Постанова

від 28.08.2012 по справі 9/380

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р. Справа № 9/380

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Волтан", м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012

зі справи № 9/380

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Модекс" (далі -ТОВ "Модекс"), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Волтан" (далі -ТОВ "Волтан")

про стягнення 71 744 грн.,

за участю представників сторін:

позивача -не з'явився,

відповідача -Паскал Т.І.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Модекс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Волтан" 71 744 грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем помилково за відсутності відповідних договірних відносин перераховано відповідачеві 77 264 грн. замість 5 520 грн., належних до сплати за рахунком-фактурою від 17.06.2011 № СФ-0067 за придбані позивачем 600 кг цукру, тоді як ТОВ "Волтан" набуті без достатньої правової підстави 71 744 грн. не повернуло.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.01.2012 (суддя Бондаренко Г.П.) у позові відмовлено. Прийняте місцевим судом рішення зі справи з посиланням на приписи статей 11, 205, 509, 638, 640, 641, 642, 712, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) мотивовано: безпідставністю посилання позивача на помилковість перерахування ним ТОВ "Волтан" спірних коштів; доведеністю відповідачем наявності між сторонами договірних відносин стосовно придбання позивачем 8 398 кг цукру вартістю 77 264 грн.; сплатою ТОВ "Модекс" 77 264 грн. у якості попередньої оплати за рахунком-фактурою від 17.06.2011 № СФ-0067 (на цю ж суму); одержанням позивачем від відповідача 600 із 8 398 кг цукру; наявністю у позивача нереалізованої (внаслідок непред'явлення відповідної вимоги) можливості захисту власних прав як покупця відповідно до статті 693 ЦК України (частини друга і третя).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 (колегія суддів у складі: Кропивна Л.В. -головуючий суддя, судді Поляк О.І., Рудченко С.Г.) рішення місцевого суду зі справи скасовано та позов задоволено. У прийнятті постанови зі справи суд апеляційної інстанції, погодившись з висновками суду першої інстанції щодо наявності у сторін договірних відносин з приводу купівлі-продажу 8 398 кг цукру (з яких позивачем одержано 600 кг) та перерахування ТОВ "Модекс" спірних коштів відповідачеві як попередньої оплати, виходив з можливості задоволення позову на підставі частини другої статті 693 ЦК України через невиконання ТОВ "Волтан" договірних зобов'язань з поставки решти (7 798 кг) оплаченого позивачем цукру.

ТОВ "Волтан" у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого господарського суду - залишити в силі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

За приписами частини другої статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статей 12, 15, 16 ЦК України особа здійснює свої цивільні права (у тому числі й право на захист цивільних прав та інтересів) вільно на власний розсуд. Саме цій особі належить право обрання способу судового захисту, визначення предмету та підстав позову.

Стаття 22 ГПК України зміну предмету та/або підстав позову також визначає виключно як право позивача.

ТОВ "Модекс", наполягаючи на стягненні з ТОВ "Волтан" 71 744 грн. як безпідставно отриманих (стаття 1212 ЦК України), послідовно наполягало на перерахуванні ним спірних коштів саме внаслідок помилки та заперечувало наявність у нього відповідних договірних відносин з відповідачем.

Задоволення же апеляційним господарським судом даного позову на підставі статті 693 ЦК України як наслідок невиконання ТОВ "Волтан" договірних зобов'язань свідчить про довільну зміну судом не лише правових, але й фактичних підстав заявленого ТОВ "Модекс" позову, що не ґрунтується на приписах чинного процесуального законодавства щодо повноважень суду, суперечить змісту виключних прав позивача та не відповідає принципу змагальності господарського процесу (стаття 4 3 ГПК України).

При цьому постанова Вищого господарського суду України від 19.10.2011 зі справи № 5019/749/11 відповідно до статті 35 ГПК України не має преюдиціального значення для вирішення даного господарського спору, а тому відповідне посилання суду апеляційної інстанції не є належним обгрунтуванням прийнятого ним судового рішення.

Отже, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зі справи прийнята з порушенням та неправильним застосуванням наведених норм матеріального і процесуального права.

У свою чергу, ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами:

- не було витребувано у позивача саме оригінал рахунка-фактури від 17.06.2011 № СФ-0067 на суму 5 520 грн. та/або його первісну копію, одержану позивачем для здійснення оплати (зокрема, копія рахунка-фактури, додана до позовної заяви, містить окремі ознаки її одержання за допомогою засобу факсимільного зв'язку; а.с. 8);

- не усунуто наявну в справі суперечність щодо неподання ТОВ "Модекс" оригіналу рахунка-фактури від 17.06.2011 № СФ-0067 на суму 5 520 грн. (а.с. 84, 175) та виконання позивачем вимог ухвали місцевого суду від 09.11.2011 і подання ним для огляду в судовому засіданні оригіналів документів, доданих до позовної заяви, про що зазначено в протоколі судового засідання від 13.12.2011 (а.с. 1, 8, 70);

- не з'ясовано причин відсутності у позивача згаданого оригіналу рахунка-фактури (у випадку його неподання на вимогу суду);

- не встановлено обставин одержання позивачем податкової накладної на суму 77 264 грн., копію якої ним подано до суду (а.с. 71);

- не досліджено належним чином зміст та наявні розбіжності в оформленні поданих позивачем до суду копій платіжного доручення від 17.06.2011 № 125 щодо перерахування відповідачеві 77 264 грн. (зокрема, як щодо суми ПДВ -"920 грн.", так і стосовно відсутності тотожності в частині способу оплати, наявності підписів посадових осіб та інших реквізитів; а.с. 10, 108);

- не з'ясовано обставин, пов'язаних з наявністю у відповідача (з подальшим поданням до суду) оригіналу рахунка-фактури від 17.06.2011 № СФ-0067 на суму 77 264 грн., який згідно з його письмовими запереченнями проти позову, ним було надано позивачеві для здійснення попередньої оплати (а.с. 37, 52, 85, 175);

- не досліджено фактичних обставин, пов'язаних із здійсненням відповідачем дій, спрямованих на доставку і передачу позивачеві оплаченого цукру в повному обсязі;

- не з'ясовано позицію відповідача стосовно підстав передачі ним та причин одержання позивачем лише 600 кг цукру замість 8 398 кг;

- не дано оцінки доводам позивача щодо загальної кількості нібито придбаного ним цукру (з урахуванням його розфасовки по 50 кг) та помилковості розрахунку суми до сплати, зазначеної в спірному рахунку-фактурі;

- не дано оцінки доводам позивача щодо купівлі у відповідача 150 кг цукру за рахунком-фактурою від 01.07.2011 № СФ-0079 на суму 1 425 грн. як доказу відсутності у сторін інших відповідних зобов'язань (зокрема, стосовно спірних 7 798 кг цукру; а.с. 55, 127, 130).

Таким чином попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 111 10 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Волтан" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.01.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 зі справи № 9/380 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов