cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2012 року справа № 5020-731/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Страна Дельфиния" (99011, м. Севастополь, Наб. Корнілова, будинок 2, ідентифікаційний код 25150054)
до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон" (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, будинок 8,ідентифікаційний код 20711909),
до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, будинок 5, ідентифікаційний код 25750044)
за участю у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, будинок 3, ідентифікаційний код 24872845);
про визнання правочинів недійсними та визнання права користування майном
Суддя О.С. Погребняк
За участю представників:
позивача: Заєць С.А. -представник, довіреність б/н від 08.08.2008;
відповідача (КП СМР "Аррікон"): Бурмістрова С.В. -представник, довіреність № 29-Д від 29.11.2011;
відповідача (ФКМ СМР): Бекетова Н.С. -представник, довіреність б/н від 09.08.2012;
третьої особи: не з'явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Страна Дельфиния" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон", Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання недійсними правочинів -листів-повідомлень про припинення орендних правовідносин та про визнання права користування майном.
Ухвалою від 03.07.2012 позовну заяву прийнято до провадження судом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та Управлінням майном Севастопольської міської державної адміністрації (правонаступником якого є Фонд комунального майна) було укладено договір оренди строком до 31.05.2012, однак 22.02.2012 та 20.03.2012 збоку Фонду комунального майна та Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон" мало місце надсилання позивачеві листів-повідомлень про відсутність наміру на продовження орендних відносин та необхідність звільнення об`єкту у зв`язку з наміром власника використовувати спірне майно у власних потребах.
Позивач вважає, що власником орендованого майна є територіальна громада міста Севастополя в особі Севастопольської міської ради, у зв`язку з чим, лише вказаний орган мав право посилатись на намір використовувати майно у власних потребах. Позивач вважає листи-повідомлення відповідачів правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, які мають бути визнані недійсними як такі, що суперечать вимогам статті 215 Цивільного кодексу України.
Відсутність наміру використовувати спірне майно у власних потребах позивач також обґрунтовує посиланням на протокол від 06.07.2012 засідання міської комісії по орендні комунального майна, яким вирішено продовжити з Товариством з обмеженою відповідальністю "Страна Дельфиния" договір оренди строком на 3 роки.
Відповідачі у судовому засіданні 03.09.2012 з доводами позивача не погодились, в якості обґрунтування дійсного наміру власника використовувати спірне майно у власних потребах посилаються на проект реконструкції набережної Приморського бульвару, яка стосується також реконструкції набережної Корнілова.
Фонд комунального майна також посилається на власне Положення, затверджене рішенням Севастопольської міської ради від 26.01.2010, згідно з яким Фонд комунального майна є виконавчим органом міської ради (а.с.73-74).
Третя особа явку представника у судове засідання не забезпечила, хоча про час та місце розгляду справи сповіщалась належним чином. Оскільки матеріали справи дозволяють вирішити спір у відсутність третьої особи, суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представника Севастополської міської ради.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
20.10.1999 року між Управлінням майном Севастопольської міської державної адміністрації -Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Страна Дельфиния" -Орендар, було укладено договір оренди № 444/3-99, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення -водно-спортивну базу «Нептун», розташовану за адресою: м.Севастополь, вул. набережна Корнілова, 2 загальною площею 1419,84 кв.м., яка перебуває на балансі Комунального підприємства «Аррікон»(а.с.14-17).
Пунктом 9.1 договору сторони визначили строк його дії -з 20.10.1999 до 31.05.2012.
Відповідно до пункту 9.6 договору оренди орендар, який належним чином виконує зобов'язання за договором має переважне право на продовження договору оренди.
Під час дослідження матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором оренди.
22.02.2012 Фондом комунального майна Севастопольської міської ради (який є правонаступником Управління майном Севастопольської міської державної адміністрації) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Страна Дельфиния" було надіслано лист № 01-15/624, в якому зазначалось про відсутність наміру продовжувати договір оренди у зв`язку з наміром власника використовувати спірне майно у власних потребах (а.с.35).
Лист аналогічного змісту на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Страна Дельфиния" було направлено Комунальним підприємством «Аррікон»20.03.2012 за № 102 (а.с.36).
Позивач вважає вказані вище листи-повідомлення правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, які мають бути визнані недійсними як такі, що суперечать вимогам статті 215 Цивільного кодексу України.
Дослідивши обставини справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними правочинів, а також про наявність підстав для припинення провадження у справі в частині визнання за позивачем права на користування майном виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Дослідивши обставини справи, суд вважає, що питаннями, яких стосується даний спір, є питання про розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та про правові наслідки вищезазначених листів Фонду комунального майна та КП «Аррікон».
Стосовно розмежування компетенції суд виходить з того, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»Севастопольська міська Рада є представницьким органом місцевого самоврядування, яка представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування (частина 1 статті 10 Закону), а Фонд комунального майна є підзвітним і подконтрольним їй (стаття 11 Закону).
При цьому, представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і в межах, визначених цим та іншими законами (частина 3 статті 10 Закону).
Таким чином, дублювання повноважень органів місцевого самоврядування не допускається.
З аналізу повноважень Фонду комунального майна, визначених рішенням Севастопольської міської Ради № 399 від 12.11.2002 року "Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради" (в редакції рішення № 9128 від 26.01.2010 року) вбачається, що цей орган є уповноваженим на здійснення контролю за виконанням умов договорів оренди комунального майна (в тому числі - шляхом звернення до суду з позовом про розірвання договору або про визнання його недійсним).
Разом з тим, повноваження щодо вирішення питання про укладення договорів до його компетенції не віднесено. Аналогічним чином, до компетенції Фонду комунального майна не віднесено вирішення питання про продовження чи непродовження строку дії укладених договорів оренди.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, лист Фонду комунального майна (вих. №01-15/624 від 22.02.2012 року) не створює правових наслідків для ані для позивача, ані для територіальної громади чи органів місцевого самоврядування.
Що стосується повноважень КП «Аррікон», то даний орган не являється органом місцевого самоврядування.
За своїм статутом КП "Аррікон" уповноважене здійснювати господарське обслуговування відповідних об'єктів комунального майна та має повноважень на вирішення питання щодо продовження або припинення дії договору та вчинення будь-яких дій від імені територіальної громади.
Суд вважає, що лист КП "Аррікон" (вих. № 102 від 20.03.2012 року) також не створює правових наслідків ані для позивача, ані для територіальної громади чи органів місцевого самоврядування. Крім того, вказаний лист було направлено на адресу позивача за межами терміну, передбаченого частиною 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна".
Рішенням комісії Севастопольської міської Ради з оренди комунального майна від 06.07.2012 року (протокол № 6-12), затвердженого наказом Фонду комунального майна № 01-03/1071 від 07.07.2012 року, строк дії договору оренди щодо майна площею 456,4 кв.м. було продовжено. Дана обставина підтверджує належність цього питання до компетенції профільної комісії Севастопольської міської Ради.
Враховуючи наведені обставини суд вважає, що листи Фонду комунального майна від 22.02.2012 року (вих. №01-15/624), та КП СМР "Аррікон" від 20.03.2012 року (вих. № 102), якими відповідачі повідомили ТОВ "Страна Дельфиния" про відмову у продовженні договору оренди № 444/3-99 від 20.10.1999 року, не створюють правових наслідків ані для орендодавця, ані для ТОВ "Страна Дельфиния".
Разом з тим, оскільки такі листи не є правочинами, вони не підлягають визнанню недійсними на підставах, передбачених статтею 215 Цивільного кодексу України.
Наслідком встановлених судом обставин є продовження строку дії договору оренди № 444/3-99 від 20.10.1999 року на новий термін згідно з положеннями статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Враховуючи, що з боку жодної із сторін договору у встановлений статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін (тобто, у строк до 30.06.2012 року) не надійшло заперечень проти продовження строку дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
При цьому суд зазначає, що рішення комісії з оренди комунального майна від 06.07.2012 року безпосередньо не змінює умов договору оренди, оскільки його було ухвалено за межами строку, визначеного ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Суд зазначає, що листи КП "Аррікон" та Фонду комунального майна за своїм змістом не є попередженням про намір змінити умови договору, оскільки як на підставу для відмови у продовженні строку дії договору оренди відповідачі посилалися лише на намір власника використовувати орендоване майно для власних потреб.
Разом з тим, рішення комісії з оренди комунального майна від 06.07.2012 року спростовує дане посилання. При цьому, затвердження проекту реконструкції набережної Приморського бульвару (в тому числі Набережної Корнілова) жодним чином не спростовує можливості існування орендних правовідносин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у власника (територіальної громади м. Севастополя) на момент направлення відповідних листів на адресу позивача був відсутній намір використовувати відповідне майно для власних потреб, у зв`язку з чим, такі листи не впливають на права позивача, передбачені частинами 1 та 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
З системного аналізу статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що у разі закінчення строку дії договору оренди, у продовженні орендних відносин може бути відмовлено лише у разі, якщо власник має намір використовувати майно для власних потреб.
За відсутності такого наміру, договір може бути продовжено на тих самих умовах або до нього можуть бути внесені зміни. В останньому випадку орендар має переважне право на укладення договору на новий строк.
Таким чином, на адресу орендаря може бути направлено або попередження про припинення орендних відносин щодо певного об`єкту або щодо наміру змінити умови оренди. Враховуючи наведене, спірні листи не можуть вважатись такими, що впливають на права орендаря. Такі листи мають на меті гарантувати право власника на використання майна, оскільки за межами відповідного строку власник таке право втрачає і може вимагати лише зміни умов оренди.
Враховуючи наведене, суд вважає, що предмет спору за вимогами про визнання права користування майном за ТОВ "Страна Дельфиния" відсутній.
Підстав для застосування способу захисту, про який просить позивач (визнання права) суд не вбачає. Разом з тим, це не перешкоджає позивачеві вимагати захисту його прав у разі їх порушення на підставі статті 396 Цивільного кодексу України відповідно до положень глави 29 вказаного Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80 , статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд
вирішив:
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Страна Дельфиния" в частині позовних вимог про визнання недійсним правочинів - повідомлень про відсутність згоди орендодавця на продовження договору оренди № 444/3-99 від 20.10.1999 року, висловлене у листі Фонду комунального майна листом за вих. №01-15/624 від 22.02.2012 року та у листі Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон" за вих. № 102 від 20.03.2012 року відмовити.
2. Провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Страна Дельфиния" про визнання права володіння і користування комунальним майном -водно-спортивною базою "Нептун" (на умовах, що передбачені договором оренди комунального майна № 444/3-99 від 20.10.1999 року (з наступними змінами та доповненнями) строком до 11 січня 2025 року) припинити.
Повне рішення складено 07.09.2012.
Суддя Погребняк О.С.
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2012 |
Оприлюднено | 10.09.2012 |
Номер документу | 25898884 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Заплава Лідія Миколаївна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Антонова Іраїда Володимирівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Маслова Зінаїда Дмитрівна
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Погребняк Олексій Станіславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні