Ухвала

від 29.08.2012 по справі 2а/0570/3233/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2012 року справа №2а/0570/3233/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання Варчук О.М.,

за участю представників сторін по справі:

від позивача: Попенко Є.Л.

від відповідача: Сбоєвої Т.І., Сорокотяга Н.О., Безгубова О.В., Крікова К.Р., Ярової С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Симплекс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2012р. по справі № 2а/0570/3233/2012 (головуючий І інстанції Чучко В.М.) за позовом Приватного підприємства «Симплекс» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.10.2011 року за № 0002022341, № 0002032341, № 0001182343, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.10.2011 року за № 0002022341, № 0002032341, № 0001182343.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2012р. у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Приватне підприємство «Симплекс» просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Донарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток вважає безпідставним, оскільки наданими під час судового засідання первинними документами доводиться реальність угод, укладених з ТОВ «Крок-2009» та ТОВ «КФ Продінвест». Позивач вважає, що ним правомірно було сформовано валові витрати та податковий кредит по господарським операціям, зазначеним в акті перевірки.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 23.06.2011 року, за результатами якої складений акт від 19.09.2011 року № 4628/23-3-31477463 та прийнято податкові повідомлення-рішення , а саме:

- від 11.10.2011 року № 0002022341 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 442 270,00 грн., у тому числі: за основним платежем - у розмірі 353 816,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 88 454,00 грн.;

- від 11.10.2011 року № 0002032341 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 417 931,25 грн., у тому числі: за основним платежем - у розмірі 334 345,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 83 586,25 грн.;

- від 11.10.2011 року № 0001182343 про застосування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1250,00 грн. за порушення касових операцій.

Підставою для прийняття спірних рішень послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог : п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся за 3 квартали 2010 роки в сумі 353 816,00 грн., за 2010 рік - 353 816,00 грн.

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, заниження на загальну суму 334 345,00 грн., у тому числі по періодах: за липень 2010 р. в сумі 281 852,00 грн., серпень 2010 р. в сумі 1233,00 грн., жовтень 2010 р. в сумі 50817 грн., листопад 2010 р. в сумі 443,00 грн.

- пп. 2.11 п. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 на підприємстві встановлено використання підзвітними особами отриманих готівкових коштів під звіт в сумі 5000,00 грн. більше ніж два робочі дні.

Підставою для донарахування податку на прибуток послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині включення до складу валових витрат у 3 кварталі 2010р. витрат сумі 1415264,35 грн., у тому числі 1 403 847,67 грн. у зв'язку із придбанням у липні 2010 року гофропродукції у Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-2009» та 11 416,67 грн. за отриманні послуги від інших контрагентів з перевезення гофропродукції.

При здійсненні перевірки встановлено, що відповідачем було отримано від Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську акт від 18.08.2011 року № 1499/23-708/36827278 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Крок-2009» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Симплекс» за липень 2010 р., у зв'язку з незнаходження підприємства за податковою адресою: м. Луганськ, вул. Радянська, буд. 94, кв. 285. Відповідно до довідки від 28.07.2011 року № 8533/7/26 податкової міліції про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків також встановлено, що ТОВ «Крок-2009» за податковою адресою не знаходиться. Державному реєстратору направлено повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням за формою 18-ОПП від 02.08.2011 року № 39223/29-005. З даних податкової декларації по податку на прибуток за 3 квартали 2010 року від 09.11.2010 року № 124887 вбачається, що скоригований валовий дохід склав 60 000,00 грн., з податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік від 09.02.2011 року № 166861 - 65 000,00 грн., що є підтвердженням того, що ТОВ «Крок-2009» не задекларовано доходи отримані від продажу товарів на адресу ПП «Симплекс».

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1.п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, у тому числі з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність це - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування валових витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій по придбанню товару у ТОВ «Крок-2009» позивачем до матеріалів справи було надано видаткові накладні №1870003 від 06.07.2010р.,№1900003 від 09.07.2010р.,№1910002 від 10.07.2010р.,№1940007 від 13.07.2010р.,№1960004 від 15.07.2010р., № 2090003 від 28.07.2010р., №2120001 від 31.07.2010р., №208004 від 27.07.2010р., №2070002 від 26.07.2010р.,№2060001 від 25.07.2010р.,№2-30002 від 22.07.2010р.№2010008 від 20.07.2010р., №2000008 від 19.07.2010р.,№1980001 від 17.07.2010р., №1960004 від 15.07.2010р.,№ 1900003 від 09.07.2010 року, № 1940007 від 13.07.2010 року, №1910002 від 10.07.2010 року, № 1870003 від 06.07.2010 року, № 1830005 від 02.07.2010 року, № 1840001 від 03.07.2010 року, № 1820020 від 01.07.2010 року, №2090003 від 28.07.2010 року, № 2120001 від 31.07.2010 року, № 2080004 від 27.07.2010 року, № 2070002 від 26.07.2010 року, № 2060001 від 25.07.2010 року, № 2030002 від 22.07.2010 року, № П2010008 від 20.07.2010 року, № 2000008 від 19.07.2010 року, № 1980001 від 17.07.2010 року, № 1960004 від 15.07.2010 року, № 1900003 від 09.07.2010 року, № 1940007 від 13.07.2010 року, № 1910002 від 10.07.2010 року, № 1870003 від 06.07.2010 року, № 1830005 від 02.07.2010 року, № 1840001 від 03.07.2010 року, № 1820020 від 01.07.2010 року, в яких відсутні обов'язкові реквізити, передбачені ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме : щодо місця складання, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, не зазначено ПІБ осіб, що поставили свої підписи на цих документах.

Позивачем ні в ході перевірки, а ні під час судового розгляду справи не надано належних доказів на підтвердження перевезення, зберігання придбаного товару.

Товарно-транспортні накладні, які знаходяться в матеріалах справи, судом першої інстанції правомірно не прийнято в якості належних доказів, оскільки замовником в них визначено ВАТ ««Рубежанський картонно-тарний комбінат».

Згідно до пояснень позивача придбану у ТОВ «Крок-2009» гофропродукцію в подальшому було реалізовано ТОВ«Лікеро-горілчаний завод «Прайм», ТОВ» Малинівській склозавод», ТОВ«Гуала Кложерс Україна», приватному акціонерному товариству «Технологія» , приватному акціонерному товариству «KGS & CO», ТОВ «Коррекспласт-Україна», Приватному підприємству «Ха-До» на підтвердження чого надані видаткові накладні, в яких також відсутні обов'язкові реквізити, передбачені ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме : щодо місця складання, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, не зазначено ПІБ осіб, що поставили свої підписи на цих документах.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що товарно-транспортні накладні, які долучені до матеріалів справи, взагалі не можуть підтвердити участь позивача, а також його продавця ТОВ «Крок-2009» у постачанні гофропродукції, вантажовідправником якої до вищезазначених підприємств-покупців є ВАТ «Рубежанський картонно-тарний комбінат».

Крім того, мають місце певні невідповідності у датах складання видаткових накладних та датою доставки вантажу, що зазначена у товарно-транспортних накладних.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем віднесено до складу валових витрат за липень 2010 року суму у розмірі 11 416,67 грн. та до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1 083,34 грн. за послуги з перевезення гофропродукції до зазначених вище контрагентів-покупців, наданими наступними перевізниками: - ЗАТ «Харківське АТП-16358» за актами виконаних робіт: від 12.07.2010 року № ОУ-01253 на суму 1300,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 216,67 грн.), від 27.07.2010 року № ОУ-01310 на суму 1300,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 216,67 грн.), від 31.07.2010 року № ОУ-011367 на суму 3900,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 650,00 грн.). Всього на суму 6500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1083,34 грн.);- фізична особа-підприємець ОСОБА_9. за договором від 20.07.2010 року № 109 на транспортні послуги, на виконання якого здійснено перевезення товару на суму 1400,00 грн. (без ПДВ), але у наданих документах (зокрема, рахунок-фактура від 28.07.2010 року № 001) не вбачається по якому маршруту здійснено це перевезення товару; - фізична особа-підприємець ОСОБА_10. за надані послуги по організації перевезень вантажів згідно актів від 12.07.2010 року № 10 на суму 1500,00 грн. (без ПДВ), від 20.07.2010 року № 13 на суму 1300,00 грн. без ПДВ, від 27.07.2010 року на суму 1800,00 грн. без ПДВ.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт тощо), складені з ТОВ «Крок-2009», ЗАТ «Харківське АТП-16358», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10, та зазначеними контрагентами-покупцями не підтверджують зв'язок купівлі-продажу гофропродукції від постачальника до покупців, оскільки встановлена розбіжність у датах відвантаження товару. Крім того, ці документи не є первинними документами, що підтверджують здійснення господарської операції в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, з тих підстав, що вони складені з порушенням ст. 9 цього Закону та Положення, а саме: не містять даних на підтвердження транспортування товарів, в актах виконаних робіт відсутня інформація про конкретні послуги, які надані замовнику, вартість, кількість, що позбавляє можливості зробити висновок про фактичне надання послуг та зв'язок з їх підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р.№ 363, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

У п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», якою затверджений перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні,також встановлено, що для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах необхідно мати, зокрема, : товарно-транспортну накладну.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відсутність доказів на підтвердження реальності спірних господарських операцій виключає висновок про придбання товару для використання у власній господарській діяльності, що позбавляє, в свою чергу, права позивача відносити суми до складу валових витрат та сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Під час проведення перевірки відповідачем також виявлено, що позивачем у жовтні 2010 року до складу податкового кредиту було віднесено суму ПДВ у розмірі 50 817,00 грн. по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «КФ Продінвест» у червні 2010 року. Податковий орган вважає, що реальність здійснення наведеної господарської операції позивачем не підтверджено відповідними бухгалтерськими документами, а тому цей правочин є нікчемним і підприємство не мало право формувати податковий кредит.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій по придбанню товару у ТОВ «КФ Продінвест» позивачем до матеріалів справи було надано накладні №7742 від 01.06.2010р., №8101 від 11.06.2010р. ,№8305 від 15.06.2010р., в яких відсутні обов'язкові реквізити, передбачені ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме : щодо місця складання, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, не зазначено ПІБ осіб, що поставили свої підписи на цих документах.

Товарно-транспортні накладні, які долучені до матеріалів справи, не можуть підтвердити участь позивача, а також його продавця ТОВ «КФ Продінвест» у постачанні продукції, оскільки замовником та вантажовідправником зазначено ВАТ «Рубежанський картонно-тарний комбінат».

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок податкового органу щодо безпідставності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за наведеними господарськими операціями.

Підставою для донарахування податку на додану вартість послужив також висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині віднесення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 1675,81 грн. по господарським операціям з ТОВ«Аріадна», у тому числі: серпень 2010 року - 1233,09 грн., листопад - 442,72 грн.

Актом перевірки встановлено, що позивачем було придбано марлю на суму 271 727,20 грн. без оподаткування ПДВ згідно з пп. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», яку в подальшому передано на умовах давальницької сировини ТОВ «Аріадна» для виготовлення бинтів, що підтверджується податковою накладною від 31.08.2010 року № 78 на суму 1368,84 грн. (у тому числі ПДВ - у розмірі 228,14 грн. .). Також позивачем придбано у ТОВ «Аріадна» товарно-матеріальні цінності - етикетки, упаковка та інше, сума ПДВ по придбаним ТМЦ згідно податковій накладній від 02.08.2010 року № 72 складає 1004,95 грн., по податковій накладній від 01.11.2010 року № 113 - 442,72 грн. В подальшому позивач реалізовував готові бинти на суму 321 202,00 грн. (без ПДВ).

Згідно п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Підпунктом 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 наведеного Закону встановлено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в податковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Тобто, за приписами наведених норм до складу податкового кредиту включається тільки та частка сплаченого податку на додану вартість у зв'язку із придбанням товарів, яка використовується безпосередньо в оподатковуваних операціях.

Оскільки при здійсненні перевірки було встановлено придбання позивачем у ТОВ «Аріадна» товарно-матеріальних цінностей - етикетки, упаковка та ін.., що були використані позивачем у операціях з продажу бинтів, яка відповідно до пп. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» не оподатковується податком на додану вартість, то суми ПДВ по податковим накладним від 31.08.2010 року № 78 у розмірі 228,14 грн., від 02.08.2010 року № 72 у розмірі 1004,95 грн. та від 01.11.2010 року № 113 у розмірі 442,72 грн. безпідставно включено позивачем до складу податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.10.2011 року № 0002022341 та від 11.10.2011 року № 0002032341.

Податковим повідомлення-рішенням від 11.10.2011 року № 0001182343 до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1250,00 грн. за порушення вимог п.2.11 п. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України № 637 від 15.12.2004 р.

Відповідно до п. 2.11 п. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, зареєстр. в міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції на заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Актом перевірки встановлено, що 07.09.2010 року через банкомат банківської установи, (підтверджено чеком від 07.09.2010 року) підзвітною особою були отримані готівкові кошти в сумі 5000,00 грн., які внесені до каси підприємства згідно прибуткового касового ордера № 14 09.09.2010 року в день подання авансового звіту. Тобто, підзвітною особою перевищено встановлені строки використання виданої під звіт готівки, чим порушено п. 2.11 п. 2 наведеного Положення, а саме використання коштів більше ніж два робочих дня.

Доводи позивача про те, що готівкові кошти у сумі 5000 грн. були витрачені для закупівлі макулатури та паперових відходів згідно наказу від 07.09.2010 року №10/1, судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги, з огляду на відсутність у позивача ліцензії на заготівлю відходів як вторинної сировини - макулатури та відповідних ліцензійних умов для здійснення такої господарської діяльності , як це передбачено п. 38 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 р. N 436/95 визначено, що за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу- у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сумм.

Враховуючи, що матеріалами справи доводиться порушення позивачем вимог п. 2.11 п. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України № 637 від 15.12.2004 р., зареєстр. в міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем правомірно було застосовано штрафні санкції.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Симплекс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2012р. по справі № 2а/0570/3233/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2012р. по справі № 2а/0570/3233/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 серпня 2012 року.

Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 31 серпня 2012р.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: М.Г.Сухарьок

С.В. Білак