Рішення

від 20.08.2012 по справі 20-29/17-3813-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2012 р.Справа № 20-29/17-3813-2011

За позовом: ОСОБА_1

до відповідачів: 1) Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс"

2) Державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1) Відкритого акціонерного товариства „Цукроавтомат"

2) ОСОБА_2

3) ОСОБА_3

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, скасування державної реєстрації змін до статутних документів

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_4, довіреність № б/н від 03.08.12р.

від відповідача 1: не з'явились

від відповідача 2: Петрова Л.О., довіреність № посвідчення 002253 від 24.07.09, Державний реєстратор;

від третіх осіб: не з'явились

СУТЬ СПОРУ: 20.09.2011 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів: Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс", Відкритого акціонерного товариства „Цукроавтомат", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення про його примусове виключення зі складу учасників Малого Підприємства «База відпочинку «Імпульс», оформлене протоколом Загальних зборів від 10.06.2011 року; скасування державної реєстрації змін до установчих документів та Статуту, пов'язаних з його виключенням зі складу учасників Малого Підприємства «База відпочинку «Імпульс»; зобов'язання відповідачів внести відповідні зміни до установчих документів, Статуту, пов'язані з поновленням позивача у складі учасників Малого Підприємства «База відпочинку «Імпульс».

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що він є учасником Малого підприємства «База відпочинку «Імпульс»(на підставі Статуту підприємства в редакції від 15.03.2001 р. зі змінами від 21.05.2008 р.), із часткою у Статутному капіталі підприємства в розмірі 3%, що складає 5 837,10 грн.)

10.06.2011 року відбулися Загальні збори учасників Малого підприємства «База відпочинку «Імпульс», під час проведення яких було прийнято рішення про примусове виключення зі складу учасників підприємства ОСОБА_6 та ОСОБА_1. Позивач вважає прийняте рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав:

1) Місце проведення Загальних зборів, зазначене у протоколі № 18 від 10.06.2011 р., яким є:Одеська область, м. Білгород-Дністровський, не співпадає із дійсним місцем проведення 10.06.2011р. Загальних зборів Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс", яким було: м. Одеса, пров. Семафорний, 4 (ВТЦ на Середньофонтанській - кафе «Паритет», 2-й поверх) та яке було зазначено у повістці-повідомленні (запрошенні) про проведення Загальних зборів. Неузгодженість визначення місця проведення Загальних зборів у повістці-повідомленні місцю реального їх проведення вже дає підстави вважати Загальні збори такими, що проведені з порушенням законодавства.

Також позивач ставить під сумнів легітимність довіреностей ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які на Загальних зборах Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс" 10.06.2011р. на підставі вказаних довіреностейпредставляли інтереси ВАТ «Цукроавтомат», що володіє 51% Статутного капіталу підприємства. Враховуючи, що зазначені довіреності посвідчені 10.06.2011р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу, то для їх оформлення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 10 червня 2011 р., тобто у день проведення Загальних зборів, мали знаходиться у конторі приватного нотаріуса у м. Києві, але вони в той саме час брали участь у засіданні Загальних зборів в м. Одесі.

2) Порядок денний, викладений у повістці-повідомленні (запрошенні) про проведення Загальних зборів, цілком відрізняється від порядку денного, викладеного у протоколі, що є грубим порушенням законодавства, зокрема, ст. 43 Закону України «Про господарські товариства».

3) У оскаржуваному рішенні Загальних зборів було зазначено, що позивач перешкоджав своїми діями діяльності підприємства, а саме не виконував обов'язків учасників, проте не було конкретно вказано які саме обов'язки не виконав ОСОБА_1, хоча вони чітко визначені в ст. 117 ЦК України та розділі 4 Статуту МП БВ «Імпульс».

4) В порушення вимог ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»ані ОСОБА_1, ані представники ОСОБА_6 не були ознайомлені з документами, які були предметом розгляду на Загальних зборах 10.06.2011р.

5) В порушення вимог ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», згідно якої загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, на Загальних зборах Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс" 10.06.2011 р.були присутні учасники, які володіють лише 51 % голосів). Незважаючи на викладене, Загальні збори були визнані правомочними.

Крім того, проведення Загальних зборів за участю представників ВАТ «Цукроавтомат»в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є безпідставним та незаконним, оскільки ще 01.03.2011 р. до складу учасників МП «База відпочинку «Імпульс»замість ВАТ «Цукроавтомат»було введено ОСОБА_9, яка на підставі договору купівлі-продажу від 13.01.2011 р. придбала у ВАТ «Цукроавтомат»51% статутного капіталу МП «База відпочинку «Імпульс».

