Постанова

від 23.08.2012 по справі 2а-8768/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8768/11/2670( у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"23" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Окружної державної податкової служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2011 року в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»до Окружної державної податкової служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Окружної державної податкової служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві ДПС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2001 року № 0000354110/0, № 0000404110/0, № 000414110/0, № 0000494110/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2011 року адміністративний позов задоволений частково.

Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 08.06.2011 № 0000354110/0 в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 1400 грн. (віднесення до валових витрат, витрат на відрядження).

Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000494110/0, щодо визначення позивачу пені за порушення термінів ЗЕД в сумі 576 150 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Окружною державною податковою службою -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві ДПС), Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва подані апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДП «НАЕК «Енергоатом»задоволенню не підлягає, а апеляційні скарги Окружної державної податкової служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, Державної податкової служби Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва підлягають задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню частково, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведено виїзну перевірку ДП «НАЕК «Енергоатом» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., за результати якої складений акт № 1278/23-08/24584661 від 26.05.2011 р.

Актом перевірки встановлені наступні порушення позивачем:

- п.п. 1.22.1 п. 1.22., п. 1.25 ст. 1, п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.10 п. 5.2, абз.4 п.п. 5.3.9, п. 5.9 ст. 5, п.п. 7.3.2., п.п. 7.3.3 п. 7.3, п.п. 7.9.1, п.п. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7, п.п. 8.6.1 п. 8.6, п.п.8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку пiдприємств» № 334/94-BP вiд 28.12.1994 р., п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, п.1.3. «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 та Наказу ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 «Про порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за N 271/7592 та узгоджено Рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності 31.03.2003 р. № 06-10/239), що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на 192 642 901 грн. , в тому числі: за 3 квартали 2009 р. в сумі 58 800 495,00 грн., за 2009 рік в сумі 173 529 976,00 грн., за 1 півріччя 2010 року в сумі 18 358 106,00 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 19 112 926,00 грн., та до завищення податку на прибуток підприємств на 546 391,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 546 391,00 грн.;

- п.п. 3.2.2, п. 3.2 ст. 3, п. 4.3 ст. 4, п. 6.5 ст. 6 та п.п.7.3.6 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 4.5.1 п. 4.5. ст. 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.2.3, п.п 7.2.4, п.п. 7.2.6, п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну 18 914 490,00 грн., в т.ч.: липень 2009 р. - 9 095 589,00 грн., серпень 2009 - 121 038,00 грн., жовтень 2009 р. - 536 144,00 грн., листопад 2009 р. - 1 097 263,00 грн., січень 2010 р. - 233 446,00 грн., березень 2010 р. - 409 697,00 грн., квітень 2010 р. -6 653 218,00 грн., червень 2010 р. - 687 185,00 грн., серпень 2010 р. - 43 010,00 грн., вересень 2010 р. - 37 900,00 грн.;

- порушення вимог ст. 2 Закону України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»при здійсненні імпортних операцій за контрактами № 03/09-122П від 03.07.2009 р.; № 1001/1 від 15.01.2009 р., № 080715-1/ДЗ від 16.08.2007 р.;

- порушення вимог п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» в частині декларування валютних цінностей резидента, яке перебуває за межами України;

- порушення вимог п. 13.2 ст. 13 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у частині утримання податку з доходу, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності з джерелом його походження з України, а саме:

- при здійсненні виплат нерезиденту компанії Gesellschaft fur Anlagen - und Reaktorsicherheit (GRS) mbH (Німеччина) згідно контракту № 332100 від 15.11.2007 р., в результаті чого занижено суму податку на прибуток іноземних осіб в розмірі 140 009,11 грн, у тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 140 009,11грн.;

- при здійсненні виплат нерезиденту «Холтек Ігнтернешенл» (США) згідно контракту № 1632/08-НАЕК від 26.12.2005 р., в результаті чого занижено суму податку на прибуток іноземних осіб в розмірі 815 262,69 грн. за 2010 рік.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 08.06.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000354110/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 240 803 626,00 грн., з яких основний платіж 192 642 901,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 48 160 725,00 грн.;

- № 0000404110/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 23 643 113,00 грн., з яких основний платіж 18 914 490,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4 728 623,00 грн.;

- № 0000714110/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 1 194 089,75 грн., з яких основний платіж 955 271,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 238 817,95 грн.;

- № 0000494110/0, яким визначено позивачу пеню за порушення термінів ЗЕД в сумі 576 150,00 грн.

Позивач вважає, що ним було визначено податкові зобов'язання з дотриманням вимог податкового законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення № 0000354110/0, № 0000404110/0, № 0000714110/0, № 0000494110/0 від 08.06.2011 року є протиправними та підлягають скасуванню.

31 травня 2011 року позивача переведено на обслуговування до СДПІ у м. Києві з ВПП.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стосовно визначення позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0000354110/0 від 08.06.2011р. податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 240 803 626,00 грн. та податковим повідомленням-рішенням № 0000404110/0 від 08.06.2011 р. податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23 643 113,00 грн., колегія судів виходить з наступного.

Так, судом встановлено, що позивач має відокремлені структурні підрозділи суб'єкта господарювання, які не є юридичними особами та консолідовано сплачують податок на прибуток, а саме: Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція, Відокремлений підрозділ Рівненська атомна електрична станція, Відокремлений підрозділ «Южно-Українська атомна електрична станція», Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш», Відокремлений підрозділ «Атомремонтсервіс», Відокремлений підрозділ «Аварійно-технічний центр», Відокремлений підрозділ «Управління справами», Відокремлений підрозділ «Складське господарство», Відокремлений підрозділ «Атомкомплект», Відокремлений підрозділ «Науково Технічний Центр», Відокремлений підрозділ «Донузлавська Вітряна електрична станція», Відокремлений підрозділ «Атомпроектінжиніринг».

Відповідачем в ході перевірки встановлено, що за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р. позивачем задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 18 887 633 301,00 грн.

Як встановлено під час перевірки, визначення позивачем валового доходу за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р. призвело до порушення п.п.1.22.1 п. 1.22. ст. 1, п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5, п.п. 7.3.2., 7.3.3 п. 7.3 ст. 7, п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку пiдприємств» № 334/94-BP вiд 28.12.1994р., в результаті чого відбулося завищення валового доходу на 361 193 882,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що структурним підрозділом відокремленого підрозділу Рівненської АЕС (надалі - ВП РАЕС) є професійно-технічне училище, яке має відповідні приміщення та майно. Згідно ліцензії серії АВ №363539 від 05.11.2007р., виданою Міністерством освіти і науки України, позивачу надано право надавати освітні послуги, пов'язані з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до підготовки з робітничих професій, курсового професійно-технічного навчання, підвищення кваліфікації.

В ході перевірки встановлено, що в порушення п.п.4.1.1 п.4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку пiдприємств»- ВР ВП РАЕС не включало до складу валового доходу вартість безоплатно наданих послуг структурним підрозділом ПТУ.

Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», операції з безоплатного надання товарів, вважаються продажем таких товарів. Безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це, зокрема, товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей i нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод (пункт 1.23 статті 1 даного Закону).

Отже, безоплатне надання товарів є операцією з продажу товарів, вартість яких включається до валового доходу підприємства згідно з пунктом 4.1.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як підтверджується матеріалами справи, підприємством самостійно визначено обсяг наданих послуг з професійно-технічної освіти, який зазначено в довідковій інформації, що включається до звіту N 1-ПП «Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності», затвердженої спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного комітету статистики України від 23.07.2004 року N 419/453, зареєстрованої Міністерством юстиції України 28.07.2004 за N 938/9537), в загальній сумі 7 124 590,00 грн. за період 3 квартал 2009 року по 3 квартал 2010 року.

Таким чином, позивачем надано безоплатних послуг за вказаний період на загальну суму 7 124 590,00 грн., що задекларовано позивачем як суму пільг в оподаткуванні.

Відповідно до п.п. 5.4.9 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку пiдприємств», до валових витрат відносяться витрати платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності таких об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок такого платника податку на момент набрання чинності цим Законом (крім капітальних затрат, які підлягають амортизації), зокрема, закладів середньої та середньої професійно-технічної освіти та закладів підвищення кваліфікації працівників такого платника податку.

Безоплатна передача послуг по навчанню у ПТУ включається до складу валового доходу підприємства, що їх передає, а відповідно підприємство має право на формування валових витрат з витрат на утримання та забезпечення основної діяльності ПТУ, відповідно до п.п. 5.4.9 п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку пiдприємств».

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат вартість безоплатно наданих послуг структурним підрозділом ПТУ в загальній сумі 7 124 590,00 грн.

Під час перевірки відповідач також встановив, що при визначенні приросту/убутку запасів за 2009 рік не враховано залишки ядерного палива, яке знаходиться в активній зоні (паливо, яке завантажено у реактор) на загальну суму 315 316 099,00 грн. У зв'язку включенням до приросту (убутку) балансової вартості запасів лише балансову вартість ядерного палива у вузлах свіжого ядерного палива та невключення балансової вартості ядерного палива в активній зоні, відбулося заниження валового доходу підприємства.

Згідно пункту 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку пiдприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2005р. № 472 «Про затвердження переліку запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії, податковий облік приросту (убутку) балансової вартості яких здійснюється за наслідками звітного (податкового) року»затверджено перелік покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів, напівфабрикатів на складах, облік яких ведеться за наслідками звітного (податкового) року.

Свіже ядерне паливо розподіляється за місцезнаходженням на дві групи: у вузлах свіжого ядерного палива (фактично склад) та в активній зоні (паливо, яке завантажено у реактор).

В ході перевірки встановлено, що у грудні 2009 року ВП «Запорізька атомна електрична станція», ВП «Рівненська атомна електрична станція», ВП «Хмельницька атомна електрична станція», ВП «Южно-Українська атомна електрична станція»здійснено операції з перенесення вартості ядерного палива з рахунку 20.30 «Ядерне паливо»на рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів»в частині ядерного палива, що завантажено в активну зону (з урахуванням вартості палива, яка списана на витрати з виробництва електричної та теплової енергії за січень-листопад 2009 року), що стало підставою з грудня 2009 року у сумі залишків по рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів»облік вартість ядерного палива, що завантажено в активну зону.

Згідно вантажно-митних декларацій, авізо, службових записок відділу ядерної безпеки, вимог на переміщення ТВС, ПС, СУЗ з УСТ у РО блоку, актів списання ядерного палива у бухгалтерському обліку відображені господарські операції «оприбуткування свіжого ядерного палива на склад»Дт 20.3 Кт 905, «переміщення свіжого ядерного палива зі складу в активну зону (завантаження у реактор)»Дт 39 Кт 20.3, «списання ядерного палива на виробництво»Дт 23 Кт 39. Дані господарські операції також відображені в наданих до перевірки головних книгах по субрахункам бухгалтерського рахунку № 20.3 «Паливо (СЯП)», 39 «Витрати майбутніх періодів».

Ядерне паливо - це актив, оскільки утримується для споживання під час виробництва продукції та перебуває в процесу виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва (енергії), витрати на придбання ядерного палива включені позивачем до складу валових витрат у звітного періоду. Таким чином, при внутрішньому переміщенні ядерного палива з вузла свіжого ядерного палива в активну зону вартість такого ядерного палива вдруге до складу валових витрат не відноситься, оскільки витрати на його придбання вже віднесені до складу валових витрат при придбанні.

Посилання позивача на лист ДПА України № 6694/6/15-1116 від 18.10.2001 р. як на підставу застосування абз. «д» п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, яка передбачає неможливість притягнення до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення, є необґрунтованим, оскільки надано щодо застосування переліку покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів підприємств по виробництву бром заліза та брому, а також підприємств з первинної переробки продукції рослинництва, облік приросту (убутку) балансової вартості яких ведеться за наслідками звітного (податкового) року, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1579 від 02.10.1998 р.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 12.04.2003 р. № 176 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2003 р. N 326/7647, узагальнюючі податкові роз'яснення і податкові роз'яснення застосовуються протягом терміну дії відповідної норми податкового законодавства.

Згідно змісту постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.1998 р. № 1579, вона втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2005 р. № 472.

Отже, лист № 6694/6/15-1116 від 18.10.2001 р., який містить податкове роз'яснення, не може бути застосований до спірних правовідносин.

З урахування викладеного, оскільки позивачем не включено до балансової вартості приросту (убутку) запасів балансову вартість ядерного палива в активній зоні, що призвело до заниження вартості залишків запасів ядерного палива на початок та кінець податкових періодів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про завищення позивачем приросту балансової вартості запасів та в свою чергу завищення валових доходів за 2009 рік на загальну суму 315 316 099,16 грн.

В акті перевірки зафіксовано завищення ВП РАЕС валових витрат на 52 895 653,00 грн. в 2 кварталі 2010 року, а також завищено ВП РАЕС приросту запасів на 52 895 653,00 грн. в 2 кварталі 2010 року, що є порушенням п. 5.9 ст.5 та п.п. 7.9.1, п.п. 7.9.2 п. 7.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідачем також встановлено, що ВП «Рівненська АЕС»завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 6 270 685,50 грн. внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого ТОВ «Укратоменергобуд»за придбані у нього товарно-матеріальні цінності, що є порушенням п.п. 7.9.1, п.п 7.9.2 п.7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі договору № 01-08 від 28.03.2008 р. та додаткової угоди № 4 від 23.03.2010 р. по капітальному ремонту із заміною обмотки статора ТГ ТВВ-800-2УЗ, актом приймання-передачі від 20.04.2010р. ЗАТ «Укратоменергобуд»передав до ВП РАЕС матеріальні цінності на загальну суму 52 895 653,44 грн. Під час перевірки не встановлена наявність матеріальних цінностей для капітального ремонту, отриманих по акту приймання-передачі від 20.04.2010 р.

З урахуванням умов договору, податковий орган дійшов вірного висновку, що вартість отриманих під час ремонтних робіт ТМЦ до вартості проведених робіт, безпідставно віднесено ВП РАЕС до валових витрат та податкового кредиту в 2 кварталі 2010 року вартість ТМЦ в сумі 52 895 653,00 грн. та безпідставно відображено приріст запасів на суму 52 895 653,00 грн.

В порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ВП «Атоменергомаш»ДП «НАЕК «Енергоатом»при визначені матеріальної складової у залишках незавершеного виробництва і готової продукції не враховувались всі матеріальні витрати виробництва, в тому числі - газ, електроенергія і вода, що призвело до заниження валового доходу на 3 287 159,00 грн.

Згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Відповідно до положень Закону України «Про електроенергетику», електроенергія є товаром виключно для суб'єктів електроенергетики.

Оскільки позивач є суб'єктом електроенергетики і електроенергія є для позивача товаром, тому витрати на електроенергію підлягають включенню до перерахунку матеріальної складової згідно з п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як встановлено відповідачем, в порушення п.п. 7.3.2., п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»УВТК ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом» віднесено до складу валових доходів прибуток від курсової різниці на загальну суму 2 829 929,37 грн. визначений шляхом перерахування кредиторської та дебіторської заборгованості по підприємствам-нерезидентам у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні, в результаті чого завищено валові доходи за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року на загальну суму 2 829 929,37 грн.

Відповідачем також встановлено, що в порушення п.п. 7.3.2., п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»УВТК ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»віднесено до складу валових витрат збиток від курсової різниці на загальну суму 8 093 511,21 грн. визначений шляхом перерахування кредиторської та дебіторської заборгованості по підприємствам-нерезидентам у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні, в результаті чого завищено валові витрати за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року. на загальну суму 8 093 511,21 грн.

02.04.1999 року між ВП «Запорізька АЕС» НАЕК «Енергоатом» та ДП «Укренергомашкомплект»укладено договір комісії № 193(3)99У на придбання продукції та обладнання, а саме - обмежувачів напруження ОПН -750 у кількості 25 комплектів по ціні 1 320 000 дол. США за комплект.

07.10.2002 року між ЗАТ «Науково-виробниче обєднання «Електрокераміка» (Росія, Санкт-Петербург) (за договором -«цедент») та Remington Wordwide Limited (Гібралтар) (за договором -«цесіонарій») укладено договір №01/02-ц уступки права вимоги, згідно якого цедент в повному обсязі уступає, а цесіонарій приймає на себе майнові права по відношенню всіх боргів та зобов'язань ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (боржник) перед ЗАТ НВО «Електрокераміка». Розмір заборгованості боржника перед цедентом складає 123 967 261,26 грн.

Рішенням Арбітражного суду Санкт-Петербурга і Ленінградської області від 24.12.2002 р. стягнуто з ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» на користь Remington Wordwide Limited (Гіблартар) заборгованість вартості обмежувачів напруги ОПН-750 у сумі 23 080 000,00 доларів США.

Відповідачем встановлено, що станом на 01.07.2009 р. у позивача обліковується кредиторська заборгованість по Remington Worldwide Limited LTD у сумі 144 060 064,00 грн. (18 880 000,00 доларів США).

Протягом перевіряємого періоду УВТК ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»у бухгалтерському обліку нараховується збиток від курсової різниці на заборгованість по Remington Worldwide Limited LTD на загальну суму 8 086 304,00 грн. та нараховується прибуток від курсової різниці на загальну суму 2 739 488,00 грн.

Відповідачем встановлено порушення позивачем п.п. 7.3.2., п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст.7 Закону № 334/94-ВР УКБ ДП «НАЕК «Енергоатом»до складу валових витрат збиток від курсової різниці на загальну суму 141 368,39 грн., визначених шляхом перерахування кредиторської та дебіторської заборгованості по підприємствам-нерезидентам у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні, в результаті чого завищено валові витрати за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, на загальну суму 141 368,39 грн.

Аналогічне порушення п.п. 7.3.2., п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено перевіркою УКБ ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом», яким до складу валових доходів прибуток від курсової різниці на загальну суму 78 010,83 грн., в результаті чого завищено валові доходи за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р. на загальну суму 78 010,83 грн.

05.06.1999 р. року між ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» та НДПКДІ «Атоменергопроект» (м. Москва) укладено договір № 99-66 п/34 про надання послуг зі створення проектно-кошторисної документації, а саме «Розробка проектно-кошторисної документації (ПКД) по технопереозброєнню ВП ЗАЕС і доробка ПКД, розробленої АЕПом до червня 1996 р.»на загальну суму 783 950,46 грн.

Під час перевірки встановлено у бухгалтерському обліку УКС ВП «Запорізька АЕС»ДП НАЕК «Енергоатом»нараховано збитки від курсової різниці на заборгованість по НДПКДІ «Атоменергопроект» (м. Москва) на загальну суму 141 368,39 грн. та нараховується прибуток від курсової різниці на загальну суму 78 010,83 грн.

Згідно з п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з метою оподаткування будь-яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, що перебували на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивна або від'ємна різниця між результатом такого перерахунку та балансовою вартістю іноземної валюти або заборгованості включається відповідно до валових доходів або валових витрат платника податку - кредитора або до валових витрат чи валових доходів платника податку - дебітора за наслідками звітного періоду. Для наступного податкового періоду балансова вартість іноземної валюти або заборгованості в іноземній валюті прирівнюється до їх вартості, визначеної на кінець попереднього звітного періоду.

Відповідно п.п 5.2.9 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону.

Однак згідно з п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суми валових витрат при купівлі товарів за іноземну валюту, датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами, є дата оприбуткування платником податків товарів.

Підпунктом 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 статті 7, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Тобто балансова вартість іноземної валюти для визначення валових витрат, понесених платником податку в іноземній валюті, розраховується шляхом перерахування в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких витрат.

Отже, висновок суду першої інстанції про порушення позивачем вимог п.п. 7.3.2., п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є вірним.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що ВП «Рівненська АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом» на порушено п.п.12.1.5 п. 12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягає у заниженні ВП РАЕС валового доходу на суму 224 117,00 грн. за 4 квартал 2009 року.

В ході перевірки встановлено, що станом на 30.09.2010 р. у ВП РАЕС обліковується кредиторська заборгованість перед ЗАТ «Укратоменергобуд»сумі 224 116,80 грн., яка утворилась утворилася внаслідок неповного розрахунку ВП РАЕС перед ЗАТ «Укратоменергобуд» по виконаних роботах відповідно до умов договору генерального підряду № 06-07 (82-12-1-07-887) від 27.04.2007 р. на виконання будівельно-монтажних робіт з добудови ІІ черги (енергоблок №4) ВП РАЕС (непромислове будівництво) «Обєкти житлово-цивільного призначення та комунального господарства «Загальноосвітня школа № 60 м. Кузнецовськ».

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.10.2009 р. по справі № 3/126 стягнуто з ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП РАЕС борг в розмірі 224 116,80 грн. Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідно зазначеного рішення суду від 06.10.2009 р. по справі № 3/126 позивачем у встановлений строк не сплачено.

Відповідно до п.п.12.1.5. п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-III (далі - Закону № 2181-ІІІ), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, уточнюючи розрахунки позивача, якими він обґрунтовує свої заперечення, були прийняті відповідачем як податкова звітність, а відтак висновок відповідача про заниження ВП ХАЕС валових доходів за ІІІ квартал 2010 року у сумі 272 402,91 грн., чим порушено п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є обґрунтованим.

Крім того, під час перевірки встановлено, що позивачем в порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати за перевіряємий період на суму вартості оприбуткованих, але не оплачених протягом терміну позовної давності товарів (робіт, послуг), у розмірі 2 498 111,15 грн.

Під час перевірки відповідач дійшов висновку, що господарська діяльність позивача призвела також до наступних порушень:

- п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягає у завищенні ВП «Складське господарство»ДП НАЕК Енергоатом валових витрат на вартість товарно-матеріальних цінностей отриманих безкоштовнов сумі 210 275 грн., оплату за які ВП «Атомкомплект»ДП НАЕК «Енергоатом»не проведено;

- п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягає у завищенні ВП «РАЕС»ДП НАЕК «Енергоатом»валових витрат на вартість товарно-матеріальних цінностей в сумі 43 875,00 грн., оплату за які ВП «Атомкомплект»ДП НАЕК «Енергоатом»не проведено;

- п.п.7.2.3, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6, п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що привело до завищення податкового кредиту ВП «Атомкомплект»на загальну суму 50 830,00 грн.

Відповідач наполягає, що у зв'язку з тим, що після закінчення терміну позовної давності платником податку не здійснено компенсацію вартості оприбуткованих товарів (робіт, послуг), то відсутні законодавчі підстави для віднесення вартості цього товару (роботи, послуги) до валових витрат, оскільки його вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем безпідставно віднесено суму сплачену до складу валових витрат і податкового кредиту, оскільки позивачем фактично вартість отриманих ТМЦ не сплачувалась, ТМЦ в податковому обліку відображено як доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги по заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Під час перевірки також встановлено, що ВП «Запорізька АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»в порушення п. 5.1, абз. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість товару по операціях з придбання радіаторів опалювальних у підприємства ТОВ "Консалтингова компанія «Кріптон» у сумі 262 492,50 грн.

Також, під час перевірки встановлено, що ВП «Запорізька АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»порушення п. 5.1, абз.4 п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість товару по операціях з придбання радіаторів опалювальних у підприємства ТОВ «Велика технологічна компанія» у сумі 835 229,79 грн.

Під час перевірки також встановлено, що в порушення п.п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ВП «Донузлавська ВЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»віднесено до складу валових витрат кошти сплачені за придбання матеріалів для ремонту основних фондів за період 2009 рік та І кв. 2010 року з ТОВ «Укрімпекс»на суму 119 650,00 грн.

26.06.2009 р. року між ВП«ЗАЕС»ДПНАЕК «Енергоатом»було укладено договір №297/5/09УК на поставку радіаторів опалювальних з ТОВ «Консалтингова компанія «Кріптон». ВП«ЗАЕС»ДПНАЕК «Енергоатом»включено до податкового кредиту у вересні 2009 року податок на додану вартість з придбання радіаторів опалювальних у ТОВ «Консалтингова компанія «Кріптон»на загальну суму 52 498,50 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем під час перевірки не надано документів, які б підтверджували фактичне виконання умов вказаного договору, а саме: доказів поставки та транспортування ТМЦ, які є предметом договору, акти передачі ТМЦ.

24.07.2009 року між ВП«ЗАЕС»ДПНАЕК «Енергоатом»та ТОВ «Велика технологічна компанія»укладено договір поставки продукції № 358(2)09УК.

Згідно акту перевірки від 30.11.2010 р. № 256/23-0/34697345 ТОВ «Велика технологічна компанія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 згідно якого встановлено порушення підприємством ч.1 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочину та порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено податок на прибуток та порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість. Вказаний висновок відповідачем зроблено на підставі того, що постачальником вищезазначених товарів по ланцюгу постачання є ТОВ «Епсілон Україна».

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що правочини між позивачем та ТОВ «Велика технологічна компанія», ТОВ «Епсілон Україна», ТОВ «ТК Укрімпекс» не спричинили реального настання юридичних наслідків, а отже позивачем безпідставно віднесені до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість суми сплачені зазначеними підприємствами у зв'язку з купівлею товарів та послуг.

Перевіркою встановлено, що ДП «НАЕК «Енергоатом»завищено податковий кредит на загальну суму 525 000,00 грн. внаслідок віднесення сум ПДВ сплаченого у складі вартості аудиторських послуг наданих ТОВ «Бізнес Аудит Консалтінг Саксес», згідно договору № 38-9/2533-1/15-НАЕК від 09.10.2009 року та ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги», згідно договору № AABS-2008-903 від 28.10.2008 року, що на думку відповідача, не пов'язані з власною господарською діяльністю компанії.

Обґрунтовуючи доводи про неправомірне визначення контролюючим органом податкових зобов'язань, позивач посилається на підтвердження валових витрат та податкового кредиту за вищевказаний період первинними документами, а саме: актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), звітами про виконану роботу та податковими накладними, які, на думку позивача, є достатньою підставою для відтворення господарської операції з придбання аудиторських послуг у податковому обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість у розумінні спеціальних податкових законів.

Підпунктами 7.4.1 і 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Таким чином, правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Аналогічний висновок міститься в оглядовому листі Вищого адміністративного суду України від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09.

28.10.2008 року між позивачем та ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги» укладено договір про надання професійних послуг № AABS-2008-903.

Як вбачається з акту перевірки, висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог законодавства ґрунтується на тому, щодо перевірки не надано аудиторського звіту українською мовою, оскільки тільки первинні документи складені державною (українською) мовою засвідчують факт отримання робіт (послуг) та є підставою для відображення в регістрах бухгалтерського обліку та є підтвердженням для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

09.10.2009 року між позивачем та ТОВ «Бізнес Аудит Консалтінг Сакесс»укладено договір № 38-9/2533-1/15-НАЕК, згідно якого виконавець зобов'язується надати замовнику (позивачу) аудиторські послуги шляхом обґрунтування застосування збільшених норм амортизаційних відрахувань у податковому обліку замовника згідно Технічного завдання та Календарного плану, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність» № 3125-XII від 22.04.1993, аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом.

Позивачем надано до перевірки договір про надання послуг, акт прийому виконаних робіт із зазначенням в ньому конкретного переліку наданих послуг, місця і дати надання, при цьому відсутнє документальне підтвердження зв'язку наданих послуг з господарською діяльності підприємства.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 506 від 20.05.2009 р. «Про затвердження Порядку проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій», позивач входить до переліку державних підприємств щодо яких проводиться державний фінансовий аудит окремих господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено необхідність укладання вищевказаних договорів про надання аудиторських послуг, а отже правомірним є висновок відповідача про непов'язаність вказаних послуг з господарською діяльністю позивача.

