Рішення

від 06.09.2012 по справі 27/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/134 06.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Домоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

третя особа Комунальне підприємство Київської міської державної адміністрації "Головний інформаційно-обчислювальний центр"

про стягнення 3 048 476, 78 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Герасименко І.В.

від відповідача: Подвойська Є.О.

від третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі-позивач) до Домоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2 700 929, 67 грн. -основного боргу, 244 198, 98 грн. -інфляційних нарахувань, 58 195, 97 грн. -3 % річних та 45 151, 16 грн. -пені, з підстав порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати за надані послуги водопостачання та водовідведення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.07.2011 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.07.2011 року подав частково витребувані судом докази та письмовий відзив на позов.

У судовому засіданні 11.07.2011 року оголошено перерву до 26.07.2011 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.07.2011 року заперечував проти позовних вимог та зауважив на тому, що заборгованість Домоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України виникла в результаті несвоєчасного здійснення комунальних виплат мешканцями житлового фонду, що перебуває у віданні Будинкоуправління № 12.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд залучив до участі у справі на стороні відповідача третю особу без самостійних вимог на предмет спору -Комунальне підприємство Київської міської державної адміністрації "Головний інформаційно-обчислювальний центр", оскільки оплата за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення здійснюються через транзитний розрахунок Комунального підприємства Київської міської державної адміністрації "Головний інформаційно-обчислювальний центр".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 року відкладено розгляд справи до 06.09.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 06.09.2011 року подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 2 299 626, 29 грн. основної суми заборгованості, 263 411, 48 грн. збитків від інфляції, 62 554, 96 грн. -3% річних та 48 108, 55 грн. -пені.

На підставі вищезазначеного, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд ухвалою від 06.09.2011 року призначив судову бухгалтерську експертизу, яку доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинив провадження у справі.

11.04.2012 року до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшов висновок № 10568/11-44/10569/11-45 судово-економічної експертизи від 30.03.2012 року разом зі справою № 27/134.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2012 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.04.2012 року.

У судовому засіданні 28.05.2012 р. відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності.

У судовому засіданні 28.05.2012 р. та 18.06.2012 р. судом оголошувалась перерва відповідно до 18.06.2012 р. та до 10.07.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

За результатом повторного автоматичного розподілу справ, який проведено 09.07.2012р. у зв'язку з обранням Дідиченко М.А. на посуду судді Київського апеляційного господарського суду, матеріали справи №27/134 передано на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2012 р. суддя Бондарчук В.В. справу № 27/134 прийняла до свого провадження та призначила до розгляду на 24.07.2012 р. за участю представників сторін.

У судовому засіданні 24.07.2012 р. та 23.08.2012 р. судом оголошувалась перерва відповідно до 23.08.2012 р. та 06.09.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06.09.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2002 р. між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Домоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України укладено договір № 00611/2-10 на послуги водопостачання та водовідведення (далі-договір), умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується надавати відповідачу послуги з постачання питної води та водовідведення, а відповідач зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. №65.

Найменування Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 29.04.2011 р. було змінено на Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", що підтверджується копією статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол №1/11 від 28.04.2011 р.).

Відповідно до п.2.1. договору позивач: - забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна»; - приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Згідно п.2.2. договору відповідач сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг відповідачем здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем.

Згідно п. 3.3. договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання.

У п. 3.4. договору встановлено, що відповідач розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у 5-денний термін з дня представлення позивачем платіжних документів банківської установи.

Відповідно до п. 3.5. договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг відповідач зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані позивача вважаються прийнятими відповідачем.

Згідно п. 4.2. договору за несвоєчасну оплату послуг відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п.7.1. договору цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Судом встановлено, що позивачем надавалися послуги відповідачеві протягом всієї дії договору № 00611/2-10 на послуги водопостачання та водовідведення від 17.05.2002 р., що підтверджується актами зняття показників з приладу обліку, розшифровками та платіжними вимогами-дорученнями.

Як стверджує позивач, на момент звернення до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з водопостачання та водовідведення становить 2 700 929,67 грн.,

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором № 00611/2-10 на послуги водопостачання та водовідведення від 17.05.2002 р., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 2 299 626, 29 грн. основної суми заборгованості. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 263 411, 48 грн. збитків від інфляції, 62 554, 96 грн. -3% річних та 48 108, 55 грн. -пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору договір № 00611/2-10 на послуги водопостачання та водовідведення, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2011 р. призначено судову бухгалтерську експертизу та на вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) в якому обсязі та на яку суму документально підтверджується факт поставки Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів Домоуправлінню № 12 Київського експлуатаційного відділу м. Києва при Міністерстві оборони України (Домоуправлінню № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України) згідно договору на послуги водопостачання та водовідведення № 00611/2-10 від 17.05.2002 року за період з березня 2004 року по 21.06.2008 року?

2) в якому обсязі та на яку суму документально підтверджується факт поставки Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів Домоуправлінню № 12 Київського експлуатаційного відділу м. Києва при Міністерстві оборони України (Домоуправлінню № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України) згідно договору на послуги водопостачання та водовідведення № 00611/2-10 від 17.05.2002 року за період з 22.06.2008 року по квітень 2011 року включно?

3) в якому розмірі документально підтверджується сплата Домоуправлінням № 12 Київського експлуатаційного відділу м. Києва при Міністерстві оборони України (Домоуправлінням № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України) послуг з постачання холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів згідно договору на послуги водопостачання та водовідведення № 00611/2-10 від 17.05.2002 року за період з березня 2004 року по 21.06.2008 року?

4) в якому розмірі документально підтверджується сплата Домоуправлінням № 12 Київського експлуатаційного відділу м. Києва при Міністерстві оборони України (Домоуправлінням № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України) послуг з постачання холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів згідно договору на послуги водопостачання та водовідведення № 00611/2-10 від 17.05.2002 року за період з березня 2004 року по 21.06.2008 року?

У висновку № 10568/11-44/10569/11-45 від 30.03.2012 р. судово-економічної експертизи встановлено:

1) Із врахуванням періоду, що поставлений на вирішення експертизи (з березня 2004 року по 22.06.2008 року), а також того, що період для зведеного обліку нарахувань складає календарний місяць, вартість наданих Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" послуг з водопостачання та водовідведення холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів Домоуправлінню № 12 Київського експлуатаційного відділу м. Києва при Міністерстві оборони України (Домоуправлінню № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України) за договором № 00611/2-10 від 17.05.2002 року за період з березня 2004 року по 30.06.2008 року згідно діючих тарифів, документально підтверджується в сумі 3 876 074,7 грн. (Дані помісячно та пооб'єктно по кожному Коду абонента наведені в Додатку №1 до висновку експертизи).

Встановлення обсягів поставки Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів за період з березня 2004 року по 21.06.2008 року за договором № 0061 1/2-10 від 17.05.2002 року не відноситься до завдань судово-екокомічної експертизи;

2) Із врахуванням періоду, що поставлений на вирішення експертизи (з 22.06.2008 року по квітень 2011 року включно), а також того, що період для зведеного обліку зарахувань складає календарний місяць, вартість наданих Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" послуг з водопостачання та водовідведення холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів Домоуправлінню № 12 Київського експлуатаційного відділу м. Києва при Міністерстві оборони України (Домоуправлінню № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України) за договором № 00611/2-10 від 17.05.2002 року за період з 01.07.2008 року по квітень 2011 року включно, згідно діючих тарифів, документально підтверджується в сумі 4 697 165,49 грн. (Дані помісячно та пооб'єктно по кожному Коду абонента наведені в Додатку №1 до висновку експертизи).

Встановлення обсягів поставки Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів за період з 22.06.2008 р. по квітень 2008 р. включно за договором № 0061 1/2-10 від 17.05.2002 року не відноситься до завдань судово-екокомічної експертизи;

3)Встановити в якому розмірі документально підтверджується сплата Домоуправлінням № 12 Київського експлуатаційного відділу м. Києва при Міністерстві оборони України (Домоуправлінням № 12 Київського квартирно- експлуатаційного управління Міністерства оборони України) послуг з постачання холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів згідно договору на послуги водопостачання та водовідведення № 00611/2-10 від 17.05.2002 року за період з березня 2004 року по 30.06.2008 року за даними ВАТ АТ «Водоканал»не видається за можливе з причин, наведених в дослідницькій частині.

Із врахуванням періоду, що поставлений на вирішення експертизи (з березня 2004 року по 22.06.2008 року), а також того, що період для зведеного обліку зарахувань складає календарний місяць, сплата Домоуправлінням № 12 Київського експлуатаційного відділу м. Києва при Міністерстві оборони України (Домоуправлінням № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України) послуг з постачання холодної води - стоки та питної води, що йде на підігрів згідно договору на послуги водопостачання та водовідведення № 00611/2-10 від 17.05.2002 року за період з березня 2004 року по 30.06.2008 року за даними Домоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України підтверджується в сумі 3 591 109,7 грн.;

4) Із врахуванням періоду, що поставлений на вирішення експертизи (з 22.06.2008 року по квітень 2011 року включно), а також того, що період для зведеного обліку зарахувань складає календарний місяць, сплата Домоуправлінням № 12 Київського експлуатаційного відділу м. Києва при Міністерстві оборони України (Домоуправлінням № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України) послуг з постачання холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів за договором № 00611/2-10 від 17.05.2002 року за період з 01.07.2008 року по квітень 2011 року включно за документами ВАТ «АК «Київодоканал»підтверджується у розмірі 3 363 569,98 грн., що зазначено в додатках №2,3,4 до висновку експертизи.

Враховуючи узгодженість ВАТ «АК «Київодоканал»(Позивачем) суми оплати, вказаної у розрахунку суми позову за період з 01.05.2008 по 01.05.2011 року, є підстави прийняти за достовірні дані суму 3 372 472,57 грн., однак вирішення цього питання не відноситься до компетенції судового експерта-економіста.

Із врахуванням періоду, що поставлений на вирішення експертизи (з 22.06.2008 року по квітень 2011 року включно), а також того, що період для зведеного обліку зарахувань складає календарний місяць, сплата Домоуправлінням № 12 Київського експлуатаційного відділу м. Києва при Міністерстві оборони України (Домоуправлінням № 12 Київського квартирно- експлуатаційного управління Міністерства оборони України) послуг з постачання холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів за договором № 00611/2-10 від 17.05.2002 року за період з 01.07.2008 року по квітень 2011 року включно за документами Домоуправління № 12 Київського експлуатаційного відділу м. Києва при Міністерстві оборони України підтверджується у розмірі 3 482 788,64 грн.

Враховуючи положення судово-економічної експертизи, судом встановлено, що позивачем було надано відповідачеві послуг згідно договору за період з березня 2004 р. по 22.06.2008 р. на загальну суму 3 876 074,7 грн., а за період з 01.07.2008 р. по квітень 2011 р. на загальну суму 4 697 165,49 грн.

Також судом встановлено, що відповідач частково сплатив за надані послуги за період з березня 2004 р. по 22.06.2008 р. на суму 3 591 109,70 грн., а за період з 01.07.2008 р. по квітень 2011 р. на суму 3 372 472,57 грн.

Таким чином, в результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг за договором № 00611/2-10 на послуги водопостачання та водовідведення від 17.05.2002 р. за відповідачем утворилась заборгованість за період з березня 2004 р. по 22.06.2008 р. у розмірі 284 965,00 грн., а за період з 01.07.2008 р. по квітень 2011 р. у розмірі 1 324 692,92 грн.

Однак станом на час вирішення спору відповідач за надані послуги розрахунків не провів.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 00611/2-10 на послуги водопостачання та водовідведення від 17.05.2002 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України

Щодо посилання позивача на пропущення позивачем строку позовної давності, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.ч. 3,4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань розпочалося з березня 2004 р. та тривало до моменту звернення позивача до суду, а саме: 22.06.2011 р., суд приходить до висновку, що строк позовної давності позивачем пропущений за період з березня 2004 р. по 22.06.2008 р. у частині стягнення заборгованості у розмірі 284 965,00 грн.

Як встановлено судом вище, за період з 01.07.2008 р. по квітень 2011 р. за позивачем рахується заборгованість у розмірі 1 324 692,92 грн., а тому вимоги позивача в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 263 411, 48 грн. збитків від інфляції, 62 554, 96 грн. -3% річних та 48 108, 55 грн. -пені.

Згідно ст. 266 Цивільного кодексу України зі сплином позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплинула і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок збитків від інфляції та 3 % річних, який відповідає вимогам закону, а також враховуючи пропущення строку позовної давності позивачем за період з березня 2004 р. по 22.06.2008 р., вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 253 147,67 грн. збитків від інфляції, 60 199,42 грн. -3% річних за період з 01.07.2008 р. по квітень 2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що позивачем нарахована пеня за період більше 6 місяців, проте заявлена сума відповідає сумі, розрахованій судом, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 48 108, 55 грн. пені за період з 31.10.2010 р по 30.04.2011 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на день подачі позову) покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

2. Стягнути з Домоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (04050, м. Київ, вул. Тургенівська, буд. 64/68, код ЄДРПОУ -22992752) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, код ЄДРПОУ -03327664) 1 324 692 (один мільйон триста двадцять чотири тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. 92 коп. -заборгованості, 253 147 (двісті п'ятдесят три тисячі сто сорок сім) грн. 67 коп. інфляційні витрати, 60 199 (шістдесят тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 42 коп. 3 % річних, 48 108 (сорок вісім тисяч сто вісім) грн. 55 коп. пені, 16 081 (шістнадцять тисяч вісімдесят одна) грн. 37 коп. державного мита та 148 (сто сорок вісім) грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 11.09.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.