6) В порушення вимог ст. 55 Закону України «Про господарські товариства», позивачу не було виплачено належної йому частки прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виключення зі складу учасників.

7) У складі відповідальності позивача у вигляді його виключення з числа учасників підприємства, як цивільно-правової відповідальності, відсутні її складові, якими є шкода, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою та вина заподіювача шкоди.

На підставі викладеного, позивач вважає, що рішення про його примусове виключення зі складу учасників Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс", оформлене протоколом загальних зборів від 10.06.2011р., має бути визнано судом недійсним та скасовано, а також має бути скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів та статуту та зобов'язання внести відповідні зміни до установчих документів МП «База відпочинку „Імпульс", пов'язаних із таким виключенням.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, приймаючи до уваги обрання судді господарського суду Одеської області Аленіна О.Ю. суддею Одеського апеляційного господарського суду, на підставі Постанови Верховної Ради України №3994-VI від 20.10.2011 року, було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 29/17-3813-2011 та призначено її судді Щавинській Ю.М.

Ухвалою суду від 01.11.2011 року справу №29/17-3813-2011 було прийнято до свого провадження суддею Щавинською Ю.М., із присвоєнням справі №20-29/17-3813-2011.

02.12.2011 року до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він просить суд здійснити зміну осіб, викладених у позовній заяві в якості відповідачів та третіх осіб, а саме залучити в якості третіх осіб Відкрите акціонерне товариство „Цукроавтомат", ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області залучити в якості відповідача.

Крім того, позивач у вказаних письмових поясненнях змінив п. 3 прохальної частини позову, виклавши його у наступній редакції: «Скасувати державну реєстрацію змін до статутних документів Малого підприємства «База відпочинку «Імпульс», проведених 17.06.2011р. Державним реєстратором Білгород-Дністровської райдержадміністрації Одеської області № запису 15301050010000433», а також вилучив п.4 прохальної частини позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2011р. провадження у справі №20-29/17-3813-2011 в частині вимог, заявлених до Відкритого акціонерного товариства „Цукроавтомат", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Одночасно, вказаною ухвалою суду до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено ВАТ „Цукроавтомат", ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також до участі у справі в якості іншого відповідача було залучено Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію Одеської області в особі державного реєстратора.

19.01.2012 року Мале підприємство „База відпочинку „Імпульс" звернулося до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою, в якій просило суд зобов'язати державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області не скасовувати державну реєстрацію змін Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс" у частині включення (вводу) у склад учасників МП „База відпочинку „Імпульс" ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 23.01.2012р. зустрічну позовну заяву Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс" і додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду.

Відповідач -ВАТ „Цукроавтомат" у наданому до суду відзиві на позов просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, з огляду на наступне.

Зокрема, щодо систематичного невиконання обов'язків ОСОБА_1, як учасника Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс", відповідач зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6, незважаючи на відсутність у березні 2011 року на рахунках МП „База відпочинку „Імпульс" грошових коштів у кількості, достатній для підготування робочого літнього сезону, не було надано ані документів, ані грошових коштів, необхідних для такого підготування та подальшого функціонування бази відпочинку та досягнення цілей, визначених у п. 2.1. Статуту. З 01.03.2011 року по 10.06.2011 року в тому числі з цього приводу було скликано декілька зборів учасників, у жодному з яких ОСОБА_1 та ОСОБА_6 участі не приймали. Таким чином, за твердженням відповідача, склалась ситуація неможливості початку функціонування та, відповідно, досягнення мети діяльності підприємства, передбаченої Статутом, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 та ОСОБА_6 своїх обов'язків перед підприємством стосовно майнової участі, а також внесення вкладів, передбачених статутом, що й стало підставою для виключення їх зі складу учасників Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс" рішенням Загальних зборів від 10.06.2011р.

Що стосується тверджень позивача про порушення відповідачем при проведенні Загальних зборів 10.06.2011р. ч. 1 ст. 60 Закону України „Про господарські товариства" (Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів), то відповідач зазначає, що чинне законодавство України надає вичерпний перелік юридичних осіб, що віднесені до господарських товариств. Мале підприємство „База відпочинку „Імпульс" не є господарським товариством в розумінні ст. 80 ГК України та ст. 1 Закону України „Про господарські товариства", оскільки за організаційно-правовою формою відноситься до приватних підприємств.

30.01.2012 року до господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу суду від 12.12.2011р., в якій скаржник просить скасувати ухвалу суду від 12.12.2011р. в частині припинення провадження у справі №20-29/17-3813-2011 в частині вимог, заявлених до Відкритого акціонерного товариства „Цукроавтомат", ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.01.2012 року провадження у справі було зупинено до закінчення розгляду Одеським апеляційним господарським судом України апеляційної скарги ОСОБА_2 та повернення справи до господарського суду Одеської області.

21.02.2012р. Постановою Одеського апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Одеської області від 12.12.2011р. було залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

03.03.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга від ОСОБА_2 на постанову ОАГС від 21.02.2012р. по справі №20-29/17-3813-2011.

17.04.2012р. постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. - без змін.

22.05.2012р. ухвалою суду (суддя Щавинська Ю.М.) провадження у справі №20-29/17-3813-2011 було поновлено із призначенням розгляду справи на 01.06.2012р.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 30.05.2012р. у зв'язку з перебуванням судді Щавинської Ю.М. з 29.05.2012 р. на лікарняному, справу №20-29/17-3813-2011 було передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Невінгловській Ю.М.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2012р. справу №20-29/17-3813-2011 було прийнято до свого провадження суддею Невінгловською Ю.М.

29.05.2012р. до господарського суду Одеської області надійшов запит Одеського апеляційного господарського суду на справу №20-29/17-3813-2011 про надіслання справи у зв'язку з надходженням касаційної скарги Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р.

01.06.2012р. із супровідним листом справу №20-29/17-3813-2011 було скеровано до Одеського апеляційного господарського суду для подальшого надсилання її до касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.07.2012р. Малому підприємству „База відпочинку „Імпульс" було відмовлено у прийнятті касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. по справі №20-29/17-3813-2011, а справу направлено для подальшого розгляду до господарського суду Одеської області.

30.07.2012р. ухвалою суду провадження у справі №20-29/17-3813-2011 було поновлено суддею Невінгловською Ю.М. із призначенням її до розгляду на 20.08.2012р. о 10:30.

Приймаючи до уваги закінчення терміну перебування судді Щавинської Ю.М. у відпустці, розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 14.08.2012р. справу №20-29/17-3813-2011 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Щавинської Ю.М.

Ухвалою суду від 20.08.2012 року справу 20-29/17-3813-2011 прийнято до свого провадження суддею Щавинською Ю.М. із призначенням її до розгляду в засіданні суду на 20.08.2012 року, тобто час, визначений попередньою ухвалою від 30.07.2012р.

У судовому засіданні 20.08.2012 року позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач 2 вирішення спору залишив на розсуд суду, надавши пояснення щодо неможливості укладення реєстратором мирової угоди, що була запропонована МП „База відпочинку „Імпульс" 23.01.2012р. Проте, враховуючи, що позивачем заява про укладення мирової угоди не була підтримана, питання про затвердження мирової угоди судом не розглядається.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, незважаючи на обізнаність про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення (т.2 а.с.133, 136-137).

Представник відповідача-1 у судове засідання також не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений шляхом надсилання ухвали від 30.07.2012р. на його юридичну адресу. Крім того, директор підприємства (ОСОБА_3) була особисто повідомлена про час та дату судового засідання (т.2 а.с.137).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, суд встановив наступне:

Як свідчать матеріали справи, 10.06.2011р. відбулися загальні збори учасників Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс", що були оформлені Протоколом загальних зборів учасників Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс" № 18 від 10.06.2011 р.

Із зазначеного протоколу вбачається, що на загальних зборах МП „База відпочинку „Імпульс" були присутні: ВАТ „Цукроавтомат", що володіє 51% статутного фонду (капіталу) МП „База відпочинку „Імпульс", що складає 99 060,70 грн., в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу довіреностей від 10.06.2011 р.

Згідно зазначеного протоколу по першому питанню порядку денного слухали: ОСОБА_7, який повідомив про систематичні невиконання обов'язків учасників Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс", передбачених Статутом, та перешкоджання своїми діями цілей діяльності підприємства з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_1, а саме ігнорування кількох скликань зборів учасників МП „БВ „Імпульс", невиконання рішень зборів учасників, блокування роботи підприємства, не внесення вкладів та не прийняття участі фінансуванні МП „БВ „Імпульс", що відповідно до приписів п. 4.2. Статуту є підставою для примусового виключення зі складу учасників МП „БВ „Імпульс" із подальшою виплатою ОСОБА_6 та ОСОБА_1 вартості частини майна підприємства, яка пропорційна їх частки у статутному фонді МП „БВ „Імпульс".

Голосували: За-одностайно. Проти-немає. Утримались -немає.