Під час перевірки встановлено, що ВП «Запорізька АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»в порушення п. 1.25 ст. 1, п. 5.1, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у 3 кварталі 2009р. віднесено до складу валових витрат суми простроченої безнадійної дебіторської заборгованості по підприємству ТОВ «ДП СКИТ», термін позовної давності якої минув, формування якої не підтверджено первинними документами, в результаті чого завищено валові витрати за 2009 рік на загальну суму 18 333 016,33 грн.

Відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності; заборгованість фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності ) .

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Оскільки позивачем не надано до перевірки документи на підставі яких сформовано дебіторську заборгованість, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем безпідставно, в порушення вимог п. 1.25 ст. 1, п. 5.1, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», віднесено до складу валових витрат безнадійну заборгованість в сумі 18 333 016,33 грн.

Під час перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові витрати за І півріччя 2010 року в сумі 66 577 986 грн., в тому числі за ІІ квартал 2010 року в сумі 66 577 986 грн., внаслідок невідповідності фактів здійснення господарських операцій з фіксуванням їх первинними документами відповідно до акту №1 від 20.04.2010 р. приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008-жовтень 2009 року.

Відповідно до технічного рішення ТР-396/2009 від 09.11.2009 р. №151/125-ТР-ЄЦ «Про виконання капітального ремонту турбогенератора ТГ-6 інвентарний №98841 на енергоблоці №4 з заміною стартора»вирішено провести ремонт ТГ-6 на енергоблоці № 4.

Згідно зі ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують і підтверджують здійснення цих операцій.

Колегією суддів встановлено, що позивачем прийнято до обліку акт № 1 від 20.04.2010 приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2008р. - жовтень 2009р., складений з порушенням вимог спільного наказу Держкомстату і Держкомбуду «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»від 21.06.2002 р. № 237/5 та підписаний з порушенням статей 1 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Згідно з п.п. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, у межах, установлених п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 цього Закону.

Підпункт 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» регулює розподіл витрат на поліпшення основних засобів на витрати, що підлягають включенню до складу валових витрат, і на витрати, що підлягають амортизації. Регулювання здійснюється в такий спосіб:

платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до складу валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів (у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних засобів) у сумі, що не перевищує 10 % від сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок такого звітного періоду. Такий 10-відсотковий ліміт може бути використано у будь-якому звітному періоді (як в I кварталі, так і протягом року);

витрати, що перевищують вищезазначений 10-відсотковий ліміт, розподіляються пропорційно фактично понесеним витратам на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 або окремих об'єктів основних фондів групи 1 і збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп або окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу. Розподілені витрати, спрямовані на збільшення балансової вартості об'єктів і груп, підлягають коректуванню після закінчення кожного звітного періоду.

Отже, згідно з п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, позивач мав право на віднесення до валових витрат витрати на капітальний ремонт статора зав. № 17576 турбогенератора ТГ-6 інв. № 98841 в сумі 66 577 985,96 грн. протягом звітного періоду, а саме: в грудні 2008 року та січень-жовтень 2009 року відповідно до п.5.1 договору № 25-06 від 07.07.2006, а саме відповідно до умов договору «до 28 числа поточного місяця».

Таким чином, позивачем в порушення п.п. 8.7.1 п.8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищено валові витрати за І півріччя 2010 року в сумі 66 577 986,00 грн., в тому числі за ІІ квартал 2010 року в сумі 66 577 986,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ВП «Складське господарство»ДП «НАЕК «Енергоатом»порушено абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", включено до складу валових витрат в ІІ кварталі 2010 року витрати в сумі 1410 грн., що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витрати в сумі 1 400,00 грн. підтвердженні відповідними первинними документами, а позивачем правомірно в порядку п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 1 410,00 грн.

В порушення абз.4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ВП «Складське господарство»включено до складу валових витрат в II кв.2010р. витрати в сумі 1 410грн., що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, постанова суду першої інстанції в частині визнання неаконним податкового повідомлення-рішення № 0000354110/0 від 08.06.2011р. в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 1 410,00 грн. (віднесення до валових витрат, витрат на відрядження) підлягає скасуванню.

Перевіркою встановлено, що позивач в порушення п.п.8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Поряду складання декларації з податку на прибуток підприємства», затвердженого Наказу ДПА України від 29.03.2003р. № 143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за N 271/7592, не правомірно 06.11.2009р. змінило рішення щодо застосування норм амортизаційних відрахувань шляхом перерахунку амортизаційних відрахувань балансової вартості основних виробничих фондів в податковому обліку за податкові звітні періоди починаючи з 01.07.2006 р., таким чином підприємство здійснило перерахунок суми амортизаційних відрахувань за період з 01.07.2006 р. по 31.12.2009 р., збільшивши норми амортизаційних відрахувань по об'єктах, що придбані, споруджені до 01.01.2004 року на суми перерахунку амортизаційних відрахувань за 3, 4 квартали 2006, 2007 та 2008 роки на 866 448 222,00 грн.

В кінці 2009 року позивачем здійснено перерахунок амортизаційних відрахувань балансової вартості основних виробничих фондів в податковому обліку за податкові звiтнi періоди, починаючи з 01.07.2006 року, а саме: різницю донарахованої суми амортизаційних відрахувань за ІІІ квартал 2006 року та IV квартал 2006 року включило до складу валових витрат в Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року та різницю донарахованої суми амортизаційних відрахувань за звітні періоди з 2007 року по 2008 рік (з одночасним застосуванням на кожне 1 число року коефіцієнту індексації до балансової вартості основних фондів та відповідно до податкової амортизації) включно до складу валових витрат в Декларації з податку прибуток за 2009 рік.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, порушення вимог п. 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» полягає в тому, що позивач не довів при здійсненні вказаного перерахунку амортизації до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал звітного податкового року (мається на увазі вказаних 2006, 2007 та 2008 роки) інформації про факт існування (та зміст) прийнятого ним (Позивачем) рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим підпунктом, що на думку Відповідача не дає законних підстав для застосування єдиних передбачених законодавством з 2004 року норм податкової амортизації.

Відповідно до п.п. 8.6.1. п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків.

Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим підпунктом.

Зазначене рішення: приймається платником податку до початку звітного податкового року та не може бути змінене протягом такого року; доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал такого звітного податкового року.

Як вбачається з акту перевірки, ДП «НАЕК «Енергоатом»протягом 2006-2009 року застосовувало норми амортизаційних відрахувань до 1 групи і 1,25% і 2%, до 2 групи і 6,25% і 10%, до 3 групи і 3,75% і 6%.

