Ухвала

від 09.04.2014 по справі 20-29/17-3813-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"09" квітня 2014 р.Справа № 20-29/17-3813-2011

За заявою ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 20.08.2012р. у справі №20-29/17-3813-2011

За позовом: ОСОБА_1

до відповідачів: 1) Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс"

2) Державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1) Відкритого акціонерного товариства "Цукроавтомат"

2) ОСОБА_2

3) ОСОБА_3

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, скасування державної реєстрації змін до статутних документів

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від заявника (позивача): не з'явися,

від відповідачів: 1) Цвик С.М. - довіреність №04 від 24.10.2013р.,

2) не з'явися,

від третіх осіб: не з'явися.

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст. 89 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.08.2012р. по справі №20-29/17-3813-2011 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано недійсним та скасовано рішення про примусове виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Малого Підприємства "База відпочинку "Імпульс", викладене у протоколі Загальних зборів Малого Підприємства "База відпочинку "Імпульс" від 10.06.2011 року, в решті позову відмовлено. Крім того, вказаним рішенням стягнуто з Малого Підприємства "База відпочинку "Імпульс" на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 160 грн. 50 коп.

7.09.2012р. на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.08.2012р. у справі №20-29/17-3813-2011 було видано відповідний наказ.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2012р. по справі №20-29/17-3813-2011 рішення суду від 20.08.2012р. залишено без змін, а апеляційну скаргу Малого Підприємства "База відпочинку "Імпульс" без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2012р. касаційну скаргу Малого Підприємства "База відпочинку "Імпульс" залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2012р. у справі №20-29/17-3813-2011 залишено без змін.

27.03.2014р. до господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 20.08.2012р. у справі №20-29/17-3813-2011 в частині того, чи повинен був державний реєстратор внести зміни до статуту підприємства шляхом повернення складу засновників до того моменту, поки в ньому не було змін внесених протоколом №18 від 10.06.2011р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.03.2014р. суддею Щавинською Ю.М. заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 20.08.2012р. у справі №20-29/17-3813-2011 прийнято та призначено до розгляду в засіданні суду на 09.04.2014р.

Представники заявника, відповідача 2 та третіх осіб, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду заяви, у судове засідання 9.04.2014 року не з'явилися, про поважність причин відсутності суд не повідомили.

Представник відповідача, Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс", у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував з підстав, викладених у запереченні на заяву про роз'яснення рішення (т.3 а.с. 183), просив суд залишити вказану заяву без розгляду.

Так, в обґрунтування заперечень МП "База відпочинку "Імпульс" зазначає, що рішення суду від 20.08.2012р. по справі №20-29/17-3813-2011 виконане, ОСОБА_1 включено до складу учасників МП "База відпочинку "Імпульс".

Крім того, відповідач 1 також зазначає, що рішення суду може бути пред'явлене до виконання протягом року, а вказаний строк минув 29.10.2013р. Враховуючи викладене та положення ст. 89 ГПК України, минув і строк для подачі заяви про роз'яснення рішення суду. Разом з тим, як зазначає відповідач 1, заява про поновлення строку до суду позивачем не подавалась.

Дослідивши матеріали справи, заяву, заслухавши пояснення представника МП "База відпочинку "Імпульс", суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 20.08.2012р. по справі №20-29/17-3813-2011, зокрема, визнано недійсним та скасовано рішення про примусове виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Малого Підприємства "База відпочинку "Імпульс", викладене у протоколі Загальних зборів Малого Підприємства "База відпочинку "Імпульс" від 10.06.2011 року.

З поданої ОСОБА_1 заяви вбачається, що заявник просить суд роз'яснити рішення суду в частині необхідності внесення державним реєстратором змін до статутних документів МП "База відпочинку "Імпульс" та скасування всіх змін, які внесені до статуту МП "База відпочинку "Імпульс" протоколом №18 від 10.06.2011р.

Згідно частин 1, 2 статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту. Про роз'яснення рішення, ухвали виноситься ухвала. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Таке ж процесуальне право сторін та державного виконавця передбачено ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

За приписами частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу або надсилається йому рекомендованим чи цінним листом.

Частиною 1 статті 117 цього ж Кодексу встановлено, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно пунктів 1, 2 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

В свою чергу, рішенням господарського суду Одеської області від 20.08.2012р. по справі №20-29/17-3813-2011 констатуються виключно певні юридичні факти, які встановлені господарським судом на підставі відповідних доказів в ході розгляду справи (недійсність рішення про примусове виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Малого Підприємства "База відпочинку "Імпульс").

При цьому, вищевказане судове рішення, окрім частини щодо стягнення судових витрат, не встановлює будь-яких обов'язків для відповідачів у справі, у зв'язку з чим таке рішення суду не потребує примусового виконання, оскільки внаслідок його загальнообов'язковості, що прямо випливає з приписів статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України, воно є підставою для реалізації відповідних правовідносин іншим шляхом - внесенням державним реєстратором запису щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Такий висновок суду кореспондується з пунктом 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" та частини 1 статті 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Так, за приписами пункту 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Згідно з частиною 2 статті 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в редакції, що була чинною на час винесення рішення по справі, державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України про внесення такого запису.

Таким чином, з урахуванням зазначеного та, враховуючи наведені вище положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 20.08.2012р. по справі №20-29/17-3813-2011 не підлягає роз'ясненню, оскільки в силу положень статті 89 Господарського процесуального кодексу України роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які передбачають примусове виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Одеського апеляційного господарського суду України від 13.02.2013р. у справі №16-33/45-09-1388, яка постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2013р. залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 20.08.2012р. у справі №20-29/17-3813-2011 - відмовити.

Суддя Щавинська Ю.М.