Рішення

від 03.07.2008 по справі 2-57/2008

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-57\2008 р

Справа № 2-57\2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

            03 липня

2008 року                                                 м.

Новомиргород

            Новомиргородський районний

суд Кіровоградської області у складі:

            головуючого - судді

Забуранного Р.А..,

            при секретарі -         Таран С.М.,

            за участю позивачки

ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,

            розглянувши

у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, редакції

газети “Ваше здоров'я” про захист честі, гідності, ділової репутації та

стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом

звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2, редакції газети “Ваше здоров'я” про захист

честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, вказавши, що

27.04.2007 року відповідач через газету “Ваше здоров'я” № 16 (893) у статті “Виявлені

порушення потрібно усунути” поширив інформацію, яка не відповідає дійсності та

принижує її честь, гідність, ділову репутацію.

У зв'язку з цими діями

відповідача їй було завдано моральну шкоду через психологічні та моральні

страждання, розмір якої визначає в сумі 5 тисяч гривень.

Посилаючись на ст. 28 Конституції України, ст. ст. 16, 23, 277, 280, 297,

1167 ЦК України, просить суд зобов'язати відповідача спростувати поширену

недостовірну інформацію та стягнути з нього моральну шкоду в сумі 5 тисяч гривень

і судові витрати у справі.

За ухвалою суду від 06 березня 2008 року 

в якості співвідповідача у справі було притягнуто редакцію газети “Ваше

здоров'я”.

В подальшому змінивши свої позовні вимоги позивачка просила суд зобов'язати

відповідача ОСОБА_2 підготувати та направити до редакції газети “Ваше здоров'я”

спростування щодо поширеної щодо неї недостовірної інформації та стягнути з

останнього 5 тисяч гривень моральної шкоди. Зобов'язати редакцію газети “Ваше

здоров'я” надрукувати спростування надіслане ОСОБА_2

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позов, посилаючись на

обставини, викладені в позовній заяві та просила суд задовольнити його.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3  позову не визнали, вказавши, що ОСОБА_2 не

являється автором статті  та звертався до

редакції газети з метою проведення перевірки викладених ним фактів та своєї

згоди на друкування свого листа не давав.

До того ж за результатами

перевірки депутатського запиту і звернення до газети комісією управління охорони

здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації викладені факти

підтвердилися.

Оповіщений у встановленому

порядку про час і місце розгляду справи представник відповідача - редакції

газети “Ваше здоров'я” -  у судове

засідання не з'явився, до суду направив лист з проханням про розгляд справи без

їх участі. 

За таких обставин суд

вважає за можливе розглянути справу без участі представника редакції газети

“Ваше здоров'я” на що інші учасники судового розгляду в ході судового розгляду

у справі не заперечували.

Заслухавши згадані пояснення та безпосередньо дослідивши докази в справі:

показання свідків, оглянувши письмові докази та інші матеріали справи, суд

вважає за необхідне задовольнити позов частково із таких міркувань.

У відповідності до п. 4 ч.

2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а

також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на

безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту

недоторканість, право на недоторканість особистого і сімейного життя, право на

повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов,

телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканість житла, право на

вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу

літературної, художньої, наукової і технічної творчості ( ч. 1 ст. 270 ЦК

України).

Статтею 280 ЦК України передбачено, що якщо фізичній особі внаслідок

порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної

шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Кожен має право на повагу до його гідності та честі; гідність та честь

фізичної особи є недоторканними; фізична особа має право звернутися до суду з

позовом про захист її гідності та честі ( ст. 297 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК

України моральна шкода, завдана фізичній 

або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,

відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених

частиною другою цієї статті.

У відповідності до ст. 42 Закону України “ Про інформацію” ( із змінами та

доповненнями)  учасниками інформаційних

відносин є громадяни, юридичні особи або держава, які набувають передбачених

законом прав і обов'язків у процесі інформаційної діяльності.

Основними учасниками цих відносин є: автори, споживачі, поширювачі,

зберігачі (охоронці) інформації.

Отже, ОСОБА_2 звернувшись до редакції газети “Ваше здоров'я” із листом про

дії позивачки являється поширювачем інформації так як у статті “Виявленні

порушення потрібно усунути” викладена інформація надана саме ОСОБА_2, тобто у

даному випадку останній являється учасником інформаційних відносин.

Статтею 49 вищевказаного Закону України “ Про інформацію” визначено, що у

випадках , коли правопорушенням, вчиненим суб'єктом інформаційної діяльності,

завдано матеріальної чи моральної шкоди фізичним або юридичним особам, винні

особи відшкодовують її добровільно або на підставі рішення суду.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування як позивачі у

справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати по суду

лише спростування недостовірної інформації та не мають права вимагати

відшкодування моральної (немайнової ) шкоди. Це не позбавляє посадову особу органу

державної влади чи органу місцевого самоврядування права на захист честі,

гідності та ділової репутації у суді.

У судовому засіданні

безспірно з'ясовано, що 27.04.2007 року відповідачі через газету “Ваше

здоров'я” № 16 (893) у статті “Виявлені порушення потрібно усунути” поширили

негативну інформацію, яка не відповідає дійсності та принижує честь, гідність і

ділову репутацію першого заступника голови ОСОБА_4 райдержадміністрації

Кіровоградської області, яка тимчасово виконує обов'язки голови цієї ж райдержадміністрації,

позивачки по справі - ОСОБА_1. Відповідач 

ОСОБА_2 поширив вищевказану інформацію - направивши лист із викладеними

фактами до редакції газети “Ваше здоров'я”, а редакція надрукувавши на шпальтах

вищевказаного засобу масової інформації.

Так, у вище згаданій публікації стверджується, що “зловживаючи своїм

службовим становищем, 15.05.2006 року ОСОБА_1 дала вказівку завідувачу

райздороввідділу  ОСОБА_5 , за надуманими

мотивами, особисто забрати з дитячого відділення лікарні і відвезти в село, за

місцем проживання матері, новонародженого малюка  ОСОБА_6, якого після пологів покинула мати в

пологовому відділенні “... “Протиправні дії 

ОСОБА_1 могли призвести до смерті дитини”.

Проте під час судового розгляду позивачка та свідок ОСОБА_5 категорично

заперечили наявність усної чи письмової вказівки в. о. голови ОСОБА_4

райдержадміністрацій ОСОБА_1 начальнику відділу охорони здоров'я цієї ж

адміністрації про передачу дитини матері.

Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_7, зі слів якої ОСОБА_5

начебто у приватній розмові повідомив їй про особисту усну вказівку заявниці.

Адже сам ОСОБА_5 заперечив у суді таку розмову зі свідком, а інші очевидці цієї

події відсутні.

До того ж свідок ОСОБА_7 доводиться дружиною відповідачу ОСОБА_2 і тому

зацікавлена в результатах розгляду справи.

Залишилися незрозумілими вказівки у листі ОСОБА_2 на ініціали

“новонародженого малюка ОСОБА_6 ” та у статті “новонародженого малюка ОСОБА_6”,

коли насправді мати дитини має ім'я ОСОБА_8, а її син зареєстрований на ім'я

ОСОБА_9.

Як вбачається з матеріалів

кримінальної справи № 1-100/2006 р., за вироком Новомиргородського районного

суду Кіровоградської області від 31.10.2006 р. ОСОБА_6 була визнана винною у

скоєнні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, і засуджена за злісне

невиконання батьківських обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі

наслідки.

Доказів протиправності дій ОСОБА_1, що могли призвести до смерті дитини ні

у зазначеній кримінальній справі, ні в цивільній справі немає.

Навпаки, свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5 категорично заперечили таку

можливість.

Тому твердження відповідачів з цього приводу безпідставні.

У статті мова йде про те,

що “19.08.2006 р., в угоду своїй подрузі ОСОБА_13, було усунено від виконання

своїх обов'язків головну медсестру лікарні ОСОБА_14 (наказ № 162-04-06 від

19.08.2006 р.), а згодом видано доповнення до цього наказу за № 186-04-06 від

03.10.2006 р., яким заборонено ОСОБА_14 вести контроль за отриманням та

списанням ліків старшою медсестрою операційного відділу ОСОБА_15”.

У судовому засіданні

безспірно з'ясовано, що будь-які докази про причетність позивачки до усунення

від виконання своїх обов'язків ОСОБА_16 та заборону їй вести контроль за

отриманням і списанням ліків ОСОБА_15 відсутні.

Навпаки, свідки ОСОБА_16,

ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18 підтвердили, що питання про зміну обсягу їхніх

повноважень вирішувалось за наказами в. о. головного лікаря ОСОБА_4 ЦРЛ. До

того ж у свідка залишилися повноваження здійснювати контроль за отриманням і

списанням ліків.

Згідно наказам в. о. головного лікаря ОСОБА_4 ЦРЛ від:

19.08.2006 р. за №

162-04-06 “Про зняття надбавки” було знято з головної сестри медичної ОСОБА_16

раніше надану надбавку в розмірі 50% посадового окладу за напруженість роботи

за облік, видачу та звітність медичних препаратів різного типу з 01.09.06 р. і

вмінено в обов'язки старшій сестрі медичній операційно-реанімаційного

відділення ОСОБА_15 забезпечення, отримання, облік, зберігання, використання

медикаментів, бак препарати та матеріалів (бинти, вата, марля тощо);

03.10.2006 р. за № 186-04-06 “Про зміни та доповнення до наказу від

19.08.06 р. № 162-04-06 “Про зняття надбавки” було змінено преамбулу вище

згаданого наказу: На підставі п. 4.4. розділу 4 наказу від 05.10.05 р. №

308/519 Мінпраці спільно з МОЗ України та у зв'язку з неналежним виконанням

обов'язків за несвоєчасну закупівлю та не розподілення медикаментів для

належної організації надання першої допомоги хворим у стаціонарі (а. с. 17-18,

79).

Таким чином, з їх змісту

не витікає, що було усунено від виконання своїх обов'язків головну медсестру

лікарні ОСОБА_16 (наказ № 162-04-06 від 19.08.2006 р.), а згодом заборонено

ОСОБА_16 вести контроль за отриманням та списанням ліків старшою медсестрою

операційного відділу ОСОБА_15 (доповнення до цього наказу за № 186-04-06 від

03.10.2006 р.).

Окрім цього, вище згадані накази видавались в. о. головного лікаря ОСОБА_4

ЦРЛ і у встановленому законом порядку заінтересованими особами не

оскаржувались.

До того ж ніхто із

допитаних у суді свідків, у тому числі ОСОБА_18, який тимчасово виконував

обов'язки головного лікаря Новомиргородської ЦРЛ у період видання наказу, не

підтвердив видання наказів за вказівкою ОСОБА_1 та “в угоду своїй подрузі

ОСОБА_13”

У публікації також

зазначено, що “за усним розпорядженням ОСОБА_1 райздороввідділом було забрано у

своє підпорядкування бухгалтерію ЦРЛ”. 

Насправді згідно п. 1 рішення 24-ої сесії ОСОБА_4 районної ради

Кіровоградської області 4-го скликання від 28.10.2005 р. за № 828 “Про

утворення централізованої бухгалтерії галузі охорони здоров'я” було утворено з

01.01.2006 р. централізовану бухгалтерію галузі охорони здоров'я шляхом

реорганізації централізованої бухгалтерії центральної районної лікарні та

підпорядкування її відділу охорони здоров'я райдержадміністрації (а. с. 15).

Суд також критично

відноситься до  твердження відповідача

ОСОБА_2 про небажання надрукувати листа у засобах масової інформації частково

або в повному обсязі і порушення права на таємницю листування.

 Адже у випадку надіслання

депутатських запитів до Новомиргородської райдержадміністрації та прокурора

Новомиргородського району він вказував відповідну назву звернення і власний

статус (“Депутатський запит”) (а. с. 44-45, 51).

Проте у листі до редакції

не зазначено ні вид звернення, ні статус його автора, а також відсутні вказівки

на заборону друкувати лист чи його частину (а. с. 46).

Згідно ч. 3 ст. 36 Закону

України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” лист,

адресований  редакції, може бути

використаний у повідомленнях і матеріалах, якщо при цьому не змінюється зміст

листа і не порушуються положення цього Закону.

Редакція газети розпочинає статтю словами “На початку року редакція

отримала листа від громадянина ОСОБА_2” і в подальшому суттєво не змінює змісту

листа відповідача.

Крім того, зі змісту листа не вбачається, що ОСОБА_2 не давав згоди на друк

всього листа чи його частини , а звертаючись із листом , у якому поширює

інформацію, саме до редакції газети Міністерства охорони здоров'я України  і ЦК галузевої профспілки “Ваше здоров'я”

передбачав висвітлення викладених ним фактів на шпальтах газети, оскільки в

листі до редакції не вказав про заборону друку інформації викладеної ним у

листі.

Із оскаржуваних позивачкою частин надрукованого повідомлення витікає, що

викладені у них обставини не відповідають дійсності, принижують її честь,

гідність, ділову репутацію, а також порушують охоронювані законом права і

законні інтереси.

            Посилання

відповідачів на результати комісійних перевірок представниками компетентних

органів не можуть бути ураховані судом, оскільки вони стосуються інших питань і

ці обставини не стали предметом судового спору (а. с. 12-14, 38-40, 47-49,

55-56, 59).

            В той же

час оспорювані позивачкою обставини не спростовуються висновками комісійних і

прокурорських перевірок депутатського звернення відповідача, а навпаки

підтверджуються ними.

Як вбачається з листів:

- прокурора Новомиргородського району Кіровоградської області від

10.10.2006 р. за № 142-06, ОСОБА_15 визнана винною у заподіянні шкоди здоров'ю

власної дитини і засуджена за ст. 166 КК України;

- заступника начальника управління охорони здоров'я Кіровоградської

облдержадміністрації від 23.03.2007 р. за № х-85/6, за наслідками перевірок не

встановлена причетність ОСОБА_1 до дій ОСОБА_5 щодо малолітньої дитини, зміни

функціональних обов'язків головної медичної сестри ОСОБА_16 та підпорядкування

централізованої бухгалтерії (а. с. 38-40, 44-45, 47-49).

Тому суд вважає доведеними

твердження ОСОБА_1 про розповсюдження відповідачами недостовірної негативної

інформації щодо неї, тобто порушення права заявниці на повагу до гідності та

честі позивачки та приниження її ділової репутації.

У зв'язку з вище викладеним потрібно покласти на відповідачів обов'язок

спростувати поширену недостовірну негативну інформацію щодо ОСОБА_1

Відповідно до судової практики в справах про відшкодування моральної

(немайнової) шкоди, що склалася в Україні, спори про відшкодування заподіяної

особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються у випадках, коли право на її

відшкодування передбачено спеціальним законодавством, зокрема ст. ст. 23,

1167-1168 ЦК України.

Під моральною шкодою суд розуміє втрати немайнового характеру внаслідок

моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних особі

незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Тому розмір відшкодування

визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння

відповідача та моральних страждань позивачки, а також інших (вище перелічених)

негативних наслідків.

Зокрема, суд має на увазі,

що у цій справі про спростування відомостей, поширених засобом масової

інформації (в пресі), як відповідач до участі у судовому розгляді був

притягнутий орган  засобу масової

інформації, що їх поширив, який теж несе обов'язок по  відшкодуванню заподіяної моральної шкоди

відповідно до ступеня вини кожного з відповідачів.

Проте позивачка не бажає притягувати редакцію газети до відповідальності

шляхом стягнення моральної шкоди. Тому на  

відповідача ОСОБА_2 як ще одного заподіювача моральної   шкоди, суд покладає обов'язок по

відшкодуванню тієї її частини,  яка

відповідає ступеню його вини.

Таким чином, суд вважає за

доцільне стягнути дві тисячі гривень., бо спричинена шкода обумовлена

порушенням права заявниці на повагу до гідності та честі, зниженням її ділової

репутації, а також моральними і психологічними стражданнями ОСОБА_1 внаслідок

розповсюдження ОСОБА_2 недостовірної негативної інформації щодо неї.

В решті позову потрібно відмовити за його недоведеністю.

На підставі ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”,

ст. ст. 79-81, 88 ЦПК України судові витрати у сумі 132 грн. підлягають

стягненню з відповідача на користь позивачки.

Ураховуючи наведене, керуючись ст. ст. 28, 32 Конституції України, ст. ст.

10-12, 14-15, 21-22, 24 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, ст.

ст. 5, , 42, 46-49 Закону України “Про інформацію”, ст. ст. 3, 5, 23, 36-37,

41-42 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в

Україні”, ст. ст. 16, 23, 270, 275, 280, 297, 1166-1167 ЦК України, ст. ст. 3,

8, 10, 208-215, 223, 292, 294, 296 ЦПК України, суд               

ВИРІШИВ :

            Позов

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, редакції газети “Ваше здоров'я” про захист честі, гідності,

ділової репутації та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Зобов'язати відповідач

ОСОБА_2 спростувати поширену щодо ОСОБА_1 недостовірну негативну інформацію:

буцім то вона, зловживаючи своїм службовим становищем, 15.05.2006 року дала

вказівку завідувачу райздороввідділу ОСОБА_5, за надуманими мотивами, особисто

забрати з дитячого відділення лікарні і відвезти в село, за місцем проживання

матері, новонародженого малюка ОСОБА_6 Протиправні дії ОСОБА_1 могли призвести

до смерті дитини;

начебто 19.08.2006 року, в угоду своїй подрузі ОСОБА_15, було усунено від

виконання своїх обов'язків головну медсестру лікарні ОСОБА_16 (наказ №

162-04-06 від 19.08.2006 року), а згодом видано доповнення до цього наказу за №

186-04-06 від 03.10.2006 року, яким заборонено ОСОБА_16  вести контроль за отриманням та списанням

ліків старшою медсестрою операційного відділу ОСОБА_15;

що за усним розпорядженням ОСОБА_1 

райздороввідділом було забрано у своє підпорядкування бухгалтерію ЦРЛ.

Зобов'язати  редакцію газети

Міністерства охорони здоров'я України і ЦК галузевої профспілки “Ваше

здоров'я”, код 13687369, індивід. податковий номер 136873626577, свідоцтво

платника ПДВ № 36365225 надрукувати вищевказане спростування отримане від

ОСОБА_2.

Відповідачі повинні

спростувати поширені про ОСОБА_1 відомості, що не відповідають дійсності та

принижують її честь, гідність і ділову репутацію, опублікувавши їх спростування

у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової  інформації після набрання рішенням суду

законної сили.

Спростування повинно бути

набрано тим же шрифтом і  поміщено під

заголовком “Спростування” на тому ж місці 

шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.

Стягнути із ОСОБА_2 на

користь ОСОБА_1 2.000 гривень моральної шкоди, 132 гривень судових витрат у

справі, а всього стягнути 2.132 (дві тисячі сто тридцять дві) гривні.

В решті позову відмовити

за його недоведеністю.

            Рішення

може бути оскаржене  в апеляційному

порядку до апеляційного суду Кіровоградської області  через суд першої інстанції шляхом подачі в

десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви  про апеляційне оскарження і поданням після

цього протягом двадцяти днів  апеляційної

скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції  або в порядку 

ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Суддя:                                                                      Р.А.

Забуранний