Постанова

від 29.08.2012 по справі 5016/3512/2011(4/154)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2012 р. Справа № 5016/3512/2011(4/154)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Жукової Л.В., Студенця В.І. розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на постанову та на рішенняОдеського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року господарського суду Миколаївської області від 06.03.2012 року у справі господарського судуМиколаївської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Контракт-С" простягнення 352 876,59 грн.

в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Крижановська І.М. - відповідача:не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року ПАТ "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "Контракт-С" про стягнення заборгованості за активну енергію за серпень 2010 року -липень 2011 року в сумі 313318,38 грн., 3878,52 грн. пені., 6800,00 грн. інфляційних втрат, 1955,04 -3%, 26924,12 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії у жовтні-грудні 2010 року.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.03.2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 23677,78 грн. заборгованості за активну електроенергію та судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "Миколаївобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 06.03.2012 скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 31.03.2008 року між сторонами був укладений договір №44/5701 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався постачати електроенергію, а відповідач -здійснювати її оплату.

Позивачем, на підставі наданих відповідачем актів про використану електроенергію, було виявлено зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму, що встановлені на об'єктах відповідача, до рівня меншого, ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму.

27.04.2010 року представниками позивача були складені акти про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку, відповідно до яких, від відповідача вимагалось привести схему обліку електроенергії у відповідність до п.1.5.17 ПУЕ.

Невиконання цих вимог, стало наслідком здійснення позивачем розрахунку вартості спожитої електроенергії на підставі п.6.21 Правил КЕЕ.

Відмовляючи частково в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивував неправомірністю такого обрахунку з тих підстав, що акти від 27.04.2010 року не відповідають вимогам п.3.4 та 6.21 Правил КЕЕ а також відсутністю доказів направлення цих актів відповідачу.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними та такими, що зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного встановлення фактичних обставин у справі виходячи з наступного.

Відповідно до положень пункту 3.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 №28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за №417/1442, якщо протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня, меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ та/або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, то протягом наступного розрахункового періоду постачальник електричної енергії, електропередавальна організація або споживач має право звернутися до власника засобів обліку щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку, за винятком випадків обліку електричної енергії, використаної споживачами з нерівномірним споживанням електричної енергії протягом року (зменшення відповідно до технологічного циклу роботи споживаної потужності у 5 та більше разів протягом строку, який є не меншим одного розрахункового періоду).

У разі звернення до власника засобів обліку споживача або електропередавальної організації, або постачальника електричної енергії щодо невідповідності обліку вимогам ПУЕ або технічним характеристикам заводу-виробника засобів обліку, сторонами складається акт про невідповідність метрологічних характеристик.

У разі відмови представника власника засобу обліку від підпису в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками сторони, що складає акт.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів від 27.04.2010 року, споживач написав свої зауваження до цих актів, що спростовує висновок судів про його необізнаність із вимогами актів. Крім того, зазначені акти складені та підписані трьома представниками енергопостачальника, про що зазначено в перших строках актів "складений представником енергопостачальника:" та останніх строках "представник Енергопостачальника __".

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів 1 - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини".

Згідно п. 6.14 Правил КЕЕ, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Судами було встановлено, що згідно договору №44/5701від 31.03.08р. та додатку 1а до нього, гранична величина споживання електроенергії становила: у жовтні 2010 року -200 000 кВт.г., але, на підставі заяви відповідача було здійснено коригування договірної величини в сторону зменшення. У зв'язку з цим, договірна велична на жовтень 2010 року була зменшена до 120 000 кВт.г.;

у листопаді 2010 року -200 000 кВт.г., але, на підставі заяви відповідача було здійснено коригування договірної величини в сторону зменшення. У зв'язку з цим, договірна велична на листопад 2010 року була зменшена до 120 000 кВт.г.;

у грудні 2010 року -320 000 кВт.г., але, на підставі заяви відповідача було здійснено коригування договірної величини в сторону зменшення. У зв'язку з цим, договірна велична на грудень 2010 року була зменшена до 120 000 кВт.г.

Позивачем, на підставі п.6.21 Правил КЕЕ, було визначено вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електроенергії, в результаті чого, обсяг спожитої понад договірну величину електроенергії становив: у жовтні 2010 року -12834 кВт.г. (132 834 кВт.г. -120 000 кВт.г.); у листопаді 2010 року -16650 кВт.г. (136 650 кВт.г. -120 000 кВт.г.), у грудні 2010 року - 9 764 кВт.г. (129 764 кВт.г. -120 000 кВт.г.).

У разі перевищення споживачем договірної величини споживання електричної енергії понад встановлену договором, обсяг електроенергії розрахований у відповідності до положень 6.21 Правил КЕЕ, має бути нарахований для оплати двократної вартості різниці фактично спожитої електроенергії і договірної величини, який розраховується відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику".

Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення даного спору.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що суди порушили вимоги ст.43 ГПК України, не встановили та не дослідили всі обставини справи, які мають істотне значення для вирішення даної справи, що в свою чергу призвело до передчасних висновків судів та прийняття незаконних судових рішень.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива судів першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому, вони підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, суду слід врахувати вищевикладене, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти відповідне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 06.03.2012 року у справі №5016/3512/2011(4/154) скасувати.

Справу №5016/3512/2011(4/154) направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді Л.В. Жукова

В.І.Студенець