cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
06 серпня 2012 р. № 17/5009/5093/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіУліцького А.М., суддів:Владимиренко С.В., Добролюбової Т.В., Селіваненка В.П., Шевчук С.Р. розглянувши заяву Приватного підприємства "Жемчуг-2005" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 31.05.2012 у справі№17/5009/5093/11 господарського суду Запорізької області за позовомПриватного підприємства "Жемчуг-2005" до 1. Михайлівської районної державної адміністрації 2. Михайлівської районної ради провизнання переважного права на укладання договору та зобов'язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Жемчуг-2005" звернулось з заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 31.05.2012 у справі №17/5009/5093/11 господарського суду Запорізької області в порядку, передбаченому ХІІ 2 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли господарський суд касаційної інстанції у розгляді двох або більше справ за подібних предмета і підстав позову та змісту позовних вимог і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У справі №17/5009/5093/11 рішенням господарського суду Запорізької області від 30.11.2011 відмовлено Приватному підприємству "Жемчуг-2005" у задоволенні позову про визнання переважного права на укладання договору та зобов'язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2012 рішення суду першої інстанції скасовано частково, позов задоволено частково: визнано за Приватним підприємством "Жемчуг-2005" переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк; зобов'язано Михайлівську райдержадміністрацію поновити укладений з позивачем договір оренди земельної ділянки; у задоволенні позову до Михайлівської районної ради відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2012 у справі №17/5009/5093/11 постанову апеляційного господарського суду скасовано, рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки позивач не надав доказів прийняття відповідним компетентним органом виконавчої влади (місцевого самоврядування) рішення чи розпорядження, згідно з яким позивачу продовжено термін дії договору після його закінчення, а також доказів наявності конкретних осіб, крім позивача, які мають намір на укладення договору оренди землі, що знаходиться в користування у позивача. При цьому в постанові зазначено, що спірний договір не може бути поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки розпорядженням Михайлівської районної державної адміністрації з орендованої земельної ділянки площею 49,5 га вилучена її частина площею 3,5208 га під будівництво Східного скидного колектора, у зв'язку з чим відсутня земельна ділянка площею 49,5 га, яка є предметом договору оренди.
Звертаючись з заявою про перегляд названої постанови, Приватне підприємство "Жемчуг-2005" доводить неоднаковість застосування судом касаційної інстанції положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" та посилається на постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2012 у справі №44/69, від 02.12.2009 у справі №36/60, від 27.10.2011 у справі №2-9/1035-2010, від 08.07.2008 у справі №13/251, від 24.04.2012 у справі №8/5005/15052/2011, від 26.01.2012 у справі №6/182, від 22.11.2011 у справі №26/91пд/2011.
У справі №44/69 Вищий господарський суд України постановою від 30.01.2012 скасував постанову суду апеляційної інстанції та залишив без змін рішення суду першої інстанції, якою задоволено позов про визнання поновленим договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та визнання укладеною додаткової угоди до цього договору в редакції позивача. Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідач протягом місяця після закінчення строку дії договору не направив позивачу в передбачений законом спосіб письмове заперечення проти поновлення договору, то у позивача виникло право на поновлення (продовження строку дії) договору, яке не було реалізоване позивачем внаслідок бездіяльності відповідача, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом свого права.
У справі №36/60 Вищий господарський суд України в постанові від 02.12.2009 підтримав висновки судів попередніх інстанції щодо задоволення позову про поновлення договору оренди земельної ділянки, вважаючи укладеною угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки в редакції, яка підписана позивачем, на визначених угодою умовах. Постанову мотивовано тим, що позивачем вчинено всі необхідні та достатні дії, направлені на укладання договору, відповідач, отримавши лист-клопотання на поновлення договору оренди земельної ділянки в редакції позивача, не надав заперечень щодо даної редакції або/та не надав протоколу розбіжностей за результатами розгляду договору оренди земельної ділянки, а відтак погодив всі істотні умови договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим непоновлення договору оренди суперечить положенням статті 33 Закону України "Про оренду землі".
У справі №2-9/1035-2010 Вищий господарський суд України у постанові від 27.10.2011 підтримав висновки апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, оскільки постановою районного суду у іншій справі визнано нечинним рішення відповідача в частині відмови позивачу в поновленні договору оренди земельної ділянки під існуючим речовим ринком та визначено, що договір оренди земельної ділянки підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором. При цьому суд касаційної інстанції зазначив про врахування судом апеляційної інстанції обставин знаходження на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомості речового ринку, що перебувають у користуванні позивача на умовах діючих договорів оренди.
У справі №8/5005/15052/2011 Вищий господарський суд України у постанові від 24.04.2012 підтримав висновки апеляційного господарського суду, який припинив провадження у справі на підставі пункту 1 1 статті 80 ГПК України за відсутністю предмета спору, оскільки на час прийняття судового рішення міською радою прийнято рішення "Про поновлення договору оренди землі від 07.07.2008", відповідно до якого поновлено спірний договір оренди землі на два роки.
Проаналізувавши зміст наведених постанов, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення в цих справах прийнято і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції. Тобто правові висновки, покладені в основу вказаних постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Колегія суддів відхиляє посилання заявника на постанови Вищого господарського суду України від 26.01.2012 у справі №6/182, предметом спору в якій є звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки і визнання права користування земельною ділянкою, та від 08.07.2008 у справі №13/251, предметом спору в якій є визнання за позивачем права на оренду земельної ділянки, оскільки в справі №17/5009/5093/11, про перегляд постанови в якій подано заяву, розглянуто спір про визнання переважного права на укладання договору та зобов'язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки. Тобто заявник посилається на неоднакове застосування судами норм матеріального права в справах, спірні правовідносини в яких не є подібними, мають різні предмети і підстави позову.
Також не підлягають врахуванню посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 22.11.2011 у справі №26/91пд/2011, оскільки зазначеною постановою скасовані судові рішення попередніх інстанцій та справу передано на розгляд до суду першої інстанції. Тобто спір у даній справі не вирішено остаточно, а відтак на неї не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи №17/5009/5093/11 господарського суду Запорізької області до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Приватному підприємству "Жемчуг-2005" у допуску справи №17/5009/5093/11 господарського суду Запорізької області до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяА.Уліцький Судді:С.Владимиренко Т.Добролюбова В.Селіваненко С.Шевчук
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2012 |
Оприлюднено | 03.09.2012 |
Номер документу | 25798231 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Уліцький А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні