Вирок
від 16.07.2007 по справі 1-4/2007
КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-4/07

Справа № 1-4/07

 

 

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

16 липня 2007 року                                                                     

Красилівський районний суд

                                                                                           

Хмельницької області в складі:

                                                                                           

головуючого - судді Вознюка Р.В.

                                                                                           

при секретарі             Басистій

Т.В.

                                                                                           

з участю прокурора  Божинського

В.М.

                                                                                                 

                              Сліпця В.С.

                                                                                           

адвокатів:                 

ОСОБА_1.

                                                                                    

                                          ОСОБА_2.

                                                                                                                              

ОСОБА_3.

                                                                    

                                                          ОСОБА_4.

                                                                                                                              

ОСОБА_5.

                                                    

                                                                          ОСОБА_6.

                                                                                           

захисників:               ОСОБА_7.

                                                                                                                               ОСОБА_8.

                                                                                                                              

ОСОБА_9.

                                                                                           перекладачів              ОСОБА_10.

                                                                                                                              

ОСОБА_11

                                                                                                                               ОСОБА_12.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в

місті Красилові справу про обвинувачення:

ОСОБА_13,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Якутськ республіки Саха Росія, росіянина, громадянина

Росії, з неповною середньою освітою, не військовозобов'язаного, не одруженого,

жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, не судимого в силу ст.89 КК України,

- за ч.3 ст.185;

ч.3 ст.289; ч.2 ст.15, ч.2 ст.289; ч.2 ст.357; ст. 257; ч.3 ст.28, ч.4 ст.187

та ч.3 ст.28, ч.3 ст.289 КК України,

 

ОСОБА_14,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з

середньою освітою, військовозобов'язаного, не одруженого, працюючого в

кооперативі “Ритм” м. Хмельницького учнем ливарника пластмас, не судимого,

- за ч.3 ст.28,

ч.3 ст.289; ч.3 ст.185 та ч.1 ст.122 КК України,

 

ОСОБА_15,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Малі Зозуленці Красилівського району, українця,

громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовозобов'язаного,

одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_3, раніше судимого ОСОБА_34іським

судом 20.08.1986 року за ст.81 ч.3 КК України та Красилівським районним судом

29.10.1999 року за ст.81 ч.4, ст.222 ч.3, ст.42 ч.1 КК України (в редакції 1960

року),

- за ч.3 ст.

185; ч.3 ст.289; ст.257; ч.3 ст.28, ч.4 ст.187; ч.3 ст.28, ч.3 ст.289 та ч.1

ст.263 КК України,

 

ОСОБА_16,

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Охотське Хабаровського краю, Росія, українця,

громадянина України, з неповною середньою освітою, військовозобов'язаного, не

одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_4, не судимого в силу ст.89 КК

України,

- за ст.257; ч.3

ст.28, ч.4 ст.187 та ч.2 ст.186 КК України,

 

ОСОБА_17,

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_5, українця, громадянина України, з

середньою освітою, військовозобов'язаного, не одруженого, працюючого каменщиком

в ПП “План Плюс” м.Хмельницького, раніше не судимого,

- за ст.185 ч.3,

357 ч.2 КК України,

 

ОСОБА_18,

ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя АДРЕСА_6 , українця, громадянина України, з

середньою освітою, військовозобов'язаного, одруженого, на утриманні

неповнолітня дитина, працюючого менеджером ПП „Реклама Плюс”, не судимого в

силу ст.89 КК України,

- за ст.186 ч.2

КК України,

 

встановив:

 

ОСОБА_13.,

ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17. та ОСОБА_18. протягом 2004 - 2005

років вчинили ряд корисливих злочинів на території Хмельницької області.

* * *

1. 22

грудня 2004 року біля 1 години ночі ОСОБА_13. та ОСОБА_14., за попередньою

змовою між собою, з метою крадіжки чужого майна, пошкодивши замок вхідних

дверей проникли в будинок ОСОБА_19., який розташований в АДРЕСА_7, звідки

таємно викрали:

- телевізор

„Самсунг” з пультом управління, вартістю 1000 гривень;

- гроші в сумі

100 гривень;

- пляшку вина

„Амаретто”, вартістю 50 гривень;

- пляшку лікеру

“Персиковий”, вартістю 10 гривень;

- пляшку

шампанського “Советское”, вартістю 12 гривень;

- покривало

жовтого кольору, вартістю 30 гривень;

- банку

згущеного молока, вартістю 5 гривень;

- банку кави

“Галка”, вартістю 8 гривень;

- банку шпротів,

вартістю 3 гривні 50 коп., а всього майна ОСОБА_19. на загальну суму 1218

гривень 50 коп..

Допитані по суті

пред'явленого обвинувачення ОСОБА_13. та ОСОБА_14. вину свою визнали повністю і

пояснили, що 21 грудня 2004 року біля 24 години, за пропозицією ОСОБА_13., при

вказаних обставинах вони з метою вчинення крадіжки проникли в будинок ОСОБА_19.

з якого викрали зазначені речі.

Крім визнання

своєї вини, вина підсудних у вчиненні даного злочину підтверджується сукупністю

зібраних по справі доказів:

- показаннями

потерпілої ОСОБА_19., яка підтвердила факт та обставини викрадення належного її

майна;

- протоколом

огляду місця події - будинкуАДРЕСА_7, де зафіксовані сліди проникнення до

жилого приміщення, в якому порушена звична обстановка;

- протоколом

відтворення обставин події, відповідно до якого ОСОБА_14. вказав на обставини

пограбування будинку ОСОБА_19.;

- протоколом

огляду та вилучення від 19.09.2005 року, згідно якого в квартирі № 12 ОСОБА_14.

по АДРЕСА_2виявлено та вилучено телевізор “Самсунг”;

- речовим

доказом: телевізором „Самсунг”, що викрадений у ОСОБА_19.;

- протоколами

з'явлення із зізнанням ОСОБА_13. та ОСОБА_14., згідно яких останні зізнались у

вчиненні злочину. В судовому засіданні ОСОБА_13. і ОСОБА_14. повідомили, що

дані протоколи написані ними добровільно і обставини викладені в протоколах

підтримали.

 

2. Крім

цього, в період часу з 31 квітня 2005 року по 3 травня 2005 року ОСОБА_13. та

ОСОБА_14., за попередньою змовою між собою, з метою крадіжки чужого майна,

шляхом злому замка вхідних дверей проникли в приміщення гаража ОСОБА_20., який

розташований в м. Красилові біля Красилівської центральної районної лікарні,

звідки таємно викрали:

- колесо до

автомобіля ВАЗ-2108, вартістю 120 гривень;

- 4 амортизатори

до автомобіля ВАЗ-2108, вартість 1 амортизатора 100 гривень, на суму 400

гривень;

- алюмінієву

каструлю ємністю 30 літрів, вартістю 200 гривень;

- рюкзак,

вартістю 20 гривень, а всього майна ОСОБА_20. на загальну суму 740 гривень.

Допитані по суті

пред'явленого обвинувачення ОСОБА_13. та ОСОБА_14. вину свою визнали повністю і

пояснили, що в кінці квітня 2005 року біля 24 години, за пропозицією ОСОБА_13.,

при вказаних обставинах вони з метою вчинення крадіжки проникли в гараж

розташований в м.Красилові біля Центральної районної лікарні, з якого викрали

зазначені речі.

Крім визнання

своєї вини вина підсудних у вчиненні даного злочину підтверджується сукупністю

зібраних по справі доказів:

- показаннями

потерпілого ОСОБА_20 який підтвердив факт та обставини викрадення належного

йому майна;

- протоколом

огляду місця події - гаража розташованого на території Центральної районної

лікарні, який належить ОСОБА_20., де зафіксовано сліди проникнення до

приміщення, шляхом пошкодження дверей та засувів;

- протоколом

відтворення обставин події, відповідно до якого ОСОБА_14. вказав на обставини

пограбування гаража ОСОБА_20.;

- протоколами

з'явлення із зізнанням ОСОБА_13. та ОСОБА_14., згідно яких останні зізнались у

вчиненні злочину. В судовому засіданні ОСОБА_13. і ОСОБА_14. повідомили, що

дані протоколи написані ними добровільно і обставини викладені в протоколах

підтримали.

 

3. Крім

цього, в ніч на 16 червня 2005 року ОСОБА_13. та ОСОБА_14., за попередньою

змовою між собою, з метою крадіжки чужого майна, шляхом перелому металевої

штаби вхідних дверей, проникли в приміщення гаража ОСОБА_21., який розташований

поблизу міського будинку культури в м.Красилові по вул.Грушевського, звідки

таємно викрали:

- зварювальний

трансформатор, вартістю 600 гривень;

- зварювальний

кабель довжиною 20м., вартість 1 метра - 10 грн., на суму 200 гривень;

- запасну шину

до зварювального трансформатора, вартістю 200 гривень, а всього майна ОСОБА_21.

на загальну суму 1000 гривень.

Допитані по суті

пред'явленого обвинувачення ОСОБА_13. та ОСОБА_14. вину свою не визнали і

пояснили, що даного злочину не вчиняли.

Об'єктивно вина

ОСОБА_13. та ОСОБА_14. у вчиненні злочину підтверджується сукупністю зібраних

по справі доказів:

- показаннями

ОСОБА_14., даними в ході досудового слідства в якості підозрюваного, в яких він

пояснив, що в ніч на 16 червня 2005 року він за попередньою змовою з ОСОБА_13.

вчинив крадіжку з гаража, розташованого поблизу Красилівського міського будинку

культури, зварювального апарату, запасної бухти для нього і кабелю (т.2

а.с.170);

- показаннями

потерпілого ОСОБА_21. про те, що 16.06.2006 року коли він прийшов до гаража о 5

год. 30 хв., то побачив, що двері прибудови відкриті, металева штаба

переламана. Подивившись гараж, він виявив, що з нього викрадено зварювальний

трансформатор, два зварювальних кабелі довжиною по 10 метрів кожен та запасна

шина до зварювального трансформатора. Після встановлення працівниками міліції

винних осіб у крадіжці, мати ОСОБА_14. відшкодувала частину завданих крадіжкою

збитків;

- протоколом

огляду місця події - гаража розташованого поблизу міського будинку культури в

м.Красилові по вул.Грушевського, який належить ОСОБА_21., де зафіксовано сліди

проникнення до приміщення, шляхом пошкодження дверей та засувів;

- протоколами

відтворення обставин події, відповідно до яких ОСОБА_13. і ОСОБА_14. вказали на

обставини пограбування гаража ОСОБА_21..

 

4. Крім

цього, в ніч на 18 червня 2005 року ОСОБА_13. та ОСОБА_17. перебуваючи в стані

алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, з метою вчинення

крадіжки чужого майна, шляхом злому врізаного замка, через вхідні двері

проникли в адміністративний будинок с.Щиборівка Красилівського району, в якому

розташована Щиборівська сільська рада, контора фермерського господарства

“Житниця” та фельдшерсько-акушерський пункт, де шляхом злому врізаного замка,

через двері проникли в приміщення Щиборівської сільської ради, звідки таємно

викрали:

- електричну

друкарську машинку „Оптіма”, вартістю 780 гривень;

- копіювальний

апарат “Кенон”, вартістю 1780 гривень;

- телефонний

апарат “ВЕФ - 611”, вартістю 82 гривні;

- телефонний

апарат “Британіка”, вартістю 54 гривні;

- гербову

печатку, вартістю 42 гривні;

- печатку для

пакетів, вартістю 42 гривні;

- кутовий штамп,

вартістю 60 гривень;

- штамп

„Реєстрація шлюбу”, вартістю 48 гривень;

- штамп

“Сплачено”, вартістю 21 гривня;

- штамп “Вхідні

документи”, вартістю 21 гривня;

- штамп “Зміна

прізвища після одруження”, вартістю 21 гривня;

- папку з

документами нотаріальних дій за 1973 рік;

- папку з

документами нотаріальних дій за 1993 рік, завдавши збитків Щиборівській

сільській раді на загальну суму 2951 гривню.

Також, викрали

майно яке належало секретарю сільської ради ОСОБА_22.:

- пляшку

шампанського “Советское”, вартістю 10 гривень 50 коп.;

- пляшку сухого

вина “Там'янка”, вартістю 8 гривень;

- пачку цукерок

“Подарунок”, вартістю 10 гривень, а всього майна ОСОБА_22. на загальну суму 28

гривень 50 коп..

В подальшому,

шляхом злому врізаного замка, через двері проникли в приміщення контори

фермерського господарства „Житниця”, звідки таємно викрали:

- телефонний

апарат “Кенон”, вартістю 130 гривень;

- калькулятор

“Сітізен”, вартістю 100 гривень;

- 3 метра тюлі,

вартістю 11 гривень 25 коп.;

- штори,

вартістю 9 гривень 35 коп.;

- сумку,

вартістю 60 гривень, а всього майна фермерського господарства „Житниця” на

загальну суму 310 гривень 60 коп..

Після чого,

шляхом злому врізаного замка, через двері проникли в приміщення

фельдшерсько-акушерського пункту, звідки таємно викрали медикаменти, а саме:

- 8 упаковок

таблеток „Парацетамолу”, вартість 1 упаковки 20 коп., на суму 1 гривня 60 коп.;

- 2 баночки мазі

„Скіпідарної”, вартість 1 баночки 85 коп., на суму 1 гривня 70 коп.;

- 2 баночки

„Перекису водню”, вартість 1 баночки 65 коп., на суму 1 гривня 30 коп.;

- 1 флакон

„Кофекс сиропу”, вартістю 6 гривень 50 коп.;

- 3 упаковки

таблеток „Фталазолу”, вартість 1 упаковки 65 коп., на суму 1 гривня 95 коп.;

- 3 упаковки

таблеток „Левоміцетину”, вартість 1 упаковки 1 грн. 60 коп., на суму 4,8

гривень коп.;

-2 флакони

„Фармазоліну”, вартість 1 флакону 2 грн. 15 коп., на суму 4,3 гривні коп.;

- 6 упаковок

таблеток „Аспірину”, вартість 1 упаковки 25 коп., на суму 1 гривня 50 коп.;

- 3 упаковки

таблеток „Темпалгіну”, вартість 1 упаковки 1 грн. 90 коп., на суму 5 гривень 70

коп.;

- 10 упаковок

таблеток „Цитрамону”, вартість 1 упаковки 35 коп., на суму 3 гривні 50 коп.;

- 8 упаковок

таблеток „Анальгіну”, вартість 1 упаковки 40 коп., на суму 3 гривні 20 коп.;

- флакон

„Фукорцину”, вартістю 1 гривня 30 коп.;

- 2 флакони

корвалолу, вартість 1 флакону 1 грн. 30 коп., на суму 2 гривні 20 коп.;

- упаковку

таблеток „Цинарізіну”, вартістю 1 гривня 10 коп.;

- 8 упаковок

таблеток „Мукалтіну”, вартість 1 упаковки 45 коп., на суму 3 гривні 60 коп.;

- 2 упаковки

таблеток „Ортофену”, вартість 1 упаковки 1 грн. 20 коп., на суму 2 гривні 40

коп.;

- упаковку вати,

вартістю 95 коп.;

- упаковку

таблеток „Фарінгосепту”, вартістю 7 гривень;

- 2 упаковки

таблеток „Діазоліну”, вартість 1 упаковки 95 коп., на суму 1 гривня 90 коп.;

- упаковку

таблеток „Бісептолу”, вартістю 2 гривні 85 коп.;

- мазь

„Троксиваліз”, вартістю 3 гривні 60 коп.;

- 0,5 упаковки

таблеток „Карсил”, вартість 1 упаковки 8 гривень 30 коп., на суму 4 гривні 15

коп.;

- 2 ампули

„Діклофенак”, вартість 1 ампули 3 грн. 20 коп., на суму 6 гривень 40 коп.;

- 2 флакони

сиропу „Амброксил”, вартість 1 флакона 6 грн. 50 коп., на суму 13 гривень;

- упаковки

таблеток „Пірацетам”, вартістю 3 гривні 10 коп.;

- 2 упаковки

таблеток „Аллахол”, вартість 1 упаковки 8 коп., на суму 1 гривня 60 коп.;

- упаковку трави

“Зелений слон”, вартістю 3 гривні 65 коп.;

- 2 флакони „Регідрону”,

вартість 1 флакона 2 грн. 30 коп., на суму 4 гривні 60 коп.;

- упаковку трави

“Ромашка”, вартістю 1 гривня 85 коп.;

- 2 флакони мазі

„Синофлана”, вартість 1 флакона 2 грн. 50 коп., на суму 5 гривень;

- 1 упаковку

ампул глюкози, вартістю 10 гривень 80 коп.;

- флакон сиропу

“Новопасит”, вартістю 12 гривень;

- 4 упаковки

таблеток „Фестал”, вартість 1 упаковки 3 грн. 25 коп., на суму 13 гривень;

- 2 упаковки

таблеток „Лоперамід”, вартість 1 упаковки 1 грн. 60 коп., на суму 3 гривні 20

коп.;

- ампули „Платифіліну”,

вартістю 3 гривні 25 коп.;

- 2 упаковки

таблеток „Ампіціліну”, вартість 1 упаковки 2 грн. 65 коп., на суму 5 гривень 30

коп.;

- 2 флакони

йоду, вартість 1 флакону 80 коп., на суму 1 гривня 60 коп.;

- 10 рулонів

бинтів, вартість 1 рулону 1 грн. 20 коп., на суму 12 гривень, а всього майна

фельдшерсько-акушерського пункту на загальну суму 167 гривень 80 коп..

Таким чином,

ОСОБА_13. та ОСОБА_17. викрадено майна Щиборівської сільської ради на суму 2951

гривня, громадянки ОСОБА_22. на суму 28 гривень 50 коп., фермерського

господарства “Житниця” на суму 310 гривень 60 коп. та фельдшерсько-акушерського

пункту на суму 167 гривень 80 коп., а всього майна на загальну суму 3457

гривень 90 коп..

Допитані по суті

пред'явленого обвинувачення ОСОБА_13. та ОСОБА_17. свою вину визнали частково.

ОСОБА_13.

пояснив, що за вказаних обставин вчинив крадіжку, однак під час скоєння злочину

не перебував в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_17. пояснив, що у вечірній

час 17 червня 2005 року перебуваючи на дискотеці в с.Щиборівка він разом із

ОСОБА_13. випили по пляшці пива, після чого за пропозицією ОСОБА_13. вчинили

вказану крадіжку, однак він не викрадав документів з приміщення контори

Щиборівської сільської ради.

Обставини

вчинення крадіжки майна ОСОБА_22., фельдшерсько-акушерського пункту та

фермерського господарства „Житниця” сторонами не оспарюються.

Об'єктивно вина

ОСОБА_13. та ОСОБА_17. у вчиненні злочину підтверджується сукупністю зібраних

по справі доказів:

- показаннями

потерпілої ОСОБА_22. яка підтвердила факт викрадення належного їй майна, майна

з фельдшерського акушерського пункту, фермерського господарства Житниця та

Щиборівської сільської ради, а також документів нотаріальних дій за 1973 та

1993 роки;

- показаннями

свідка ОСОБА_23., яка підтвердила факт викрадення майна фермерського

господарства „Житниця”;

- протоколом

огляду місця події: - адміністративного будинку в с.Щиборівка Красилівського

району, в якому розташовані Щиборівська сільська рада, фельдшерсько-акушерський

пункт, контора фермерського господарства „Житниця” та прилеглої до нього

території, де зафіксовані сліди проникнення до вказаних приміщень, в яких

порушена звична обстановка і виявлено на вулиці портфель чорного кольору в

якому містились медичні препарати;

- протоколом

огляду місця події: - лісосмуги, яка знаходиться за 150 метрів від

Красилівського хлібокомбінату, де зафіксовано, що в бетонній трубі для зливу

стічних вод виявлено електрична друкарська машинка „Оптіма”, копіювальний

апарат „Кенон” та шнур до нього, що викрадені з Щиборівської сільської ради

Красилівського району;

- протоколом

відтворення обставин події, відповідно до якого ОСОБА_17. вказав на обставини

пограбування Щиборівської сільської ради, фельдшерсько-акушерського пункту та

контори фермерського господарства „Житниця”;

- протоколом

огляду та вилучення від 18.09.2005 року, згідно якого, в квартирі № 18

ОСОБА_17. по АДРЕСА_5 виявлено та вилучено частину майна викраденого з

приміщень Щиборівської сільської ради, фельдшерсько-акушерського пункту та

контори фермерського господарства „Житниця”;

- речовими

доказами: чорним портфелем, копіювальним апаратом „Кенон”, електричною

друкарською машинкою „Оптіма”, двома апаратами для вимірювання тиску, медичними

препаратами, що викрадені з адміністративного приміщення с.Щиборівка Красилівського

району;

- протоколами

з'явлення із зізнанням ОСОБА_13. та ОСОБА_17., згідно яких останні зізнались у

вчиненні злочину. В судовому засіданні ОСОБА_13. і ОСОБА_17. повідомили, що

дані протоколи написані ними добровільно і обставини викладені в протоколах

підтримали.

 

Суд не бере до

уваги:

- показання

ОСОБА_13., що він під час скоєння злочину не перебував у стані алкогольного

сп'яніння, оскільки дані ствердження спростовуються показаннями ОСОБА_17.;

- показання

ОСОБА_17., що він не викрадав з приміщення Щиборівської сільської ради

документів, оскільки дані ствердження спростовуються дослідженими доказами,

крім того, вони суперечать характеру дій підсудних, які пояснили, що викрадали

речі в темноті, уваги на викрадені речі не звертали, не рахували їх, і кожен з

них не бачив, які речі викрадав інший. Який об'єм майна викрали не знають,

оскільки частину сумок з викраденим майном забули на сходах приміщення, і тому

суд вважає їх такими, що дані підсудними з метою уникнення в повній мірі

відповідальності за вчинений злочин.

 

5. Крім

цього, в березні 2005 року біля 24 години ОСОБА_13. та ОСОБА_14., за

попередньою змовою між собою, з метою крадіжки чужого майна, шляхом зламу

навісного замка вхідних дверей, проникли в приміщення каналізаційно-насосної

станції, яка розташована на території кафе “Лісова пісня” в м.Красилові і

належить громадянину ОСОБА_24., звідки таємно викрали:

- електродвигун

потужністю 11 КВт, вартістю 800 гривень;

- 2 алюмінієвих

захисних кришки для електродвигунів, вартість 1 кришки 25 гривень.

Крім того, біля

приміщення каналізаційно-насосної станції ОСОБА_13. та ОСОБА_14. викрали, ще

дві аналогічних алюмінієвих захисних кришки для електродвигунів, які належали

ОСОБА_24..

Всього ОСОБА_13.

та ОСОБА_14. викрали майна ОСОБА_24. на загальну суму 900 гривень.

Допитані по суті

пред'явленого обвинувачення ОСОБА_13. та ОСОБА_14. вину свою не визнали і

пояснили, що даного злочину не вчиняли.

Об'єктивно вина

ОСОБА_13. та ОСОБА_14. у вчиненні злочину підтверджується сукупністю зібраних

по справі доказів:

- показаннями

ОСОБА_14., даними в ході досудового слідства в якості обвинуваченого, в яких

він пояснив, що разом із ОСОБА_13. вчинив крадіжку майна ОСОБА_24. (т.7

а.с.259);

- показаннями

потерпілого ОСОБА_24. про те, що він є власником кафе „Лісова пісня” в

м.Красилові, на території якого знаходиться приміщення насосної станції.

Приблизно в середині серпня 2005 року він виявив, що навісний замок на дверях

приміщення насосної станції лежить на землі в пошкодженому стані. Коли зайшов в

середину приміщення, то виявив, що відсутній електродвигун потужністю 11 Квт,

на вулиці з двох електродвигунів знято дві захисних кришки. Аналогічні дві

кришки були зняті і з двигунів в середині приміщення;

- протоколом

огляду місця події - приміщення насосної станції та прилеглої до неї території,

де зафіксовано відсутність деталей у двох електричних двигунів;

- протоколами

з'явлення із зізнанням ОСОБА_13. і ОСОБА_14., згідно яких останні зізнались у

вчиненні злочину.

Органами

досудового слідства ОСОБА_13. та ОСОБА_14. обвинувачуються в тому, що крім

викрадення електродвигуна потужністю 11 КВт та 4 алюмінієвих захисних кришок

для електродвигунів, вони також викрали з приміщення каналізаційно-насосної

станції, яка розташована на території кафе “Лісова пісня” в м.Красилові і належить

громадянину ОСОБА_24. - електродвигун потужністю 4 КВт та 15 метрів

трьохжильного алюмінієвого кабелю.

Слідчий під час

проведення досудового слідства та прокурор підтримуючи державне обвинувачення

посилаються як докази, щодо об'єму викраденого майна по даному епізоду: на

заяву потерпілого ОСОБА_24. від 19.09.2005 року, у якій він просить прийняти

міри до невідомих осіб, які викрали з приміщення насосно-каналізаційної станції

електродвигун та чотири захисних алюмінієвих кришки з двигунів на загальну суму

900 гривень; протокол огляду місця події; показання потерпілого ОСОБА_24.;

протоколи явок з повинною ОСОБА_13. та ОСОБА_14..

Під час

дослідження вказаних доказів встановлено, що 19 вересня 2005 року складено

протоколи з¢явлення із зізнанням ОСОБА_13. та

ОСОБА_14. по факту крадіжки в березні 2005 року майна з насосної станції

розташованої на території кафе “Лісова пісня”, в яких вони зізнались у вчиненні

крадіжки одного електромотора та алюмінієвих кришок від електромоторів і не

повідомляли про викрадення іншого майна.

Цього ж дня,

потерпілий ОСОБА_24. звернувся із заявою до органів внутрішніх справ про

викрадення у нього одного електродвигуна потужністю 11 кВт та 4-х захисних

кришок електродвигунів і теж не заявляв про викрадення у нього іншого майна.

В протоколі

огляду місця події 19 вересня 2005 року відсутні відомості, які б вказували на

викрадення у ОСОБА_24. електродвигуна потужністю 4 КВт та 15 метрів

трьохжильного алюмінієвого кабелю.

Перші показання

про викрадення електродвигуна потужністю 4 КВт та 15 метрів трьохжильного

алюмінієвого кабелю ОСОБА_24. дав слідчому 18 жовтня 2005 року, тобто майже

через місяць після заяви про вчинений злочин.

Таким чином, суд

не бере до уваги показання ОСОБА_24. про викрадення у нього електродвигуна

потужністю 4 КВт та 15 метрів трьохжильного алюмінієвого кабелю, а тому дії

ОСОБА_13. та ОСОБА_14. по викраденню у ОСОБА_24. вказаного майна слід виключити

з їх обвинувачення.

 

6. В

листопаді 2004 року в нічний час ОСОБА_15., з метою вчинення крадіжки системи

парового опалення, приїхавши в с. Підлісся Красилівського району на автомобілі

„ВАЗ 2103” державний знак НОМЕР_1, який належав його дочці ОСОБА_25., шляхом

зриву навісного замка, проник в будинок ОСОБА_26., звідки таємно викрав сім

батарей опалення, що складались з 47 секцій, вартість 1 секції 39 гривень, на

загальну суму 1833 гривні, які погрузив в автомобіль і відвіз до себе на дачу,

яка знаходиться на дачному масиві “Фіалка” біля с.Пашківці Хмельницького

району. Після цього, наступного дня, в листопаді 2004 року, в нічний час з

метою завершення злочину, ОСОБА_15. повторно, проник в будинок ОСОБА_26.,

звідки таємно викрав:

- опалювальний

котел “Тайга”, вартістю 610 гривень;

- килим

коричневого кольору, вартістю 40 гривень;

- перину,

вартістю 100 гривень;

- скатерку, вартістю

20 гривень;

- ватне одіяло,

вартістю 80 гривень, які погрузив в автомобіль і відвіз до себе на дачу, яка

знаходиться на дачному масиві “Фіалка” біля с. Пашківці Хмельницького району.

Всього ОСОБА_15.

викрав майна ОСОБА_26. на загальну суму 2683 гривні.

Допитаний по

суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_15. свою вину не визнав і пояснив, що

злочину не вчиняв. Майно зазначене в обвинуваченні і вилучене у нього по місцю

проживання, він придбав у брата потерпілого - ОСОБА_27в листопаді 2004 року. У

нічний час він спільно з останнім демонтували опалення в будинку ОСОБА_27, яке

завантажили в причіп автомобіля та накрили килимом, периною та одіялами.

Об'єктивно вина

ОСОБА_15. у вчиненні злочину підтверджується сукупністю зібраних по справі

доказів:

- показаннями

ОСОБА_15., даними в ході досудового слідства в якості обвинуваченого, в яких

він пояснив, що в листопаді 2004 року він в с.Підлісся викрав з будинку

ОСОБА_27парове опалення, а саме: котел паровий та батареї чавунні в кількості 7

штук, а також килим, перину, покривало, скатерку (т.6 а.с.176);

- показаннями

потерпілого ОСОБА_26. який підтвердив, що 25 листопада 2004 року він виявив

факт проникнення в його будинок та викрадення з нього зазначеного в

обвинувачені майна. З осені 2003 року його брат ОСОБА_27, в село Підлісся не

приїжджав, ключів від будинку не мав, і майна з нього будинку не продавав. Брат

ОСОБА_27 не міг допомагати ОСОБА_15демонтувати і носити опалення, оскільки є

інвалідом 3-ї групи. Коли працівники міліції встановили, що крадіжку вчинив ОСОБА_15.,

останній визнав перед ним свою вину;

- показаннями

свідка ОСОБА_27., який пояснив, що проживає в с.Кульча Теофіпольського району.

В с.Підлісся проживали його батьки ОСОБА_28. Після смерті матері, ІНФОРМАЦІЯ_7,

в с.Підлісся був лише на поминках „дев'ятого” дня та в січні 2006 року. Про

крадіжку з будинку, дізнався від родичів. Речі з будинку батьків ОСОБА_15.

не  продавав, разом із ним в с.Підлісся

та біля нього (як це стверджує підсудний) не був;

- протоколом

огляду місця події - будинку ОСОБА_26. в с.Підлісся Красилівського району, де

зафіксовані сліди проникнення до жилого приміщення, в якому порушена звична

обстановка та наявні сліди демонтажу системи опалення;

- протоколом

обшуку дачного будинку, що знаходиться на дачному масиві „Фіалка”, неподалік

с.Пашківці Хмельницького району, де проживав ОСОБА_15., в якому зафіксовано, що

під час обшуку знайдено - котел металевий, опалювальний, який був у

використанні, опалювальну батарею, перину червоного кольору, покривало

коричневого кольору, які викрадені з будинку ОСОБА_26.;

- речовими

доказами: котлом системи опалення, опалювальною батареєю на чотири секцій,

одіялом та периною викраденими у ОСОБА_26..

Суд не бере до

уваги показання свідка ОСОБА_29. (про наявність якого, підсудний повідомив лише

при проведенні судового слідства) про те, що він ніби-то бачив восени 2004 року

у ранковий час ОСОБА_15. та ОСОБА_27поблизу с.Підлісся, коли ОСОБА_15. заміняв

колесо в автомобілі, який був з критим причепом, оскільки вони суперечать

показанням ОСОБА_26. та ОСОБА_27., які є чіткими та послідовними і не

викликають у суду сумніву.

Крім того,

ОСОБА_29 повідомив, що перед допитом в суді він спілкувався про обставини

справи з батьком ОСОБА_15., що викликає сумнів у достовірності його показань.

 

7. Крім

цього, в середині серпня 2005 року біля 1 години ночі ОСОБА_13. та ОСОБА_15.,

за попередньою змовою між собою, з метою крадіжки чужого майна, на автомобілі

„ВАЗ-21011” державний знак НОМЕР_2прибули в гаражний масив по вул.Кармелюка в

м.Хмельницькому, в районі мікрорайону “Озерна”, де шляхом злому монтажкою

навісного замка вхідних дверей гаража громадянина ОСОБА_30. проникли у нього та

таємно викрали:

- два

карбюратора до автомобіля ВАЗ-2105, вартість 1 карбюратора 250 гривень, на суму

500 гривень;

- один комплект

втулок реактивних тяг до автомобіля ВАЗ-2101, вартістю 9 гривень;

- дві шарові

опори до автомобіля ВАЗ-2101, вартість 1 опори 17 гривень, на суму 34 гривні;

- два головних

гальмівних циліндра до автомобіля ВАЗ-2101, вартість 1 циліндра 32 гривні, на

суму 64 гривні;

- ремкомплекти

до головного гальмівного циліндра та ремкомплекти до головного циліндра

зчеплення, загальною вартістю 20 гривень, а всього майна ОСОБА_30. на загальну

суму 627 гривень.

Викрадені

запчастини ОСОБА_15. та ОСОБА_13. реалізували і гроші використали для власних

потреб.

Допитані по суті

пред'явленого обвинувачення ОСОБА_13. та ОСОБА_15. вину свою не визнали і

пояснили, що даного злочину не вчиняли.

Об'єктивно вина

ОСОБА_13. та ОСОБА_15. у вчиненні злочину підтверджується сукупністю зібраних

по справі доказів:

- показаннями

ОСОБА_15., даними в ході досудового слідства в якості обвинуваченого, в яких

він пояснив, що в середині серпня 2005 року біля 24 години в м.Хмельницькому

він таксував на автомобілі з ОСОБА_13.. Біля бару „Три ведмеді”, вирішивши

вчинити крадіжку, ОСОБА_13., підшукав належний гараж та підкликав його.

Монтажкою взятою з його автомобіля ОСОБА_13. відчинив двері гаража і вони

зайшли у нього. В поліетиленові мішки вони склали запчастини, а саме:

карбюратори, ремкомплекти, шарові та інші запчастини. Викрадені речі вони

відвезли до нього на дачу в масиві „Фіалка” поблизу села Пашківці. Через пару

днів він запросив до себе чоловіка на ім'я ОСОБА_31, якому продав частину

запчастин за 100 гривень (т.7 а.с.82);

- показаннями

потерпілого ОСОБА_30. який підтвердив, що в середині серпня 2005 року він

виявив факт проникнення в його гараж та викрадення з нього належного йому

майна. Після виявлення крадіжки до працівників міліції одразу із заявою не

звертався. Про злочин нікому не повідомляв. В вересні 2005 року працівники

міліції повідомили, що знайшли осіб які винні у крадіжці, після чого він

написав заяву про злочин;

- протоколом

відтворення обставин події, відповідно до якого ОСОБА_15. вказав на обставини

пограбування гаража ОСОБА_30.;

- протоколом

обшуку відповідно до якого в дачному будинку на дачному масиві „Фіалка”

неподалік с.Пашківці Хмельницького району, де проживав ОСОБА_15., виявлено та

вилучено частину викрадених запчастин;

- протоколами

з'явлення із зізнанням ОСОБА_13. і ОСОБА_15., згідно яких останні зізнались у

вчиненні злочину. В судовому засіданні ОСОБА_15 повідомив, що даний протокол

написаний ним добровільно.

 

8. Крім

цього, в вересні 2005 року в нічний час ОСОБА_15. та ОСОБА_13., за попередньою

змовою між собою, з метою крадіжки чужого майна, на автомобілі „ВАЗ-21011”

державний знак НОМЕР_3, приїхали в с.Аркадіївці Хмельницького району та

проникнувши через вікно в приміщення молокопункту ТОВ “Аркадіївецьке”, таємно

викрали пастерилізатор вартістю 754 гривні, який в подальшому реалізували як

металобрухт і гроші використали для власних потреб.

Допитаний по

суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_13. вину свою не визнав і пояснив, що

даного злочину не вчиняв.

Допитаний по

суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_15. вину свою визнав частково і пояснив,

що сам вчинив даний злочин, а ОСОБА_13. у часті в крадіжці не приймав.

Об'єктивно вина

ОСОБА_13. та ОСОБА_15. у вчиненні злочину підтверджується сукупністю зібраних

по справі доказів:

- показаннями

ОСОБА_15., даними в ході досудового слідства в якості обвинуваченого, в яких

він пояснив, що на початку вересня 2005 року, за його ініціативою, він разом із

ОСОБА_13. поїхали в село Аркадіївці з метою викрадення металу з молокопункту.

Біля 24 години, проникнувши в приміщення викрали два довгих вироби з алюмінію,

які погрузили в його автомобіль „ВАЗ 21011” державний знак НОМЕР_3. Викрадені

речі вони завезли до нього на дачу. (т.7 а.с.82);

- показаннями

свідка ОСОБА_32. який працює виконуючим обов'язки директора ТОВ „Аркадієвецьке”

і пояснив, що 8 вересня 2005 року він виявив вибитими вхідні двері молокопункту

який належить товариству, пошкоджені грати на вікні та відсутність у приміщенні

пастерилізатора виготовленого з нержавіючої сталі;

- протоколом

огляду місця події - приміщення молокопонкту ТОВ “Аркадіївецьке”, де

зафіксовано сліди проникнення до приміщення;

- протоколом

відтворення обставин події, відповідно до якого ОСОБА_15. вказав на обставини

пограбування приміщення молокопункту ТОВ “Аркадіївецьке”;

- протоколом

з'явлення із зізнанням ОСОБА_15., згідно якого останній зізнався у вчиненні

злочину. В судовому засіданні ОСОБА_15 повідомив, що даний протокол написаний

ним добровільно.

 

Суд не бере до

уваги показання:

·           ОСОБА_13. та ОСОБА_14. в тій частині, що вони не вчиняли

крадіжок майна ОСОБА_21. та ОСОБА_24.;

·            ОСОБА_13. та

ОСОБА_15. - що вони не вчиняли крадіжки майна ОСОБА_30.;

·            ОСОБА_15. - що

він не вчиняв крадіжки майна ОСОБА_26.; що він одноособово вчинив викрадення

майна з приміщення молокопункту ТОВ “Аркадіївецьке”, і ОСОБА_13. - що він не

вчиняв даного злочину, а в ході досудового слідства всі ці особи оговорили себе

через застосування співробітниками УБОЗ незаконних методів слідства, оскільки

дані ствердження суперечать сукупності зібраних по справі доказів і суд вважає

їх такими, що дані підсудними з метою уникнення в повній мірі відповідальності

за вчинений злочин. Так, в ході судового слідства ОСОБА_13., ОСОБА_14. та

ОСОБА_15. стверджували, що недозволені методи слідства до них застосовувались

співробітниками УБОЗ УМВС України в Хмельницькій області під час відібрання

явок, а слідчі, які розслідували справу таких порушень не допускали.

Прокуратурою Хмельницької області неодноразово проводились перевірки даних

стверджень підсудних і постановами старших прокурорів відділу нагляду за

додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть

боротьбу з організованою злочинністю від 28 лютого 2007 року та 11 червня 2007

року відмовлено в порушенні кримінальних справ відносно співробітників УБОЗ

УМВС України в Хмельницькій області відповідно за відсутністю події злочину та

відсутністю в діях осіб складу злочину. Окрім того, з матеріалів справи

вбачається, що ОСОБА_14. і ОСОБА_15. давали зізнавальні показання слідчим в

присутності своїх захисників - адвокатів ОСОБА_5. та ОСОБА_33..

Крім того,

потерпілі ОСОБА_24. та ОСОБА_30. зробили заяви про крадіжки належного їм майна,

після написання ОСОБА_13., ОСОБА_14. та ОСОБА_15. протоколів про з'явлення із

зізнанням, а тому працівникам міліції не було відомо про даний злочин і вони не

могли примусити останніх зізнатись у вказаних злочинах.

У зв'язку з

викладеним у суду відсутні підстави ставити під сумнів добровільність написання

цих явок.

При затриманні

ОСОБА_13. 17 вересня 2005 року працівникам міліції було достовірно відомо, що

затриманий є громадянином Росії, росіянином, який давав усні і письмові

свідчення, а також робив усі заяви та повідомлення на російській мові.

Незважаючи на

це, всупереч вимогам ст.ст.19, 45 КПК України, слідчі дії з участю ОСОБА_13.

проводилися без перекладача та захисника, відмову ОСОБА_13. від якого, слідчий

прийняв 18 вересня 2005 року. Однак, участь захисника слідчий повинен був

забезпечити підозрюваному з моменту його затримання - 17 вересня 2005 року.

Адвокат ОСОБА_1.

був допущений захисником ОСОБА_13. 28 вересня 2005 року. Перекладача для

здійснення перекладу по справі, з мотивів, що ОСОБА_13. є громадянином Росії,

слідчим залучено лише 30 листопада 2005 року.

Враховуючи

викладене, суд не бере до уваги як докази вини підсудного:

- протоколи

допитів в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_13. - від 18 вересня

2005 року, щодо викрадення майна ОСОБА_19. (т.1 а.с.257); 18 вересня 2005 року,

щодо викрадення майна Щиборівської сільської ради (т.2 а.с.252); 23 вересня

2005 року, майна ОСОБА_19., ОСОБА_20., Щиборівської сільської ради,

фермерського господарства „Житниця” (т.6 а.с.207-208);

- протоколи

відтворення обстановки та обставин події із ОСОБА_13. - від 18 вересня 2005

року, щодо викрадення майна ОСОБА_19. (т.1 а.с.258); - від 24 вересня 2005

року, щодо викрадення майна ОСОБА_20. (т.2 а.с.85), - від 24 вересня 2005 року,

щодо викрадення майна ОСОБА_21. (т.2 а.с.164), - від 18 вересня 2005 року, щодо

викрадення майна Щиборівської сільської ради (т.2 а.с.253), оскільки дані

слідчі дії були проведені з порушенням норм кримінально процесуального

законодавства.

 

Органами

досудового слідства кваліфікуючою ознакою дій ОСОБА_14. зазначена - крадіжка що

завдала значної шкоди потерпілому, однак в судовому засіданні дана кваліфікуюча

ознака в діях останнього не знайшла свого підтвердження, а тому її слід

виключити з їх обвинувачення ОСОБА_14..

Таким чином,

вина ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15. та ОСОБА_17. в пред'явленому їм

обвинувачені доведена повністю, і їх дії слід кваліфікувати за ст.185 ч.3 КК України:

- ОСОБА_13. та

ОСОБА_15., як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою

змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло та інше приміщення, що

завдало значної шкоди потерпілому;

- ОСОБА_14., як

таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою

осіб, поєднане з проникненням у житло та інше приміщення;

- ОСОБА_17., як

таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб,

поєднане з проникненням в інше приміщення, що завдало значної шкоди

потерпілому.

* * *

9. 17

вересня 2005 року біля 17 годин 05 хв. при огляді житлового будинку ОСОБА_15.,

який розташований в дачному масиві “Фіалка”, поблизу с.Пашківці Хмельницького

району, оперативними працівниками УБОЗ УМВС України в Хмельницькій області,

було виявлено та вилучено обріз мисливської рушниці та 31 набій до нього, який

ОСОБА_15. зберігав та придбав без передбаченого законом дозволу.

Допитаний по

суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_15. вину свою визнав повністю і пояснив,

що дійсно зберігав на дачі, що розташована на дачному масиві „Фіалка” обріз

мисливської рушниці та набої до нього. Обріз мисливської рушниці він знайшов на

річці, поруч із селом Редвинці, а набої придбав на ринку міста Хмельницького.

Крім визнання

своєї вини, вина ОСОБА_15. у вчиненні злочину підтверджується сукупністю

зібраних по справі доказів:

- протоколом

огляду дачного будинку ОСОБА_15., в якому зафіксовано факт виявлення та

вилучення обрізу мисливської рушниці та 31-го набою;

- висновком

експерта № 533 від 23 вересня 2005 року, згідно якого предмет, вилучений під

час огляду будинку, розташованому на дачному масиві “Фіалка”, в якому проживав

ОСОБА_15., являється кримінальною гладкоствольною вогнепальною зброєю,

виготовленою шляхом вкорочення саморобним способом стволів та ложі з

мисливської двохствольної гладкоствольної куркової рушниці моделі Б, 20

калібру, маркувальні позначення: на стволах частково проглядаються - “НОМЕР_4”,

на колодці - “НОМЕР_5”, на цівці - “НОМЕР_5”, придатний для стрільби, придатний

для стрільби наданими мисливськими набоями 20 калібру;

- речовим

доказом обрізом мисливської рушниці.

Таким чином, дії

ОСОБА_15. слід кваліфікувати за ст.263 ч.1 КК України, як придбанні та

зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

* * *

10. 30

липня 2005 року біля 17 години ОСОБА_14., будучи в стані алкогольного сп'яніння

в с. Западинці Красилівського району та знаходячись на подвір'ї не житлового

будинку, який належить його матері, в процесі сварки наніс удари руками та

ногами громадянину ОСОБА_34. в різні частини тіла та грудну клітину,

спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді гематоми обличчя, лівого

плеча, садна правого плечового суглобу, ран носу, перелом ребер зліва, які

згідно висновку експерта №2917 від 14.09.2005 року відносяться до категорії

середнього ступеня важкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Допитаний по

суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_14. вину свою визнав повністю і пояснив,

що якого числа не пам'ятає, в с.Западинці Красилівського району, в господарстві

яке належить його матері, розпивав алкогольні напої з своїм дядьком ОСОБА_34.

та ОСОБА_13.. Під час розпиту алкогольних напоїв між ним та ОСОБА_34. виникла

суперечка в ході якої він наніс удари руками та ногами ОСОБА_34. в різні

частини тіла та грудну клітину.

Крім визнання

своєї вини, вина ОСОБА_14. у вчиненні злочину підтверджується сукупністю

зібраних по справі доказів:

- показаннями

потерпілого ОСОБА_34. який підтвердив, що 30 липня 2005 року під час розпиту

алкогольних напоїв із своїм племінником ОСОБА_14 та товаришем останнього, між

ним та ОСОБА_14. виникла суперечка в ході якої ОСОБА_14. наніс йому численні

удари рукою в обличчя та ногами в область грудної клітини та живота,

спричинивши тілесні ушкодження;

- висновком

експерта №2917 від 14.09.2005 року, згідно якого 30 липня 2005 року ОСОБА_34.

були спричинені тілесні ушкодження у вигляді гематоми обличчя, лівого плеча,

садни правого плечового суглобу, ран носу, перелому ребер зліва, які могли

утворитися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею

та за своїм характером відносяться до категорії середнього ступеня важкості, що

спричинили тривалий розлад здоров'я - перелом 8, 9 ребер зліва зі зміщенням.

Таким чином, дії

ОСОБА_14. слід кваліфікувати за ст.122 ч.1 КК України, як умисне заподіяння

середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але

таке, що спричинило тривалий розлад здоров¢я.

* * *

11.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_13. та ОСОБА_15. в ніч на 1 жовтня

2004 року, за попередньою змовою із ОСОБА_16., з метою вчинення розбійного

нападу на сторожовий вагон пункту прийому металобрухту “Гарант” і заволодіння

грошовими коштами, приїхали в м. Красилів на автомобілі ВАЗ-2103 державний знак

НОМЕР_1, яким по дорученню керував ОСОБА_15., попередньо взявши із собою

вогнепальну зброю та спеціально виготовлені спортивні шапочки з прорізами для

очей. Приїхавши на місце вчинення злочину, ОСОБА_13. та ОСОБА_16. через двері,

які їм відчинив на стук охоронець ОСОБА_35., проникли в сторожовий вагон, який

знаходиться на території пункту прийому металобрухту ТОВ „Гарант” в АДРЕСА_10,

а ОСОБА_15. залишився спостерігати біля дверей вагончика, щоб ніхто не підійшов

до вагончика. Із застосуванням обрізу мисливської гладкоствольної зброї, яка

згідно висновку експерта №533 від 23.09.2005 року, являється кримінальною

гладкоствольною вогнепальною зброєю, якою був озброєний ОСОБА_13., та пістолета

невстановленого зразку, яким був озброєний ОСОБА_16., погрожуючи застосуванням

насильства, небезпечного для життя та здоров'я охороннику ОСОБА_35., нанесли

йому удари по голові та тілу, завдавши фізичного болю. Не знайшовши у

сторожовому вагоні грошей, ОСОБА_13. та ОСОБА_16. зв'язали охоронника ОСОБА_35.

та заволоділи:

- ігровою

приставкою „Соні Плейстешен”, вартістю 300 гривень;

- ігровою

приставкою „Денді”, вартістю 60 гривень;

- акумуляторним

ліхтариком, вартістю 100 гривень;

- акумуляторним

ліхтариком, вартістю 30 гривень, які знаходилися у вагончику та належали

гр.ОСОБА_36., а всього майном ОСОБА_36. на загальну суму 490 гривень.

Допитаний по

суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_13. вину свою визнав частково і пояснив,

що дати не пам'ятає, він запропонував ОСОБА_15. вчинити крадіжку чорного

металобрухту, який він бачив літом 2004 року в м.Красилові. Із ОСОБА_15. він

поїхав до ОСОБА_16 запропонувати з ними вчинити крадіжку металобрухту, однак

ОСОБА_16. відмовився. Він зателефонував іншому чоловіку на ім'я ОСОБА_16і

запропонував вчинити крадіжку металобрухту. Через два дні ОСОБА_15 завіз їх в

м.Красилів до вагончика прийому металобрухту. Він із ОСОБА_16підійшли до

вагончика, але металобрухту не знайшли. Їх наздогнав ОСОБА_15., але повернувся

в машину. ОСОБА_16дістав маски та пістолет-запальничку. Обрізу у них не було,

був „пугач”. Все це знаходилось в рюкзаку ОСОБА_16. Він взяв „пугач”, а

ОСОБА_16- пістолет. Зайшовши у вагончик наказали сторожу лягти і він зв'язав

останнього, щоб той не чинив опір. Сторожа не били. Взяли всі речі зазначені в

обвинуваченні. Викрадені речі віддав ОСОБА_15.. Явку вирішив написати

добровільно, однак співробітники УБОЗ примусили його вписати в явку, що участь

в злочині приймав ОСОБА_16.. На підставі ст.63 Конституції України відповідати

на запитання відмовився.

Допитаний по

суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_15. вину свою не визнав і пояснив, що в

м.Хмельницькому ОСОБА_13. запропонував йому разом з третьою особою вчинити

крадіжку металобрухту в м.Красилові. Він звернувся за допомогою до ОСОБА_16,

але той відмовився. Того ж дня, ОСОБА_13залучив до крадіжки іншого чоловіка на

ім'я ОСОБА_16. Біля 24 години він завіз їх на своєму автомобілі в м.Красилів.

ОСОБА_13. та ОСОБА_16мали при собі кульок, рюкзака у них він не пам'ятає. В

машині ОСОБА_16 роздав усім маски з прорізями для очей і ОСОБА_13 з

ОСОБА_16пішли за металом. Через деякий час він пішов слідом за ними, але

ОСОБА_13., ОСОБА_16 і металобрухту не побачив та повернувся назад в машину.

Через кілька хвилин ОСОБА_13 і ОСОБА_16повернулись. ОСОБА_13дав йому ігрові

приставки «Плейстейшен», «Денді», два ліхтарі. Приставку «Плейстейшн» він

продав, «Денді» - викинув, ліхтарі залишив собі. Один ліхтар у нього вилучили

працівники міліції. Обріз який вилучили у нього на дачі, не той що був під час

розбою. Попередні покази не підтримує. На підставі ст.63 Конституції України

відповідати на запитання відмовився.

Допитаний по

суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_16. вину свою не визнав і пояснив, що

даного злочину не вчиняв. Якого числа не пам'ятає, до нього звернулись

ОСОБА_15. та ОСОБА_13., які запропонували йому вчинити з ними розбійний напад

на пункт прийому металолому, повідомляли, що у них є обріз мисливської рушниці,

а також, що злочин підготовлений. Від пропозиції вчинити злочин він відмовився.

Після відмови вчинити злочин ОСОБА_15. та ОСОБА_13. пригрозили йому, що якщо їх

викриють у вчиненні даного злочину, то вони будуть знати, що це він їх видав і

також видадуть його. На підставі ст.63 Конституції України відмовився

відповідати на запитання.

Об'єктивно вина

ОСОБА_13., ОСОБА_15. та ОСОБА_16. у вчиненні злочину підтверджується сукупністю

зібраних по справі доказів:

- показаннями

ОСОБА_15. даними в якості підозрюваного, який пояснив, що ОСОБА_13.

запропонував йому вчинити крадіжку грошей з пункту прийому металобрухту. Він

погодився на пропозицію ОСОБА_13. і розповів про це хлопцю на ім'я ОСОБА_16і

вони втрьох вирішили скоїти крадіжку. В нічний час він зустрівся з ОСОБА_13. та

ОСОБА_16 в м.Хмельницькому в мікрорайоні Озерна, і на його (ОСОБА_15.)

автомобілі поїхали в м.Красилів. Дорогу показав ОСОБА_13. До пункту прийому

металолому вони приїхали після 24 години. Автомобіль залишити за 300 метрів до

вагончика. ОСОБА_16взяв із собою обріз мисливської рушниці та пістолет. Обріз

той дав ОСОБА_13., а собі залишив пістолет. При підході до вагончика він

залишився контролювати, щоб ніхто не йшов, а ОСОБА_13. та ОСОБА_16постукавши у

двері, які їм відкрили з середини, зайшли у вагончик. Перед злочином всі троє

одягли на обличчя маски у вигляді в'язаних шапочок, з прорізаними отворами для

очей. Через п'ять хвилин ОСОБА_13. та ОСОБА_16вийшли з вагончика та винесли дві

ігрові приставки та два ліхтарі. Зброю ОСОБА_16 забрав із собою. Маску, в якій

він скоював злочин, вилучена у нього працівниками міліції (т.4 а.с.143);

- показаннями

ОСОБА_15. даними в ході досудового слідства в якості обвинуваченого, який пояснив,

що разом із ОСОБА_13. в період 2004-2005 роки він здійснив заволодіння майном

пункту прийому металу (т.7 а.с.83);

- показаннями

ОСОБА_15. даними в ході досудового слідства в якості обвинуваченого, який

пояснив, що в ніч на 1 жовтня 2004 року він, ОСОБА_13та ОСОБА_16приїхали в

м.Красилів на території пункту прийому металу по вул.Будівельників. ОСОБА_13і

ОСОБА_16 зайшли у вагончик де знаходився охоронник. Через деякий час вони

винесли звідти ігрові приставки «Денді» та «Соні Плейстейшн», акумуляторний фонарик.

Під час цього він стояв на вулиці під дверима та чекав їх (т.6 а.с.176);

- показаннями

потерпілого ОСОБА_35. про те, що в ніч на 1.10.2004 року він знаходився на

сторожуванні у вагончику. Також на території пункту прийому металобрухту

знаходився ОСОБА_36, який спав в своєму автомобілі неподалік від вагончика.

Біля 4 години хтось заглянув у вікно вагончика і він відкрив двері. Відразу ж у

вагончик увірвалось двоє мужчин в масках. Один з них тримав обріз мисливської

рушниці, а другий пістолет. Чоловік нижчого зросту вдарив його рукою в обличчя

і він впав на підлогу. Цей чоловік на російській мові вимагав гроші. Він

відповів, що він сторож і відношення до грошей не має. Чоловік вищого зросту

сказав іншому обшукати його, а сам обшукував вагончик. Третій чоловік, стояв

біля дверей вагончика на вулиці і він бачив його тінь. З приміщення вказані

особи забрали дві ігрові приставки “Плейстешен” та „Денді”, а також два

акумуляторних ліхтаря. Після цього вони зв'язали його мотузкою, зав'язали рот і

сказали, лежати 30 хвилин. В процесі допиту його за гроші, чоловіки наносили

йому удари руками та ногами по тілу. Через деякий час він розв'язався і,

розбудивши Якимчука, повідомив йому про цю пригоду;

- показаннями

потерпілого ОСОБА_36. про те, що 30.09.2004 року він цілий день знаходився на

робочому місці і здійснював прийом металобрухту на території ЖБК в м.Красилові

по вул.Будівельників. Ввечері на чергування заступив сторож ОСОБА_35, який

знаходився в вагончику. Він ліг спати в свій автомобіль, який знаходився позаду

вагончика. Близько 4-5 години його розбудив ОСОБА_35 і повідомив, що на нього

було здійснено напад двома невідомими, які були озброєні і в масках, а третій

нападник був на вулиці і він бачив його тінь. У вагончику, виявив безлад і

побачив, що викрадено ігрову приставку “Соні Плейстешен”, ігрову приставку

“Денді”, два акумуляторних ліхтарі. Про злочин повідомив працівників міліції.

Один ліхтар, працівники міліції повернули. ОСОБА_15. відшкодував йому 200

гривень збитків;

- протоколом

огляду місця події території ЖБК м.Красилова та сторожового пункту прийому

металобрухту „Гарант”, в якому порушена звична обстановка;

- протоколом

огляду автомобіля ОСОБА_15. „ВАЗ-21011” державний знак НОМЕР_2 від 16.09.2005

року, в якому було зафіксовано виявлення та вилучення спортивної шапочки з

вирізами для очей;

- протоколами

відтворень обстановки і обставин вчинення нападу на сторожовий вагон пункту

прийому металобрухту ОСОБА_15.;

- протоколом

очної ставки між ОСОБА_15. та ОСОБА_16., згідно якого ОСОБА_15. чітко вказав на

ОСОБА_16. як на особу разом з якою він із ОСОБА_13. вчинили розбійний напад на

пункт прийому металолому ТОВ „Гарант” і ОСОБА_16. визнав, що ОСОБА_15. і

ОСОБА_13. звертались до нього з пропозицією вчинити вказаний напад;

- протоколом

огляду дачного будинку ОСОБА_15. від 17.09.2005 року, в якому зафіксовано факт

виявлення та вилучення обрізу мисливської рушниці, спортивної шапочки чорного

кольору з прорізями для очей, електричного ліхтарика червоного кольору,

викраденого з сторожового вагона пункту прийому металобрухту;

- протоколом

огляду автомобіля „ВАЗ 2101” яким керував ОСОБА_15., в якому зафіксовано факт

виявлення та вилучення спортивної шапочки чорного кольору з прорізями для очей;

- висновком

експерта №533 від 23.09.2005 року, згідно якого предмет, вилучений під час

огляду будинку, розташованому на дачному масиві “Фіалка”, в якому проживав

ОСОБА_15., являється кримінальною гладкоствольною вогнепальною зброєю,

виготовленою шляхом вкорочення саморобним способом стволів та ложі з

мисливської двохствольної гладкоствольної куркової рушниці моделі Б 20 калібру,

маркувальні позначення: на стволах частково проглядаються - “НОМЕР_4”, на

колодці - “НОМЕР_5”, на цівці - “НОМЕР_5”, придатний для стрільби наданими

мисливськими набоями 20 калібру;

- речовими

доказами: обрізом мисливської рушниці, двома спортивними шапочками чорного

кольору з вирізами для очей, електричним ліхтарем червоного кольору;

- протоколом

з'явлення із зізнанням ОСОБА_13., згідно якого останній зізнався у вчиненні

розбійного нападу із зброєю, яка належала ОСОБА_15., спільно із останнім та

його другом на ім'я ОСОБА_16, який проживає в мікрорайоні Озерна. В судовому

засіданні ОСОБА_13. повідомив, що добровільно вирішив написати даний протокол.

Оскільки

потерпілий ОСОБА_36. в судовому засіданні уточнив вартість викраденого майна на

час вчинення крадіжки, то суд вважає за необхідне зменшити обсяг обвинувачення

ОСОБА_13., ОСОБА_15. та ОСОБА_16. в цій частині.

Суд не бере до

уваги показання:

·  ОСОБА_13.,

ОСОБА_15. та ОСОБА_16. в тій частині, що ОСОБА_16. участі у вчиненні злочину не

приймав, відмовившись від пропозиції ОСОБА_13. і ОСОБА_15. і співробітники УБОЗ

примусили ОСОБА_13. вписати в протокол про його з'явлення із зізнанням (який

він вирішив написати добровільно), що ОСОБА_16приймав участь у даному злочині;

·            ОСОБА_13. та

ОСОБА_15., що попередньої домовленості між ними на вчинення розбійного нападу

не було, і ОСОБА_15. у часті у ньому не приймав;

·            ОСОБА_15., що

розбійний напад вчинявся з обрізом мисливської рушниці, який належав ОСОБА_16.,

а не з обрізом, який вилучено по місцю його проживання, а в ході досудового

слідства ОСОБА_13. і ОСОБА_15. давали неправдиві свідчення через застосування

співробітниками УБОЗ незаконних методів слідства, оскільки дані ствердження

суперечать сукупності зібраних по справі доказів, крім того, свідчення

ОСОБА_13., ОСОБА_15. та ОСОБА_16., щодо непричетності ОСОБА_16. до вчинення

злочину, є непослідовними та суперечливими, оскільки в ході слідства

змінювались ними і суд вважає їх такими, що дані: ОСОБА_13. і ОСОБА_15. з метою

допомогти приятелю ОСОБА_16. уникнути кримінальної відповідальності за вчинений

злочин, а також з метою пом'якшити свою відповідальність за вчинений злочин;

ОСОБА_16. з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин. Так, в ході

судового слідства ОСОБА_13. та ОСОБА_15. стверджували, що недозволені методи

слідства до них застосовувались співробітниками УБОЗ УМВС України в

Хмельницькій області під час відібрання явок, а слідчі, які розслідували справу

таких порушень не допускали. Прокуратурою Хмельницької області неодноразово

були проведені перевірки даних стверджень підсудних і постановами старших

прокурорів відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та

іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю від 28 лютого

2007 року та 11 червня 2007 року відмовлено в порушенні кримінальних справ

відносно співробітників УБОЗ УМВС України в Хмельницькій області відповідно за

відсутністю події злочину та відсутністю в діях осіб складу злочину. Окрім

того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_15., як обвинувачений, давав

зізнавальні показання слідчому в присутності свого захисника - адвоката

ОСОБА_33..

Показання

ОСОБА_15., які він давав в ході досудового слідства про вчинення ним розбійного

нападу спільно із ОСОБА_13. і ОСОБА_16., були послідовні і повністю

узгоджуються з іншими матеріалами справи, в тому числі з протоколом з'явлення

із зізнанням ОСОБА_13., а тому суд не має підстав ставити їх під сумнів.

При затриманні

ОСОБА_13. 17 вересня 2005 року працівникам міліції було достовірно відомо, що

затриманий є громадянином Росії, росіянином, який давав усні і письмові

свідчення, а також робив усі заяви та повідомлення на російській мові.

Незважаючи на

це, всупереч вимогам ст.ст.19, 45 КПК України, слідчі дії з участю ОСОБА_13.

проводилися без перекладача та захисника, відмову ОСОБА_13. від якого, слідчий

прийняв 18 вересня 2005 року. Однак, участь захисника слідчий повинен був

забезпечити підозрюваному з моменту його затримання - 17 вересня 2005 року.

Адвокат ОСОБА_1.

був допущений захисником ОСОБА_13. 28 вересня 2005 року. Перекладача для

здійснення перекладу по справі, з мотивів, що ОСОБА_13. є громадянином Росії,

слідчим залучено лише 30 листопада 2005 року.

Враховуючи

викладене, суд не бере до уваги як докази вини підсудного ОСОБА_13.:

- протокол

допиту в якості підозрюваного ОСОБА_13. від 19 вересня 2005 року (т.4 а.с.146);

протокол допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_13. від 23 вересня 2005 року (т.6

а.с.207-208);

- протокол

відтворення обстановки та обставин події із ОСОБА_13. від 19 вересня 2005 року

(т.4 а.с.149);

- протоколом

очної ставки між ОСОБА_13. та ОСОБА_16. від 19 вересня 2005 року (т.4

а.с.153-155), оскільки дані слідчі дії були проведені з порушенням норм

кримінально процесуального законодавства.

Дії підсудних на

досудовому слідстві кваліфіковані за ч.3 ст.28, ч.4 ст.187 КК України як напад

з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для

життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого

насильства (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно,

поєднаному з проникненням в приміщення, організованою групою осіб.

 

Кім того, органи

досудового слідства обвинувачують ОСОБА_13., ОСОБА_15. та ОСОБА_16. в тому, що

ОСОБА_13. з метою отримання прибутків від злочинної організації, вчинення

особливо тяжких злочинів, створив стійку, згуртовану злочинну банду та

організовану злочинну групу, до якої добровільно увійшли ОСОБА_15. та

ОСОБА_16..

Розробивши та

схваливши єдиний план злочинної діяльності, щодо вчинення розбійного нападу з

метою заволодіння чужим майном пункту прийому металобрухту „Гарант”,

озброївшись обрізом мисливської рушниці в ніч на 1 жовтня 2005 року ОСОБА_13.,

ОСОБА_15. та ОСОБА_16. вчинили в м.Красилові напад на вказаний пункт прийому

металобрухту.

Органи

досудового слідства кваліфікували вказані дії ОСОБА_13., ОСОБА_15. та ОСОБА_16.

за ст.257 КК України, як організація озброєної банди з метою нападу на

підприємства, установи, організації та окремих осіб, участі у такій банді та

вчинюваних нею нападах.

Однак, суд не

може погодитись з висновками досудового слідства з наступних підстав.

Згідно п.9

постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами

кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» від

23 грудня 2005 року № 13 під організованою групою (ч.3 ст. 28 КК України)

належить розуміти внутрішньо стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке було

попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або одного, який потребує

ретельної довготривалої підготовки. Стійкість організованої групи полягає в їх

здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто,

ефективно протидіяти факторам, що можуть дезорганізувати, як внутрішнім так і

зовнішнім.

На здатність

об'єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема,

такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх

централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також

наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо

його досягнення.

Відповідно до

п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами

кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями” від

23 грудня 2005 року N 13, бандою необхідно визнавати озброєну організовану

групу або злочинну організацію, яка попередньо створена з метою вчинення

кількох нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб або

одного такого нападу, який потребує ретельної довготривалої підготовки.

Органи

досудового слідства та прокурор підтримуючи державне обвинувачення не зазначили

та не надали суду жодного доказу, що ОСОБА_13., ОСОБА_15., та ОСОБА_16.

об'єднались для вчинення не одного, а кількох нападів.

ОСОБА_16. на

пропозицію ОСОБА_15. та ОСОБА_13. приймав участь лише в одному розбійному

нападі, і до цього із ОСОБА_13. знайомий не був.

Крім того,

дослідивши обставини справи, суд не може визнати напад на сторожовий вагончик,

який не мав особливих перешкод для доступу в нього, не вимагав від злочинців

використання спеціальних засобів для проникнення у нього та особливої

підготовки і в якому знаходився лише один не озброєний охоронець, без

спеціальних засобів захисту. Наведені обставини не дають підставу стверджувати,

що вчинення розбійного нападу на такий об'єкт потребує ретельної довготривалої

підготовки.

Також, про

відсутність ретельної підготовки до нападу та проведення розвідувальної роботи

для вистежування жертв, свідчить те, що потерпілий ОСОБА_36., який був

менеджером ТОВ «Гарант» і мав при собі значні суми коштів та часто допомагав

охороняти пункт прийому металолому охоронцям, залишаючись спати в своєму

автомобілі, що знаходився неподалік вагончика і в ніч нападу його автомобіль

«Хонда Акорд» також стояв позаду вагончика, але підсудними виявлений не був.

В свою чергу

ОСОБА_13. та ОСОБА_15. повідомили, що місце знаходження пункту прийому

металобрухту ТОВ «Гарант» знав лише ОСОБА_13., який вказував дорогу при

направленні до місця вчинення злочину.

Вищенаведене

вказує, що підсудні не розробляли детальні плани злочинної діяльності, ретельно

не готувались до нападу, не проводили розвідувальну роботу для вистежування

жертв, приховування слідів злочинів та здобутих злочинним шляхом грошей, а тому

викладені обставини свідчать про відсутність стійкого об'єднання, наявності

плану злочинної діяльності та чіткого розподілу функцій.

Наявність зброї

у підсудних під час вчинення злочину, суд вважає не достатнім доказом створення

банди, оскільки озброєність лише у поєднанні із стійкістю та іншими ознаками утворює

ту міру суспільної небезпечності, яка характеризує банду.

Сама по собі

наявність зброї у групи і використання її при нападі, за відсутності інших

ознак банди, не утворює бандитизм.

 

На підставі

викладеного суд приходить до переконання про відсутність в діях підсудних

кваліфікуючої ознаки - вчинення злочину в склад організованої злочинної групи,

так як відсутні такі ознаки організованої злочинної групи як стійке об'єднання

трьох і більше осіб для вчинення злочинів, наявність плану та розподілу функцій,

яку слід виключити з обвинувачення підсудних.

В ході судового

слідства не виявлено доказів, що підсудні під час нападу застосували до

потерпілого ОСОБА_35. насильство небезпечне для життя чи здоров'я, оскільки

ОСОБА_35. пояснив, що підсудні наносили не сильні удари і тілесних ушкоджень

вони йому завдали, дану кваліфікуючу ознаку слід виключити з їх обвинувачення.

Крім того в діях

ОСОБА_16. не знайшла підтвердження кваліфікуюча ознака - вчинення злочину

повторно, яку слід виключити з його обвинувачення.

Таким чином суд

визнає правильним дії підсудних ОСОБА_13., ОСОБА_15. та ОСОБА_16.

перекваліфікувати на ч.3 ст. 187 КК України:

- ОСОБА_13. та

ОСОБА_15., як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою

застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала

нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаному з

проникненням в інше приміщення;

- ОСОБА_16., як

напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування

насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу,

вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в інше

приміщення.

 

ОСОБА_13.,

ОСОБА_15. та ОСОБА_16. за ст.257 КК України слід виправдати, у зв'язку з

відсутністю в їх діях складу злочину.

* * *

12.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_13. та ОСОБА_14., в ніч на 27

листопада 2004 року, за попередньою змовою між собою, шляхом злому навісних

замків, через ворота проникли в приміщення гаража, що належить гр. ОСОБА_37.,

розміщеного в м.Красилові по вул.Калініна, поблизу Красилівської центральної

районної лікарні, де незаконно заволоділи автомобілем „Варбург”, державний знак

НОМЕР_1, вартістю 6112 гривень 70 коп.. Заволодівши автомобілем ОСОБА_37.,

ОСОБА_13. та ОСОБА_14. з метою заховати викрадений автомобіль для подальшої

його реалізації, поїхали в дачний масив „Фіалка”, розміщений поблизу с.

Пашківці Хмельницького району, до свого знайомого ОСОБА_15.. ОСОБА_15. завідомо

знаючи, що автомобіль „Варбург” державний знак НОМЕР_1 викрадений, на прохання

ОСОБА_13. та ОСОБА_14. надав їм гараж для переховування викраденого автомобіля.

З метою подальшої реалізації автомобіля “Варбург”, ОСОБА_13., поставивши до

відома ОСОБА_14. та ОСОБА_15., 30 листопада 2004 року намагався перегнати його

в один з гаражів нежилих будинків біля м. Хмельницького, однак, побачивши

патрульний автомобіль ДАІ, залишив його біля с.Лісові Гринівці Хмельницького

району.

13. Крім

цього, подовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_13. та ОСОБА_15. 27 грудня

2004 року біля 1 години ОСОБА_13. та ОСОБА_15., за попередньою змовою між

собою, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, шляхом пошкодження

навісного замка дверей, проникли в приміщення гаража, розташованого на

території автопарку СТОВ „Світанок”, с.Заставки Красилівського району, звідки

таємно викрали автомобіль „ВАЗ-2121” державний знак НОМЕР_7, який належить СТОВ

„Світанок” вартістю 17500 гривень. Вказаний автомобіль ОСОБА_13. та ОСОБА_15.

мали намір переховати на дачному масиві “Фіалка” і в подальшому реалізувати,

однак ОСОБА_13. не справився з керуванням і, з'їхавши з дороги в кювет, залишив

автомобіль „ВАЗ-2121” біля с. Миколаїв Хмельницького району.

14. Крім

цього, в ніч на 8 січня 2005 року ОСОБА_13. та ОСОБА_14., за попередньою змовою

між собою, шляхом зриву навісного замка проникли в приміщення гаража,

розташованого в м. Красилів по вул. Поштовій, звідки незаконно заволоділи

автомобілем „ВАЗ 2103” державний знак НОМЕР_6, який належить гр. ОСОБА_38.

вартістю 6415 гривень 40 коп.. Заволодівши автомобілем ОСОБА_38., ОСОБА_13. та

ОСОБА_14. поїхали в дачний масив „Фіалка”, розміщений поблизу с. Пашківці

Хмельницького району, до ОСОБА_15. з метою приховати автомобіль. ОСОБА_15.

завідомо знаючи, що автомобіль „ВАЗ 2103” державний знак НОМЕР_6 викрадений, на

прохання ОСОБА_13. та ОСОБА_14. надав їм гараж для переховування викраденого

автомобіля. З метою подальшої реалізації автомобіля „ВАЗ-2103” як в цілому, так

і по запасних частинах, ОСОБА_15., поставивши до відома ОСОБА_13. та ОСОБА_14.,

через деякий час розкомплектував вказаний автомобіль і запасні частини

використав для власних потреб.

Допитаний по

суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_13. щодо заволодіння автомобілями

„Варбург” та „ВАЗ 2103” вину свою визнав частково і пояснив, що якого числа не

пам'ятає він з ОСОБА_14. з метою крадіжки кольорових металів, проник в гараж,

розташований біля Красилівської центральної лікарні, з якого з метою покататись

викрали автомобіль „Варбург”. Покатавшись він висадив ОСОБА_14., а сам заховав

автомобіль в лісі. Через певний час, він на пропозицію ОСОБА_14., намагався

перегнати автомобіль „Варбург” до міста Хмельницького, але автомобіль в дорозі

поламався і він побачивши працівників міліції залишив його та втік. Відносно

заволодіння автомобілем „ВАЗ 2103” пояснив, що, у січні 2005 року він

запропонував ОСОБА_16 вчинити крадіжку автомобіля. Біля 24 години вони зірвавши

замок на дверях проникли в гараж розташований по вул.Добровольського в

м.Красилові, з якого викрали автомобіль „ВАЗ 2103” білого кольору. Покатавшись

вони поїхали на ньому до ОСОБА_15 на дачу біля с.Пашківці Красилівського

району. Попросили ОСОБА_15. допомогти заховати автомобіль. ОСОБА_15. показав на

іншій дачній ділянці гараж, в який вони заховали автомобіль. ОСОБА_15. сказали,

що автомобіль належить батькам ОСОБА_14.. Щодо заволодіння автомобілем „ВАЗ

2121” вину свою не визнав і пояснив, що 27 грудня 2004 року у вечірній час він

із ОСОБА_15., з метою крадіжки металолому, приїхали в с.Заставки Красилівського

району, однак помітивши, що на вулицях села перебувало багато людей, вони

відмовились красти металолом та поїхали додому.

Допитаний по

суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_14. вину свою визнав частково і в

судовому засіданні дав аналогічні показання щодо викрадення автомобілів

„Варбург” та „ВАЗ 2103”.

Допитаний по

суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_15. вину свою не визнав і пояснив, що

про крадіжку автомобіля „Варбург” дізнався від працівників міліції. Щодо

заволодіння автомобілем „ВАЗ 2121” дав аналогічні показання показанням

ОСОБА_13.. Щодо приховування автомобіля „ВАЗ 2103” пояснив, що 8 січня 2005

року до нього на дачу приїхали ОСОБА_13та ОСОБА_14на автомобілі „ВАЗ 2103”

білого кольору і попросили залишити автомобіль на певний час. Про те, що

автомобіль викрадений він не знав. Він запропонував їм шукати місце для

зберігання на сусідніх дачах. Пізніше вони сказали, що залишили автомобіль. З

автомобіля „ВАЗ 2103”, який зберігався на сусідній дачі він зняв запасні

частини та колеса з дозволу ОСОБА_13 дані на досудовому слідстві по цим

епізодам не підтримує.

Об'єктивно вина

ОСОБА_13., ОСОБА_14. та ОСОБА_15. у вчиненні злочину підтверджується сукупністю

зібраних по справі доказів:

- показаннями

ОСОБА_14. даними в ході досудового слідства в якості підозрюваного і які

підтримані ним під час допиту в якості обвинуваченого, який пояснив, що в кінці

листопада 2004 року після 24 години за пропозицією його знайомого ОСОБА_13 з

метою продажу, вони викрали з гаража, розміщеного навпроти школи №2, автомобіль

„Варбург”. Викраденим автомобілем вони поїхали на дачний масив „Фіалка”,

поблизу с.Пашківці Хмельницького району, до ОСОБА_15, щоб там заховати

автомобіль. Домовившись із ОСОБА_15., вони втрьох заштовхали автомобіль в

гараж, на який вказав ОСОБА_15.. Потім ОСОБА_15. своїм автомобілем завіз їх

додому. Через деякий час ОСОБА_13. повідомив йому, що коли переганяв

автомобіль, той заглох біля повороту на с.Лісові Гринівці. Оскільки в цей час

по дорозі їхав патрульний автомобіль, злякався та залишив автомобіль (т.5

а.с.80, т.6 а.с.192); 8 січня 2005 року він із ОСОБА_13. з метою продажу

викрали з гаража по вул.Добровольського в м.Красилові автомобіль „ВАЗ 2103”.

Викраденим автомобілем вони приїхали на дачний масив „Фіалка”, який знаходиться

неподалік с.Пашківці Красилівського району, до ОСОБА_15, щоб там заховати

автомобіль. ОСОБА_13. сказав ОСОБА_15. що автомобіль крадений. Автомобіль

заховали в гаражі нежилого будинку. Після цього ОСОБА_15. відвіз їх додому (т.3

а.с.157, т.6 а.с.192);

- показаннями

ОСОБА_15. даними в ході досудового слідства в якості підозрюваного, який пояснив,

що особисто участі в крадіжці автомобіля „Варбург” не брав, але надав гараж для

переховування викраденого автомобіля. Так, в кінці листопада 2005 року до

нього, коли він проживав в дачному будинку розташованому біля с.Пашківці

Хмельницького району, в нічний час приїхали ОСОБА_13та ОСОБА_14 на автомобілі

„Варбург” і запитали де його можна продати. Він зрозумів, що автомобіль

крадений. Він відповів, що не знає кому можна продати. На їх прохання допомогти

заховати автомобіль, він вказав на гараж іншого дачного будинку, де ніхто не

проживав, у якому вони втрьох заховали цей автомобіль (т.5 а.с.86); 27 грудня

2004 року приблизно о 1 год. він разом з ОСОБА_13. приїхавши на його

(ОСОБА_15.) автомобілі „ВАЗ 2101” державний знак НОМЕР_2 з м.Красилова в с.Заставки

та проникнувши в гараж господарства вчинили крадіжку автомобіля „Нива”. Він

поїхав до м.Хмельницького на власному автомобілі, а ОСОБА_13. поїхав слідом на

викраденому автомобілі. По дорозі він втратив з поля зору автомобіль на якому

їхав ОСОБА_13.. Через деякий час ОСОБА_13. повідомив йому, що залишив

автомобіль біля якогось села, через те, що з'їхав з дороги і не зміг виїхати

(т.3 а.с.35); на початку січня 2005 року після 24 години до нього на дачу на

автомобілі „ВАЗ 2103” білого кольору приїхали ОСОБА_13. та ОСОБА_14.. Думав, що

автомобіль крадений, оскільки вони приїхали вночі і просили терміново його

продати. На прохання ОСОБА_13 . допомогти заховати автомобіль, він вказав на

гараж іншого дачного будинку, де ніхто не проживав, у якому вони втрьох заховали

цей автомобіль. ОСОБА_13. та ОСОБА_14. він власним автомобілем завіз додому

(т.3 а.с.162);

- показаннями

ОСОБА_15. даними в ході досудового слідства в якості обвинуваченого, який

пояснив, що чув розмови ОСОБА_13. з ОСОБА_14. про крадіжки автомобілів; не

відмовився переховувати автомобілі „Варбург” та „ВАЗ 2103” оскільки боявся

зіпсувати стосунки з ОСОБА_13.. Автомобілі заховали в чужий гараж який ніким не

використовувався (т.7 а.с.83); здійснюючи крадіжку із ОСОБА_13. автомобіля

„Нива”, який належав СТОВ „Світанок”, іншого майна не викрадав (т.7 а.с.82); в

ніч на 27 грудня 2004 року він та ОСОБА_13. викрали з СТОВ „Світанок”

с.Заставки Красилівського району автомобіль „Нива” червоного кольору (т.6

а.с.176);

- показаннями

потерпілих ОСОБА_37. і ОСОБА_38. які підтвердили факт проникнення в їх гаражі

та заволодіння їхніми транспортними засобами;

- показаннями

свідка ОСОБА_39. директора СТОВ „Світанок”, який підтвердив факт проникнення в

гараж господарства та заволодіння автомобілем „ВАЗ 2121”;

- показами

свідка ОСОБА_40. даними в ході досудового слідства та оголошеними в судовому

засіданні, який пояснив, що проживає в с.Миколаїв Хмельницькогь району.

27.12.2005 року біля 12 годин його діти виявили в кюветі автомобіль “Ниву”

червоного кольору державний знак НОМЕР_7. Наступного дня автомобіль стояв на

тому ж місці і він викликав міліцію;

- показами

свідка ОСОБА_41. даними в ході досудового слідства та оголошеними в судовому

засіданні, який пояснив, що проживає в с.Миколаїв Хмельницького району.

28.12.2004 року близько 16 години він виявив за метрів 200 від їхньої хати в

напрямку с.Чернівка автомобіль “Нива”. Наступного дня, побачивши, що автомобіль

стоїть на цьому ж місці, повідомив в Хмельницький РВ УМВС України в

Хмельницькій області;

- рапортом

інспектора ДПС ВДАІ Шепетівської роти ДПС УМВСУ в Хмельницькій області про те,

що 30.11.2004 року під час патрулювання на автодорозі

Житомир-Чернівці-Тереблече біля повороту на село Лісові Гринівці було виявлено

викрадений автомобіль “Варбург” номерний знак 256-96ХМ;

- рапортом

інспектора ДПС ВДАІ Хмельницького РВ УМВСУ в Хмельницькій області про те, що

19січня 2005 року під час відпрацювання Хмельницького району, а саме дачного

масиву “Пашковецький”, на дачній ділянці громадянина Доротюка В.В. виявлено

викрадений автомобіль ВАЗ-2103 білого кольору номерний знак НОМЕР_6;

- протоколами

оглядів місця події гаражів ОСОБА_37. та ОСОБА_38., в яких зафіксовані сліди

проникнення в гаражі та відсутність у них автомобілів;

- протоколом

огляду місця події дороги, на повороті до с.Лісові Гриніві, біля автодороги

Старокостянтинів-Хмельницький, в якому зафіксовано виявлення автомобіля

ОСОБА_37. „Варбург” державний знак НОМЕР_2від 30 листопада 2004 року, в якому

наявні пошкодження кузова та відсутність замка запалення;

- протоколом огляду

транспортного засобу „ВАЗ 2103 державний знак НОМЕР_6”; в якому зафіксовано

відсутність бензобаку, запасного колеса, заднього номерного знаку, пошкоджено

замки запалення та передньої лівої дверці;

- протоколами

відтворень обстановки і обставин вчинення крадіжок автомобілів “Варбург” з

гаража громадянина ОСОБА_37. та „ВАЗ-2103” з гаража громадянина ОСОБА_38.

ОСОБА_14.;

- протоколом

відтворення обстановки і обставин вчинення крадіжки автомобіля “ВАЗ-2121” з

гаража СТОВ “Світанок” с. Заставки Красилівського району ОСОБА_15.;

- речовими

доказами: автомобілем „Варбург” державний знак НОМЕР_2; автомобілем „ВАЗ 2103”

державний знак НОМЕР_6; автомобілем „ВАЗ 2121” державний знак НОМЕР_7; навісним

замком.

- протоколами

з'явлення із зізнанням ОСОБА_13. та ОСОБА_14., згідно яких останні зізнались у

вчиненні викрадення автомобілів „Варбург” та „ВАЗ 2103” і. повідомили, про

обставини їх викраденнята переховування на дачному масиві „Фіалка”. В судовому

засіданні ОСОБА_13. і ОСОБА_14. повідомили, що дані протоколи написані ними

добровільно і обставини викладені в протоколах підтримали.

Оскільки, згідно

висновків товарознавчих експертиз вартість викрадених автомобілів „Варбург”

державний знак НОМЕР_2та „ВАЗ 2103” державний знак НОМЕР_6 становить 6112 грн.

70 коп. та 6415 грн. 40 коп. відповідно, тому суд вважає за необхідне зменшити

обсяг обвинувачення ОСОБА_13., ОСОБА_14. і ОСОБА_15. в цій частині.

Суд не бере до

уваги показання:

·  ОСОБА_13. та

ОСОБА_14. в тій частині, що вони не приїжджали автомобілем „Варбург” державний

знак НОМЕР_2в дачний масив поблизу с.Пашківці Хмельницького району, і не

переховували його за допомогою ОСОБА_15., а також показання в цій частині

ОСОБА_15.;

·            ОСОБА_13.,

ОСОБА_14. і ОСОБА_15. в тій частині, що ОСОБА_15. допомагаючи переховувати

викрадений автомобіль „ВАЗ 2103” державний знак НОМЕР_6 не знав, що автомобіль

викрадений;

·            ОСОБА_13. і

ОСОБА_15. в тій частині, що вони не вчиняли крадіжки автомобіля „ВАЗ 2121”, а в

ході досудового слідства всі ці особи давали неправдиві свідчення через застосування

співробітниками УБОЗ незаконних методів слідства, оскільки дані ствердження

суперечать сукупності зібраних по справі доказів і суд вважає їх такими, що

дані: ОСОБА_13. і ОСОБА_14. з метою допомогти приятелю ОСОБА_15. уникнути

кримінальної відповідальності, за приховування злочину; ОСОБА_13. і ОСОБА_15. з

метою уникнення в повній мірі відповідальності за вчинені злочини. Так, в ході

судового слідства ОСОБА_13., ОСОБА_14. та ОСОБА_15. стверджували, що

недозволені методи слідства до них застосовувались співробітниками УБОЗ УМВС

України в Хмельницькій області під час відібрання явок, а слідчі, які

розслідували справу таких порушень не допускали. Прокуратурою Хмельницької

області неодноразово були проведені перевірки даних стверджень підсудних і

постановами старших прокурорів відділу нагляду за додержанням законів

спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з

організованою злочинністю від 28 лютого 2007 року та 11 червня 2007 року

відмовлено в порушенні кримінальних справ відносно співробітників УБОЗ УМВС

України в Хмельницькій області відповідно за відсутністю події злочину та

відсутністю в діях осіб складу злочину. Окрім того, з матеріалів справи

вбачається, що ОСОБА_14. і ОСОБА_15. давали зізнавальні показання слідчим в

присутності своїх захисників - адвокатів ОСОБА_5. та ОСОБА_33..

При затриманні

ОСОБА_13. 17 вересня 2005 року працівникам міліції було достовірно відомо, що

затриманий є громадянином Росії, росіянином, який давав усні і письмові

свідчення, а також робив усі заяви та повідомлення на російській мові.

Незважаючи на

це, всупереч вимогам ст.ст.19, 45 КПК України, слідчі дії з участю ОСОБА_13.

проводилися без перекладача та захисника, відмову ОСОБА_13. від якого, слідчий

прийняв 18 вересня 2005 року. Однак, участь захисника слідчий повинен був

забезпечити підозрюваному з моменту його затримання - 17 вересня 2005 року.

Адвокат ОСОБА_1.

був допущений захисником ОСОБА_13. 28 вересня 2005 року. Перекладача для

здійснення перекладу по справі, з мотивів, що ОСОБА_13. є громадянином Росії,

слідчим залучено лише 30 листопада 2005 року.

Враховуючи

викладене, суд не бере до уваги як докази вини підсудного:

- протоколи

допитів в якості підозрюваного ОСОБА_13. - від 19 вересня 2005 року, щодо

заволодіння автомобілем „Варбург” ОСОБА_37. (т.5 а.с.74); - від 18 вересня 2005

року, щодо заволодіння автомобілем „ВАЗ 2121” СТОВ „Світанок” (т.3 а.с.41); -

від 18 вересня 2005 року, щодо заволодіння автомобілем „ВАЗ 2103” ОСОБА_38.

(т.3 а.с.152);

- протоколи

відтворення обстановки та обставин події із ОСОБА_13. - від 22 вересня 2005

року, щодо заволодіння автомобілем „Варбург” ОСОБА_37. (т.5 а.с.75); - від 18

вересня 2005 року, щодо заволодіння автомобілем „ВАЗ 2121” СТОВ „Світанок” (т.3

а.с.42); - від 18 вересня 2005 року, щодо заволодіння автомобілем „ВАЗ 2103”

ОСОБА_38. (т.3 а.с.153), оскільки дані слідчі дії були проведені з порушенням

норм кримінально процесуального законодавства.

 

Органами

досудового слідства кваліфікували дії: ОСОБА_13., ОСОБА_14. та ОСОБА_15. по

заволодінню автомобілями „Варбург” державний знак НОМЕР_2, та „ВАЗ 2103”

державний знак НОМЕР_6 за ч.3 ст.28, ч.3 ст.289 КК України, як незаконне

заволодіння транспортним засобом з метою його привласнення, вчиненому за

попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаному з проникненням в

приміщення, що завдало значної матеріальної шкоди потерпілому, вчиненому

організованою групою; ОСОБА_13. та ОСОБА_15. по заволодінню автомобілем „ВАЗ

2121” державний знак НОМЕР_7 за ч.3 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння

транспортним засобом з метою його привласнення, за попередньою змовою групою

осіб, повторно, що завдали значної матеріальної шкоди потерпілому, щодо

транспортного засобу, вартість якого у двісті п'ятдесят разів перевищує

неоподаткований мінімум доходів громадян, про те суд не може погодитись з даною

кваліфікацією дій підсудних з наступних підстав.

Відповідно до

ч.ч.1, 3, 5 п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005

року N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про

деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також

про адміністративні правопорушення на транспорті”, відповідно до частин 2, 3

ст. 289 КК та п. 3 примітки до цієї статті матеріальну шкоду слід визнавати

значною в разі заподіяння реальних збитків на суму від 100 до 250

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а великою - на суму понад 250

таких мінімумів. Якщо транспортний засіб не зазнав ніяких пошкоджень унаслідок

незаконного заволодіння, його технічний стан не погіршився і відновлення він не

потребує або сума відповідних витрат менша від зазначеної у п. 3 примітки до

ст.289 КК, така кваліфікуюча ознака, як заподіяння значної або великої шкоди,

відсутня. У разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей,

вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно

визначати виходячи з вартості запасних частин і відновлювального ремонту.

Приймаючи до

уваги, що автомобілі: „Варбург” державний знак НОМЕР_2, „ВАЗ 2121” державний

знак НОМЕР_7, „ВАЗ 2103” державний знак НОМЕР_6, були провернуті власникам, при

цьому автомобіль „Варбург” державний знак НОМЕР_2, в результаті викрадення

зазнав пошкоджень на суму 100 гривень, автомобіль „ВАЗ 2103” державний знак

НОМЕР_6 в результаті викрадення зазнав пошкоджень фактично на суму 1341 гривню,

а автомобіль „ВАЗ 2121” державний знак НОМЕР_7 повернутий в непошкодженому

стані, кваліфікуючі ознаки завдання значної та великої матеріальної шкоди слід

виключити з обвинувачення ОСОБА_13., ОСОБА_14. та ОСОБА_15..

Згідно п.9

постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами

кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» від

23 грудня 2005 року № 13 під організованою групою (ч.3 ст.28 КК України)

належить розуміти внутрішньо стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке було

попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або одного, який потребує

ретельної довготривалої підготовки. Стійкість організованої групи полягає в їх

здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто,

ефективно протидіяти факторам, що можуть дезорганізувати, як внутрішнім так і

зовнішнім.

На здатність

об'єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема,

такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване

підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану

злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Органи

досудового слідства та прокурор в судовому засіданні не зазначили доказів, що

ОСОБА_15. згідно розробленого злочинного плану з ОСОБА_13. і ОСОБА_14.

домовився про викрадення автомобілів „Варбург” та „ВАЗ 2103”, забезпечивши

місце для їх переховування.

Таким чином, суд

вважає, що ОСОБА_15. участі у заволодінні автомобілями «Варбург» та «ВАЗ 2103»

не приймав, надавши заздалегідь не обіцяну допомогу в прихованні викрадених

ОСОБА_13. та ОСОБА_14. автомобілів, що свідчить про відсутність стійкого

об'єднання, наявності плану злочинної діяльності та чіткого розподілу функцій.

На підставі

викладеного суд приходить до переконання про відсутність в діях підсудних

кваліфікуючої ознаки - вчинення злочину в склад організованої злочинної групи,

так як відсутні такі ознаки організованої злочинної групи як стійке об'єднання

трьох і більше осіб для вчинення злочинів, наявність плану та розподілу

функцій.

Таким чином, суд

визнає правильним дії підсудних ОСОБА_13., ОСОБА_14. та ОСОБА_15. із ч.3 ст.28

ч.3 ст.289 КК України, а також ОСОБА_13. та ОСОБА_15. із ч.3 ст.289 КК України

перекваліфікувати:

ОСОБА_13.,

ОСОБА_14. - на ст.289 ч.2 КК України, як незаконне заволодіння транспортним

засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з

проникненням в приміщення;

ОСОБА_15. - на

ст.396 ч.1 КК України, як заздалегідь необіцяне приховування тяжкого злочину;

на ст.289 ч.2 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом,

вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з проникненням в

приміщення.

* * *

15.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_16. 8 вересня 2005 року біля 4

години за попередньою змовою із ОСОБА_18., біля перехрестя вул. Хотовицького -

Львівське шосе в м. Хмельницькому, підійшли до гр.ОСОБА_42. і гр.ОСОБА_43. та

із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я

потерпілого, відкрито викрали у ОСОБА_42. мобільний телефон «Моторола С-350»,

вартістю 500 гривень, стартовий пакет “Київ Стар”, вартістю 100 гривень, на

рахунку якого знаходились кошти в сумі 18 гривень, силіконовий чохол до

телефону вартістю 20 гривень та декоративний шнурок до телефону з надписом

“Моторола” вартістю 10 гривень, чим завдали потерпілому ОСОБА_42. фізичного

болю і матеріального збитку на загальну суму 648 грн..

Допитаний по

суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_18. вину свою визнав частково і пояснив,

що 8 вересня 2005 року близько 3 години він разом зі ОСОБА_16 та

ОСОБА_43приїхали на вулицю Львівське шосе на речовий ринок, так як він мав там

зустрітись зі своїм знайомим. Він пішов на ринок, а з ОСОБА_16та ОСОБА_18

домовився зустрітись біля зупинки по вулиці Львівське шосе. Коли він

повернувся, побачив, що біля перехрестя вулиць Львівське шосе - Хотовицького

ОСОБА_16 стоїть з трьома незнайомими йому чоловіками. Він посидів 10 хвилин, а

потім пішов до них і почув, що вони розмовляють про якийсь мобільний телефон. З

їх розмови він зрозумів, що незнайомий забрав чи взяв подзвонити в ОСОБА_16.

мобільний телефон. Потім незнайомий чоловік позвав ОСОБА_16відійти в бік і вони

відійшли. В цей час намагався рукою притримати другого хлопця, який хотів

підійти до ОСОБА_16. та іншого хлопця, але не бив його. Зачекавши підійшов до

них і запитав у незнайомого чоловіка де телефон. Побачивши, що незнайомець

тримає в руці мобільний телефон, вирвав його з руки незнайомця і почав

відходити. Незнайомець схопив його, але ОСОБА_16ідштовхнув незнайомця від

нього. Він із ОСОБА_16 та ОСОБА_43сіли в автомобіль „Деу” таксі, який стояв

поряд, щоб їхати додому, але в цей час їх затримали працівники міліції. Телефон

він кинув на підлогу автомобіля таксі.

Допитаний по

суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_16. вину свою не визнав і пояснив, що в

ніч з 7 на 8 вересня разом зі своїми друзями ОСОБА_18та ОСОБА_43приїхали на

вул. Львівське шосе, міста Хмельницького, так як ОСОБА_43 мав зустрітись зі

своєю мамою, яка торгує на ринку. Коли він проходив з ОСОБА_43перехрестя вул.

Львівське шосе - Хотовицького, то зустрів трьох незнайомців, з якими зав'язав

розмову. В процесі розмови він повідомив незнайомців, що йому терміново

потрібно додому і поцікавився чи не можуть вони йому дати гроші. Один з

незнайомців, прізвище якого, як він дізнався в ході слідства ОСОБА_43,

виразився образливо в його сторону, і він спробував нанести ОСОБА_43у ногою

удар в пах. Після чого він відізвав в сторону хлопця ОСОБА_44і став з ним

розмовляти. Під час розмови він попросив ОСОБА_44дати мобільний телефон

зателефонувати. ОСОБА_44заховав телефон за спину. В цей час підійшов ОСОБА_18,

забрав у ОСОБА_44 телефон і пішов з ним у напрямку вул.Львівське шосе.

ОСОБА_44став наздоганяти ОСОБА_18і схопив його за рукав. Побачивши це, він відштовхнув

ОСОБА_44 від ОСОБА_43. Після цього він з ОСОБА_18ом сів у таксі, де їх

затримали працівники міліції.

Об'єктивно вина

ОСОБА_18. та ОСОБА_16. у вчиненні злочину підтверджується сукупністю зібраних

по справі доказів:

- показаннями

потерпілого ОСОБА_42. даними в ході досудового слідства і оголошеними в

судовому, який пояснив, що 8.09.2005 року близько 4 години він разом зі своїми

знайомими ОСОБА_43 та ОСОБА_45 йшли додому з роботи через речовий ринок. На

перехресті вулиць Львівське шосе - Хотовицького до них підійшли двоє хлопців,

третій незнайомець стояв в стороні. Незнайомці сказали, що хочуть їсти, а тому

їм потрібні гроші. Хлопець в червоній футболці відвів його в сторону та вимагав

50 гривень погрожуючи побиттям. Коли він вийняв з кишені свій мобільний телефон

“Моторола С-350”, хлопець в сірій кофті вирвав його у нього з руки. В цей час

другий хлопець вищого зросту в червоній футболці вдарив його рукою в обличчя.

Від удару він відійшов два кроки назад, а коли повернувся, то їх уже не було.

Він відразу ж побіг до бару “Чайка” і коли підбіг до нього, то біля автомобіля

таксі побачив цих трьох хлопців, ОСОБА_43 та працівників міліції (т.6

а.с.16,25,27,);

- показаннями

очевидця подій ОСОБА_43. даними в якості потерпілого на досудовому слідстві і

оголошеними в судовому засідання, який пояснив, що 8.09.2005 року близько 4

години він разом зі своїми знайомими ОСОБА_44та ОСОБА_45 йшли додому з роботи

через речовий ринок. На перехресті вулиць Львівське шосе - Хотовицького до них

підійшли двоє хлопців, третій незнайомець стояв в стороні. Ці двоє сказали, що

хочуть їсти, і почали вимагати в них гроші. Хлопець в червоній футболці вдарив

його ногою в пах та рукою в груди. Виборнов став просити цього хлопця, щоб не

бив його. Інший хлопець вдарив його кулаком в живіт, наказав чекати біля

світлофора. Через хвилину до нього підійшов ОСОБА_44 з тими двома хлопцями і

хлопець в сірій кофті запитав його чи має він мобільний телефон. Він відповів,

що телефону немає і якщо він хоче, то може взяти куртку. Після таких слів цей хлопець

його вдарив кулаком в обличчя і знову повернувся до ОСОБА_44. Він відразу ж

побіг за допомогою до бару “Чайка”. В барі він розповів про все охоронцеві і

вийшов на вулицю, де став зупиняти автомобілі таксі, щоб вони допомогли їм.

Коли він підбіг до автомобіля таксі, то побачив цих трьох хлопців та

працівників міліції (т.6 а.с.20,26,28);

- показаннями

свідка ОСОБА_46., який пояснив, що являється працівником міліції і у 2005 році,

точної дати не пам'ятає, під час чергування в складі групи патрульно постової

служби з міліціонером ОСОБА_47. він здійснював чергування в м.Хмельницькому

біля речового ринку по вул.Львівське шосе. Біля 4 години він почув суперечку з

приводу грошей між особами які перебували біля кіоску розташованого на розі

перехресть вулиць Львівське шосе - Хотовицького. Звернувши увагу він помітив як

одна особа, прізвище якого як він дізнався пізніше - ОСОБА_18, вихопив з руки

громадянина з яким сперечався мобільний телефон та почав втікати. Потерпілий

намагався наздоганяти ОСОБА_18, однак друга особа, прізвище якого він дізнався

пізніше - ОСОБА_16, наніс потерпілому удар кулаком в обличчя та побіг слідом за

ОСОБА_18ом до автомобілів таксі. ОСОБА_18і ОСОБА_16 він з ОСОБА_47. затримав,

коли ті сіли в автомобіль таксі;

- аналогічними

показаннями свідка ОСОБА_47.;

- показаннями

свідка ОСОБА_45., який пояснив, що дату не пам'ятає, з ОСОБА_44 та чоловіком на

ім'я ОСОБА_43 в нічний час повертались з роботи. Біля речового ринку їх

зупинили троє осіб та вимагали гроші. Потім ОСОБА_44. невідомі завели за кіоск.

Через пару хвилин двоє з тих чоловіків які їх зупинили вибігли із-за кіоску та

почали втікати до зупинки таксі. Слідом за ними вибіг ОСОБА_44. та кричав

„Тримай їх!”. ОСОБА_44. розповів йому, що ті особи вдарили його та забрали

телефон. Осіб які забрали телефон затримали в автомобілі таксі працівники

міліції;

- показаннями

свідка ОСОБА_48., який пояснив, що займається приватним перевезенням пасажирів

на таксі. Якого числа не пам'ятає, він стояв автомобілем таксі “ДЕУ” біля

в'їзду на стоянку “Ізіда” по вул.Львівське шосе. В цей час до нього в

автомобіль швидко сіли три пасажири, молодих хлопці, які сказали, щоб він

швидко їхав в центр міста до бару “АВС”. Перед автомобілем став чоловік і не

дав йому їхати. Чоловік показав посвідчення працівника міліції та сказав всім

вийти з автомобіля. Двоє пасажирів з автомобіля вийшли, а третій намагався

втекти. Даний чоловік був одітий в сірий спортивний костюм. Працівники міліції

попросили його подивитись чи не має в автомобілі мобільного телефону і він з

полу підняв мобільний телефон “Моторола С-350”. Після цього його запросили у

відділ міліції, де був складений протокол вилучення мобільного телефону;

- відомостями з

протоколів очних ставок між: ОСОБА_44. і ОСОБА_18.; ОСОБА_44. і ОСОБА_16.;

ОСОБА_43. і ОСОБА_18.; ОСОБА_43. та ОСОБА_16., згідно яких ОСОБА_44. та

ОСОБА_43  в ході досудового слідства

чітко стверджували, що саме ОСОБА_16. і ОСОБА_18. 8 вересня 2005 року вчинили

відносно ОСОБА_42. незаконні дії - викрали мобільний телефон, застосувавши

фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні ОСОБА_16. удару ОСОБА_42.

кулаком в обличчя;

- відомостями з

протоколу добровільної видачі, згідно якого ОСОБА_48. видав мобільний телефон

„Моторола-С350”, який він знайшов у своєму автомобілі після того як в машину

сідали троє хлопців;

- речовими

доказами: мобільним телефоном „Моторола С-350” із стартовим пакетом “Київ

Стар”, силіконовим чохлом та декоративним шнурком до телефону з надписом

“Моторола”, викраденими у ОСОБА_42..

В ході судового

слідства потерпілий ОСОБА_44.. пояснив, що після того, як ОСОБА_18. заволодів

його телефоном, і він схопив того за одяг, ОСОБА_16. йому удару не наносив, а

по обличчю його вдарила гілка. Допускає, що це ОСОБА_16. міг його штовхнути.

Протоколи на досудовому слідстві підписував не читаючи.

В ході судового

слідства ОСОБА_43. пояснив, що ОСОБА_16. лише намагався його вдарити ногою в

пах, але він зблокував удар. ОСОБА_18. також намагався його вдарити рукою в

обличчя, але не влучив, оскільки він присів, а потім встав та побіг за

допомогою. В подальшому стверджував, що ОСОБА_16. взагалі не намагався нанести

йому ударів і не вимагав у нього гроші.

Показання

ОСОБА_42. та ОСОБА_43, дані в судовому засіданні, щодо не нанесення їм ударів

ОСОБА_16. та ОСОБА_18. 8 вересня 2005 року, суд оцінює критично, вважає їх

такими що надані з метою пом'якшити відповідальність підсудних, що на думку

суду є наслідком фактичного прощення потерпілим винних осіб. При цьому, суд

бере до уваги, як докази, що в повній мірі підтверджують вину підсудних в

пред'явленому обвинувачені, підтримані державним обвинувачем - показання

ОСОБА_42. та ОСОБА_43. надані на досудовому слідстві, оскільки вони є чіткими,

послідовними, які повністю узгоджуються між собою та відповідають фактичним

обставинам справи, і не викликають у суду сумнівів в їх щирості та

достовірності.

Показання

ОСОБА_18. та ОСОБА_16. щодо непричетності ОСОБА_16. до пограбування ОСОБА_42.

суд не бере до уваги, і розцінює їх такими, що дані ОСОБА_18. з метою

пом'якшити свою відповідальність та з метою допомогти приятелю ОСОБА_16.

уникнути кримінальної відповідальності, а ОСОБА_16. - з метою уникнення

відповідальності за вчинений злочин.

В обвинувачені

ОСОБА_16. і ОСОБА_18. органами досудового слідства зазначені кваліфікуючі

ознаки - заподіяння значної шкоди потерпілому, а ОСОБА_18. крім того -

повторність, однак в судовому засіданні дані кваліфікуючі ознаки не знайшла

свого підтвердження, а тому їх слід виключити з обвинувачення підсудних.

Таким чином,

вина підсудних у вчиненому злочині доведена повністю і їх дії слід кваліфікувати:

- ОСОБА_16. за

ст.186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з

насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене

повторно та за попередньою змовою групою осіб;

- ОСОБА_18. за

ст.186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з

насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за

попередньою змовою групою осіб.

* * *

Крім того,

органами досудового слідства дії ОСОБА_13. та ОСОБА_17. по викраденню, в ніч на

18 червня 2005 року в с.Щиборівка Красилівського району з приміщення

Щиборівської сільської ради, гербової печатки, печатки для пакетів, кутового

штампу, штампу реєстрації шлюбу, штампу „сплачено”, штампу „вхідні документи”,

штампу „зміна прізвища після одруження”, папок з документами нотаріальних дій

за 1973 та 1993 роки, кваліфіковані за ч.2 ст.357 КК України як викрадення

офіційних документів, штампів та печаток, вчинене з корисливих мотивів, що

спричинило порушення роботи підприємства, установи чи організації, вчинене щодо

особливо важливих документів, штампів і печаток.

Допитані по суті

даного обвинувачення ОСОБА_13. та ОСОБА_17. вини своєї не визнали та пояснили,

що під час викрадення майна з приміщення Щиборівської сільської ради корисного

мотиву, щодо заволодіння печатками, штампами та документами, вони не мали,

оскільки викрадали всі речі підряд, до яких мали вільний доступ і які могли

поміститись у сумки.

Доказів які б

спростовували показання підсудних державним обвинувачем суду надано не було.

Разом з тим,

показання підсудних, щодо відсутності у них корисливого мотиву при викрадені

печаток, штампів та документів підтверджуються характером їх дій в приміщені

адміністративної будівлі с.Щиборівка: контори сільської ради,

фельдшерсько-акушерського пункту та контори фермерського господарства

„Житниця”, доказом чому є протокол огляду місця події. Так, в ході огляду місця

події, на сейфі де зберігались печатки, штампи та документи, які були

викрадені, не виявлено слідів пошкоджень та зламу, що також підтвердила

ОСОБА_22..

За таких

обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_13. та ОСОБА_17. слід виправдати

за ст.357 ч.2 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину.

* * *

Крім того,

ОСОБА_13. та ОСОБА_15. обвинувачуються в тому, що протягом 2004-2005 років

вчинили ряд корисливих злочинів, а саме:

- ОСОБА_13. та

ОСОБА_15. восени 2004 року повторно, за попередньою змовою між собою, в урочищі

біля с. Пашутинці Красилівського району, з пасовища таємно викрали кобилу

сіро-білої масті та лоша каштанового кольору, які належали СТОВ “РОСТОК” с.

Пашутинці Красилівського району, загальною вартістю 2400 гривень, яких вони

забили, а м'ясо здали на ПП “ЛУЦИК” с. Сахнівці Старокостянтинівського району,

отримавши за нього 2000 гривень, які використали для власних потреб;

- в ніч на 8

травня 2005 року ОСОБА_13. повторно, з метою незаконного заволодіння

транспортним засобом, шляхом розбиття скла задньої дверці, проник в автомобіль

ВАЗ 21093 державний знак НОМЕР_9, який знаходився біля будинку АДРЕСА_8 і

належить ОСОБА_49., відкотив автомобіль до гаражного сектору, який розташований

біля будинку №4 „Б” по вул.Калініна, вирвав проводку з замка запалення, але

після невдалої спроби завести двигун автомобіля покинув його, викравши з салону

автомобіля автомагнітолу іноземного виробництва “Панасонік”, автомобільні

чохли, автомобільний домкрат та гроші в сумі 170 гривень, а всього майна на

суму 870 гривень.

Допитані по суті

даних обвинувачень ОСОБА_13. та ОСОБА_15. вини своєї не визнали та пояснили, що

вказані злочини не скоювали і в ході досудового слідства оговорили себе,

оскільки до них застосовувалися неправомірні заходи впливу, а про час, місце та

обставини вчинення злочинів їм розповідали працівники міліції, і в ході

відтворення обставин події щодо викрадення майна ОСОБА_49. ОСОБА_13. діяв за їх

вказівкою.

Факт:

¨ замаху

на незаконне заволодіння транспортним засобом „ВАЗ 21093” державний знак

НОМЕР_9 та таємного викрадення з нього майна - підтвердив в суді потерпілий

ОСОБА_49.;

¨

викрадення кобили та лоша, які належали СТОВ „Росток” - підтвердив свідок

ОСОБА_50., який працював директором СТОВ „Росток”.

При цьому в ході

досудового слідства оглянуті місця події в ході яких зафіксовано сліди

злочинних дій:

- у автомобіля

«ВАЗ 21093» державний знак НОМЕР_9 ОСОБА_49. пошкодження, сліди проникнення до

нього (розбите скло в правій задній дверці), спроби запустити двигун за

допомогою з'єднання проводів запалювання та відсутність авто магнітоли;

- території

пасовища в районі річки „Бужок” та с.Пашутинці Красилівського району. Під час огляду

місць пригоди залишків, які свідчили б про забій та розчленування коней

виявлено не було.

По справі

визнано речовими доказом - автомобіль «ВАЗ 21093» державний знак НОМЕР_9

ОСОБА_49..

Всі вищевказані

докази об'єктивно стверджують той факт, що мали місце злочини.

Причетність

ОСОБА_13., ОСОБА_15. до вчинення цих злочинів органи досудового слідства та

прокурор обґрунтовують наступним:

- протоколами

з'явлення із зізнанням ОСОБА_13. та ОСОБА_15., щодо викрадення майна СТОВ

„Росток”, від яких вони відмовились ще під час досудового слідства.

- протоколом

з'явлення із зізнанням ОСОБА_13., щодо викрадення автомагнітоли з автомобіля

„ВАЗ 2109”, та його показаннями в якості підозрюваного на досудовому слідстві,

та протоколом відтворення обстановки і обставин події, від яких він відмовився

в судовому засіданні.

17 вересня 2005

року складено протокол з¢явлення із

зізнанням ОСОБА_13. по факту крадіжки з автомобіля „ВАЗ 2109” зеленого кольору

автомагнітоли, в той же день його допитано в якості свідка з цього приводу де

отримано зізнавальні показання.

19 вересня 2005

року слідчим Мазуром О.С. з участю понятих ОСОБА_51. і ОСОБА_52. проведено

відтворення ОСОБА_13. обставин події даного злочину. При цьому поняті з відділу

міліції до місця вчинення злочину направились на одному автомобілі, а ОСОБА_13.

повезли на іншому. Крім того, ОСОБА_49. на момент проведення слідчої дії

працював у державній службі охорони і працівникам міліції, які проводили слідчу

дію було про це відомо. Уважно показання ОСОБА_13. не слухали, що він викрав з

автомобіля не чули.

Вищевикладені

факти, які підтвердили в суді свідки, вказують на те, що під час проведення

відтворення обставин події не дотримані вимоги ст.ст.127, 194, 195 КПК України,

в тому числі і щодо залучення понятих до слідчих дій.

Також, досудовим

слідством залишено поза увагою суперечності викладені в протоколах з'явлення із

зізнанням ОСОБА_13. та ОСОБА_15..

Зокрема, згідно

протоколів з'явлення із зізнанням ОСОБА_13. і ОСОБА_15. повідомляли різний час

вчинення злочину: ОСОБА_13. - квітень місяць (без зазначення року), ОСОБА_15. -

осінь 2004 року; різне місце збуту м'яса: ОСОБА_13. - в місті

Старокостянтинові, ОСОБА_15.- село Самички; різну суму коштів отриманих від

реалізації м'яса: ОСОБА_13. - 2100 гривень; ОСОБА_15. - 2000 гривень; різний

спосіб забиття коней: ОСОБА_13. - ОСОБА_15. зарізав коней; ОСОБА_15. - він

оглушив коней сокирою, після чого дорізав їх ножем. Крім того ОСОБА_15.

повідомив, що викрадений кінь був білої масті.

Згідно протоколу

з'явлення із зізнанням ОСОБА_13. він вчинив лише викраденні майна та коштів з

автомобіля „ВАЗ 2109” на початку літа 2005 року, і не повідомляв про намір

заволодіти вказаним автомобілем

Протоколи

з'явлення із зізнанням ОСОБА_13. та ОСОБА_15. написали 16 та 17 вересня 2005

року відповідно, однак пояснення у них відібрали з приводу вчинення цих

злочинів 3 жовтня 2005 року, де ОСОБА_13. вже відмовився давати пояснення з

приводу вказаних подій. Допитані як обвинувачені ОСОБА_13. та ОСОБА_15. з

даного приводу, заперечили свою причетність до вказаного злочину.

В суді підсудні

категорично заперечили факт даних крадіжок, а ОСОБА_13. також факт намагання

заволодіння автомобілем „ВАЗ 2109”.

Крім того, при

затриманні ОСОБА_13. 17 вересня 2005 року працівникам міліції було достовірно

відомо, що затриманий є громадянином Росії, росіянином, який давав усні і

письмові свідчення, а також робив усі заяви та повідомлення на російській мові.

Незважаючи на

це, всупереч вимогам ст.ст.19, 45 КПК України, слідчі дії з участю ОСОБА_13.

проводилися без перекладача та захисника, відмову ОСОБА_13. від якого, слідчий

прийняв 18 вересня 2005 року. Однак, участь захисника слідчий повинен був

забезпечити підозрюваному з моменту його затримання - 17 вересня 2005 року.

Адвокат ОСОБА_1.

був допущений захисником ОСОБА_13. 28 вересня 2005 року. Перекладача для

здійснення перекладу по справі, з мотивів, що ОСОБА_13. є громадянином Росії,

слідчим залучено лише 30 листопада 2005 року.

Ця обставина, як

і вищезазначені факти зізнання ОСОБА_13. і ОСОБА_15. у вчиненні злочину щодо

майна СТОВ „Росток”, а також ОСОБА_13. - щодо майна ОСОБА_49., викликає у суду

сумнів щодо законності та допустимості слідчих дій, проведених щодо

обвинувачених.

Враховуючи

викладене, суд не бере до уваги як докази вини підсудного:

- протокол

допиту в якості підозрюваного ОСОБА_13. - від 18 вересня 2005 року, щодо

намагання заволодіти автомобілем „ВАЗ 2109” та викрадення з нього майна та

грошей (т.2 а.с.136);

- протокол

відтворення обстановки та обставин події із ОСОБА_13. - від 19 вересня 2005

року, щодо намагання заволодіти автомобілем „ВАЗ 2109” та викрадення з нього

майна та грошей (т.2 а.с.137), оскільки дані слідчі дії були проведені з

порушенням норм кримінально процесуального законодавства.

 

Відповідно до

ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах,

одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо

доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.327

КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і

постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність

підсудного у вчиненні злочину доведена.

Оцінюючи

встановлене суд приходить до висновку, що докази, якими органи досудового

слідства обґрунтовують причетність ОСОБА_13. і ОСОБА_15. до вчинення цих

злочинів, а саме - їх зізнавальні показання в ході досудового слідства і

протоколи відтворення обставин події, одержані незаконним шляхом, а протоколи з¢явлення із зізнанням ОСОБА_13. і ОСОБА_15. та їх первинні

пояснення є сумнівними.

Інших достатніх

та об'єктивних доказів щодо винності підсудних не здобуто.

За таких

обставин ОСОБА_13. слід виправдати за ч.2 ст.15, ч.2 ст.289 КК України, через

не доведення його участі у вчиненні цього злочину. Крім того, слід виключити з

обвинувачення ОСОБА_13. дії по викраденню майна ОСОБА_49., а також слід

виключити з обвинувачення ОСОБА_13. і ОСОБА_15. дії по викраденню майна СТОВ

„Росток”, через не доведення їх участі у вчиненні цього злочину.

* * *

При призначенні

покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винних та

обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Суд також визнає

необхідним виключити з обвинувачення підсудних обтяжуючі їх вину обставини:

- ОСОБА_13.,

ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_18., ОСОБА_17. - вчинення злочину за

попередньою змовою групою осіб; крім того, ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15.,

ОСОБА_16., ОСОБА_18. - вчинення злочину повторно, скільки ці обставини є

кваліфікуючими ознаками злочинів вчинених підсудними, за виключенням -

повторності у ОСОБА_18., яка в діях останнього відсутня;

- ОСОБА_13.,

ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16. - вчинення злочину в складі організованої

злочинної групи, яка в судовому засіданні не доведена.

Обставинами, що

пом'якшують покарання ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15. та ОСОБА_17. є з'явлення

із зізнанням, добровільне часткове відшкодування завданого збитку.

Обставин, що

пом'якшують чи обтяжують покарання, ОСОБА_16. та ОСОБА_18. судом не виявлено.

Обставиною, що

обтяжує покарання ОСОБА_15. є рецидив злочинів, а ОСОБА_13., ОСОБА_14. та

ОСОБА_17. є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

 

Суд враховує,

що:

- ОСОБА_13.,

ОСОБА_15., ОСОБА_16. і ОСОБА_18. позитивно характеризуються по місцю

проживання, крім того, ОСОБА_13., ОСОБА_16. і ОСОБА_18. є не судимими в силу

ст.89 КК України, а ОСОБА_18. також має малолітню дитину;

- ОСОБА_14. і

ОСОБА_17. - вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно

характеризуються по місцю проживання та роботи;

Таким чином суд

приходить до висновку, що всім підсудним необхідно призначити покарання у

вигляді позбавлення волі. З урахуванням наявності декількох обставин, що

пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, ОСОБА_13.

та ОСОБА_17. слід призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України:

ОСОБА_13. - у виді позбавлення волі; ОСОБА_17. - у виді обмеження волі.

У зв'язку з

добровільним відшкодуванням завданої шкоди, суд вважає за можливе прийняти

відмову ОСОБА_37, ОСОБА_30від цивільних позовів і справу в цій частині закрити.

Відповідно до

п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 року “Про

практику застосування судами України законодавства про відшкодування

матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого

майна” не підлягають розгляду в кримінальній справі також позови за вимогами

про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред'явленого

обвинувачення.

Постановами

старшого слідчого ОВС СВ УМВС України в Хмельницькій області Гричанюка О.Г. від

11.11.2005 року на підставі ст.6 п.2 КПК України відмовлено в порушенні

кримінальної справи за ст.194 КК України щодо: ОСОБА_13. та ОСОБА_14. по факту

пошкодження майна ОСОБА_19. та ОСОБА_21. на суму відповідно 100 грн. та 150

грн.; ОСОБА_13. та ОСОБА_17. по факту пошкодження майна Щиборівської сільської

ради Красилівського району та фермерського господарства „Житниця” на суму

відповідно 650 грн. та 2140 грн., за відсутністю в їх діях складу злочину.

У зв'язку з цим

цивільні позови ОСОБА_19., ОСОБА_21., Щиборівської сільської ради

Красилівського району та фермерського господарства „Житниця” в частині

відшкодування збитків завданих пошкодженням майна слід залишити без розгляду,

оскільки вони не випливають з пред'явлених ОСОБА_13., ОСОБА_14. та ОСОБА_17.

обвинувачень.

Приймаючи до

уваги, що шкода завдана злочином: фермерському господарству „Житниця” - на суму

310 грн. 60 коп., повністю відшкодована ОСОБА_17.; Щиборівській сільській раді

- на суму 2951 грн., повністю відшкодована: повернуто майна на суму 2079 грн.

60 коп.; ОСОБА_17. сплачено 571 грн. 40 коп.; батьком ОСОБА_13. - 300 грн.,

позови цих осіб не підлягають задоволенню.

 

Цивільні позови:

ТОВ „Аркадієвецьке”, ОСОБА_21., ОСОБА_19., ОСОБА_36., ОСОБА_20., в частині

відшкодування матеріальної шкоди, з урахуванням конкретизації вимог, підлягають

задоволенню; - ОСОБА_26., ОСОБА_38., ОСОБА_24., в частині відшкодування

матеріальної шкоди, з урахуванням конкретизації вимог, та позови ОСОБА_26. і

ОСОБА_38. в частині відшкодування моральної шкоди - частковому задоволенню.

Розв'язуючи ці

позови суд враховує, що на даний час батьки ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15.

частково відшкодували збитки, а частина викраденого майна повернута ОСОБА_19.,

ОСОБА_36. та ОСОБА_26..

Таким чином

злочином заподіяна матеріальна шкода:

- ОСОБА_36. на

суму 490 грн., з яких: повернуто майна на суму 30 грн.; батько ОСОБА_15. сплатив

200 грн.; батько ОСОБА_13. сплатив 200 грн.;

- ОСОБА_20. на

суму 740 грн., з яких мати ОСОБА_14. сплатила 370 грн., батько ОСОБА_13. -200

грн.;

- Товариству з

обмеженою відповідальністю „Аркадієвецьке” на суму 754 грн.;

- ОСОБА_38.

(пошкодженням автомобіля) на суму 1341 грн.;

- ОСОБА_24. на

суму 900 грн., з яких мати ОСОБА_14. сплатила 750 грн.;

- ОСОБА_19. на

суму 1218 грн. 50 коп., з яких: повернуто майна на суму 1000 грн.; мати

ОСОБА_14. сплатила 150 грн..

- ОСОБА_21. на

суму 1000 грн., з яких мати ОСОБА_14. сплатила 575 грн.;

- ОСОБА_26. на

суму 1833 грн. (перше проникнення); - на суму 850 грн. (друге проникнення), а

всього на суму 2683 грн., з яких повернуто майна на суму 946 грн..

 

З урахуванням

ступеню понесених моральних страждань, підлягає стягненню моральна шкода на

користь:

- ОСОБА_26. в

сумі 500 грн.;

- ОСОБА_38. в

сумі 500 грн..

В судовому

засіданні не доведена участь: ОСОБА_13. та ОСОБА_15. у вчиненні крадіжки майна

СТОВ „Росток”; ОСОБА_13. у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_49., а тому цивільні

позови останніх, в силу ст.328 КПК України, не підлягають задоволенню.

Керуючись

ст.ст.323, 324 КПК України, суд

 

засудив:

 

ОСОБА_13

визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.185 ч.3, 289 ч.2,

187 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

- за

ст.185 ч.3 КК України - 4 роки позбавлення волі;

- за

ст.289 ч.2 КК України - 6 років позбавлення волі;

- за

ст.187 ч.3 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, - 6 років 6 місяців

позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві

власності, за виключенням житла.

Відповідно

до ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого

покарання більш суворим, остаточно визначити його у вигляді 6 років 6 місяців

позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві

власності, за виключенням житла.

ОСОБА_13за

ст.ст.357 ч.2, 257, ч.2 ст.15, ч.2 ст.289 КК України виправдати.

Строк

відбування покарання ОСОБА_13. рахувати з 17 вересня 2005 року.

Міру

запобіжного заходу ОСОБА_13., до набрання вироком чинності, залишити

попередню - тримання під вартою.

 

ОСОБА_14 визнати

винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.185 ч.3, 122 ч.1, 289 ч.2 КК

України, та призначити йому покарання:

- за

ст.185 ч.3 КК України - 4 роки позбавлення волі;

- за

ст.122 ч.1 КК України - 2 роки обмеження волі;

- за ст.

289 ч.2 КК України - 6 років позбавлення волі.

Відповідно

до ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого

покарання більш суворим, остаточно визначити його у вигляді 6 років позбавлення

волі.

Строк

відбування покарання ОСОБА_14. рахувати з 17 вересня 2005 року.

Міру

запобіжного заходу ОСОБА_14. до набрання вироком чинності, залишити

попередню - тримання під вартою.

 

ОСОБА_15визнати

винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.185 ч.3, 289 ч.2, 263 ч.1, 396

ч.1, 187 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

- за

ст.185 ч.3 КК України - 4 роки позбавлення волі;

- за

ст.289 ч.2 КК України - 5 років позбавлення волі;

- за

ст.263 ч.1 КК України - 2 роки позбавлення волі;

- за

ст.396 ч.1 КК України - 1 рік позбавлення волі;

- за

ст.187 ч.3 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

що належить засудженому на праві власності, за виключенням житла.

Відповідно

до ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого

покарання більш суворим, остаточно визначити його у вигляді 8 років позбавлення

волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві власності,

за виключенням житла.

ОСОБА_15

за ст.257 КК України виправдати.

Строк

відбування покарання ОСОБА_15. рахувати з 17 вересня 2005.

Міру

запобіжного заходу ОСОБА_15. до набрання вироком чинності, залишити

попередню - тримання під вартою.

 

ОСОБА_16 визнати

винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.186 ч.2, 187 ч.3 КК України, та

призначити йому покарання:

- за

ст.186 ч.2 КК України - 4 роки позбавлення волі;

- за

ст.187 ч.3 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

що належить засудженому на праві власності, за виключенням житла.

Відповідно

до ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого

покарання більш суворим, остаточно визначити його у вигляді 8 років позбавлення

волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві власності,

за виключенням житла.

ОСОБА_16 за

ст.257 КК України виправдати.

Строк

відбування покарання ОСОБА_16. рахувати з 19 вересня 2005 року,

зарахувавши в даний строк час перебування його під вартою - з 8 вересня 2005

року по 10 вересня 2005 року включно.

Міру

запобіжного заходу ОСОБА_16. до набрання вироком чинності, залишити

попередню - тримання під вартою.

 

ОСОБА_17 визнати

винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити

йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді 1 рік обмеження

волі.

ОСОБА_17 за

ст.357 ч.2 КК України виправдати.

Міру

запобіжного заходу ОСОБА_17., до набрання вироком чинності, змінити з

підписки про не виїзд на утримання під вартою, взявши під варту з залу суду.

Зарахувати

в строк призначеного покарання ОСОБА_17 час перебування його під вартою.

 

ОСОБА_18 визнати

винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та призначити

йому покарання, у вигляді 4 років позбавлення волі.

Міру

запобіжного заходу ОСОБА_18., до набрання вироком чинності, змінити з

підписки про не виїзд на утримання під вартою, взявши під варту з залу суду.

Строк

відбування покарання ОСОБА_18 рахувати з моменту затримання, зарахувавши

в даний строк час перебування його під вартою - з 8 вересня 2005 року по 10

вересня 2005 року включно, з 16 листопада 2005 року по 18 листопада 2005 року

включно.

 

В позовах Щиборівської сільської ради Красилівського

району, фермерського господарства „Житниця” про відшкодування шкоди завданої

злочином відмовити у зв'язку з добровільним відшкодуванням завданої шкоди.

Прийняти

відмову ОСОБА_37 та ОСОБА_30від цивільних позовів і справу в цій частині

закрити.

Цивільні

позови ОСОБА_19., ОСОБА_21., Щиборівської сільської ради Красилівського району

та фермерського господарства „Житниця” в частині відшкодування збитків завданих

пошкодженням майна залишити без розгляду.

 

Стягнути солідарно з ОСОБА_13та ОСОБА_14 на користь ОСОБА_20матеріальну

шкоду в сумі 170 грн..

Стягнути солідарно з ОСОБА_13та ОСОБА_14 на користь ОСОБА_24матеріальну

шкоду в сумі 150 грн..

Стягнути солідарно з ОСОБА_13та ОСОБА_14 на користь ОСОБА_19матеріальну

шкоду в сумі 68 грн. 50 коп..

Стягнути солідарно з ОСОБА_13та ОСОБА_14 на користь ОСОБА_21матеріальну

шкоду в сумі 425 грн..

Стягнути солідарно з ОСОБА_13, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на

користь ОСОБА_36матеріальну шкоду в сумі 60 грн..

Стягнути

солідарно з ОСОБА_13та ОСОБА_15 на користь товариства з обмеженою

відповідальністю „Аркадієвецьке” матеріальну шкоду в сумі 754 грн..

Стягнути солідарно з ОСОБА_13та ОСОБА_14 на користь ОСОБА_38

матеріальну шкоду в сумі 1341 грн., моральну шкоду в сумі 500 грн., а

всього 1841 грн..

Стягнути

з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_27 матеріальну шкоду на суму 1737 грн.,

моральну шкоду в сумі 500 грн., а всього 2237 грн..

 

В цивільному позові сільськогосподарського товариства з

обмеженою відповідальністю „РОСТОК” до ОСОБА_13, ОСОБА_15 про відшкодування

шкоди відмовити.

В

цивільному позові ОСОБА_49 до ОСОБА_13про відшкодування шкоди відмовити.

 

Стягнути

солідарно з ОСОБА_13та ОСОБА_14 судові витрати по справі (одержувач

платежу - НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області, р/р № 35228001000040, МФО

815012, банк Управління Держказначейства в Хмельницькій області, код №25575309,

призначення платежу “ за дослідження № 2”) в сумі. 941 грн. 52 коп.

Стягнути

солідарно з ОСОБА_13та ОСОБА_17 судові витрати по справі (одержувач

платежу - НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області, р/р № 35228001000040, МФО

815012, банк Управління Держказначейства в Хмельницькій області, код №25575309,

призначення платежу “ за дослідження № 2”) в сумі 235 грн. 40 коп..

Стягнути

солідарно з ОСОБА_13та ОСОБА_14 судові витрати по справі (одержувач

платежу - НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області, р/р № 35228001000040, МФО

815012, банк Управління Держказначейства в Хмельницькій області, код №25575309,

призначення платежу “ за дослідження № 5”) в сумі 1224 грн..

Стягнути

солідарно з ОСОБА_13та ОСОБА_14 судові витрати по справі (одержувач

платежу - НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області, р/р № 35228001000040, МФО

815012, банк Управління Держказначейства в Хмельницькій області, код №25575309,

призначення платежу “ за дослідження № 2”) в сумі 423 грн. 70 коп..

Стягнути

солідарно з ОСОБА_13та ОСОБА_14 судові витрати по справі (одержувач

платежу - НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області, р/р № 35228001000040, МФО

815012, банк Управління Держказначейства в Хмельницькій області, код №25575309,

призначення платежу “ за дослідження № 10”) в сумі 69 грн. 74 коп..

Стягнути

солідарно з ОСОБА_13, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 судові витрати по

справі (одержувач платежу - НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області, р/р №

35228001000040, МФО 815012, банк Управління Держказначейства в Хмельницькій

області, код №25575309, призначення платежу “ за дослідження № 2”) в сумі 470

грн. 76 коп..

Стягнути

з ОСОБА_15 судові витрати по справі (одержувач платежу - НДЕКЦ при УМВСУ

в Хмельницькій області, р/р № 35228001000040, МФО 815012, банк Управління

Держказначейства в Хмельницькій області, код №25575309, призначення платежу “

за дослідження № 1”) в сумі 706 грн. 19 коп..

Стягнути

солідарно з ОСОБА_13та ОСОБА_14 судові витрати по справі (одержувач

платежу - НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області, р/р № 35228001000040, МФО

815012, банк Управління Держказначейства в Хмельницькій області, код №25575309,

призначення платежу “ за дослідження № 10”) в сумі 69 грн. 74 коп..

 

Речові

докази:

-

відеокасету „Панасонік Міні DVM60”, серійний номер 2024ВLА5420111 (т.4 а.с.240)

та відеокасету (т.7 а.с.174) повернути в УБОЗ УМВС України в Хмельницькій

області;

- три

спортивні шапки, два металевих лома, поліетиленовий пакет (т.2 а.с.11, т.4

а.с.238), пошкоджений навісний замок (т.3 а.с.84) - знищити;

-

мобільний телефон „Моторола С-350” із стартовим пакетом „Київстар”,

декоративним шнурком, та силіконовим чохлом (т.6 а.с.58) залишити ОСОБА_42.;

-

мобільний телефон „Самсунг ВSТ1178UE” (т.6 а.с.55) - повернути ОСОБА_43.;

- 4

секції батареї, перину, покривало, котел, дві труби (т.4 а.с.272) - залишити

потерпілому ОСОБА_26. ;

-

телевізор „Самсунг” (т.2 а.с.11) - залишити потерпілій ОСОБА_19.;

-

копіювальний апарат „Кенон”, електричну друкарську машинку „Оптіма”, телефони

„Британіка”, „ВЕФ Телеком ТА -611Д” (т.2 а.с.196, 247) - залишити Щиборівській

сільській раді Красилівського району;

-

телефон „ВТ” (т.2 а.с.247) - залишити фермерському господарству „Житниця”;

-

упаковку бинту, 3 флакони йоду (т.2 а.с.247) - залишити

фельдшерсько-акушерському пункту Щиборіської сільської ради;

-

автомобіль „Варбург” державний знак НОМЕР_2- залишити потерпілому ОСОБА_37.;

-

автомобіль „ВАЗ 2103” державний знак НОМЕР_6 - залишити потерпілому ОСОБА_38.;

-

автомобілем „ВАЗ 2121” державний знак НОМЕР_7 - залишити СТОВ „Світанок”;

-

мисливський обріз (т.4 а.с.238) передати на знищення в дозвільну систему УМВС

України в Хмельницькій області.

 

Кошти в

сумі 110 гривень, які належать ОСОБА_16 та перебувають на зберіганні в

фінансовій частині ХМВ УМВС України у Хмельницькій області та телефон

„Нокіа-3220” із стартовим пакетом „Діджус”, які належать ОСОБА_16, звернути в

рахунок відшкодування потерпілим завданих ним збитків.

 

Золотий

ланцюжок, який належить ОСОБА_15та перебуває на зберіганні в ФЕВ УМВС України у

Хмельницькій області, звернути в рахунок відшкодування потерпілим завданих ним

збитків.

Пенал

коричневого кольору з торцевими ключами, кришку до бензобаку, два корпуса з

шестернями, паливний насос, крани, шток до паливного насоса, втулки, поплавки

до терморегулятора, датчик з проводкою (т.6 а.с.241), які належать ОСОБА_15 та

перебувають на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Красилівського

РВ УМВС України в Хмельницькій області, звернути в рахунок відшкодування

потерпілим завданих ним збитків.

Майно,

яке належить ОСОБА_15 , на яке накладено арешт 1 грудня 2005 року (т.4

а.с.139-141) та перебуває на зберіганні в камері схову СУ УМВС України в

Хмельницькій області, звернути в рахунок відшкодування потерпілим завданих ним

збитків.

 

Вирок

може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 15 діб, а засудженими в

той же самий строк з моменту вручення їм копій вироку.

 

 

Суддя:

СудКрасилівський районний суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення16.07.2007
Оприлюднено27.12.2008
Номер документу2595958
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —1-4/2007

Ухвала від 22.01.2019

Кримінальне

Полтавський апеляційний суд

Корсун О. М.

Ухвала від 29.10.2018

Кримінальне

Полтавський апеляційний суд

Корсун О. М.

Ухвала від 29.10.2018

Кримінальне

Полтавський апеляційний суд

Корсун О. М.

Вирок від 06.02.2007

Кримінальне

Військовий місцевий суд Львівського гарнізону

Белена А.В.

Постанова від 16.06.2007

Кримінальне

Ренійський районний суд Одеської області

Бешлієва Т.А.

Постанова від 17.01.2007

Кримінальне

Військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону

Трачук P.M.

Вирок від 15.10.2007

Кримінальне

Млинівський районний суд Рівненської області

Бандура А.П.

Вирок від 04.09.2007

Кримінальне

Краматорський міський суд Донецької області

Літовка В.В.

Вирок від 04.10.2007

Кримінальне

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Охременко В.А.

Вирок від 16.07.2007

Кримінальне

Красилівський районний суд Хмельницької області

Вознюк Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні