Рішення

від 07.09.2006 по справі 32/284

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/284

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.09.06р.

Справа № 32/284

За позовом: Державної акціонерної компанії „Хліб України” ,м. Київ

До: Товариства з обмеженою відповідальністю „Орільський об'єднаний елеватор”,                        с.м.т. Губиниха ( відповідач-1 ) та Дочірнього підприємства „Балівський елеватор” ,                                    с. Партизанське ( відповідач-2 )  

Третя особа без самостійних позовних вимог на стороні позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю „Примула” , м. Київ

Про: зобов'язання вчинити певні дії

                                                                                                              Суддя  Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Хижняк І.О. (дов. №02-14/328 від 15.11.05 р.);

Від відповідача-1:Огороднік Т.Л.( дов. від 14.11.05 р. ) ;

Від відповідача-2 : не з'явився;

Від третьої особи : Шеремет А.І. ( дов. № 14 від 25.07.06 р. )

СУТЬ СПОРУ :

          Позивач звернувся з позовом до відповідачів про зобов'язання  відпустити зерно пшениці 3 класу у кількості 1 487,803 тонн ДАК „Хліб України” ,а у разі відсутності зерна –оплатити його вартість у сумі 1 071 218,16 грн .Позовні вимоги обґрунтовані посиланням позивача на безпідставну відмову відповідачів відпустити ( повернути ) зерно ,передане на відповідальне зберігання відповідно до умов договору № 19/8744 від 01.11.04 р.

             Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечував ,посилаючись на те , що Товариство з обмеженою відповідальністю „Орільський об'єднаний елеватор” не може вважатися належним відповідачем у цій справі , оскільки договір на зберігання зерна був укладений позивачем із Дочірнім підприємством „Балівський елеватор”   ; окрім того ( на думку відповідача-1 ) позивач не є власником спірного зерна , а тому не може вважатися належним позивачем у цій справі.                      

Відповідач-2 відзив на позов  та витребувані судом документи не надав , в судові засідання двічі не з'явився ,незважаючи на ту обставину ,що про час та місце судових засідань був своєчасно повідомлений судом на адресу , зазначену в позовній заяві та договорі складського зберігання зерна.

Третя особа в письмових поясненнях щодо позову зазначила , що твердження позивача стосовно того , що ТОВ „Примула” набуло право власності на зерно в кількості 15 200 тонн не відповідає дійсності .Стосовно спірних 1 487,803 тонн зерна пшениці 3 класу третя особа нічого пояснити не може.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами - за відсутністю представника  відповідача-2 та витребуваних від нього матеріалів.

          Заслухавши пояснення представників позивача ,відповідача-1 та третьої особи , дослідивши матеріали справи,  господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ :

   01.11.04 р. між ДАК „Хліб України”( поклажодавець ) та ДП „Балівський елеватор”                          ( зерновий склад ) укладено договір складського зберігання зерна  №19/8744 . У відповідності з умовами вищезазначеного договору та на підставі Подвійного складського свідоцтва на зерно від 18.01.05 р.   позивач  передав на зберігання відповідачу-2 зерно пшениці 3 класу 2003 р. збирання врожаю в кількості 16 687,803 тонни ; а ДП „Балівський елеватор”                          зобов'язався надавати послуги відповідального зберігання зернових культур , що доставляються до зернового складу на ім'я поклажодавця ; здійснювати відвантаження зерна або його переоформлення на підставі і в повній відповідності із письмовою вимогою поклажодавця . Строк дії цього договору погоджений сторонами до 31.12.05 р.

Із переданого на зберігання ДП „Балівський елеватор”  16 687,803 тонни зерна ,   ДАК „Хліб України” стосовно 15 200 тонн   зерна укладено відповідні контракти купівлі-продажу із третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю „Примула”. Останнє не заперечує факту укладання таких контрактів , але оспорює факт переходу до нього права власності на це зерно від продавця.

З урахуванням вищезазначених контрактів , на зберіганні у ДП „Балівський елеватор”  повинне було залишитися 1 487,803 тонни зерна пшениці із складу 16 687,803 тонн ( переданих позивачем згідно з умовами договору складського зберігання зерна  №19/8744   від 01.11.04 р. , укладеного між сторонами ).                      