Вирішили: Примусово виключити ОСОБА_6 (25% частки учасника у статутний фонд МП „БВ „Імпульс"), ОСОБА_1 (3% частки учасника у статутний фонд МП „БВ „Імпульс") із складу учасників Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс" та сплатити по закінченню фінансового року вартість прибутку підприємства, яка пропорційна частки учасника у статутному фонді.

На підставі зазначеного Протоколу №18 загальних зборів учасників Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс" 17.06.2011р. Державним реєстратором Білгород-Дністровської райдержадміністрації Одеської області було зареєстровано відповідні зміни до Статуту МП „БВ „Імпульс" (№ запису 15301050010000433).

Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 до господарського суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення про його примусове виключення зі складу учасників Малого Підприємства «База відпочинку «Імпульс», оформлене протоколом Загальних зборів від 10.06.2011 року, а також, з урахуванням уточнень до позовної заяви, про скасування держаної реєстрації відповідних змін до Статуту Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс", зареєстрованих 17.06.2011р. Державним реєстратором Білгород-Дністровської райдержадміністрації Одеської області.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Враховуючи, що, за твердженням відповідача, Мале підприємство „База відпочинку „Імпульс" не є господарським товариством в розумінні ст. 80 ГК України та ст. 1 Закону України „Про господарські товариства", оскільки за організаційно-правовою формою відноситься до приватних підприємств, а, отже, при прийнятті оскаржуваного рішення на Загальних зборах МП «БВ «Імпульс»10.06.2011 р. не було порушено вимог ч. 1 ст. 60 Закону України „Про господарські товариства" щодо повноважності загальних зборів учасників, суд вважає за необхідне, перш за все, надати правову оцінку організаційно-правовій формі МП „База відпочинку „Імпульс".

При цьому, суд враховує, що у разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать Закону, слід керуватися нормами закону.

Так, організаційно-правова форма господарювання - це форма здійснювання господарської (зокрема підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов'язаннях підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.

Відповідно до ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

При цьому, згідно до ст.84 ЦК України, товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Відповідно до ст. 79 ГК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Згідно до ст. 80 ГК України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Так, товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном.

При цьому, підприємство, відповідно до положень ст. 62 ГК України - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Приватне підприємство розуміє під собою підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи (ст.63 ГК України).

Слід при цьому зазначити, що відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, чинної на момент утворення підприємства, приватним визначалося підприємство - підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом найму робочої сили. Натомість господарськими товариствами визнавалися підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їхнього майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. А товариством з обмеженою відповідальністю визнавалося товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, а учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Проаналізувавши статутні документи МП „База відпочинку Імпульс" як на момент утворення, так і станом на 10.06.2011р., суд, з урахуванням складу засновників МП, наявності часток та порядку управління підприємством, доходить висновку про те, що організаційно-правова форма МП „База відпочинку Імпульс" цілком відповідає законодавчо визначеному поняттю господарського товариства, а саме: товариства з обмеженою відповідальністю.

Крім того, ідентифікаційний код підприємства, визначений згідно з державним класифікатором, затвердженим наказом Держстандарту України від 22 листопада 1994 р. N288, який будується за серійно-порядковим методом кодування, також свідчить про його організаційно-правову форму у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (код 240).

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо того, що Мале підприємство „База відпочинку „Імпульс" не є господарським товариством в розумінні ст. 80 ГК України та ст. 1 Закону України „Про господарські товариства".

Крім того, зазначені факти були встановлені господарським судом у справі №16/17-3757-2011 та №20/17-3369-2011.

У відповідності до статуту МП „База відпочинку Імпульс", що цілком кореспондується із вимогами чинного законодавства, загальні збори учасників є Вищим органом управління Товариства.

В силу ст. 60 Закону України „Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до ст. 59 Закону України „Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства належить, зокрема, виключення учасника з товариства.

Згідно п. 2.4. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»нормами частини першої статті 60 Закону України "Про господарські товариства", згідно якої загальні збори учасників є правомочними, якщо на них присутні учасники або представники учасників, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів, не передбачається можливість встановлення у статутах цих товариств іншого кворуму. Тому у вирішенні питання про правомочність загальних зборів учасників господарських товариств господарським судам слід виходити з того, що незалежно від положень статуту товариства щодо кворуму загальних зборів вони є правомочними, якщо на них зареєструвалися учасники, які володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів.

Згідно п. 2.11. зазначених вище Рекомендацій, під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів суду слід з'ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів. Зокрема, підставою недійсності рішень загальних зборів є прийняття рішення неправомочними загальними зборами або якщо правомочність загальних зборів встановити неможливо.

Рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, у зв'язку з чим вони мають відповідати вимогам закону та не порушувати прав чи законних інтересів учасника.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що на загальних зборах учасників Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс", які відбулися 10.06.2011 р., були присутні учасники, які у сукупності володіють 51% відсотками голосів від загальної кількості голосів, враховуючи, що судом встановлено, що організаційно-правова форма МП „База відпочинку Імпульс" цілком відповідає законодавчо визначеному поняттю господарського товариства, а саме: товариства з обмеженою відповідальністю, суд доходить до висновку, що загальні збори учасників Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс", які відбулися 10.06.2011р., не були правомочними в силу вимог ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", що є безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів МП «БВ «Імпульс», оформленого протоколом № 18 від 10.06.2011 р. недійсним.

Крім того, суд зазначає, що за змістом ст. 64 Закону України „Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути виключено з товариства рішенням загальних зборів, якщо він систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства.

Таким чином, у рішенні про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства

В рішенні загальних зборів МП «БВ «Імпульс»про виключення позивача, оформленому протоколом № 18 від 10.06.2011р., в якості підстав для такого виключення зазначено: ігнорування кількох скликань зборів учасників МП „БВ „Імпульс", невиконання рішень зборів учасників, блокування роботи підприємства, не внесення вкладів та не прийняття участі фінансуванні МП „БВ „Імпульс".

Разом з тим, факт систематичного невиконання або виконання неналежним чином обов'язків позивачем, а також вчинення ним перешкод у досягненні цілей товариства відповідними доказами не доведено, матеріали справи таких доказів також не містять, і в протоколі № 18 від 10.06.2011р. посилання на них не міститься.

За таких обстави, суд доходить висновку про неправомірність прийнятого загальними зборами МП „БВ „Імпульс" 10.06.2011р. рішення та наявність встановлених законом підстав для визнання його недійсним, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення про його примусове виключення зі складу учасників Малого Підприємства «База відпочинку «Імпульс», оформлене протоколом Загальних зборів від 10.06.2011 року є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, доводи позивача, щодо неналежного учасника загальних зборів - ВАТ „Цукроавтомат" судом до уваги не приймаються, оскільки станом на 10.06.2011р. змін до статутних документів (на підставі протоколу №15 від 1.03.2011р.) щодо складу учасників внесено не було.

Що стосується вимог позивача про скасування державної реєстрації змін до статутних документів Малого підприємства «База відпочинку «Імпульс», проведених 17.06.2011р. Державним реєстратором Білгород-Дністровської райдержадміністрації Одеської області, № запису 15301050010000433, суд зазначає наступне.

Згідно ст.1. Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", державний реєстратор це посадова особа, яка від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. При цьому, згідно до ч. 1 ст. 6 Закону державний реєстратор території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, зокрема, проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб.

Приписами абзацу 12 ч. 1 ст. 6 Закону встановлено, що державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру відомості про державну реєстрацію особи на підставі рішення суду.

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення такого запису.

Таким чином положеннями ст. 98 Цивільного кодексу України, яка передбачає можливість оскарження рішення загальних зборів учасником товариства до суду, ст. 143 цього кодексу, яка визначає, що статут товариства з обмеженою відповідальністю зі всіма наступними змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення (ч. 2), та приписами ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", визначено спосіб захисту порушених прав, а за встановлених судами обставин справи і спосіб відновлення правового становища позивача що існувало до прийняття рішень загальними зборами відповідача.

За вказаних обставин скасування державної реєстрації змін до статуту є наслідком визнаної судом недійсності рішення загальних зборів учасників товариства про внесення змін до Статуту і виконання такого рішення має здійснюватись у порядку, визначеному ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", а звернення з позовом про скасування державної реєстрації змін до статуту чинним законодавством не передбачено оскільки існує встановлений законом порядок скасування такої реєстрації.

Доречи, зазначеної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 14.09.2009р. №14/621-07.

Приймаючи до уваги вищенаведене, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Згідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2 .Визнати недійсним та скасувати рішення про примусове виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Малого Підприємства «База відпочинку «Імпульс», викладене у протоколі Загальних зборів Малого Підприємства «База відпочинку «Імпульс»від 10.06.2011 року.

3.В решті позову відмовити.

4.Стягнути з Малого Підприємства «База відпочинку «Імпульс» (67772, Одеська область, Дністровський район, смт. Затока, Будацька коса, ідентифікаційний код 24530719) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати у сумі 160 /сто шістдесят/ грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.08.2012р.

Суддя Щавинська Ю.М.