Постанова

від 04.09.2012 по справі 5021/379/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2012 р. Справа № 5021/379/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є. , суддя Тихий П.В. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився.

1-ої третьої особи - не з'явився

2-ої третьої особи - не з'явився

3-ої третьої особи - не з'явився

4-ої третьої особи - не з'явився

5-ої третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2313С1-38) на рішення господарського суду Сумської області від 31.05.2012. р. у справі № 5021/379/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгової бази "Будматеріали", м. Суми

до відповідача Сумської міської ради, м. Суми

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1)Приватного підприємства "А.В.Т.", м. Суми

2)гр. ОСОБА_2, м. Суми

3)гр. ОСОБА_3, м. Суми

4)гр. ОСОБА_4, м. Суми

5)Управління земельних ресурсів Сумської міської ради, м. Суми

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ Будматеріали" звернувся до господарського суду Сумської області з позовом в якому просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, укладений позивачем з Сумською міською радою 10 листопада 2000 року

Рішенням господарського суду Сумської області від 21.05.12 р. у справі № 5021/379/12 (суддя Котельницька В.Л.) позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 10.11.2000р., укладений між Сумською міською радою та ТОВ торговою базою "Будматеріали", посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований 20.11.2000 р. за № 316. Стягнуто з Сумської міської ради на користь ТОВ торгової бази "Будматеріали" 1 073,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач, Сумська міська рада, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду прийнято з порушення норм матеріального права. Просить рішення господарського суду Сумської області від 21.05.2012. у справі № 5021/379/12 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Позивач та треті особи відзиви на апеляційну скаргу відповідача не надали, в судове засідання не з'явились, ухвали суду від 01.08.2012 р. які були направлені на адресу позивача, 2-ої та 3-ої третьої особи, які відомі суду повернулись на адресу суду з відміткою Укрпошти "за закінченням терму зберігання".

Господарським процесуальним кодексом України не покладено обов'язку на господарський суд з'ясовувати адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі, надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами тому судова колегія вважає, що сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

28.08.2012 р. від відповідача на адресу суду надійшло клопотання, в якому останній просить суд розглядати справу за відсутності представника міської ради, в зв'язку з його участю в іншій судовій справі.Дане клопотаня судом розглянуто та задоволено.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю торгова база „Будматеріали" звернулося до господарського суду Сумської області із позовною заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного ним із Сумською міською радою 28квітня 1999року( а.с.17;18).

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст. 792ЦК України; ст.ст. 120; 141 ЗК України, а також на те, що на даний час він не є користувачем земельної ділянки, оскільки нерухоме майно, яке знаходилося на спірній земельній ділянці було відчужено ним третім особам по даній справі.

Відповідач у відзиві( запереченнях) на позовну заяву посилається на те, що набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду , що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці є підставою для припинення дії договору оренди , а не для його розірвання.

Судова калегія враховує наступне.

До матеріалів справи додано договір оренди землі, укладений сторонами 10.11.2000р.

Згідно п.1.1.даного договору орендодавець (відповідач) зобов"язався надати на підставі рішення Сумської міської ради від 28 квітня 1999рю"Про затвердження меж і розмірів земельних ділянок за підприємстами, установами і організаціями м.Суми" , а орендар ( позивач) зобов"язався прийняти в строков платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.

Площа земельної ділянки 10301кв.м.; на ній знаходяться споруди контори, гараж,під"їзні залізобетонні пуя.

Земельна ділянка передається по акту прийому-передач( п.1.2.договору).

Надано земельну ділянку під розміщення магазину-складу.

Строк дії договору- до 28.04.2024р.( п.2.2договору).

Згідно п. 5.2.договору, підставами його припинення є: закінчення строку дії договору;розірвання договору;придбання орендарем земельної ділянки у власніть;примусовий викуп земельної ділянки у разі суспільної необхідності;ліквідація юридичної особи орендаря.

Будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підлягають обов"язковому нотаріальному посвідченню(п.5.5 договору).

В пункті 6.1.сторони передбачили , що кожна із сторін ... несе перед іншою стороною відповідальність передбачену законом( п.6.1.догоором).

Згідно договору купівлі-продажу від 15.10.2002р. позивач по даній справі продав, а Приватне підприємство"А.В.Т." (м.Суми, вул Дарвіна,10) купило нежитлове приміщення складу літ."П" площею 541кв.м. та 26/100 частин приміщення контори літ А-1, що знаходяться в місті Суми вулиця 1-а Заводська,під номером 1, що розташовані на орендованій земельній ділянці(а.с.20).

07.08.2003року позивач по даній справі продав, а Приватне підприємство „А.В.Т." придбало5/100 частин нежитлового приміщення під літ."А", та 0,26 частини приміщень загального користування, нежитлове прміщення у виробничому корпусі під літ. „В"площею 29,5 кв.м. ; склад під літ „Г" площею 190,6 кв.м;частину складу під літ"Е" площею 72,1 кв.м.; гараж під літ „Ж" площею57,8кв.м.; прохідну з тамбуром під літ „Т" площею5.4кв.м.;частину нежитлового приміщення цеху під літ."Д" площею28,2кв.м., що знаходяться місті Суми, вулиця1.а Заводська, під номером 1 та розташовані на орендованій земельній дялянці.

За договором купівлі-продажу від 12.08.2003року позивач по дані справі продав, а ОСОБА_2, що мешкає в АДРЕСА_1; ОСОБА_3 що мешкає в АДРЕСА_2;ОСОБА_4, що мешкає в АДРЕСА_3 придбали в рівних частинах кожен нежитлове приміщенняконтори під літ."Б"- площею 98,3 кв.м.; нежитлове приміщення складу під літ."Н" площею 374,1 кв.м.; нежитлове приміщення складу під літ. „о"- площею 150 кв.м.; нежитлове приміщення гаражу під літ. „Х", як знаходяься за адресою: АДРЕСА_4 і розташовані на орендованій земельній ділянці.

До матеріалів справи також додано акти прийому -передачі нежитлових приміщень від позивача до набувачів нерухомого майна.

Таким чином позивачем відчужено всі приміщення , що знаходяться на спірній земельній ділянці.

13.09.2005року позивач звернувся до відповідача із листом №39, в якому просив розірвати договір оренди землі у зв"язку із тим , що в результаті укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці третім особам, він фактично не користується орендованою земельною ділянкою ( користування припинено).

Листом від 20.09.2005року № 728(5327/05-181) відповідач надав позивачу відповідь на його звернення за № 39 від 13.09.2005р. та повідомив, що припинення договору оренди земельної ділянки можливе лише у випадку укладення із ним нового договору оренди земля новими власниками нерухомого майна( а.с.30).

Пізніше позивач вдруге звернувся до відповідача із нотаріально посвідченою заявою з проханням про припинення земельних правовідносин за спірним договором, оскільки нерухоме майно, яке на ній знаходиться, було повністю відчужене позивачем третім особам.( а.с.31).

15.04.2011 листом № 112/10.01-07 у відповідь на дану заяву відповідач( в особі управляння земельних ресурсів) повідомив, що заяву про розірвання договору оренди землі розглянуто, але землекористування буде припинено позивачу тільки після підписання договорів оренди з новими землекористувачами , але нові власники нерухомого майна не зверталися до міської ради з відповідними заявами.

Згідно ст.31 Закону України „Про оренду землі" - договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на… будівлю, споруду що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці .

Згідно ст..32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України ( 2768-14 ) та іншими законами України.

Згідно ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; Частину першу статті 141 доповнено пунктом "е" згідно із Законом N 1702-VI ( 1702-17 ) від 05.11.2009

Згідно ст.. 120 ЗК України -якщо жилий будинок, будівля, споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користування, то в разі набуття права власносту на ці об»єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною першо. Статті 377 ЦК України також передбачено, щощо до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю , споруду переходить … право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі і на умовах, встановлених для попереднього землекористувача.

Стаття 651ЦКУкраїни передбачає , що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін… у випадках встановлених законом або договором.

Сторон в пункті 5.4. договору передбачили можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду на підставах визначених законом. Сторони також визначили в договорі , що будь-які зміни договору оренди здійснюються у письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню.

У випадку, коли будь-яке із положень цього договору втратило юридичну силу, сторони невідкладно розпочинають переговори з метою змінити це положення, щоб у зміненому вигляді воно стало чинним та законним.

Враховуючи умови договору щодо порядку розірваня договору та приписи закону на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення, позивач мав правові підстави вимагати припинення договірних відносин шляхом розірвання договору оренди , оскільки фактичними користувачами спірної земельної ділянки стали нові власники нерухомого майна, яке на ньому знаходиться.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку задоволення позовних вимог.

Доводи відповідача у відзиві та за апеляційною скаргою, про те що в даному випадку договір є припиненим і тому не слід його розривати і, крім того позивач не повернув йому земельну ділянку за актом, як того вимагає договір, є безпідставними і, адже, як було зазначено вище, саме позивач у заявах до відповідача наполягав на обоюдній домовленості сторін про припинення договірних правовідносин у зв»язку із продажем нерухомого майна, що знаходиться на орендованій земельній ділянці. Відповідач двічі відмовив позивачу , посилаючись на відсутність договірного врегулювання земельних правовідносин із третіми особами.Отже відповідач ( орендодавець) стояв на заваді припинення договірних правовідносин, а отже і поверненню позивачем земельної ділянки.

Судова колегія також приймає до уваги, що згідно із принципом диспозитивності кожна особа має право розпоряджатися своїми правами на свій розсуд.Спосіб захисту права, обраний позивачем відповідає вимогам ст. 16 ЦК України , але розірвання договору за рішенням суду тягне за собою наслідки, як то припинення договірних правовідносин тільки з часу прийняття судом рішення які можуть бути негативними саме для позивача і не зачіпають ( в негативному плані) прав відповідача.

Крім того застосуваня скасувальної обставини при розірванні( припиненні договору) є правом , а не обов"язком позивача, а тому її незастосування не є порушеням закону.

Верховний суд України в своїй постанові від 19.06.2012р. у справі №3-30гс12 зазначив, що у разі переходу права власності на об"єкт нерухомого майна до набувача цього майна переходять права на відповідну земельну ділянку на умовах, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

У разі якщо попередній користувач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою, яка йому була надана за договором оренди для забудови, і на ній зведена будівля, право власності на яку мають інші особи, законами України передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду з цих підстав на вимогу однієї із сторін договору (постанова від 19 червня 2012 р. у справі №3-30гс12).

За таких обставин позивач діяв сумлінно, відповідно до вимог діючого законодавства та умов укладеного сторонами договору ( п. 5.6 договору), тому його позовні вимоги є обгрунтованими і такими, що відповідають діючому законодавству.

Доводи відповідача за апеляційною скаргою про те, що ним приймалося рішення про припинення договору також не може бути прийнято судом, оскільки рішення Сумської міської ради від 25.02.2004р. прийнято відносно земельної ділянки позивача площею0,4927га.( додаток№1-а.с.28 зворот),тоді як за договором вона складає10301га.Крім того , як домовилися сторони ( розділ „5" договору) будь-які зміни в договорі , тому числі припинення та розірвання договору можливе за згодою сторін ( або за рішенням суду), що відповідає вимогам закону.

Таким чином наявність зазначеного рішення ради не вирішувало питання про припинення договірних відносин, адже відповідач відмовляв позивачу двічи у їх припиненні, тобто не виконував своє рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Сумської області.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 31.05.2012. р. у справі № 5021/379/12 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтям и 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 31.05.2012. р. у справі № 5021/379/12 залишити без змін.

Повний текст постанови по справі № 5021/379/12 підписано 03.09.2012 р.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Тихий П.В.

Суддя Пелипенко Н.М.