ДАК „Хліб України” після закінчення строку дії вищезазначеного договору складського зберігання зерна  №19/8744   від 01.11.04 р.  звернулося до ДП „Балівський елеватор”  із вимогою про повернення залишків зерна пшениці , переданого на зберігання ,але відповідач-2 листом від 16.02.06 р. № 10\3 відмовився повернути з відповідального зберігання зерно , належне позивачу ,обґрунтовуючи свою відмову закінченням строку дії договору зберігання .

 Відповідно до Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні” : зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. Зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання. Видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи ( ст.24 ) . За договором  складського  зберігання  зерна  зерновий  склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа ( ст.26 ).   Зерновий склад  зобов'язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна. Якщо строк зберігання зерна договором складського зберігання зерна не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно до подання поклажодавцем вимоги про його повернення ( ст.27 ). Зерновий склад   зобов'язаний  повернути  поклажодавцеві  або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством ( ст.32 ). Зерновий склад  зобов'язаний  за  першою  вимогою  володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився. У цьому разі володілець складського документа зобов'язаний відшкодувати зерновому складу витрати, спричинені достроковим припиненням зобов'язання, якщо інше не передбачено договором складського зберігання ( ст.35 ).          

                З  урахуванням викладеного позовні вимоги стосовно зобов'язання Дочірнього  підприємства „Балівський елеватор” повернути  ( відпустити ) на користь позивача 1 487,803 тонни зерна підлягають задоволенню .Одночасно позовні вимоги стосовно ТОВ „Орільський об'єднаний елеватор” задоволенню не підлягають ,оскільки позивачем не доведено матеріалами справи , що відповідач-1 утримує належне позивачу зерно .

Враховуючи , що відповідач-2 ( Дочірнє  підприємство „Балівський елеватор”) двічі не забезпечив явку до судових засідань повноважних представників та не надав витребувані судом матеріали , необхідні для розгляду справи ; суд , керуючись вимогами п.5 ст.83 ГПК України , вважає за необхідне стягнути в доход державного бюджету України з Дочірнього  підприємства „Балівський елеватор” штраф в розмірі 1 700,00 грн. за ухилення від вчинення дій , покладених господарським судом на сторону.

           На підставі вищезазначеного , керуючись вимогами Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні” ; ст.ст.49,75,82-85 ГПК України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

      1. Зобов'язати відповідача-2 : Дочірнє підприємство „Балівський елеватор”  (52012, Дніпропетровська область , Дніпропетровський район, Партизанське , вул. Леніна,18 ; пот./рах.№ 26000050256023 в ЗАТ КБ “Приватбанк” , МФО 305299, код ЄДРПОУ 33170904) на протязі 10 днів з часу набрання рішенням чинності відпустити зерно пшениці 3 класу у кількості 1 487,803 тонни на користь позивача - Державної акціонерної компанії „Хліб України” (01033,м. Київ , вул. Саксаганського,1; пот./рах.№ 2600513701 в АППБ „Аваль” м. Києва, код ЄДРПОУ 20047943) .

2. Стягнути з відповідача-2 : Дочірнього підприємства „Балівський елеватор”  (52012, Дніпропетровська область , Дніпропетровський район, Партизанське , вул. Леніна,18 ; пот./рах.№ 26000050256023 в ЗАТ КБ “Приватбанк” , МФО 305299, код ЄДРПОУ 33170904) на користь позивача - Державної акціонерної компанії „Хліб України” (01033,м. Київ , вул. Саксаганського,1; пот./рах.№ 2600513701 в АППБ „Аваль” м. Києва, код ЄДРПОУ 20047943) :

·          10 712,18  грн. - витрат на сплату держмита ;

·          118,00 грн.- витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності.

3. В частині позовних вимог стосовно відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю „Орільський об'єднаний елеватор”,  відмовити .

4. Стягнути з відповідача-2 :  Дочірнього підприємства „Балівський елеватор”  (52012, Дніпропетровська область , Дніпропетровський район, Партизанське , вул. Леніна,18 ; пот./рах.№ 26000050256023 в ЗАТ КБ “Приватбанк” , МФО 305299, код ЄДРПОУ 33170904)  в доход державного бюджету України  штраф в розмірі 1 700,00 грн. за ухилення від вчинення дій , покладених господарським судом на сторону.

Суддя                                                                                                            Васильєв О.Ю.