Про застосування таких норм амортизації ДП «НАЕК «Енергоатом» повідомляло податковий орган шляхом надання додатку К1/1 до декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2006 року (від 05.05.2006р. №5362 ), за 1 квартал 2007 року (від 10.05.2007р. №6285) , за 1 квартал 2008 року (від 12.05.2008 №5920), за 1 квартал 2009 року (від 12.05.2009 №187942), в яких підприємство чітко розділяло 7 груп основних фондів з відповідними нормами амортизаційних відрахувань

Наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 затверджено форму декларації з податку на прибуток підприємств та додатки до неї та встановлено, що таблиця 2 «Розрахунок амортизаційних відрахувань» Додатку К 1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації заповнюється окремо по амортизації витрат, здійснених платником податку до 01.01.2004 р. та після 01.01.2004 р.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено порушення позивачем п.п.8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Наказу ДПА України від 29.03.2003 р. № 143, в результаті чого завищено валові витрати по рядку 05.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»на суми перерахунку амортизаційних відрахувань за 3,4 квартали 2006, 2007 та 2008 роки на 866 448 222,00 грн.

Під час перевірки встановлено, що відповідно до контракту № 21-06/2586 від 29.12.1997р. та додаткової угоди № 21-06/2379 від 15.12.2008р., укладених ДП НАЕК «Енергоатом» з ОАО «ТВЕЛ» (г. Москва) здійснювалась поставка ядерного палива другого покоління для експлуатації на енергоблоках ВВЕР-440 ВП «РАЕС»№ 1 и № 2.

Відповідно до додаткової угоди № 21-06/2379 до контракту № 21-06/2586 ВАТ «ТВЕЛ»(Росія) передано на ВП «Рівненська АЕС»ДП НАЕК «Енергоатом»технічну документацію з впровадження палива удосконаленої конструкції (другого покоління) для ядерних реакторів ВВЕР-440 на зброшурованих паперових носіях згідно наступних документів:

- вантажно-митна декларація № 204020012/9/000148 від 23.11.2009 р., рахунок № 001205 від 14.10.2009 р. на суму 14 424 600,00 руб., акт приймання-передачі розробленої документації від 17.11.2009 р. на суму 14 424 600,00 руб., акт від 17.11.2009 р. про відшкодування постачальнику додаткових затрат на транспортування та митне оформлення, пов'язаних з поставкою документації для обґрунтування безпеки і впровадження в експлуатацію палива другого покоління на суму 120 000,00 руб.;

- вантажно-митна декларація № 204020012/9/000153 від 04.12.2009 р., рахунок № 001342 від 16.11.2009 р. на суму 2 354 800,00 руб., акт приймання-передачі від 30.11.2009 р. (вартість документації, переданої по даному акту 2 354 800 руб, акт приймання-передачі розробленої документації від 30.11.2009 р. на суму 2 354 800,00 руб.;

- вантажно-митна декларація № 204020003/2010/000069 від 06.04.2010 р., рахунок № 00236 від 19.02.2010 р. на суму 7 563 200,00 руб., акт приймання-передачі розробленої документації від 23.03.2010 р. на суму 7 563 200,00 руб., акт від 23.03.2010 р. про відшкодування постачальнику додаткових затрат на транспортування та митне оформлення, пов'язаних з поставкою документації для обґрунтування безпеки і впровадження в експлуатацію палива другого покоління на суму 120 000,00 руб.;

- вантажно-митна декларація № 204020003/2010/000187 від 21.08.2010 р., рахунок № 827 від 19.07.2010 р. на суму 1 624 000,00 руб., акт приймання-передачі розробленої документації від 08.10.2010 на суму 1 624 000,00 руб.

Згідно з авізо ДП «НАЕК «Енергоатом»№ 445 від 01.12.2009 р. на суму 4 005 549,49 грн., авізо ВП РАЕС № 449 від 31.12.2009 р. на суму 642 389,44 грн., авізо ДП «НАЕК «Енергоатом»№ 165 від 30.04.2010 р. на суму 2 070 382,85 грн., авізо ДП «НАЕК «Енергоатом»№ 401 від 08.10.2010р. на суму 431 797,24 грн.

В ході перевірки відповідач дійшов висновку, що позивачем не нараховано податок на додану вартість на вартість послуг, отриманих від нерезидента, по розробці технічної документації щодо впровадження палива удосконаленої конструкції, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 1 398 303,00 грн., в т.ч.: листопад 2009 року в сумі 945 596,00 грн., березень 2010 року в сумі 409 697,00 грн., серпень 2010 року в сумі 43 010,00 грн.

Позивач заперечує проти нарахування ПДВ відповідачем та зазначає, що ним відповідно до п. 6.5 Закону України «Про податок на додану вартість»обчислені податкові зобов'язання з ПДВ по факту поставки товарно-матеріальних цінностей технічної документації, на загальну суму 1 398 303,00 грн.

Так, відповідно до умов Угоди №1 та додаткової Угоди №21-06/2379 від 25.12.2008 р. до контракту № 21-06/2586 від 29.12.2009 р., предметом вказаних угод є поставка інформація необхідної для виконання Контракту у вигляді розроблених документів на паперових носіях.

Відповідно до актів прийому-передачі від 17.11.2009 р., 30.11.2009 р., 23.03.2010 р., 08.10.2010 р. позивач прийняв розроблену технічну документацію та актами від 17.11.2009 р., 23.03.2010 р. про оплату додаткових витрат на транспортування вказаної документації.

Відтак, факт отримання послуг відповідно до контракту № 21-06/2586 від 29.12.1997 р. та додаткової угоди № 21-06/2379 від 15.12.2008 р., укладених ДП НАЕК «Енергоатом» з ОАО «ТВЕЛ» підтверджується наявним матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем п.п. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3, п. 4.3 ст. 4, п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»та ненарахування податку на додану вартість за отримані послуги, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 1 398 303,00 грн.

Під час перевірки відповідач зазначає про порушення позивачем п.п.4.5.1. п.4.5. ст. 4, п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»УКБ ВП ХАЕС ДП «НАЕК «Енергоатом», а саме безпідставно включено до податкового кредиту ПДВ при отриманні ремонтно-відновлювальних робіт 1 черги енергоблоку № 3 в сумі 24 997,00 грн., (вартість робіт -149 982,00 грн.) та робіт на влаштування і розбирання внутрішніх інвентарних трубчастих риштувань в сумі 12 903,00 грн. (вартість робіт -77 418,00 грн.). Отже, вказані роботи підприємством віднесено до податкового кредиту в сумі 37 900,00 грн.

Оскільки за результатом ревізії КРУ зменшено вартість виконаних будівельно-монтажних робіт на суму 227 400,00 грн., та встановлено, що відповідно до п. 3.3.10.1. ДБН Д.1.1-1.2000 виконання наведених будівельно-монтажних робіт не підлягає віднесенню до податкового кредиту, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем в порушення вимог п.п. 4.5.1. п. 4.5. ст. 4, п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено до складу податкового кредиту в сумі 37 900,00 грн.

Під час перевірки встановлено, що ВП «Атомкомплект»завищено податковий кредит внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ сплаченого за виконані ТОВ «Діаконт»(Росія) роботи, що не відноситься до господарської діяльності компанії в сумі 687 184,70 грн.

29.10.2008 року між ВП «Атомкомплект»та ЗАТ «Діаконт»(Росія) укладено договір № 1116408212 на розробку, виготовлення та поставку обладнання «Машина для підйому паливної касети, що впала в реакторі чи басейні». Договір укладено відповідно до проведеного тендеру 15.09.2008 р. загальною вартістю 1 809 500,00 евро.

Вартість наданих послуг згідно з актом приймання - передачі № 1 від 11.05.2010 р. та технічного акту приймання послуг за договором з ЗАТ «Діаконт»(Росія) від 29.10.2008 р. становить 3 441 052,84 грн.

Між ВП «Атомкомплект»та ЗАТ «Діаконт»(Росія) укладено додаткову угоду № 1 від 08.04.2010 р. з метою призупинення виконання зобов'язання по договору № 1116408212 від 29.10.2008 р. Умовою розірвання договору є визнання зобов'язання Покупцем оплати вартості фактично наданих і підтверджених послуг по розробці, узгодженню, також виготовленню технічної документації (ТЗ, ТП, робочої конструкторської документації).

Розмір виконаних послуг, визначений станом на 29.07.2009 р. на підставі наданих документів щодо фактичних витрат продавця, складає 340 618,98 евро.

Колегією суддів встановлено, що на момент проведення тендерних процедур на закупівлю вказаного обладнання по заходу № 20131 «Розробка обладнання для підйому касети, що впала в реакторі чи басейні» та укладення договору з ЗАТ «Діаконт» (Росія), ВП РАЕС власними силами виконано це завдання.

Рішення щодо розірвання укладеного договору прийнято станом на 29.07.2009 р., про що укладена додаткова угода від 08.04.2010 р. Пунктом 2.2 даної угоди сторонами визнано, що станом на 29.07.2009 р. постачальник частково виконав свої зобов'язання по договору, а саме: розробив, узгодив з покупцем та затвердив Технічне завдання по заходу, Технічний проект та робочу конструкторську документацію.

Як вірно встановлено місцевим судом, оскільки на момент проведення тендеру та укладання договору № 1116408212 від 29.10.2008 р. на розробку, виготовлення та поставку обладнання, позивачем прийнято рішення щодо проведення вказаного завдання власними силами, розробка документації для окремого енергоблоку унеможливлює його застосування на інших блоках, тобто отримана відповідно до вказаного договору документація на проведення робіт не може бути в подальшому використана в господарській діяльності, а тому позивачем безпідставно включення до податкового кредиту суму ПДВ сплаченого за виконані ТОВ «Діаконт»(Росія) роботи, на загальну суму 687 184,70 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що податкові повідомлення-рішення № 0000354110/0 та №0000404110/0 від 08.06.2011 р. відповідають вимогам чинного законодавства.

Стосовно визначення позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0000714110/0 від 08.06.2011 р. податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1194089,75грн., колегія судів виходить з наступного.

26.12.2005 року між позивачем та «Холтек Ігнтернешенл»(США) укладено контракт №1632/08-НАЕК на створення сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЄР АЕС України.

Згідно висновку Держзовнішінформу №1/336 від 20.01.2010 р., предметом контракту є виконання робіт з проектування, будівництва та здачі «під ключ»сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЄР АЕС України -відповідає практиці укладання зовнішньоекономічних угод на виконання робіт та надання послуг з проектування промислових підприємств надання інженерних і технічних послуг в галу зі атомної енергетики.

На підставі актів здачі-приймання виконаних робіт позивачем отримано від нерезидента Компанії «Холтек Ігнтернешенл»(США) послуги з виконання та передачі технічних завдань, звітів про результати аналізу аварій по обстеженню енергоблоків АЕС, про результати теплового аналізу.

Вартість вищезазначених послуг складає 512 832,00 евро.

Згідно виписок банку, в оплату за послуги типу «інжиніринг»кошти на загальну суму 512 832,00 євро, що в перерахунку по курсу НБУ на дату здійснення платежу складало 5 435 084,64грн.

Довідка, яка підтверджує, що нерезидент Компанія «Холтек Ігнтернешенл»(США) у 2010 році є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір до перевірки не надавалась.

15.11.2007 р. року між позивачем та компанією haft fur Anlagen und Reaktorsicherhcil»(GRS) (Німеччина) укладено договір № 332100 про надання послуг - розрахунок несучої здатності гермооболонки енергоблоку №1 ЮУ АЕС під впливом навантаження, викликаного тяжкими аваріями в рамках ВАБ 2-го рівня.

Позивачем до перевірки надано свідоцтво для пред'явлення у фірми і відомства, видане 05.03.2009 р. Торгівельно - промисловою палатою у м. Кельн, яке посвідчує, що Gesellschaft fur Anlagen und Reaktorsicherhcil (GRS) зареєстровано з 08.09.1976р. за №HRB 7665 у Торгівельному регістрі при Дільничьому суді м.Кельна.

Довідка підтверджує, що нерезидент - компанія fur Anlagen und Reaktorsicherheit (GRS) (Німеччина) є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір до перевірки не надавалась.

15.11.2007 року між позивачем (надалі -замовник) та Товариством з безпеки реакторів та установок Anlagen und Reaktorsicherheit (GRS) mbH (надалі - підрядник) в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, діючих на підставі Статуту, укладено Договір № 332100 (per.НАЕК № 10-14-3-08-1249 від 28.03.2008 р.) па надання наступних послуг: " Розрахунок несучої здатності гермооболонка енергоблоку №1 ЮУ АЕС під впливом навантаження, викликаного тяжкими аваріями в рамках ВАБ 2-го рівня". Вартість послуг становить 108 000,00 євро. Послуги вважаються наданими з моменту підпису акту прийому-передачі послуг Замовником, оплата послуг здійснюється Замовником поетапно по факту надання послуг, після підписання Акту прийому послуг шляхом зарахування грошових коштів на рахунок Підрядника.

Виконання послуг за договором № 332100 від 15.11.2007 р. підтверджується:

- актом прийому-передачі від 17.12.08 р. № 60232/2008 (invoice №60232 2008 від 17.12.2008р.) на загальну суму 32400,00 євро (на дату здійснення операції 250 790,92грн.);

- актом прийому-передачі від 04.07.09 р. №60058/2009 (invoice №60058 2009 від 04.07.2009р.) на загальну суму 75600,00 (на дату здійснення операції 811277,81грн.).

Протягом періоду, якій охоплюється перевіркою, здійснено оплату виконаних робіт на суму 79 625,00 евро (933 394.07грн. по курсу НБУ на дату здійснення операцій).

Довідка підтверджує, що нерезидент Товариство з безпеки реакторів та установок Anlagen und Reaktorsicherheit (GRS) mbH (Німеччина) є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір до перевірки не надавалась

Відповідно до п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійною оподаткування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.01 р. № 470, підставою звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародні документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Відповідних довідок позивачем надано не було.

Згідно з п.8 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Відповідно до п.п. «в»п. 13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», доходи від послуг типу «інжиніринг», отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

В частині другій цього пункту наведено перелік доходів, що розуміються для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом походження з України.

В частині другій цього пункту наведено перелік доходів, що розуміються для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом походження з України.

Згідно з вищезазначеною правовою нормою для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом;

в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг";

г) лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця);

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього Закону;

є) доходи, отримані від здійснення спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею (крім державної), від казино, інших гральних місць (домів), розташованих на території України, доходи від організації та проведення грального бізнесу, лотерей (крім державних);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;

й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Отже, вищевказаною правовою нормою визначено підстави отримання коштів, які слід розуміти доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, для цілей цієї статті. Тобто прямою нормою Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено чіткий перелік джерел доходів нерезидентів, які підлягають оподаткуванню.

Згідно п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», резидент, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності зобов'язаний утримувати податок з таких доходів, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, сплачується до бюджету під час такої виплати.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем вимог п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а отже податкове повідомлення-рішення № 0000414110/0 від 08.06.2011 р. є правомірним і не підлягає скасуванню.

Стосовно визначення позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0000494110/0 від 08.06.2011 р. податкового зобов'язання з пені за порушення термінів ЗЕД в сумі 576 150,00 грн., колегія судів виходить з наступного.

В ході перевірки встановлено, що ВП «Атомкомплект»укладено контракт № 03/09-122П від 03.07.2009 р. з нерезидентом в тому числі товар на суму 823 584,20 рос.руб. надійшов з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків, простросчення складає 8 днів (з 17.02.2010 р. по 24.02.2010 р.).

В періоді, що був предметом перевірки, ВП «Атомкомплект»в оплату по контракту № 03/09-122П від 03.07.2009 р., перерахувало на користь нерезидента компанії УЭТМ-Монтаж ООО (Росія) кошти в іноземній валюті на загальну суму 4206502,54 рос.руб., (що в перерахунку по курсу НБУ на дату перерахування склало 1 273 562,12 грн.).

На виконання умов вищезазначеного контракту від нерезедента Компанії УЭТМ-Монтаж ООО (Росія) надійшов товар (запасні частини до вимикачів ВНВ та двигунів ВАЗ (ВАН) для ВП ЗАЕС, ВП РАЕС) на загальну суму 4206502,54 рос.руб. (фактурна вартість продукції в перерахунку по курсу НБУ на дату оформлення вантажно-митних декларацій становить 1119807,96 грн.)

У наданих до перевірки ВМД в гр.9 «Особа відповідальна за фінансове врегулювання»зазначено ДП «НАЕК»Енергоатом»(код ЄДРПОУ 24584661), та код платника ПДВ № 245846626653 ДП «НАЕК»Енергоатом».

Висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення термінів розрахунків по контракту № 03/09-122П від 03.07.2009 р., укладеному з нерезидентом компанією УЭТМ-Монтаж ООО (Росія) до перевірки не надавався.

15.01.2009 р. між ВП «Атомкомплект» та нерезидентом компанією «Energoprojekt GmbH» (Німеччина) укладено контракт №1001/1, згідно якого граничний термін отримання товару по імпорту на суму 465 918,60 евро спливає 03.08.2009 р.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

В ході перевірки встановлено, що товар від нерезидента компанії УЭТМ-Монтаж ООО (Росія) на суму 823 584,20 рос.руб. надійшов з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків, прострочення складає 8 днів (з 17.02.2010 р. по 24.02.2010 р.)

Крім того, в погашення вищезазначеної дебіторської заборгованості, згідно наданої до перевірки ВМД № 002486 від 04.06.2010 р., від нерезидента компанії «Energoprojekt GmbH»(Німеччина) надійшов товар (комплект обладнання для модернізації ИПУ КД) в сумі 1109330,00 евро, в тому числі в сумі 465 918,60 євро з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків. Прострочення складає 3 дні (з 02.06.2010 р. по 04.06.2010 р.).

Згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених ст. 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого товару в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем застосовані штрафні санкції за порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті, передбачених ст.2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно до ст. 2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моментуздійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальник продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального орган виконавчої влади з питань економічної політики.

Даний строк діє з моменту здійснення платежу банком на користь нерезидента.

Відповідно пункту 14 статті 1 Митного кодексу України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, саме дії митного органу по закріпленню результатів митного контролю товарів (митне оформлення) відповідно до п. 14 ст. 1 Митного кодексу України мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях митне оформлення товару в режимі "імпорт" супроводжується складанням і поданням декларантом ВМД типу ІМ-40, форма і реквізити якої передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію».

Згідно з Положенням про вантажно - митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. N 574, вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у яки вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Отже, вся необхідна для здійснення митного контролю, митного оформлення, нарахування податків, зборів та інших платежів інформація міститься в письмовій заяві - ВМД.

Виходячи з вимог п. 3.6., п. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24 березня 1999 року № 136 , днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за імпортною за імпортною операцією, а банк знімає імпортну операцію резидента з контролю лише після пред'явлення останнім ВМД (як документа, що посвідчує поставку оплаченого товару) та отримання належно оформленої ВМД від митного органу.

Пунктом 2 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що ввезення товарів на митну територію України представляє собою сукупність визначених дій, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України, без яких вантаж набувачем не може бути отриманий, а поставка завершена.

Тобто, позивачем не враховано ту обставину, що ввезений на митну територію України товар, що не пройшов усіх передбачених Митним кодексом України процедур митного оформлення, не може бути переданий його набувачу. І при таких умовах немає підстав вважати закінченою імпортну операцію резидента з поставки товарів.

Отже, датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, вважається дата завершення оформлення ВМД.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що до спірних правоввідносин підлягає застосуванню ст. 250 Господарського кодексу України, який передачають строк застосування штраних санкцій, а відповідно відсутні підстави для застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій у формі штрафу.

Таким чином, законодавством передбачена обов'язкова наявність ВМД, оформленої відповідно до вимог Положення про вантажну митну декларацію, яка засвідчує завершення митного контролю і надання митницею дозволу на розпорядження товаром без митного контролю на митній території України або за її межами товарами, пропущеними через митний кордон України.

За таких обставин, оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті з дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуваннням вищевикладеного, колегія суддів дійша висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення 0000354110/0, №0000404110/0, №000414110/0, №0000494110/0 від 08.06.2011 року прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, апеляційна скарга ДП «НАЕК «Енергоатом»задовленню не підлягає, апеляційні скарги Окружної державної податкової служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва підлягають задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню частково із прийняттям нової у скасованій частині.

Колегія суддів вважає адміністративний позов необґрунтованим, постанову суду першої інстанції такою, що прийнята з частковим порушенням норм матеріального права.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини справи, у зв'язку з чим постанова підлягає частковому скасуванню з ухваленням нової у скасованій частині про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»- залишити без задоволення.

Апеляційні скарги Окружної державної податкової служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 грудня 2011 року в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 08.06.2011 № 0000354110/0 в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 1 400 грн. (віднесення до валових витрат, витрат на відрядження), визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000494110/0 щодо визначення Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»пені за порушення термінів ЗЕД в сумі 576 150 грн. - скасувати.

У скасованій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 грудня 2011 року -залишити без змін.

Повний текст постанови виготовлений 23 серпня 2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.