136 є розірваним, оскільки ним неодноразово направлялись позивачу повідомлення про його розірвання, судовою колегією сприймаються критично, так як позивачем заперечуються дані факти, а відповідач не надав доказів про отримання зазначених повідомлень Шепетівським ПТМ.

Також є безпідставними доводи відповідача про порушення його прав як учасника процесу, які виразились у ненадані йому можливості для подання доказів, оскільки як ухвалою про порушення провадження у справі, так і ухвалами про відкладення розгляду справи господарський суд Хмельницької області зобов'язував відповідача подати письмовий відзив на позов з документальним обґрунтуванням своїх вимог. (а.с. 1, 68, 81, 97)

Проте, відповідач лише раз забезпечив явку повноважного представника, однак ніяких документів, витребовуваних судом останнім надано не було.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази, надані сторонами, перевіривши об'єктивність прийняття рішення судом першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід задоволити частково, а рішення господарського суду Хмельницької області змінити в частині стягнення розміру основного боргу та інфляційних втрат. В цій частині рішення викласти у такій редакції: "стягнути з відповідача на користь позивача 16 456,10 грн. -боргу та 192,88 грн. -інфляційних втрат". Також слід припинити провадження, на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України, щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 19 235,89 грн.

Згідно ч.2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору, тому, судовий збір за подачу апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ч.2 ст. 49, ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105, п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Ірина-2" задоволити частково.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 15.02.12 р. у справі №12/5025/482/11 -змінити, у частині стягнення боргу та інфляційних втрат.

В цій частині рішення викласти у наступній редакції: "стягнути з відповідача на користь позивача 16 456 (шістнадцять тис. чотириста п'ятдесят шість) грн. 10 коп. - боргу та 192 (сто дев'яносто дві) грн. 88 коп. -інфляційних втрат".

В частині стягнення 19 235 (дев'ятнадцять тис. двісті тридцять п'ять) грн. 89 коп. - провадження припинити.

В решті рішення залишити без змін.

Господарському суду Хмельницької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №12/5025/482/11 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.